01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
21.09.2010 № 14/211
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Дрига І.О. - довіреність б/н від 20.09.2010 року
від відповідача-1 - не з'явились
від відповідача-2: Ковальчук І.М. - довіреність б/н від 08.02.2010 року
від відповідача-3: не з'явились
від третьої особи-1: не з'явились
від третьої особи-2: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Агро Інтеграл-Сервіс"
на рішення Господарського суду м.Києва від 26.05.2010
у справі № 14/211 ( .....)
за позовом ТОВ "Агро Інтеграл-Сервіс"
до Ковпаківський відділ державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції
Приватне підприємство "Нива-В.Ш."
ТОВ "Американський технологічний центр"
третя особа відповідача Державне підприємство "Сумиспирт"
ТОВ "Агротехінвестиції"
про визнання недійсним аукціону
В судовому засіданні 21.09.2010 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Ковпаківського відділу державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції, Приватного підприємства „Нива-В.Ш.”, Товариства з обмеженою відповідальністю „Американський технологічний центр”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Державне підприємство „Сумиспирт”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції” про визнання недійсними прилюдних торгів (аукціону), які організовані Ковпаківським ВДВС Сумського МУЮ і проведений ПП „Нива - В.Ш.”, про що складено протокол проведення аукціону № 190021 від 19.03.2010 року.
Позовні вимоги вмотивовані ст.ст. 16, 21, 202, 203, 321 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення чинного законодавства України під час проведення та організації прилюдних торгів (аукціону), на яких Товариством з обмеженою відповідальністю „Американський технологічний центр” було продано технологічне обладнання, яке, як зазначає позивач, було придбане Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс” за Договорами № 01/07/09-О2 від 01.07.2009 року, № 02/07/09-О1 від 02.07.2009 року, № 03/07/09-О3 від 03.07.2009 року.
У поданих відзивах на позовну заяву відповідач-2 та відповідач-3 просили відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з підстав недоведеності позивачем порушення правил проведення прилюдних торгів (аукціону).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.05.2010 року у справі № 14/211 у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс” відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач через Господарський суд м. Києва звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010 року у справі № 14/211, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідачів.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Апелянт зазначає, що на момент придбання спірне майно знаходилось в оренді у Державного підприємства „Сумиспирт” та перебувало за адресою: Сумська область, Сумський район, с. Стецьківка, вул. Заводська, 1.
Прийом-передача майна згідно з Договором купівлі-продажу технологічного обладнання № 01/07/09-02 від 01.07.2009 року, Договором купівлі-продажу технологічного обладнання № 02/07/09-01 від 02.07.2009 року, Договором купівлі-продажу технологічного обладнання № 03/07/09-03 від 03.07.2009 року, здійснювався за вказаною адресою, про що було складено акти прийому-передачі товару від 01.07.2009 року, 02.07.2009 року та 03.07.2009 року.
Відповідно до п. 2.1 вказаних Договорів право власності на технологічне обладнання до покупця, переходить з моменту підписання сторонами Договору.
Операцію з купівлі-продажу технологічного обладнання у ТОВ „Агро Інтеграл-Сервіс” та ТОВ „Агротехінвестиції” було відображено по бухгалтерському та податковому обліку. ТОВ „Агротехінвестиції” після продажу обладнання зняло його з балансового обліку, а ТОВ „Агро Інтеграл-Сервіс” прийняло обладнання на балансовий облік.
Апелянт зазначає, що Договорами не було передбачено жодних застережень щодо моменту виникнення права власності, пов'язаних зі здійсненням оплати або вчиненням інших додаткових дій.
На думку апелянта, враховуючи вищевикладене, не відповідають обставинам справи висновки суду щодо неможливості достовірного підтвердження виникнення у позивача права власності на майно, придбане за Договорами купівлі-продажу технологічного обладнання № 01/07/09-02 від 01.07.2009 року, № 02/07/09-01 від 02.07.2009 року, № 03/07/09-03 від 03.07.2009 року.
Також апелянт вважає, що висновки суду щодо не виконання вимог законодавства про бухгалтерський облік сторонами ТОВ „Агро Інтеграл-Сервіс” та ТОВ „Агротехінвестиції” в Договорах купівлі-продажу технологічного обладнання є безпідставними, оскільки положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України не ставлять в залежність від заповнення граф накладних момент виникнення права власності ТОВ „Агро Інтеграл-Сервіс” на придбане обладнання за Договорами купівлі-продажу технологічного обладнання .
Апелянт вважає, що не відповідають положенням ст. 601 Цивільного кодексу України, ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України висновки суду, про те, що в матеріалах справи відсутні докази оплати технологічного обладнання за Договорами купівлі-продажу технологічного обладнання в установлені сторонами строки, оскільки, на думку позивача, у матеріали справи було надано належний доказ - акт зарахування взаємних вимог від 12.10.2009 року, в якому містяться положення про те, що з моменту підписання цього акту сторони не пов'язані між собою будь-якими правами та обов'язками за договорами купівлі-продажу та договором по виконанню № 2487-Б купівлі-продажу цінних паперів від 07.10.2009 року, зобов'язання по яких зараховані цим актом в сумі 1 631 070, 50 грн.
На думку апелянта, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, судом не було взято до уваги, що позивач при обранні способу захисту свого порушеного права, виходив з положень ст.ст. 6, 8 Конституції України, зважав на положення ст.ст. 125, 129 Конституції України, а також ст.ст. 2, 39 Закону України „Про судоустрій України” щодо визначення статусу Верховного Суду України та Вищого господарського суду України та їх завдання забезпечити законність у здійсненні правосуддя, для забезпечення правосуддя керувався судовими рішеннями Верховного Суду України та Вищого господарського суду України 2009 року, в яких міститься практика застосування чинного законодавства України з аналогічних питань.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.08.2010 року апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 21.09.2010 року.
Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.09.2010 року змінено склад колегії суддів.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.09.2010 року вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційну скаргу задовольнити, скасувати повністю рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010 року у справі № 14/211, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача-2 в судовому засіданні апеляційної інстанції 21.09.2010 року заперечував проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010 року у справі № 14/211 залишити без змін.
Представники відповідача-1, відповідача-3, третьої особи-1 та третьої особи-2 в судове засідання апеляційної інстанції 21.09.2010 року не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та без участі представників відповідача-1, відповідача-3, третьої особи-1 та третьої особи-2.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Ковпаківський ВДВС Сумського МУЮ постановою від 07.07.2009 року відкрив виконавче провадження з виконання наказу № 3/201-09 від 07.07.2009 року, виданого Господарським судом Сумської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції” на користь Закритого акціонерного товариства „Українська технологічна компанія” основного боргу в розмірі 1 311 070,50 грн., пені в розмірі 157 485, 79 грн., індексу інфляції в розмірі 152 084, 18 грн., відсотків річних у розмірі 19 612, 18 грн., витрат по сплаті державного мита в розмірі 16 402, 52 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 312, 50 грн., всього -1 656 967, 67 грн.
Вищезазначеною постановою Ковпаківського ВДВС Сумського МУЮ постановлено накласти арешт на все нерухоме та рухоме майно, що належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції” у межах звернення стягнення 1 656 967, 67 грн.
Актом опису та арешту майна від 13.07.2009 року та додатком до акту опису та арешту майна (серія АА № 240264 від 13.07.2009 року) визначений перелік майна Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції”, на яке накладено арешт, а саме на майно: колонний реактор термоферментативної обробки КРТФО-22 (3 шт.); перетворювач витрати рідини електромагнітний ИРЖ3,2-К40-15-А в комплекті з модулем живлення; насос ВВНІ-1,5 с ел.дв. 5,5/1500, на рамі; насос 3М 65-125/4 нерж.; насос DVO 400; сальник 3MHS EBARA; сальник D30 ЗMH EBARA; кип'ятильник циркулярний БК F=55 м2; барометричний конденсатор V=0,03 м3; механічна пастка d=400 V=0,05 куб.м; ваговий дозатор зерна 5 т/ч; бокова мішалка; миюча установка CIP; колонна розгінна вак. 800; кип'ятильник F=30 м2; конденсатор F=12 м2 (3 шт.); декантатор СЕАК; барометричний конденсатор; підігрівач погонів F=3,25 м2; спиртоловушка; збірник конденсату 1,1 м3; насос ВВН1-0,75 с ел. Дв. 2,2/1500, на рамі; насос центробіжний МХМН 203Е; насос центробіжний МХНМ 204Е; насос віхтьовий РК 60 (2 шт.); насос віхтьовий РКm 60; насос ЗМ 32-200/5,5-4; кільця рашега н/ж (127 кг); постійна насадка нж (22,5 кг); постійна насадка мідна (40 кг); постійна насадка латунна (34 кг); ємність емальована 0,8 м3; пробний холодильник F=0,25 м2; насос ВВН1-1,5 с ел.дв. 4,0/1500, на рамі; насос ВВН1-0,75 с ел.дв. 2,2/1500, на рамі; насос центробіжний МХНМ 203Е (4 шт.); ліхтар спирту; піноловушка БК 1400 мм;швидкісний підігрівач F=38 м2; збірник 0,5 м3; збірник 0,4 м3; концентратор БК; труба н/ж d=57х2.5 (0,107 т); труба 33х1,5 AISI439 (1,501 т); конденсатор F=3,6 м2; підігрівач бражки F=3,2 м2; комплекс по підготовці зерна; зерносушарка Large 240.
Між Ковпаківським ВДВС Сумського МУЮ (Відділ) та Приватним підприємтсвом „Нива-В.Ш.” (Спеціалізована організація) укладено Договір № 190021 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна від 24.02.2010 року, відповідно до якого Спеціалізована організація зобов'язалась надати послуги Відділу по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого державним виконавцем рухомого майна у відповідності з вимогами діючого законодавства, а саме Закону України „Про виконавче провадження” від 21.04.1999 року № 606-ХІУ, „Інструкції про проведення виконавчих дій”, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року № 74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.12.1999 року за № 865/4158 (із змінами та доповненнями), „Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України” від 15.07.1999 року № 42/5, зареєстрованим в Мін'юсті України 19.07.1999 року за № 480/3773 (із змінами і доповненнями), іншими нормативними актами України.
В силу п. 1.3 Договору № 190021 про надання послуг по організації і проведенню аукціону з реалізації арештованого рухомого майна від 24.02.2010 року на аукціон передається майно, яке арештовано при примусовому виконанні виконавчого документа постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 13602278 від 07.07.2009 року.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами проведення аукціону, оформленого протоколом № 190021 проведення аукціону з реалізації рухомого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції” від 19.03.2010 року (далі -Протокол № 190021 від 19.03.2010 року), переможцем по лоту № 4 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю „Американський технологічний центр”.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Американський технологічний центр” провело повний розрахунок за майно (по лоту № 4), що підтверджується платіжними дорученнями № 240 від 15.03.2010 року на суму 82 638, 47 грн., № 242 від 19.03.2010 року на суму 1 571 585, 00 грн., № 243 від 22.03.2010 року на суму 76, 53 грн.
В Протоколі № 190021 присутності на аукціоні з реалізації майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції” від 19.03.2010 року зазначено, що на аукціоні були присутні Товариство з обмеженою відповідальністю „Американський технологічний центр”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Метеко”, Закрите акціонерне товариство „Українська технологічна компанія”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Полтавапромсервіс”, Товариство з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції”.
В Протоколі № 190021 присутності на аукціоні з реалізації майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції” від 19.03.2010 року, представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції” зазначив, що процедура торгів проведена з порушенням п. 2.10 наказу Міністерства юстиції України № 42/15 від 15.07.1999 р. „Про затвердження порядку реалізації арештованого майна” (протокол міститься в матеріалах справи).
Проте, як зазначив відповідач-2 у своєму відзиві, п. 2.10 наказу Міністерства юстиції України № 42/15 від 15.07.1999 р. „Про затвердження порядку реалізації арештованого майна” на момент проведення прилюдних торгів (аукціону) цей пункт було виключено наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 р. № 67/5 „Про внесення змін та доповнень до Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.99 № 42/5”.
В обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ „Агро Інтеграл-Сервіс” посилається на порушення чинного законодавства України, під час проведення та організації прилюдних торгів (аукціону), на яких ТОВ „Американський технологічний центр” було продано технологічне обладнання, яке, як зазначає позивач, ТОВ „Агро Інтеграл-Сервіс” придбало за договорами №№ 01/07/09-О2 від 01.07.2009 року, 02/07/09-О1 від 02.07.2009 року, 03/07/09-О3 від 03.07.2009 року.
Також, позивач вказує на порушення чинного законодавства державним виконавцем Ковпаківського ВДВС Сумського МУЮ під час здійснення опису та арешту майна, яке знаходилось на ДП „Суми спирт”. Крім того, позивач зазначає, що державний виконавець Ковпаківського ВДВС Сумського МУЮ не перевірив власника обладнання, яке було реалізоване на прилюдних торгах (аукціоні).
Дійсно, в матеріалах справи містяться копії Договорів купівлі-продажу технологічного обладнання № 01/07/09-О2 від 01.07.2009 року, № 02/07/09-О1 від 02.07.2009 року, № 03/07/09-О3 від 03.07.2009 року (далі - Договори купівлі-продажу), які укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс” (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції” (Продавець).
Відповідно до п. 1.1 Договорів купівлі-продажу Продавець зобов'язався продати Покупцю технологічне обладнання, по цінам, в асортименті і кількості, які узгоджуються Сторонами в Специфікаціях до договору, а Покупець зобов'язався прийняти товар і оплатити його за умовами даного Договору.
В актах прийому-передачі від 01.07.2009 року, 02.07.2009 року, 03.07.2009 року міститься посилання на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції” передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс” прийняло товар: колонний реактор термоферментативної обробки КРТФО-22 (3 шт.); перетворювач витрати рідини електромагнітний ИРЖ3,2-К40-15-А в комплекті з модулем живлення; насос ВВНІ-1,5 с ел.дв. 5,5/1500, на рамі; насос 3М 65-125/4 нерж.; насос DVO 400; сальник 3MHS EBARA; сальник D30 ЗMH EBARA; кип'ятильник циркулярний БК F=55 м2; барометричний конденсатор V=0,03 м3; механічна пастка d=400 V=0,05 куб.м; ваговий дозатор зерна 5 т/ч; бокова мішалка; миюча установка CIP; колонна розгінна вак. 800; кип'ятильник F=30 м2; конденсатор F=12 м2 (3 шт.); декантатор СЕАК; барометричний конденсатор; підігрівач полів F=3,25 м2; спиртопластка; збірник конденсату 1,1 м3; насос ВВН1-0,75 с ел. Дв. 2,2/1500, на рамі; насос центробіжний МХМН 203Е; насос центробіжний МХНМ 204Е; насос вихорів РК 60 (2 шт.); насос вихорів РКm 60; насос ЗМ 32-200/5,5-4; кільця рашега н/ж (127 кг); регулярна насадка нж (22,5 кг); регулярна насадка мідна (40 кг); регулярна насадка латунна (34 кг); ємність емальована 0,8 м3; пробний холодильник F=0,25 м2; насос ВВН1-1,5 с ел.дв. 4,0/1500, на рамі; насос ВВН1-0,75 с ел.дв. 2,2/1500, на рамі; насос центробіжний МХНМ 203Е (4 шт.); ліхтар спирту; пінопластка БК 1400 мм; швидкісний підігрівач F=38 м2; збірник 0,5 м3; збірник 0,4 м3; концентратор БК; труба н/ж d=57х2.5 (0,107 т); труба 33х1,5 AISI439 1,501 т); конденсатор F=3,6 м2; підігрівач бражки F=3,2 м2.
Крім того, в матеріалах справи містяться належним чином засвідчені копії видаткових накладних № ЛНА-000003 від 01.07.2009 року на суму 578 342, 00 грн., № ЛНА-000004 від 02.07.2009 року на суму 659 466, 26 грн., № ЛНА-000005 від 03.07.2009 року на суму 393 262, 24 грн.
Пунктом 3.2 Договорів купівлі-продажу сторони погодили, що розрахунок за поставлений товар за згодою Сторін проводиться наступним чином:
- 50% від вартості товару Покупець сплачує на розрахунковий рахунок Продавця протягом 30 днів після поставки товару;
- остаточний розрахунок проводиться на протязі 3-х місяців по факту поставки товару.
Місцевий господарський суд вірно зазначив, що матеріалах справи відсутні докази оплати товару в установлені сторонами строки.
Разом з тим, позивачем надано акт зарахування взаємних вимог від 12.10.2009 року, в якому містяться положення про те, що з моменту підписання цього акту сторони не пов'язані між собою будь-якими правами та обов'язками за Договорами купівлі-продажу та Договором по виконанню № 2487-Б купівлі-продажу цінних паперів від 07.10.2009 року, зобов'язання по яких зараховані цим актом в сумі 1 631 070, 50 грн.
При цьому позивач в позові зазначає, що операції з купівлі-продажу технологічного обладнання у Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс” та Товариства з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції” було відображено по бухгалтерському та податковому обліку.
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 16.07.1999 р. № 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” (надалі - Закон) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні та зведені облікові документи для надання їм юридичної сили та доказовості можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Аналізуючи вищенаведені норми законодавства місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що видаткові накладні є первинними документами, які мають відповідати вимогам чинного законодавства України.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що надані позивачем видаткові накладні не відповідають вимогам ст. 9 Закону, зокрема графи „отримав” містять лише підписи, які не дають можливості ідентифікувати осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції.
Так, графа одержувача товару на засвідчених копіях видаткових накладних містить підписи особи, без зазначення її посад, що не дає можливості ідентифікувати осіб, які підписували видаткові накладні, а також ототожнити вказаних осіб з представниками Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс”.
У видаткових накладних містяться посилання на довіреність № 8 від 01.07.2009 року, довіреність № 9 від 02.07.2009 року, довіреність № 10 від 03.07.2009 року., проте, зазначені довіреності відсутні в матеріалах справи.
Крім того, на видатковій накладній № ЛНА-000005 від 03.07.2009 року в графі „отримав” взагалі відсутній підпис одержувача.
З огляду на вищезазначене, відсутні підстави вважати, що видаткові накладні зі сторони Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс” підписані особами, уповноваженими Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс” на здійснення господарських операцій. Отже, такі документи не можуть достовірно підтверджувати здійснення господарських операцій сторонами за Договорами купівлі-продажу.
Таким чином, місцевим господарським судом вказані видаткові накладні вірно не прийняті як належні та допустимі докази на підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції” своїх зобов'язань.
В матеріалах справи також містяться податкові накладні № 9 від 01.07.2009 року, № 10 від 02.07.2009 року, № 11 від 03.07.2009 року. Проте, у податковій накладній № 9 від 01.07.2009 року в графі „умова поставки (форма цивільно-правового договору)” зазначено -Договір оренди обладнання № 01/07/09-О2 від 01.07.2009 року.
Посилання позивача на акт зарахування взаємних вимог від 12.10.2009 року, як на належний доказ в підтвердження виконання Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агротехінвестиції” своїх зобов'язань за Договорами купівлі-продажу, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки цей акт не підтверджує їх здійснення, а тому не є первинним документом в розумінні Закону.
Таким чином, місцевим господарським судом вірно не прийняті в якості допустимих та беззаперечних доказів надані позивачем документи (видаткові накладні, податкові накладні, акт зарахування взаємних вимог).
Будь-яких інших первинних документів на підтвердження виконання своїх зобов'язань за Договорами купівлі-продажу позивачем суду не надано.
Крім того, в матеріалах справи міститься лист № 9/1 від 29.10.2009 року Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс” до Державного підприємства „Сумиспирт”, відповідно до якого позивач зазначає, що у зв'язку з придбанням Товариством з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс” технологічного обладнання, яке передано Державному підприємству „Сумиспирт” на умовах оренди за договором № 104-07 від 20.12.2007 року, слід вважати орендодавцем - Товариство з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс”.
Позивач в своїй позовній заяві вказує на те, що Протокол проведення прилюдних торгів (аукціону) від 19.03.2010 року є актом індивідуального характеру, який порушує права та охоронювані законом інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс”, а саме його право власності на технологічне обладнання.
Виходячи з положень ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним, визнання недійсними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республік Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Частиною 1 ст. 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Прилюдні торги (аукціон) з реалізації арештованого майна є правочином, здійснюваним спеціальним способом, а отже, відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України можуть бути визнані судом недійсними.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, що визнання недійсними прилюдних торгів (аукціону), які оформлені Протоколом № 190021 від 19.03.2010 року, призведе до поновлення прав позивача.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог та про неузгодженість із способами захисту порушених прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Таким чином, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 16 Цивільного кодексу України закріплено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Дана норма кореспондується з положеннями ст. 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Відповідно до ст. ст. 316, 317, 319, 321 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм, майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Отже, якщо позивач вважає, що майно, відносно якого проведено аукціон, з подальшим його придбанням ТОВ „Американський технологічний центр”, є власністю ТОВ „Агро Інтеграл-Сервіс”, він не позбавлений можливості звернутися з позовом про захист саме права власності на майно (віндикаційний позов, негаторний позов тощо).
Майно може бути повернуте за позовом власника про витребування майна на підставі ст. 387 Цивільного кодексу України, якщо позивач надасть докази, що підтверджують наявність обставин, які зазначені цією статтею.
Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Зазначений засіб захисту права власності застосовується в тому випадку, коли власник фактично позбавлений можливості володіти й користуватися належною йому річчю, тобто коли річ незаконно вибуває з його володіння.
Таким чином, предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном невласника про повернення індивідуально-визначеного майна з чужого незаконного володіння.
Також, чинним законодавством врегульовано порядок виключення майна з опису під час здійснення процедури виконавчого провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 Закону України „Про виконавче провадження” особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту.
Отже, позивач не був позбавлений права звернутись з таким позовом до проведених оспорюваних прилюдних торгів (аукціону).
З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що в даному випадку вимоги позивача про визнання прилюдних торгів (аукціону), які організовані Ковпаківським ВДВС Сумського МУЮ, не відповідають визначеним ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України способам захисту прав та інтересів, не призводять до поновлення порушеного права.
Крім того суд звертає увагу на те, що права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання прилюдних торгів (аукціон) недійсними. Захист прав такої особи можливий у інший спосіб встановлений чинним законодавством, зокрема, захисту права власності.
Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі про те, що оскаржуване рішення було прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, є невмотивованими, оскільки з рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010 року вбачається, що суд надав оцінку всім матеріалам, наявним у справі, з дотриманням процесуальних норм, про що зазначив у рішенні.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи, викладені позивачем в апеляційній скарзі, спростовуються доказами, наявними в матеріалах справи.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010 року у справі № 14/211 прийнято з повним та всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс”, з викладених у ній підстав, задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вірно покладені судом першої інстанції на позивача.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро Інтеграл-Сервіс” залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2010 року у справі № 14/211 залишити без змін.
2.Матеріали справи № 14/211 повернути до Господарського суду м. Києва.
3.Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Повний текст постанови
підписано 27.09.2010 року
Головуючий суддя
Судді
29.09.10 (відправлено)