01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
29.09.2010 № 52/127
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
Від позивача - Сидоренко В.В. (довір. №Д07/2009/12/08-2 від 08.12.2009);
Від відповідача - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Грінко-Центр”
на рішення Господарського суду м.Києва від 24.06.2010
у справі № 52/127 ( .....)
за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” в особі філіалу „Завод „Енергія” Київенерго”
до Відкритого акціонерного товариства „Грінко-Центр”
про стягнення 1951344,90 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.06.2010р. у справі №52/127 позов задоволено частково. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства „Грінко-Центр” на користь Акціонерної енергопостачальної компанії „Київенерго” 1 734 277,35 грн. основного боргу, 15 852,06 грн. інфляційної складової боргу, 6 991,56 грн. 3% річних, 47 126,45 грн. пені, 18 042,47 грн. державного мита та 21821 витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Припинено провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 26 407,82 грн. В іншій частині в позові відмовлено.
Рішення Господарського суду міста Києва грунтується на тому, що відповідач, отримані послуги за договором, укладеним між позивачем та відповідачем 23.10.2009р. №28-ТПВ/09-К на послуги із знешкодження (термічної переробки) твердих відходів, вартістю 1 760 685,17 грн. не оплатив. Відповідачем, як зазначає суд, було сплачено частину основного боргу у розмірі 26 407,82 грн. до порушення провадження у справі, у зв'язку з чим провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24 червня 2010р. та прийняти нове рішення, яким змінити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача, а в частині стягнення інфляційної складової боргу та 3% річних відмовити повністю.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що розмір пені , що підлягав би стягненню повинен був становити 21 916,04 грн, виходячи з позиції суду щодо можливості застосування п.3 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України. Щодо стягнення з відповідача стягнення інфляційних у розмірі 15 852,06 грн. та 6 991,56 грн. - 3% річних, то скаржник зазначає про те, що розрахунок вказаних сум був здійснений позивачем із суми основного боргу 1 760 685,17 грн., тоді як судом в процесів розгляду справи було встановлено іншу суму основного боргу - 1 734 277,35 грн.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.09.2010р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 29.09.2010р. на 12-05 год., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
29.09.2010р. в судове засідання не з'явився представник відповідача. Однак, через канцелярію Київського апеляційного господарського суду 29.09.2010р. о 12-45 год. представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи, в якому представником відповідача зазначено, що у зв'язку з затримкою розгляду даної справи а представник Вабіщевич Т.В. зобов'язана як представник приймати участь в іншому судовому засіданні, яке відбудеться в Оболонському районному суді міста Києва, просила відкласти розгляд апеляційної скарги.
Враховуючи те, що представник відповідача до клопотання про відкладення не надала обгрунтовуючих доказів (ухвали Оболонського районного суду міста Києва) колегія суддів вважає дане клопотання необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. З врахуванням повторної неявки представника відповідача в судове засідання судова колегія прийшла до висновку про розгляд апеляційної скарги у відсутності представника відповідача.
Крім того, відповідно до ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб в господарському суді крім представників їх органів, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Приймаючи до уваги, що чинне законодавство України не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво інтересів юридичної особи в суді, суд відмовляє в задоволенні клопотання.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача колегія суддів встановила наступне.
Судом встановлено, що 23.10.2009 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” в особі філіалу “Завод “Енергія”Київенерго”(виконавець) та Відкритим акціонерним товариством “Грінко-Центр”(замовник) укладено договір № 28-ТПВ/09-К на послуги із знешкодження (термічної переробки) твердих відходів, за умовами якого виконавець надає, а замовник отримує послуги із знешкодження (термічної переробки) твердих відходів в обсягах, визначених лімітом на утворення та розміщення відходів на 2009 рік та дозволом на розміщення відходів на 2009 рік, виданих Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища м. Києва та згідно з додатком 1, що є невід'ємною частиною цього договору.
Договір вступає в силу з дати підписання його сторонами і діє по 31 грудня 2009 року, а в частині взаєморозрахунків -до повного їх завершення (п. 7.1. договору).
Відповідно до п.2.1. договору, замовник сплачує виконавцю вартість послуги у відповідності до тарифу, встановленого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), діючого на момент надання таких послуг. На час укладання договору тариф становить 106,30 грн. за одну тонну, крім того ПДВ -21,26 грн., всього за одну тонну -127,56 грн.
Замовник, незалежно від джерел фінансування, щомісяця до двадцять п'ятого числа сплачує вартість послуги, наданої виконавцем в перші п'ятнадцять днів поточного місяця. Решту коштів замовник сплачує до п'ятого числа наступного місяця (п. 2.2. договору).
Згідно п. 2.3. договору, щомісяця до п'ятого числа складається акт наданих виконавцем замовнику послуг за попередній місяць.
Господарським судом міста Києва встановлено, що у період з жовтня по грудень 2009 року позивач надав послуги по знешкодженню твердих побутових відходів загальною вартістю 1 760 685,17 грн., що підтверджується актами наданих послуг: № 10-28-ТПВ/09-К за жовтень 2009 року на суму 155 334,91 грн.; № 11-28-ТПВ/09-К за листопад 2009 року на суму 701 952,48 грн.; № 12-28-ТПВ/09-К за грудень 2009 року на суму 903 397, 78 грн., які містяться в матеріалах справи.
В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем отриманих послуг. Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги за договором на послуги із знешкодження (термічної переробки) твердих відходів складає 1 760 685,17 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що підлягає припинення провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення з відповідача боргу у розмірі 26 407, 82 грн., оскільки відповідачем було сплачено частину основного боргу у розмірі 26 407, 82 грн. до порушення провадження у справі , що підтверджується актом звіряння взаєморозрахунків станом на 07.06.2010 року та частково платіжними доручення, які містяться в матеріалах справи.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання із знешкодження твердих побутових відходів, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати наданих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 1 734 277,35 грн.
Доказів сплати відповідачем суми боргу у розмірі 1 734 277,35 грн. до матеріалів справи не надано.
Відповідно до ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином, а тому позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 734 277,35 грн. грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу, враховуючи 3% річних та інфляційні втрати, є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за договором, місцевим господарським судом обґрунтовано стягнуто з нього на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України 15 852,06 грн. інфляційних втрат, 6 991,56 грн. 3% річних, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.
Позивачем також заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 15 852,06 грн. зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманих послуг.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 3.4. договору за прострочення замовником виконання зобов'язань по оплаті отриманих послуг, замовник сплачує на користь виконавця пеню у розмірі 0,1% за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.
В процесі розгляду справи позивач надав новий розрахунок, за яким розмір пені становить 94 252,89 грн.
З урахуванням встановлених місцевим господарським судом обставин щодо розміру заборгованості, стану виконання відповідачем цього зобов'язання, розміру прострочених сум та тяжкого фінансового становища відповідача суд правомірно відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України зменшив розмір пені до 47 126,45 грн. та відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 47 126,45 грн. пені .
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду та не доводять їх протилежність.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення місцевого господарського суду - підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, -
1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Грінко-Центр” залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.06.2010р. у справі № 52/127 залишити без змін.
3 . Матеріали справи № 52/127 повернути до Господарського суду міста Києва .
Головуючий суддя
Судді
04.10.10 (відправлено)