01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.10.2010 № 42/215-7/104
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
позивача - Міхальов А.О.;
відповідача - Носкова А.В.;
третьої особи - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.06.2010
у справі № 42/215-7/104 ( .....)
за позовом ТОВ "Теплолічильник"
до Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"
третя особа відповідача Головне управління палива, енергетики та енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов"язання, ціна позову 1318856,14 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Теплолічильник» (далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 1318856,14 грн. (з яких: 1186138,40 грн. - основний борг, 63021,14 грн. - інфляційні втрати, 7744,07 грн. -3% річних та 61952,53 грн. -пеня).
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.05.2009 у справі № 42/215 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1076831,48 грн. боргу, 52668,68 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 7080,53 грн. 3 % річних з простроченої суми, 56644,29 грн. пені. В іншій частині в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2009 залишено без змін рішення господарського суду м. Києва від 26.05.2009.
Постановою Вищого господарського суду України від 02.02.2010 постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.10.09 та рішення господарського суду міста Києва від 26.05.2009 у справі № 42/215 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 01.03.2010 справу призначено до розгляду та присвоєно № 42/215-7/104.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.05.2010 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Головне управління палива, енергетики та енергозбереження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - третя особа).
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.06.2010 у справі № 42/215-7/104 позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 1076831,48 грн. боргу, 52668,68 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 7080,53 грн. 3% річних з простроченої суми та 56644,29 грн. пені.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 21.06.2010 відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, на переконання відповідача, судом не враховано, що строк виконя зобов'язання за договором не настав, а отже правових підстав для стягнення як боргу так і санкції у суду не було.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.08.2010 порушено апеляційне провадження у справі № 42/215-7/104.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив:
Між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) 28.07.2008 укладений Договір № 110-08 на виконання будівельно - монтажних робіт з реконструкції тепломережі РК «Сирець-2» та реконструкції ЦТП, додаткові угоди №№ 110-08 від 14 серпня 2008 року та 2, згідно з якими позивач за завданням відповідача зобов'язався своїми силами виконати будівельно - монтажні роботи на об'єкті РК «Сирець-2» та ЦТП відповідно до вимог проектно - кошторисної документації № 19-06-ТМ, наданої ТОВ «Теплолічильник», загальною вартістю 3284200,00 грн., а відповідач - прийняти та оплатити вартість виконаних робіт.
Згідно із ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором підряду (ст. 837 ЦК України), за умовами якого одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Оплату виконаних робіт відповідно до розділу 4 договору передбачено проводити за фактично виконані протягом місяця роботи у розмірі 95% від суми, зазначеної у довідці про вартість виконаних робіт за відповідний місяць (форма КБ-3) протягом 30 днів з моменту підписання сторонами цієї довідки, суму в розмірі 5 % від вартості виконаних робіт - впродовж 14 днів після підписання акта передання об'єкта в експлуатацію.
Строк дії договору відповідно до п. 14.1 договору редакції додаткової угоди № 2 до нього встановлений з моменту його підписання до 31 грудня 2009 року, а в частині розрахунків -до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України).
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 ЦК України).
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, а саме довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ - 2в №№ 1,2 за листопад 2008 (копія якого знаходяться в матеріалах справи), позивач, виконав роботи за Договором загальною вартістю 2186138,40 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. п. 4.1 - 4.5 Договору № 110-08 передбачено зобов'язання відповідача здійснити сплату вартості фактично виконаних позивачем протягом відповідного місяця робіт у розмірі 95% від суми, зазначеної у довідці, протягом 30 днів з моменту підписання сторонами довідки, а також зобов'язання відповідача щодо сплати решти суми у розмірі 5% від вартості виконаних робіт впродовж 14 днів після виконання та приймання всіх робіт за договором та підписання актів робочої приймальної комісії з приймання будівельно - монтажних робіт.
Довідка про вартість виконаних підрядних робіт за листопад 2008 року на суму 2186138,40 грн. була підписана сторонами 10 листопада 2008 року.
Таким чином, оплату 95% вартості виконаних у листопаді 2008 року робіт відповідач повинен був провести не пізніше 10 грудня 2008 року.
З матеріалів справи вбачається, що відповідний Акт робочої комісії було підписано 27.05.2009 та затверджено в установленому порядку.
Разом з тим, відповідач за прийняті роботи розрахувався частково, а саме, сплачено на користь позивача грошові кошти в розмірі 1000000,00 грн. Будівельно - монтажні роботи на суму 1076831,48 грн. відповідачем згідно з умовами Договору не сплачені, а отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 1076831,48 грн.
Колегія суддів погоджується с висновками суду першої інстанції щодо безпідставності тверджень відповідача з приводу неотримання бюджетного фінансування будівельно-монтажних робіт, що є предметом Договору, з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Відповідач як юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями за Договором № 110-08 від 14.08.2008 і така відповідальність не може ставитися у залежність від дій чи бездіяльності будь-яких інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 617 Цивільного кодексу України відсутність у боржника необхідних коштів не є підставою звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Ці положення повністю кореспондуються з положеннями частини 2 статті 218 Господарського кодексу України, де зазначено, що непереборною силою, тобто надзвичайними і невідворотними обставинами не вважаються, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відсутність грошових коштів на оплату виконаних позивачем робіт за Договором № 110-08 не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання договірних зобов'язань у частині оплати виконаних робіт.
Разом з тим, доводи про відсутність бюджетного фінансування відповідача (неперерахування з відповідного бюджету за програмою соціально-економічного та культурного розвитку міста Києва) не підтверджені належними та допустимими доказами ні на час розгляду справи в суді першої інстанції, ні на час апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Колегія суддів також враховує, що відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.
Позивачем доведено належне виконання будівельно-монтажних робот та прийняття їх відповідачем. Останнім в свою чергу, доказів оплати виконаних позивачем будівельно - монтажних робіт на суму 1076831,48 грн. не надано, настання строку платежу не спростовано, а отже, судом першої інстанції правомірно задоволені вимоги в цій частині.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, при здійсненні розрахунків за виконані позивачем будівельно - монтажні роботи відповідач порушив строки встановлені п. 11.3 Договору.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом ( ст. 611 ЦК України).
Пунктом 11.3 Договору передбачено, що у разі порушення термінів оплати виконаних робіт за цим Договором замовник зобов'язаний сплатити на користь виконавця за кожен день прострочення пеню у розмірі 0,01 % від несвоєчасно сплаченої суми, передбаченої п. 2.1 цього Договору, але ця сума не повинна перевищувати 10 % загальної вартості за Договором.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання за Договором № 110-08 від 14.08.2008, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог про стягнення з відповідача згідно уточненого розрахунку суду першої інстанції 52668,68 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 7080,53 грн. 3% річних з простроченої суми та 56644,29 грн. пені.
Також колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач не набув права вимоги оплати залишку 5% вартості виконаних за договором робіт, оскільки об'єкт, на якому проводилися роботи за спірним договором, станом на час розгляду справи в експлуатацію введений не був.
Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.
За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2010.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» залишити без задоволення, рішення господарського суду м. Києва від 21.06.2010 у справі № 42/215-7/104 - без змін.
2. Матеріали справи № 42/215-7/104 повернути до господарського суду м. Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам та третій особі.
Головуючий суддя
Судді