01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.10.2010 № 26/275
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача: Мишакова Ю.А.,
відповідача: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Чарівне узбережжя”
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.08.2010
у справі № 26/275 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чарівне узбережжя"
до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Бакалія"
про стягнення 20 000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Чарівне узбережжя” залишено без розгляду.
Не погодившись з вказаною ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю „Чарівне узбережжя” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить ухвалу від 12.08.2010 скасувати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 відновлено Товариству з обмеженою відповідальністю „Чарівне узбережжя” строк подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 у справі № 26/275, прийнято до провадження апеляційну скаргу з призначенням її розгляду на 07.10.2010.
Представник відповідача в засідання суду 07.10.2010 не з'явивсь, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.02 № 75, про що свідчить відбиток штампу та підпис працівника суду, зроблені на звороті ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Крім того, про належне повідомлення відповідача про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається про своєчасне отримання представником відповідача ухвали суду від 23.09.2010.
Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма „Бакалія” відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Чарівне узбережжя” не надало, що відповідно до ст. 96 ГПК України не є перешкодою для перегляду ухвали місцевого господарського суду в апеляційному порядку.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив ухвалу суду від 12.08.2010 скасувати.
Згідно зі ст. 91 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
У відповідності до п. 8 ч. 1, ч. 5 ст.106 ГПК України окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду про залишення позову без розгляду; апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 102 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.
Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача, встановив наступне.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.06.2010 розгляд справи було призначено на 22.07.2010 та зобов'язано позивача надати, зокрема, довідку з державного казначейства про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Ухвалою суду від 22.07.2010 повторно зобов'язано позивача надати документи, витребувані ухвалою суду від 23.06.2010.
Як зазначалось вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 позов залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України, а саме з посиланням на те, що представник позивача не виконав вимог ухвали суду та не надав довідки з державного казначейства про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до державного бюджету.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 № 02-5/612 “Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” при вирішенні питання щодо залишення позову без розгляду (стаття 81 ГПК) господарським судам слід мати на увазі, що застосування пункту 5 цієї статті можливо лише за наявності таких умов:
- додаткові документи вважаються витребуваними, тільки якщо про це зазначено у відповідному процесуальному документі;
- витребувані документи чи явка представника позивача дійсно необхідні для вирішення спору;
- позивач не подав витребувані документи чи не направив свого представника в засідання господарського суду без поважних причин.
Отже, перш ніж залишити позов без розгляду господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в статтях 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Отже, чинним законодавством не передбачено обов'язок сторони надавати додатково ще й довідку про зарахування коштів до державного бюджету, оскільки будь-який банк, приймаючи кошти в оплату до державного бюджету, у той же день перераховує платежі до бюджету.
Відповідно до пункту 14 розділу III Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита від 22.04.1993 із змінами, внесеними згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 15.10.2003 р. № 487, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ___ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження сплати державного мита та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до позовної заяви було надано оригінали квитанцій про оплату необхідних платежів від 20.05.2010.
За змістом ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Колегією суддів слід відзначити, що довідка про зарахування держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу не є документом, який є необхідний суду для вирішення спору, оскільки не впливає на правову позицію по справі та вирішення спору по суті.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що Господарським судом міста Києва неправильно застосовано норми процесуального права, в зв'язку з чим ухвала від 12.08.2010 № 26/275 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Чарівне узбережжя” - задоволенню.
Частиною 7 ст.106 ГПК України встановлено, що у випадках скасування апеляційною інстанцією, зокрема, ухвал про залишення позову без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
Керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п.4 ч.1 ст. 104, ст.ст. 105-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Чарівне узбережжя” задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2010 у справі № 26/275 скасувати.
3. Матеріали справи № 26/275 повернути до Господарського суду міста Києва для розгляду.
Головуючий суддя
Судді