01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.10.2010 № 31/147
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Новікова А.В. - представник за дов. № 71 від 01.01.2010р.
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Енергосоюз"
на рішення Господарського суду м.Києва від 19.05.2010
у справі № 31/147 ( .....)
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до ТОВ "Енергосоюз"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення суми 9600,00 грн.
Суть рішення і апеляційної скарги:
15 березня 2010 року ДП «Придніпровська залізниця» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз» про стягнення 9 600,00 грн.
До вирішення місцевим господарським судом спору по суті ДП «Придніпровська залізниця» подало уточнений розрахунок суми позову, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, а саме: 8 000,00 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 19.05.2010 року (дата підписання - 31.05.2010 року) у справі № 31/147 (суддя - Качан Н.І.) позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз» на користь Державного підприємства «Придніпровська залізниця» грошові кошти у розмірі 8 000,00 грн., 132,00 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив спірне рішення скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити.
Апеляційна скарга мотивована неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції. Так, апелянт зазначає, що ст. 269 ГК України встановлено строк позовної давності 6 місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів. Отже, позивач звернувся до суду після закінчення перебігу вказаного строку.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.08.2010 року у справі № 31/147 відновлено пропущений строк подання апеляційної скарги, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.09.2010 року.
Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2010 року № 01-23/1/1 «Про зміну складу колегії суддів» у зв'язку з виробничою необхідністю були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 31/147 колегії суддів у складі: Коротун О.М. - головуючий суддя, суддів Кондратова І.Д., Кропивної Л.В.
13.09.2010 року через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду представником позивача було подане заперечення на апеляційну скаргу, у якому він просив оскаржуване рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2010 року на підставі ст. 77 ГПК України розгляд апеляційної скарги відкладено на 06.10.2010 року.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 05.10.2010 року № 01-23/1/7 «Про зміну складу колегії суддів» у зв'язку з виробничою необхідністю були внесені зміни до складу суду та доручено здійснити розгляд апеляційної скарги у справі № 31/147 колегії суддів у складі: Коротун О.М. - головуючий суддя, суддів Кропивної Л.В., Поляк О.І.
У судове засідання, призначене на 06.10.2010 року, з'явився лише представник позивача, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Київський апеляційний господарський суд, -
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 08.08.2008 року між ТОВ «Енергосоюз» (постачальник) та ДП «Придніпровська залізниця» (покупець) було укладено договір поставки № ПР/НХ-08872/НЮ (далі - договір), згідно п. 1.1 якого його предметом є поставка постачальником покупцю запасних частин до електропоїзда ЕР-1 згідно специфікації № 1 (додаток № 1). Рік виготовлення - 2008. Гарантійний термін зберігання: протягом терміну не меншого, ніж передбачено НД виробника на даний товар: запасні частини до електропоїзда ЕР-1.
У п. 7.1 договору сторони погодили, що постачальник передає у власність покупцю товар, а покупець сплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації № 1.
Відповідно до п. 2.1 договору якість товару, який поставляється, повинна відповідати вимогам ГОСТу 24.149.03-89, зазначеним в специфікації № 1.
Прийом товару здійснюється покупцем на складі відокремленого структурного підрозділу «Дніпропетровський регіональний відділ матеріально-технічного постачання» ДП «Придніпровська залізниця», зокрема, згідно з вимогами Інструкції № П-7 від 25.04.1966 року «О порядке приемки продукции производственно-технического назначения и товаров народного потребления по качеству» із змінами та доповненням, при наявності товарно-розпорядчих документів (п. 8.1 договору).
Згідно п. 2.7 договору при виявленні дефектів товару, невідповідності кількості або якості вказаних у товаросупровідних документах, виклик представника постачальника для участі у прийманні по кількості, якості та складанні двостороннього акта є обов'язковий.
Пунктом 2.10 договору передбачено, що покупець має право повернути постачальнику неякісний товар.
У п. 8.4 договору закріплено, що постачальник в погоджений термін, але не більше 20 днів, робить за свій рахунок заміну дефективного товару на якісний товар.
Постачальник за постачання товарів неналежної якості сплачує покупцю штраф у розмірі 20 % від вартості поставленого неякісного товару (п. 10.5 договору).
Як вбачається з акта № 11 та висновку № 11 від 15.05.2009 року, позивачем було проведено приймання продукції по комплектності (кількості) та якості і встановлено, що поставлений відповідачем товар не відповідає ГОСТу, кресленню, нормативній документації та не може бути прийнятий до експлуатації на залізниці.
На виконання умов договору позивач телеграмою № 1365 від 15.05.2009 року повідомив відповідача про виявлення вказаних недоліків та необхідність відрядження уповноваженого представника останнього для складання акта (форма 3 - вторинний).
Як встановлено судом першої інстанції, 04.06.2009 року уповноваженими представниками сторін було складено акт № 5, у п. 33 якого зазначено, що на виробах відсутній рік виготовлення, маркування гайки кріплення різних розмірів, на одному гаснику відсутня заклепка; плити гасника різних розмірів, характер їх виготовлення не в умовах заводу, гумово-металевий пакет вторинного використання, гасники фрикційного типу ГФ 62.30 підлягають заміні у кількості 32 шт., що є в наявності на Головному матеріальному складі залізниці, у тому числі 12 шт. у коморі моторвагонного депо Дніпропетровськ (п. 38 акта).
Вказаний акт підписаний повноважними представниками покупця та представником постачальника, проте останній підписав його із застереженням: не згоден з п. 33, 38 акта.
Наявними матеріалами справи, а саме: актами заміни продукції від 09.07.2009 року підтверджується заміна відповідачем неякісного товару в кількості 32 шт. з порушенням строку, встановленого п. 8.4 договору.
Як вбачається з матеріалів справи, 14.10.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензії № НХЮ-3/5 від 22.06.2009 року та НХ-5007 від 14.10.2009 року, у яких просив сплати штраф за поставку товару неналежної якості згідно з п. 10.3 договору.
Вказані претензії відповідачем отримані 19.10.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 72819573, проте залишені без відповіді.
Встановивши вказані обставини справи, місцевий господарський суд задовольнив позов, стягнув з відповідача на користь позивача 8 000,00 грн. штрафу.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
В силу ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Укладений між сторонами договір № ПР/НХ-08872/НЮ від 08.08.2008 року за своєю правовою природою є договором поставки.
Стаття 265 Господарського кодексу України передбачає, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ст. 268 вказаного Кодексу якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Як уже зазначалось, відповідно до п. 2.1 договору якість товару, який поставляється, повинна відповідати вимогам ГОСТу 24.149.03-89, зазначеним в специфікації № 1.
Згідно п. 2.7 договору при виявленні дефектів товару, невідповідності кількості або якості вказаних у товаросупровідних документах, виклик представника постачальника для участі у прийманні по кількості, якості та складанні двостороннього акта є обов'язковий.
Таким чином, вказаним пунктом договору сторони погодили порядок встановлення недоліків поставлених товарів.
Так, відповідно до умов договору, 04.06.2009 року уповноваженими представниками сторін було складено акт № 5, у якому зазначено недоліки щодо якості поставленого відповідачем товару.
Статтею 269 Господарського кодексу України закріплено: позови, що випливають з поставки товарів неналежної якості, можуть бути пред'явлені протягом шести місяців з дня встановлення покупцем у належному порядку недоліків поставлених йому товарів.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 8 000,00 грн. штрафу за поставку товару неналежної якості 15.03.2010 року, тобто з пропущенням встановленого вищевказаною нормою строку позовної давності.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, яка і була зроблена відповідачем у відзиві на позовну заяву до винесення рішення по суті справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 8 000,00 грн. штрафу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2010 року у справі № 31/147 підлягає скасуванню, а апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз» - задоволенню.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз» на рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2010 року у справі № 31/147 задовольнити.
2.Рішення господарського суду міста Києва від 19.05.2010 року у справі № 31/147 скасувати.
У позові відмовити повністю.
3.Стягнути з Державного підприємства «Придніпровська залізниця « (49006, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108, код ЄДРПОУ 01073828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосоюз» ( 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18-а, код ЄДРПОУ 31172103) 51 (п'ятдесят одну) грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
Видати наказ.
4.Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.
5.Матеріали справи № 31/147 скерувати до господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Головуючий суддя
Судді