01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.10.2010 № 37/401
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Баранця О.М.
суддів: Чорної Л.В.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Дубина М.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - Якобчук А.П. (представник за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 15.06.2010
у справі № 37/401 ( .....)
за позовом Приватного підприємства "Лугопак"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атем"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 1041047,24 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року припинено провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» інфляційних нарахувань в розмірі 64 837,88грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» на користь Приватного підприємства «Лугопак» 964 886,98грн. основного боргу, 1 189,50грн. 3% річних, 9 660,76грн. державного мита та 289,99грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Дане рішення мотивоване тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем» не сплатило за товар, отриманий по видатковим накладним.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 року зазначене рішення скасовано з прийняттям нового, яким в задоволені позовних вимог відмовлено.
Постанова мотивована тим, що на момент звернення позивача до суду обов'язок по оплаті у відповідача не наступив, а права позивача не були порушені, тому відповідно у позивача були відсутні правові підстави для звернення до суду за захистом своїх прав.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.06.2010 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 року у справі №37/401 скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року залишено без змін.
Вищий господарський суд України дійшов висновку, що наявність зобов'язання у відповідача щодо проведення платежів за отриманий товар випливає зі змісту частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, а не пред'явлення позивачем претензії про сплату до звернення з позовом, що не позбавляє відповідача обов'язку своєчасно розрахуватися за отриманий товар.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем» 01.06.2010 року звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про поновлення строку для подачі заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року у справі №37/401 за нововиявленими обставинами; порушити провадження із перегляду за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року у справі №37/401; рішення господарського суду міста Києва скасувати, відмовити ПП «Лугопак» у задоволені позову; до закінчення перегляду за нововиявленими обставинами зупинити виконання рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року у справі №37/401, та клопотання про поновлення строку для подання заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року у справі №37/401.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» про поновлення строку для подання заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року у справі №37/401 за нововиявленими обставинами відхилено. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року у справі №37/401 за нововиявленими обставинами повернуто заявнику.
Суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу визнав неповажними причинами пропуску двохмісячного строку, а саме: висновок Київського науково-дослідного інституту судових експертиз України №1828/10-11, на який посилається заявник, складений 25.03.2010 року, в той час як Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем» звернулось до господарського суду міста Києва 01.06.2010 року, тобто з порушенням строків, встановлених ч. 1 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року у справі №37/401, поновити строк для подання заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року у справі №37/401 за нововиявленими обставинами.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу не оцінив в сукупності всі обставини справи, зокрема постанову Вищого господарського суду України від 01.06.2010 року у справі №37/401, якою скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 22.03.2010 року.
Приватне підприємство «Лугопак» заперечує проти апеляційної скарги, своїм правом, наданим ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не скористалось, відзив до суду не подало.
Відповідно до ст. 96 Господарського процесуального кодексу України сторона у справі, отримавши апеляційну скаргу, має право надіслати відзив на неї апеляційній інстанції і особі, яка подала скаргу.
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Атем» подало до Київського апеляційного господарського суду клопотання про відновлення строку для подання заяви про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року у справі №37/401 за нововиявленими обставинами від 01.06.2010 року; заяву про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року у справі №37/401 за нововиявленими обставинами від 01.06.2010 року; оригінал платіжного доручення №1235 від 27.05.2010 року; доказ направлення заяви іншій стороні та копію висновку експертного дослідження за №1828/10-11 від 25.03.2010 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2010 року прийнято до розгляду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Атем» на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року за №37/401 прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.09.2010 року продовжено строк розгляду справи №37/401 на п'ятнадцять днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ст. 112 Господарського процесуального кодексу України (в ред. чинній на момент прийняття ухвали) господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (у ред. чинній на момент прийняття ухвали) судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, подання прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Днем виникнення названих обставин слід вважати день, коли вони стали або повинні були стати відомі заявникові. Якщо нововиявлена обставина пов'язана з вироком чи рішенням суду, днем виникнення такої обставини вважається день набрання законної сили вироком чи рішенням суду, які покладено в основу відповідного судового акта, або день, коли заявникові стало чи повинно було стати відомо про набрання сили вироком чи рішенням.
На підставі статті 112 Господарського процесуального кодексу України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору або розгляду справи про банкрутство і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.
Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (в ред. чинній на момент винесення ухвали) заява, подання прокурора чи його заступника до розгляду не приймаються і повертаються заявникові у таких випадках, зокрема подання після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом.
Разом з цим, в силу до ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Призначені господарським судом строки можуть бути ним продовжені за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи.
Згідно з частиною першою статті 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК /Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 15.03.2007 року №01-8/123/.
З аналізу вищезазначеного вбачається, що суд повинен повно з'ясувати всі обставини справи, надати належну оцінку всім доводам заявника. Суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що заявнику про нововиявлені обставини стало відомо 25.03.2010 року, а заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами подано лише 01.06.2010 року, тобто з пропуском двохмісячного строку.
На підставі зазначеного суд відмовив у задоволені клопотання про поновлення строку та повернув заяву про перегляд рішення господарського суду міста Києва від 02.11.2009 року у справі №37/401 за нововиявленими обставинами.
За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування ухвали господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року у справі № 37/401.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.06.2010 року у справі № 37/401 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
2. Матеріали справи № 37/401 повернути господарському суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя
Судді Чорна Л.В.
06.10.10 (відправлено)