01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 16/272
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Алданової С.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Пасічник Р.А. (довіреність № 77 від 14.09.2009 р.)
від відповідача - Шевченко О.Г. (довіреність № 2386 від 30.12.2009 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод"
на рішення Господарського суду м.Києва від 03.08.2010
у справі № 16/272 ( .....)
за позовом Державної адміістрації державного транспорту України "Укрзалізниця"
до Державного підприємства "Дарницький вагоноремонтний завод"
про стягнення 27 924,95 грн.
Державна адміністрація залізничного транспорту України «Укрзалізниця» звернулась до Господарського суду м. Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» про стягнення з останнього 27924,95 грн. штрафу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежно виконав свої зобов'язання, а саме: неякісно відремонтував вагони № № 60700168, 67363267, 66813940, 67185926, 65289324, 66564865, 65386062, 67387571, отже з відповідача на підставі п. 6.2.2. договору № 0159/08-цю від 11.03.2008 р. підлягає стягненню штраф в розмірі 5 % вартості капітального ремонту вказаних вагонів.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 03.08.2010 р. позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивовано наступними обставинами:
- на думку відповідача, несправності виникли внаслідок невиконання позивачем всіх вимог експлуатації та технічного утримання вагонів, отже, згідно п. 6.11 Основних умов ремонту та модернізації вагонів залізничного транспорту України, затверджених наказом Укрзалізниці від 27.04.1999 р., позивач не має права пред'являти претензії по якості ремонту вказаних вагонів;
- крім того, відповідач наголошує на тому, що згідно п. 6.2.2. договору № 0159/08-цю від 11.03.2008 р., штраф нараховується в розмірі 5 % від вартості неякісно виконаних робіт, а не від вартості капітального ремонту вагонів.
Представник відповідача в судовому засіданні повністю підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечував, просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - зміні, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 18.06.2009 р. по 26.06.2009 р. на станції Красний Лиман ДП «Донецька залізниця» при технічному огляді рухомого складу вагонів № № № 60700168, 67363267, 66813940, 67185926, 65289324, 66564865, 65386062, 67387571 виявлені несправності технічного стану, в результаті чого вагони було відчеплені для більш детального огляду.
При огляді вагонів на Пункті технічного обслуговування вагонів вагонного депо Красний Лиман було встановлено наявність дефектів деталей вагонів, що були відчеплені, які не витримали гарантійного строку після капітального ремонту, що був проведений відповідачем - Державним підприємством «Дарницький вагоноремонтний завод», тому на адресу відповідача були направлені телеграми про відчіплення вагонів та виклик представника для розслідування та складання актів.
У зв'язку з неявкою представника відповідача, комісією у складі представників вагонного депо Красний Лиман були складені Акти-рекламації форми ВУ-41 у відповідністю з Інструкцією «Основні умови ремонту та модернізації вантажних вагонів на заводах залізничного транспорту України», а саме № № 39, 50, 55, 56, 57 від 25.06.2009 р., № № 63, 64, 65 від 01.07.2009 р. і встановлено, що в усіх випадках відповідачем було порушено п. 5.6.10 Інструкції ЦВ-0016 та п. 8.13.9 Інструкції ЦВ-0015.
В актах також зазначено, що усунення виявлених дефектів покладається на ДП «Дарницький вагоноремонтний завод».
На підставі наказу № 97 від 15.07.2009 р., відчеплені на станції Красний Лиман вагони № № 60700168, 67363267, 66813940, 67185926, 65289324, 66564865, 65386062, 67387571 були направлені на станцію Дарниця Південно-Західної залізниці для усунення виявлених дефектів ДП «Дарницький вагоноремонтний завод», що підтверджується квитанціями про приймання вантажу до перевезення у вагонах неробочого парку від 16.07.2009 р.
Порядок усунення виявлених несправностей у вагонах, що не витримали гарантійного строку після капітального ремонту та проведення розрахунків за виправлення несправностей встановлено Основними умовами ремонту та модернізації вантажних вагонів на заводах залізничного транспорту України № ЦВ-ЦПром-0020, які затверджені наказом Укрзалізниці від 27.04.1999 р. № 125-Ц.
11 березня 2010 року вагони було відремонтовані та випущені з ремонту і включені в Реєстр вагонів робочого парку, про що свідчать Повідомлення форми ВУ-36М та їх відповідні витяги з електронного реєстру Повідомлень про випуск вагонів з ремонту в загальну експлуатацію з Програми.
З матеріалів справи вбачається, що капітальний ремонт вагонів № № 60700168, 67363267, 66813940, 67185926, 65289324, 66564865, 65386062, 67387571 було здійснено за Договором № 0159/08-ЦЮ на капітальний ремонт вантажних вагонів від 11.03.2008 р., відповідно до п.6.1 якого відповідач гарантує якість капітального ремонту вантажних вагонів на протязі встановленого гарантійного терміну за умови дотримання замовником діючих вимог по їх технічному обслуговуванню та експлуатації.
Твердження відповідача про те, що позивачем не дотримано вимог по технічному обслуговуванню та експлуатації вагонів не є обґрунтованим, оскільки не підтверджено належними та допустимими доказами.
Суд першої інстанції задовольнив вимогу позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 5 % від вартості капітального ремонту вагонів на підставі ст. ст. 217, 230 Господарського кодексу України та п. 6.2.2. договору № 0159/08-цю від 11.03.2008 р., та прийняв рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 27924,95 грн.
Однак, вказаний висновок місцевого господарського суду є передчасним, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання. Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше.
Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність; з акту управління господарською діяльністю; з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав; у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч.1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
В силу ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Як вбачається з п. 6.2.2 договору № 0159/08-цю від 11.03.2008 р., при виході з ладу вагонів в гарантійний період з вини виконавця, з необхідністю повернення його на поточний ремонт виконавцю, він сплачує замовнику штраф у розмірі 5 % вартості неякісно виконаних робіт та несе витрати на повторний ремонт вагонів.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що штраф в розмірі 5 % нараховується саме в залежності від вартості неякісно виконаних робіт, а не, як нараховано судом першої інстанції, від вартості капітального ремонту вагонів.
В матеріалах справи міститься калькуляція вартості робіт, необхідних для усунення недоліків ремонту на піввагонів згідно претензії Донецької залізниці (№ № 60700168, 67363267, 66813940, 67185926, 65289324, 66564865, 65386062, 67387571), затверджена 16.03.2010 р. (т. 2 а.с. 11), згідно якої вартість робіт становить 11391,88 грн.
Отже, враховуючи положення п. 6.2.2. договору № 0159/08-цю від 11.03.2008 р., з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 11391,88 грн. х 5 % = 569,59 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач обґрунтував апеляційну скаргу частково, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2010 р. - необхідно змінити в частині розміру штрафу, що підлягає стягненню.
Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п. 4 ч. 1 ст.103, п. 3 ч. 1 ст.104, ст.105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» на рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2010 р. у справі № 16/272 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2010 р. у справі № 16/272 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» (02092 м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 14294471) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 00034045) 569 (п'ятсот шістдесят дев'ять) грн. 59 коп. штрафу, 5 (п'ять) грн. 70 коп. державного мита, 4 (чотири) грн. 81 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити».
Стягнути з Державної адміністрації залізничного транспорту України «Укрзалізниця» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 00034045) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» (02092 м. Київ, вул. Алма-Атинська, 74, код ЄДРПОУ 14294471) 136 (сто тридцять шість) грн. 78 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.
Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.
Матеріали справи повернути Господарському суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді
04.10.10 (відправлено)