01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
30.09.2010 № 5/39
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від прокурора - Лядецька Л.В.,
від позивача 1 -не з'явився,
від позивача 2 -Діденко С.М,
від відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Колар-Актив”
на рішення Господарського суду м. Києва від 27.07.2010
у справі № 5/39 ( .....)
за позовом Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Національного банку України та Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Колар-Актив”
про стягнення 18587383,79 грн.
Заступника прокурора Дніпровського району міста Києва в інтересах держави в особі Національного банку України (позивач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк” (позивач 2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Колар-Актив” (відповідач) 18 587 383, 79 грн., з яких: 17 062 295, 09 грн. - заборгованість по процентах, 1 525 088, 70 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ „Колар-Актив” на користь ТОВ „Український промисловий банк” 17 062 295,09 грн. - заборгованість по процентах, 1 525 088,07 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту. Стягнуто з ТОВ „Колар-Актив” в доход Державного бюджету України 25 500,00 грн. - державного мита та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Колар-Актив” звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову, судові витрати відшкодувати на користь ТОВ „Колар-Актив”. На думку апелянта, рішення прийняте судом з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2010 прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її до розгляду на 30.09.2010 у складі колегії: головуючий суддя - Моторний О.А.., судді: Попікова О.В., Кондратова І.Д.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/2 від 20.09.2010, у зв'язку з виходом з відпустки суддів Кошіля В.В. та Шапрана В.В., які входять до постійно діючого складу колегії: Моторний О.А. (головуючий), Кошіль В.В., Шапран В.В., замість суддів Попікової О.В. та Кондратової І.Д. залучено до розгляду справи № 5/39 суддів Кошіля В.В. та Шапрана В.В.
Позивач та відповідач 1 в судове засідання 30.09.2010 повноважних представників не направили, не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2010, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.
Крім того, про належне повідомлення позивача та відповідача 1 у справі про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначення її до розгляду свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення, з якого вбачається про своєчасне отримання їх представниками ухвали суду.
Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення всіх учасників процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, неявка представників позивача та відповідача 1 не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв'язку з чим колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників позивача та відповідача 1.
Прокурор та представник позивача 2 в судовому засіданні просили рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ „Колар-Актив” - без задоволення.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту -ГПК України) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача 2, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 13.09.2007 між ТОВ „Український промисловий банк” (далі-Банк) та ТОВ „Колар-Актив” (далі-Позичальник) було укладено кредитний договір № 294/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (а.с. 8-11), за умовами якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти в сумі 90 000 000, 00 грн., строк кредитування лінії сторони погодили з 13 вересня 2007 р. до 02 вересня 2008 р. включно, з процентною ставкою 18, 5 %, комісія за підготовку та оформлення договору становить 150, 00 грн., в тому числі ПДВ 25 грн. (п. 1.1 договору).
Пунктом 2.2 договору встановлено, що для надання кредитних коштів Банк відкриває Позичальнику позичковий рахунок № 2062002301904 в ТОВ „Укрпромбанк”. Надання кожного траншу здійснюється шляхом: перерахування коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника № 2600901301904 в ТОВ „Укрпромбанк”; шляхом оплати з позичкового рахунку розрахункових документів позичальника (п. 2.3). Строк користування кредитною лінією починається з моменту, зазначеного в п. 1.1. договору (п. 2.4).
Згідно з п. 4.1 договору повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на позичковий рахунок. Заборгованість за кредитом повертається Позичальником не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1. договору.
Відповідно до п. 4.2 договору проценти за користування кредитом нараховуються за період з дня надання кредиту по день його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. Нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту.
Перерахування банком процентів здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку не включається (п.4.3).
В пункті 4.4 договору зазначено, що сплата позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця на рахунок Банку. Проценти, нараховані за останній (неоплачений) період користування кредитом сплачуються одночасно з остаточним поверненням кредиту.
У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту Позичальник у строки, передбачені п. 4.4. цього договору, сплачує проценти з розрахунку 19, 5 % річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення (п. 4.6).
Пізніше, 18.10.2007 між Банком та відповідачем було укладено договір про внесення змін і доповнень до Кредитного договору № 294/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії (а.с. 12), відповідно до умов якого сторони змінили умови повернення кредиту та сплати процентів та комісії, в зв'язку з чим п. 4.6. виклали в наступній редакції: „У разі несвоєчасного повернення заборгованості по кредиту позичальник у строки, передбачені п. 4.4. цього договору, сплачує проценти з розрахунку 19, 0 % річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення”.
26.10.2007 між Банком та відповідачем було укладено додатковий договір про внесення змін і доповнень до Кредитного договору № 294/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії, в якому сторони погодили, що починаючи з 28.10.2007 нарахування процентів Банком здійснюється у день остаточного повернення кредиту, визначеного у п. 1.1 цього договору. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. Починаючи з 28.10.2007 сплата Позичальником процентів здійснюється у день остаточного повернення кредиту, визначеного в п. 1.1 договору на рахунок Банку.
Матеріали справи свідчать, що між сторонами неодноразово укладались договори про внесення змін і доповнень до Кредитного договору № 294/К-07 на відкриття відновлювальної кредитної лінії від 13.09.2007, відповідно до останніх змін, внесених договором від 25.12.2008 (а.с. 17) ліміт кредитування сторони погодили 1 000 000, 00 грн. строком з 13.09.2007 до 29.06.2009 включно з процентною ставкою 18 %. Комісія за підготовку та оформлення даного договору становить 150, 00 грн., в тому числі ПДВ 25 грн.
Пунктом 10.1 кредитного договору № 294/К-07 від 13.09.2007 сторони обумовили термін дії договору з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін і до повного виконання сторонами взаємних зобов'язань.
Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору 28.08.2009, ТОВ „Український промисловий банк” зверталось до відповідача з листом - повідомленням № 31863 про погашення заборгованості в сумі 17 062 295, 09 грн. (а.с. 34-35).
Проте, зазначений вище лист ТОВ „Український промисловий банк” залишився відповідачем без відповіді та без задоволення.
Оскільки відповідач не виконав своїх зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом в розмірі та в строки, встановлені кредитним договором, прокурор звернувся до суду за захистом інтересів держави в особі Національного банку України та Товариства з обмеженою відповідальністю „Український промисловий банк”.
Відповідно до розрахунку позивача, заборгованість відповідача по сплаті процентів за користування кредитними коштами згідно кредитному договором станом на 02.12.2009 р. становить 17 062 295, 09 грн.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).
Частиною 1 ст. 530 Цивільного Кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, колегія суддів приходить до висновку, що спірний договір за своєю правовою природою є кредитним договором (ст. 1054 ЦК України), за умовами якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Відповідно до п. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором.
Частиною першою ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
При цьому, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Доказами у справі, відповідно до ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).
Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті коштів в сумі 17 062 295,09 грн. на підставі кредитного договору від 13.09.2007 та настання строку виконання такого зобов'язання.
Відповідачем не було надано суду апеляційної інстанції доказів на спростування наявної заборгованості чи доказів її погашення, а тому вимоги в цій частині визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивачів про стягнення з відповідача 1 525 088, 70 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту, то колегія суддів відзначає наступне.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Пунктом 8.1 договору передбачено, що у випадку порушення термінів повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі 0, 1 % від невчасно сплаченого платежу за кожен день прострочення. Розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла в період прострочення.
В ст. 230 ГК України зазначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Статтею 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що розмір пені обчисляється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ.
Отже, здійснивши розрахунок пені, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасне повернення кредиту становить 1 525 088, 70 грн.
За наведених обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Колар-Актив” та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 - відсутні.
На підставі викладеного та керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Колар-Актив” залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 без змін.
Матеріали справи № 5/39 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді