01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.09.2010 № 34/574
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
За участю представників:
від позивача: Іванова О.І. (за дов.),
від відповідача: Дмитренко Н.П. (за дов.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»
на рішення Господарського суду м.Києва від 17.05.2010
у справі № 34/574 ( .....)
за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім»
т
про стягнення 2706847,69 грн.
В серпні 2009 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 2 706 847, 69 грн., з яких: 2 377 889, 88 грн. - заборгованості за основною сумою кредиту згідно Кредитного договору №31.03.2009 КД від 31.03.2009, 175 898, 70 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом, 148 569, 26 грн. - пені за порушення відповідачем зобов'язань по сплаті основної суми кредиту, 4 489, 85 грн. - пені за порушення відповідачем зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 17.05.2010 у даній справі позов задоволено в повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення в повному обсязі, з посиланням на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення по справі було винесено без участі представника позивача, не дивлячись на те, що ТОВ «ФАКТОР ЕКСІМ» було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку із зайнятістю повноважного представника в іншому судовому засіданні.
Позивач також зазначає, що при укладенні спірного договору сторони не досягли згоди щодо такої його істотної умови, як строк дії Договору, у зв'язку з чим він є недійсним.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її мотивів та вимог, просить залишити її без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
В судове засідання 27.09.2010 представником відповідача було заявлено клопотання про зупинення провадження у справі №34/574, оскільки ухвалою Господарським судом м. Києва від 30.07.2010 у справі № 50/467-б за заявою ТОВ «Фактор Ексім» до ТОВ «Фактор Ексім» про визнання банкрутом, було порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «Фактор Ексім», про що опубліковано оголошення в офіційному друкованому органі (Газета «Урядовий кур'єр» №174 від 21.09.2010).
Судова колегія не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки суд апеляційної інстанції переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на момент його прийняття. Вищевказані обставини виникли вже після прийняття оскаржуваного рішення та не могли бути відомими суду першої інстанції.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на неї, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегією суддів встановлено наступне.
31.03.2009 між ВАТ «ПУМБ» (правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ») (банк) та ТОВ «Фактор Ексім» (позичальник) був укладений Кредитний Договір №31.03.2009 КД (далі - Кредитний договір), відповідно до пункту 1.1. якого банк зобов'язується надати позичальнику кредит у розмірі 2 377 889, 88 грн., а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та на у строки, обумовлені цим Договором.
На виконання зобов'язань за Кредитним договором банк надав, а відповідач прийняв грошові кошти в сумі 2 377 8889, 88 грн., що підтверджується меморіальним ордером №1 від 31.03.2009 та випискою операцій та оборотів по позичковому рахунку відповідача станом на 12.08.2009 (копії в матеріалах справи, а.с. 26, 32).
Пунктом 7.1. Кредитного договору позичальник зобов'язався сплатити банку відповідну плату за кредит в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Згідно з пунктом 7.2.1. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 25% річних (із розрахунку 365 днів на рік).
Період нарахування процентів складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування процентів є перший банківський день після 24 числа (без його урахування) або день, що передує даті повернення кредиту, а початком - дата надання кредиту та/або перший банківський день після 24 числа ( з його урахуванням).
Відповідно до пункту 6.1. Кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі не пізніше 04.05.2009.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором не виконав, кредит та відсотки за його користування у встановлений договором строк не повернув, у зв'язку з чим ПАТ «ПУМБ» звернулось до господарського суду з відповідним позовом.
Доказів на спростування позовних вимог ПАТ «ПУМБ» відповідачем не надано.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 Цивільного кодексу України).
До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі статтею 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526, 525 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з умовами Кредитного договору (пункти 1.1., 6.1., 7.1.-7.3.) позичальник зобов'язався прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, своєчасно повернути в повному обсязі надану суму кредиту та сплатити відсотки за його користування.
Як встановлено судом, зобов'язань покладених на відповідача Кредитним договором, останній не виконав, у встановлені строки кредит та відсотки за його користуванням не повернув.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення кредиту в розмірі 2 377 889, 88 грн. та відсотків за його користування в розмірі 175 898, 70 грн. за період з 27.04.2009 до 12.08.2009 (включно) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню: - за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 148 569, 26 грн.; - за несвоєчасне повернення процентів за користування кредитом в розмірі 4 489, 85 грн.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 12.1. Кредитного договору сторони передбачили, що у разі порушення позичальником строків виконання будь-якого з боргових зобов'язань банк має право нараховувати, а позичальник зобов'язаний сплатити на користь банка пеню в розмірі подвійної обліком ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення. Розрахунок пені здійснюється на суму простроченого виконанням боргового зобов'язання за весь час прострочення.
Враховуючи вищевикладене та встановлене судом прострочення боржника (відповідача), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне повернення кредиту в сумі 148 569, 26 грн. та пеня за несвоєчасне повернення відсотків за користування кредитом в розмірі 4 489, 85 грн., за розрахунком позивача, перевіреним судом.
Посилання відповідача на те, що при укладенні спірного договору сторони не досягли згоди щодо такої його істотної умови, як строк дії Договору, у зв'язку з чим він є недійсним, судова колегія вважає безпідставним, з врахуванням наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, вищевказану вимогу відповідача вже було розглянуто при розгляді іншої пов'язаної з даною справи №34/506 за позовом ТОВ «Фактор Ексім» до ПАТ «ПУМБ» про визнання недійсним Кредитного договору №31.03.2009 КД від 31.03.2009. Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.09.2009 у справі №34/506, яке залишено без змін Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.12.2009, було визнано необґрунтованою таке твердження та відмовлено в задоволенні позову ТОВ «Фактор Ексім».
Посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія вважає необґрунтованим з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач зловживав своїми процесуальними правами з метою затягування судового розгляду, а саме, неодноразово заявляв клопотання про відкладення, відводи, клопотання про колегіальний розгляд справи.
В судове засідання, яке відбулось 17.05.2010, представник відповідача не з'явився, проте через канцелярію суду ТОВ «Фактор Ексім» було подано клопотання про відкладення розгляду справи.
Дане клопотання судом першої інстанції залишено без задоволення, оскільки: розгляд справи вже відкладався; у разі наявності наміру подати обґрунтовані заперечення на позовну заяву чи додаткові докази, відповідач мав можливість їх надати у письмовій формі через канцелярію суду до дати судового засідання; у разі неможливості участі певного представника, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні суду (направити іншого свого юриста); справа розглядається судом більше 2-х місячного терміну, а відповідно погодженого клопотання про продовження строку розгляду спору у понад встановлений у статті 69 ГПК України строк, від сторін не надходило.
Судова колегія погоджується з такою правовою позицією суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
З врахуванням вищевикладеного, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, судова колегія не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, з підстав відсутності представника в судовому засідання 17.05.2010.
Апеляційна скарга не спростовує висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2010 по справі № 34/574 є обґрунтованим та таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування чи зміни не вбачається. Апеляційна скарга є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ексім» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м .Києва від 17.05.2010 у справі № 34/574 залишити без змін.
Матеріали справи № 34/574 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова вступає в силу з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
05.10.10 (відправлено)