01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.10.2010 № 24/63
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Чорної Л.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Крупка М.П.
від відповідача - Тараненко А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Аудиторська фірма "Перспектива-К"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.08.2010
у справі № 24/63 ( .....)
за позовом ТОВ "Автомобільний центр Голосіївський"
до ЗАТ "Аудиторська фірма "Перспектива-К"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 2 401, 20 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобільний центр Голосіївський” (надалі позивач) звернулjсь до суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства “Аудиторська фірма “Перспектива-К” (надалі відповідач) боргу у розмірі 2401,20 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 03.08.2010 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Аудиторська фірма “Перспектива-К” (03134, м. Київ, вул. Трублаїні, 2, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 21563977) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Автомобільний центр Голосіївський” (03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 4, р/р 2600014792 у ВАТ “Райффайзен банк Аваль” м. Київ, МФО 300335, ідент. код 14333225) 2401,20 грн. (дві тисячі чотириста одна гривня 20 копійок) боргу за надані послуги, 338,00 грн. (триста тридцять вісім гривень) судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 03.08.2010 року ЗАТ “Аудиторська фірма “Перспектива-К” подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не прийнято до уваги той факт, що акт виконаних робіт № 154916 від 27.07.2007 року, на якій посилається позивач, відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України та згідно ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не може вважатись таким, який вчинений у письмовій формі, і відповідно не може вважатись таким який підписаний Відповідачем.
Окрім цього, в 1-му абзаці описової частини рішення Судом було зазначено, що послуги згідно акту були прийняті представником Відповідача Мельником О.В. Проте цей факт не відповідає дійсності, оскільки на вищезазначеному акті стоїть підпис співголови правління Відповідача - Комарова А.А., а не Мельника О.В. (Підпис особи на акті виконаних робіт відповідає підпису особи, якою було підписано замовлення-наряд та вищезазначену довіреність видану Відповідачем. Цією особою являється Комаров А.А.).
Згідно з наявними у справі матеріалами, спеціалістами Позивача протягом двох місяців двічі було замінено одну і ту ж саму запчастину (гідромуфту кондиціонера) - 10 травня гідромуфту кондиціонера було замінено окремо, а 27 липня - у комплекті з кронштейном компресора та компресором кондиціонера. У відзиві на позовну заяву було зазначено, що одразу ж після виконаних спеціалістами ТОВ «Автомобільний центр Голосіївський» робіт (Акт виконаних робіт від 27.07.2007 р.) керівник Відповідача Комаров А.А. зустрівся з в.о. директора Позивача.
За результатами переговорів сторони вирішили зменшити вартість виконаних робіт на вартість гідромуфти кондиціонера та вартість супутніх робіт по заміні витратних частин, а саме Хладона А 134 та робіт по заправці кондиціонера. Оскільки сума розбіжності сторін була невеликою, сторони вирішили пропорційно зменшити суму рахунку в усному порядку. Даний факт свідчить про те, що Відповідачу не було необхідності звертатись до Позивача з будь-якими претензіями щодо якості ремонту Автомобіля, оскільки всі проблеми було вирішено в усному порядку.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2010 року апеляційну скаргу прийнято до розгляду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі замовлення-наряду № 154916 від 27.07.2007 року ЗАТ “Аудиторська фірма “Перспектива-К” на проведення ремонту автомобіля Nissan/Pathfinder, державний номер АА4466АІ у 2007 році, позивачем були надані послуги по ремонту транспортного засобу, вартість якого підтверджується складеним актом виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля № 154916 від 27.07.2007 року, який підписаний сторонами. Послуги згідно вказаного акту прийняті представником відповідача Мельником О.В. (довіреністю серії ЯНС № 656368 від 26.07.2007 року).
Предметом спору у даній справі є оплата виконаних робіт згідно акту виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля № 154916 від 27.07.2007 року на суму 8 440,27 грн., яким відповідно і підтверджується вчинення відповідного правочину між сторонами. Виконані роботи оплачені відповідачем не у повному обсязі, банківські виписки на підтвердження часткової сплати заборгованості (в розмірі 6039,07 грн.) наявні у матеріалах справи. Заборгованість підприємства складає 2401,20 грн., доказів на спростування вказаної суми боргу суду не представлено.
Як вбачається з матеріалів даної справи та вірно зазначено судом першої інстанції, враховуючи наявну заборгованість відповідача за надані послуги, позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 100 від 16.03.2010 року в якому просив в найкоротший термін сплатити заборгованість що виникла в розмірі 2 401,20 грн. Доказом направлення вказаного листа відповідачу є чек № 4837 від 18.03.2010 року та опис вкладення у цінний лист, що у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи. Відповідно строк виконання зобов'язань по оплаті наданих послуг на суму 2401,20 грн. є таким, що настав 25.03.2010 року та саме з указаної дати відповідача можна вважати таким що прострочив сплату боргу.
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Частиною 2 цієї ж статті визначено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.ст. 14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов'язки (зобов'язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, заборгованість про погашення якої позивач просив у листі від 16.03.2010 року погашена не була, доказів перерахування коштів за надані послуги згідно акту виконаних робіт по технічному обслуговуванню (ремонту) автомобіля № 154916 від 27.07.2007 року, обов'язок по оплаті якого виник у відповідача згідно надісланого листа-вимоги, відповідачем не надано, тому суд першої інстанції дійшов цілком правомірного та обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення суми заборгованості в розмірі 2401,20 грн.
Твердження відповідача про те, що робота прийнята не Мельником О.В., а іншою людиною не підтверджується жодним доказом. Роботи були прийняті без зауважень. Крім того, відповідач частково сплатив заборгованість.
Виходячи з викладеного, колегія суддів на підставі вищенаведених встановлених та досліджених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, дійшла висновку про відсутність підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції в розумінні статті 104 Господарського процесуального кодексу України.
Судові витати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 03.08.2010 року у справі № 24/63 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
2. Справу № 24/63 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді Чорна Л.В.
06.10.10 (відправлено)