01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 10/90
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Тупікін І.Е. - довіреність №7 від 01.01.2009 р.
від відповідача - Челноков О.В. - довіреність №16 від 11.02.2010 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта"
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.06.2010
у справі № 10/90 ( .....)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір"
до Відкритого акціонерного товариства "Укртранснафта"
про стягнення заборгованості та штрафних санкцій
Товариство з обмеженою відповідальністю “Український папір” (далі - ТОВ “Український папір”, позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Уктранснафта” (далі - ВАТ “Уктранснафта”, відповідач) загальної суми заборгованості у розмірі 181 938,46 грн., 169 843,95 грн. сума основного боргу, 7 013,63 грн. пеня, 1 020,41 грн. 3% річних, 4 060,47 грн. інфляційні збитки.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем за укладеним договором поставки № 23-01/29-09 від 09.11.2009 року не виконані зобов'язання щодо оплати поставленого товару. З урахуванням вимог Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості в розмірі 169 843,95 грн. в судовому порядку разом з нарахованими штрафними санкціями у вигляді пені, інфляційних збитків та 3% річних.
Відповідач у відзиві на позов у якому зазначив, що позивачем (постачальником) не додержані узгоджені сторонами умови поставки товару. Так, позивачем поставлявся товар без заявок відповідача та без листів-узгоджень, як це передбачено умовами договору. Крім того, відповідач вказав, що видаткові накладні, що надавались при поставці товару не відповідають вимогами чинного законодавства і не містять в собі повної інформації щодо поставки товару.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.06.2010 р. у справі № 10/90 позов задоволений частково. Вирішено стягнути з ВАТ “Уктранснафта” на користь ТОВ “Український папір” 169 843,95 грн. основного боргу, 5 341,94 грн. пені, 3 111,78 грн. інфляційних збитків, 781,75 грн. 3% річних та 2 014,27 грн. судових витрат. Решту позовних вимог залишено без змін.
Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення скасувати та припинити провадження у справі.
Відповідач вважає, що рішення прийнято на підставі недійсних доказів (тільки видаткових накладних), та не застосовані положення ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. Не встановлено, в чому полягає вина відповідача, як учасника господарської операції, чим порушив норми процесуального права. На думку відповідача, при розгляді справи не повно з'ясував обставини, що мають значення для справи, порушив норми процесуального та матеріального права, неправильно застосував вимоги ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, не застосував положення ст. 614 Цивільного кодексу України, ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, керуючись положеннями ст.ст. 103, 104, Господарського процесуального кодексу України.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач апеляційні вимоги не визнав, зазначив, що вони є безпідставними та необґрунтованими, рішення ухвалене відповідно до норм матеріального та процесуального права, прийняте за результатом повного та всебічного з'ясування обставин і документів, що мають значення для справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення - без змін.
Ухвалою від 21.07.2010 р. апеляційна скарга прийнята до провадження, розгляд справи призначений на 29.09.2010 р.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/4 від 29.09.2010 р. в зв'язку із зайнятістю судді Рєпіної Л.О. у розгляді справ у складі іншої судової колегії для розгляду справи № 10/90 призначено колегію у складі головуючого-судді Кондес Л.О., суддів Куровського С.В. (суддя-доповідач), Нєсвєтової Н.М.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне.
9 лютого 2009 року між ТОВ “Український папір” та ВАТ “Уктранснафта” укладено договір поставки № 23-01/29-09, за яким постачальник зобов'язувався поставити у власність покупця мило та чистильні препарати (надалі -“товар”), а покупець зобов'язувався прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Даний договір укладений з переможцем торгів (тендеру) на закупівлю товару, на підставі рішення Тендерного комітету ВАТ “Укртранснафта” у м. Києві щодо закупівель товарів. Номенклатура та кількість товару вказані в додатках № 1, № 2, № 3, які є невідємними частинами даного договору та не можуть розглядатися окремо від нього (п. 1.1., 1.2., 1.3. договору).
Згідно п. 3.6. договору приймання товару за кількістю здійснюється покупцем (вантажоодержувачем) протягом 3 (трьох) робочих днів з дня надходження товару шляхом підписання уповноваженими представниками сторін видаткового документу (видаткова накладна), а в разі необхідності - акту про одержання товару за кількістю.
Відповідно до п. 3.7. приймання товару за якістю здійснюється покупцем відповідно до сертифікату якості (сертифікат відповідності) та/або іншого документу, що підтверджує його відповідність вимогам за якістю ДСТУ та/або ГОСТ, та/або ТУ, та/або ТУ У, та/або ІЕС, та/або ISO, іншим стандартам, технічній документації (копіями, належним чином завіреними) та/або іншим технічним вимогам покупця за якістю згідно з умовами даного договору.
Поставка товару з приводу оплати якого виник спір підтверджується видатковими накладними № ХІ-00429 від 25.12.2009 року на суму 19 459,33 грн., № ХІ-00375 від 16.11.2009 року на суму 43 070,39 грн., № ХІ-00380 від 23.11.2009 року на суму 22 526,44 грн., № О-00706 від 27.11.2009 року на суму 59 916,88 грн., № О-00735 від 30.11.2009 року на суму 14 326,13 грн., № ХІ-00400 від 03.12.2009 року на суму 10 544,78 грн. Товар згідно зазначених накладних відповідачем отримано на підставі довіреностей: № 760 від 29.12.2009 року, № 416 від 16.11.2009 року, № 723 від 23.11.2009 року, № 433 від 03.12.2009 року.
Зазначені документи у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи. Одночасно суд апеляційної інстанції в судовому засіданні оглянув оригінали вказаних видаткових накладних, які були надані представником позивача.
Зазначені видаткові накладні підтверджують належне виконання позивачем зобов'язань з поставки товару, що виникли з договору № 23-01/29-09 від 09.11.2009 року.
Згідно з п. 10.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє до 31.03.2010 року, а в частині взаєморозрахунків та гарантійних зобов'язань -до повного їх виконання, відповідно зазначені вище документи свідчать про поставку продукції в межах укладеного договору.
Твердження відповідача щодо ненадання позивачем відповідних доказів щодо визначення суми позову, кількості поставленого товару не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки пунктом 3.7. договору передбачено, що у разі виявлення нестачі, невідповідності вимогам за якістю, маркуванні товару, тари або упаковки, вимогам стандартів, технічних умов зазначених в даному договорі, або іншим даним, зазначеним у маркуванні і супровідних документах, що засвідчують кількість та якість товару, то відповідач зобов'язаний призупинити приймання товару та протягом 24 годин викликати представника позивача. У випадку його відсутності або неприбуття у триденний строк з дня одержання позивачем повідомлення про виклик - викликається представник Торгово-промислової палати України або компетентний представник іншого незацікавленого підприємства для участі у прийманні та складанні відповідного акту.
Так, відповідач не надав належних доказів звернення з претензіями до позивача щодо кількості та якості отриманого товару відповідно до умов Договору. Тому, суд приходить до висновку, що документи щодо кількості та якості товару були надані відповідачу при поставці товару.
При вирішенні спору, суд визнає представлені до матеріалів справи видаткові накладні належними доказами поставки відповідачу товарів.
Положеннями ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. На сторін процесуальним законом покладено саме обов'язок довести обставини на які вони посилаються належними засобами доказування, а не надавати оцінку доказам іншої сторони.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною другою статті 712 ЦК України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно статті 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару. Договір є обов'язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.
Порядок розрахунків за договором сторони погодили у розділі 5 договору, згідно з п. 5.1 якого платежі за даним договором здійснюються покупцем шляхом перерахування 100% вартості узгодженої частини/партії товару по факту поставки після укладення даного договору, протягом 15 банківських днів з дати отримання рахунку/ів (рахунку/ів-фактури/р), на підставі належним чином оформленої видаткової накладної.
Так як позивач не надав належних доказів отримання відповідачем рахунків-фактури (п. 5.1. договору) строк виконання зобов'язань настав згідно направленої претензії вих. 51 від 30.12.2009 року, з урахуванням положень ст. 530 ЦК України.
Відповідно до положень статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Претензію про оплату поставленого товару за договором № 23-01/29-09, за вих. № 51 від 30.12.2009 року відповідачем отримано 25.01.2010 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення, відповідно строк виконання зобов'язань по оплаті товару є таким, що настав 01.02.2010 року та саме з 02.02.2010 року відповідач вважається таким, що прострочив оплату поставленого товару.
Відповідь на вказану претензію відповідач не надав, в зв'язку з чим позивач повторно направив претензію за вих. № 52 від 25.02.2010 року. Листом вих. № 23-02/1266 від 09.03.2010 року відповідач повідомив, що незважаючи на скрутне фінансове становище зробить все можливе щодо погашення заборгованості перед ТОВ “Український папір”за договором № 23-01/29-09 від 09.11.2009 року.
Враховуючи відсутність доказів повної оплати поставленої продукції за вказаними вище накладними, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 169 843,95 грн. вірно визнані судом першої інстанції обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Згідно п. 6.1. договору покупець, в разі несвоєчасної оплати частини/партії товару при наявності документів, зазначених в пп. 3.5. та 5.1. даного договору, сплачує на користь постачальника пеню в розмірі 0,1 % від суми невиконаної частини зобов'язання за кожний календарний день прострочення платежу, але сумарно не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на дату укладення даного договору.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Сума пені, що підлягає стягненню з відповідача розрахована позивачем починаючи з 30.12.2009 року по 30.03.2010 року, однак враховуючи, встановлення судом факту настання строку виконання зобов'язання з оплати поставленого товару 01.02.2010 року, неправомірним є нарахування пені до вказаної дати, а пеня за прострочення оплати товару згідно положень договору за розрахунком суду складає 5 341,94 грн. (169 843,95 х 20,5% : 365 х 56). Розрахована за період з 02.02.2010 року по 29.03.2010 року (дата на яку здійснено розрахунок позивачем) за обліковою ставкою 10,25% встановленою Постановою НБУ № 468 від 10.08.2009 року.
Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сума інфляційних збитків та 3 % річних за період прострочення сплати відповідачем вартості переданого товару на суму 169 843,95 грн. з 02.02.2010 року по 29.03.2010 року за розрахунком суду складає 3 111,78 грн. - інфляційних втрат, 781,75 грн. - 3 % річних, та відповідно у вказаному розмірі підлягає задоволенню. Розрахунок позивача виконаний без врахування настання строку виконання зобов'язань, у зв'язку з чим не прийнятий судом.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідачем не було надано належних доказів на спростування викладеного в позові, тому, суд першої інстанції вірно визначив вимоги позивача як обґрунтовані і такі, що підлягають частковому задоволенню.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно і всебічно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушення норм матеріального чи процесуального права, які б могли призвести до зміни чи скасування рішення відсутні, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Укртранснафта” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.06.2010 р. в справі № 10/90 - без змін.
Справу № 10/90 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя
Судді
07.10.10 (відправлено)