Постанова від 27.09.2010 по справі 2/287-16/502

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2010 № 2/287-16/502

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів:

при секретарі:

За участю представників:

від позивача -не з'явилися

від відповідача 1 -не з'явилися

від відповідача 2-не з'явилися

від відповідача 3-не з'явилися

від відповідача 4-не з'явилися

від відповідача 5 -ОСОБА_1 (адвокат, діє на підставі договору від 25.02.2009р.);

від третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2 (довіреність від 08.02.2010р. № 07);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Господарського суду м.Києва від 27.04.2010

у справі № 2/287-16/502 ( .....)

за позовом ОСОБА_4

до ОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прага-Реєстр"

ОСОБА_3

третя особа позивача Закрите акціонерне товариство "Виробничо-торгова фірма "Радосинь"

третя особа відповідача

про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів

Строк розгляду справи продовжувався згідно ухвали заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2010р.

Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 27.09.2010р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 27.04.2010р. у справі № 2/287-16/502 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю „Прага-Реєстр”, ОСОБА_3 про визнання недійсними договорів купівлі-продажу цінних паперів задоволено;

- переведено на ОСОБА_4 права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу 45 428 акцій Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» номінальною вартістю 3,50 грн. кожна, укладеним 21.07.2000р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

- перераховано з депозитного рахунку господарського суду міста Києва на рахунок ОСОБА_5 вартість 45 428 акцій Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» у розмірі 4 542,80 грн., які були зараховані ОСОБА_4 в обгрунтування переважного права придбання акцій при зверненні з позовом до суду;

- визнано недійсним договір купівлі-продажу 45 427 акцій ЗАТ «Виробничо-торгова фірма „Радосинь” номінальною вартістю 3,50 грн. кожна, укладений 25.05.2007р. ОСОБА_6 та ОСОБА_7;

- визнано недійсним договір дарування акцій ЗАТ «Виробничо-торгова фірма Радосинь» у кількості 16 172 штуки, укладений 07.06.2007р. ОСОБА_7 та ОСОБА_3, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В. та зареєстровано в реєстр за N 11358

- визнати ОСОБА_4 власником 45 428 штук акцій ЗАТ Виробничо-торгова фірма «Радосинь», які є предметом договору купівлі-продажу акцій від 21.07.2006р.;

- зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Прага-Реєстр» зареєструвати 45 428 штук акцій ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», які є предметом договору купівлі-продажу цінних паперів від 21.07.2006р., за ОСОБА_4 шляхом списання 1 простої іменної акції ЗАТ «ВТФ «Радосинь» номінальною вартістю 3,50 грн. з особового рахунку ОСОБА_6, списання 29 255 простих іменних акцій ЗАТ «ВТФ «Радосинь» номінальною вартістю 3,50 гри. кожна з особового рахунку ОСОБА_7, списання 16 172 простих іменних акцій ЗАТ « ВТФ «Радосинь» номінальною вартістю 3,50 грн. кожна з особового рахунку ОСОБА_3 та зарахування їх на особовий рахунок ОСОБА_4;

- стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 51,00 грн. державного мита, 23,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 51,00 грн. державного мита, 23,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_4 51,00 грн. державного мита, 23,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 51,00 грн. державного мита, 23,60 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення та прийняти нове рішення, яким позов залишити без задоволення.

Скарга мотивована неправильним застосуванням місцевим господарським судом норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини сторін, порушенням норм процесуального права.

Заперечуючи правильність висновку місцевого господарського суду про виникнення у ОСОБА_4 права власності на акції, що передавались за оспорюваним договором від 21.07.2006р., скаржник зазначає, що порушення права переважної купівлі акцій створює лише право вимагати в судовому порядку переведення прав та обов'язків покупця за аналогією з частиною 4 статті 362 Цивільного кодексу України.

Заперечуючи правильність визнання недійсним оспорюваного договору дарування, скаржник посилається на позицію Вищого господарського суду України, викладену у прийнятій у даній справі постанові від 05.08.2009р. щодо неможливості захисту порушеного права на придбання акцій шляхом визнання недійсним договору, та у свою чергу зауважує що спірний договір не порушує інтереси ОСОБА_4, оскільки на випадок укладення договору дарування не розповсюджується право останнього переважної купівлі акцій.

В апеляційній скарзі також йдеться про те, що норма частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі; не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_3 висловився за задоволення апеляційної скарги, представник Закритого акціонерного товариства „Виробничо-торгова фірма „Радосинь” просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю „Прага-Реєстр” відзиви на апеляційну скаргу не надали, в судове засідання апеляційної інстанції своїх представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариство з обмеженою відповідальністю „Прага-Реєстр” про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд рішення місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторони та третьої особи, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач) пред'явлено позов до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Товариства з обмеженою відповідальністю „Прага-Реєстр”, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів, укладеного 21.07.2006р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6, про визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів, укладеного 25.05.2007р. ОСОБА_6 га ОСОБА_7, про застосування правил реституції за наслідками визнання договорів купівлі-продажу цінних паперів недійсними, витребування у реєстратора - Товариства з обмеженою відповідальністю «Прага-Реєстр» оригіналів договору купівлі-продажу цінних паперів, укладеного 21.07.2006р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та договору купівлі-продажу цінних паперів, укладеного 25.05.2007р. ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Причиною спору є намагання позивача захистити своє право акціонера Закрите акціонерне товариство „Виробничо-торгова фірма „Радосинь” переважного придбання акцій останнього, що продаються іншими акціонерами товариства, зокрема ОСОБА_5 та ОСОБА_6.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.01.2009р. у справі № 2/287 частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7; визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 21.07.2006р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6; визнано недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів, укладений 25.07.2007 ОСОБА_6 га ОСОБА_7; застосовано правила реституції за наслідками визнання недійсними названих договорів, а саме: щодо цінних паперів Закритого акціонерного товариства "ВТФ "Радосинь" в кількості 29 256 шт., що знаходяться: 29 255 шт. у ОСОБА_7, 1 шт. - у відповідача ОСОБА_11; в іншій частині в позові відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2009р. вказане рішення суду змінено; позовні вимоги позивача задоволені повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.08.2009р. названі судові акти скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Постанова мотивована тим, що в матеріалах справи відсутній, а судами не витребуваний, статут ЗАТ "ВТФ "Радосинь" або ж витяг з нього для правильного вирішення питання про відповідність відчуження акцій товариства відповідним умовам його установчих документів.

Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді даної справи необхідно з'ясувати чи вірно обраний позивачем спосіб захисту своїх прав, вирішити питання щодо необхідності залучення усіх акціонерів ЗАТ "ВТФ "Радосинь" до розгляду справи.

Під час нового розгляду справи згідно заяв від 11.12.2009р., 29.03.2010р. позивач змінив заявлені вимоги, сформулювавши їх в остаточній редакції наступного змісту:

- перевести на ОСОБА_4 права та обов'язки покупця за договором купівлі-продажу акцій Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» кількістю 45 428 штук, укладеним 21.07.2000р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6;

- визнати ОСОБА_4 власником 45 428 штук акцій ЗАТ Виробничо-торгова фірма «Радосинь», які є предметом вищевказаного договору купівлі-продажу акцій від 21.07.2006р.;

- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Прага-Реєстр» зареєструвати 45 428 штук акцій ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», які є предметом договору купівлі-продажу цінних паперів від 21.07.2006р., за ОСОБА_4 шляхом списання 1 простої іменної акції ЗАТ «ВТФ «Радосинь» номінальною вартістю 3,50 грн. з особового рахунку ОСОБА_6, списання 29 255 простих іменних акцій ЗАТ «ВТФ «Радосинь» номінальною вартістю 3,50 гри. кожна з особового рахунку ОСОБА_7, списання 16 172 простих іменних акцій ЗАТ « ВТФ «Радосинь» номінальною вартістю 3,50 грн. кожна з особового рахунку ОСОБА_3 та зарахування їх на особовий рахунок ОСОБА_4;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу акцій ЗАТ «Виробничо-торгова фірма „Радосинь” у кількості 45 427 штук, укладений 25.05.2007р. ОСОБА_6 та ОСОБА_7;

- визнати недійсним договір дарування акцій ЗАТ «Виробничо-торгова фірма Радосинь» у кількості 16 172 штуки, укладений 07.06.2007р. ОСОБА_7 та ОСОБА_3, який було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В. та зареєстровано в реєстр за N 11358.

Дослідивши фактичні обставини справи, місцевий господарський суд встановив що згідно сертифікату акцій № 3309 від 30.03.1996р. позивач є акціонером ЗАТ "ВТФ "Радосинь".

21.07.2006р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до умов якого у власність останньої передано 45 428 штук акцій Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» за ціною 4 542,80 грн.

25.05.2007р. ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу цінних паперів, відповідно до умов якого у власність останньої передано 45 427 штук акцій Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» за ціною 4 542,70 грн.

07.06.2007р. ОСОБА_7 та ОСОБА_3 укладено договір дарування акцій, відповідно до умов якого у власність останнього безоплатно передано 16 172 акції Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» вартістю 56 602,00 грн. Договір 07.06.2007р. посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Воловиченко В.В. та зареєстровано в реєстрі за N 11358.

Встановивши фактичні обставини справи, місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність у позивача як акціонера ЗАТ "ВТФ "Радосинь" переважного права на придбання акцій останнього, у зв'язку з чим визнав позов обґрунтованим.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду на підставі встановлених обставин справи вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частинами 1, 3 статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами; під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Згідно з частиною 1 статті 152 Цивільного кодексу України акціонерним товариством є товариство, статутний капітал якого поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України „Про господарські товариства” закрите акціонерне товариство це акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Відповідно до частини 3 статті 81 Господарського кодексу України акціонери закритого акціонерного товариства мають переважне право на придбання акцій, що продаються іншими акціонерами товариства.

За змістом цієї статті, саме акціонери товариства, реалізовуючи закріплене статтями 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України право, можуть звертатися до суду із позовом про захист свого порушеного права на переважне придбання акцій товариства при їх відчуженні іншим акціонером.

Згідно статуту ЗАТ «ВТФ «Радосинь» в редакції, затвердженій загальними зборами акціонерів 21.03.2000р. та зареєстрованій Ватутинською районною державною адміністрацією міста Києва 27.07.2000р., товариство має першочергове право придбання акцій у своїх засновників для наступного анулювання або перепродажу цих акцій іншим засновникам (пункт 2.9); першочергове право на придбання акцій, які відчужуються засновником, надається Спостережній Раді Товариства (пункти 6.4, 8.4).

Колегія суддів погоджується місцевим господарським судом, яким не було взято до уваги викладені положення статуту з тих підстав, що останні суперечать законодавству України, чинному на момент затвердження вказаної редакції статуту, оскільки нормативно-правові акти того часу не встановлювали обмеження для акціонера вільно розпоряджатися належними йому акціями, обумовлене переважним правом товариства на придбання відчужуваних акціонером акцій. Також зазначені положення статуту суперечать статті 81 Господарського кодексу України, чинної на дату укладення згадуваних договорів купівлі-продажу цінних паперів від 21.07.2006р. та від 25.05.2007р., а також договору дарування акцій від 07.06.2007р.

Зважаючи на припис частини 5 статті 4 Закону України «Про господарські товариства», згідно якої до установчих документів господарських товариств можуть бути включені умови, що не суперечать законодавству України, наявні підстави вважати що на дату укладення названих договорів переважне право на придбання акцій ЗАТ ВТФ «Радосинь» належало виключно його акціонерам.

Місцевим господарським судом правильно встановлено, що при укладенні зазначених договорів відчуження цінних паперів, не було додержано припису частини 3 статті 81 Господарського кодексу України та порушено переважне право акціонерів ЗАТ "ВТФ "Радосинь", в тому числі й позивача, на придбання акцій товариства.

На користь зазначеного свідчить та обставина, що при укладенні договору купівлі-продажу від 21.07.2006р. ОСОБА_5 не було запропоновано акціонерам ЗАТ «ВТФ «Радосинь» здійснити першочергове придбання акцій, відчужуваних за вказаним договором.

Докази зворотного суду не надані. Наявні в матеріалах справи реєстри поштових відправлень ЗАТ «ВТФ Радосинь» такими доказами не є зважаючи на відсутність касового чеку про надання послуг поштового зв'язку, який вважається належним доказом поштового відправлення згідно пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 року № 1155, згідно якого про прийняття для пересилання реєстрованого поштового відправлення (поштового переказу) відправникові з додержанням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" видається розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Згідно пунктів 1.1 та 1.2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 11 травня 2005 року N 4-рп/2005, яке є обов'язковим до виконання на території України, положення частини 2 статті 28 Закону України „Про господарські товариства” у системному зв'язку з положеннями частини 5 статті 4, частини 1 статті 25 цього Закону треба розуміти як таке, що встановлює підстави придбання акцій (зокрема за договором з їх власником або держателем за ціною, що визначається сторонами, або за ціною, що склалася на фондовому ринку, а також у порядку спадкоємства громадян чи правонаступництва юридичних осіб), а тому не виключає і не виключало можливості передбачити в установчих документах закритого акціонерного товариства переважне право акціонерів товариства на придбання акцій, що відчужуються іншим акціонерам товариства; положення пункту 1, абзацу першого пункту 5 статті 4 Закону України „Про власність” (втратив чинність) у контексті частин першої, сьомої статті 41 Конституції України, у системному зв'язку з частиною 3 статті 81 Господарського кодексу України треба розуміти так, що власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном, але, здійснюючи своє право, він зобов'язаний не порушувати права та охоронювані законом інтереси громадян, юридичних осіб і суспільства, в тому числі переважне право (яке не є абсолютним) акціонерів закритого акціонерного товариства на придбання акцій, що відчужуються іншими його акціонерами.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту прав і законних інтересів, а саме: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних, оперативно-господарських та адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Аналогічні за змістом положення містяться у статті 16 Цивільного кодексу України.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що договір купівлі-продажу цінних паперів від 21.07.2006р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено з порушенням частини 3 статті 81 Господарського кодексу України.

Продаж акціонером ЗАТ акцій з порушенням переважного права не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право будь-якого акціонера ЗАТ вимагати в судовому порядку переведення на нього прав та обов'язків покупця за аналогією з нормою частини четвертої статті 362 Цивільного кодексу України, згідно якої у разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця; одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову вимогу, яку за договором повинен сплатити покупець.

Зважаючи на викладене й ту обставину, що позивач - єдиний з акціонерів ЗАТ "ВТФ "Радосинь" пред'явив вимогу про переведення на нього прав та обовязків за договором купівлі-продажу від 21.07.2006р. та у цьому зв'язку 23.03.2010р. вніс на депозитний рахунок суду кошти в сумі 4542,80 грн., співрозмірній вартості акцій, оплаченій ОСОБА_6 за цим договором, колегія суддів вважає що місцевий господарський суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги про переведення на позивача прав та обов'язків покупця за цим договором, а також вимоги про визнання позивача власником 45 428 штук акцій, які є предметом вищевказаного договору.

Місцевим господарським судом правильно задоволено позовні вимоги про визнання недійсними укладеного в подальшому ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договору купівлі-продажу цінних паперів від 25.05.2007р., відповідно до умов якого у власність останньої передано 45 427 штук акцій Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» за ціною 4 542,70 грн., а також укладеного ОСОБА_7 та ОСОБА_3 договору дарування акцій від 07.06.2007р., відповідно до умов якого у власність останнього безоплатно передано 16 172 акції Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «Радосинь» вартістю 56 602,00 грн.

В силу частини 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статті 203 Цивільного кодексу України. При цьому, відповідно до статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; правочини можуть бути дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно пункту 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Вирішуючи спір про визнання спірного договору недійсним, господарський суд має встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону, додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони тощо.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частин 1 та 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Зважаючи на порушення переважного права позивача при укладенні первісного договору купівлі-продажу цінних паперів від 21.07.2006р. ОСОБА_5 та ОСОБА_6, місцевий господарський суд обґрунтовано визнав недійсними укладені в подальшому оспорювані договір купівлі-продажу цінних паперів від 25.05.2007р. та договір дарування акцій від 07.06.2007р.

Позов в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Прага-Реєстр», яке є реєстроутримувачем ЗАТ "ВТФ "Радосинь", зареєструвати ці акції за позивачем шляхом списання 1 простої іменної акції ЗАТ «ВТФ «Радосинь» номінальною вартістю 3,50 грн. з особового рахунку ОСОБА_6, списання 29 255 простих іменних акцій ЗАТ «ВТФ «Радосинь» номінальною вартістю 3,50 гри. кожна з особового рахунку ОСОБА_7, списання 16 172 простих іменних акцій ЗАТ «ВТФ «Радосинь» номінальною вартістю 3,50 грн. кожна з особового рахунку ОСОБА_3 та зарахування їх на особовий рахунок позивача, підлягає задовленню на підставі пункту 1 розділу 2 Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 N 1000 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 22.01.2007р. за N 49/13316, згідно якого унесення до системи реєстру змін у зв'язку з переходом права власності на іменні цінні папери віднесено до функцій реєстроутримувача.

Викладені в апеляційній скарзі доводи, зважаючи на встановлені обставини справи й викладені положення законодавства, не спростовують правильності висновків суду.

При таких обставинах, колегія суддів вважає, що рішення місцевого господарського суду постановлено при повному з'ясуванні обставин справи, порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі відсутні, а мотиви з яких подано апеляційну скаргу, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із знаходженням її представника у відрядженні задоволенню не підлягає, оскільки, представництво інтересів може здійснюватись будь-якою особою в силу повноваження, що ґрунтується на довіреності. Поважною причиною перенесення судового розгляду може вважатися та, існування якої зумовлено факторами об'єктивного характеру, які не залежать від волі сторін, тобто ні за яких обставин не можуть бути ними змінені чи усунуті.

Керуючись статями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 27.04.2010р. у справі № 2/287-16/502 - без змін.

Справу № 2/287-16/502 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий суддя

Судді

29.09.10 (відправлено)

Попередній документ
12386916
Наступний документ
12386918
Інформація про рішення:
№ рішення: 12386917
№ справи: 2/287-16/502
Дата рішення: 27.09.2010
Дата публікації: 24.11.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Київський апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Договірні, переддоговірні немайнові, спори:; Купівля - продаж; Інший спір про купівлю - продаж