01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.09.2010 № 47/156
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача : Марченко В.В. - юрист,
від відповідача : не з»явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ВАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.01.2009
у справі № 47/156 ( .....)
за позовом ВАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього
до ТОВ "Виробничо-будівельна компанія ІТМ"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про визнання договору недійсним
Рішенням Господарського суду м.Києва від 22.01.2009 року у справі № 47/156 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповністю з»ясовано всі обставини справи.
Позивач посилається на те, що після укладення договору № 475 про переведення боргу від 10.10.2005р. позивачем було виявлено, що його було введено в оману шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності та відбулося замовчування обставин, що мають істотне значення для визначення суми грошового зобов»язання. Позивач зазначає, що борг на підставі основних договорів не підтверджений належним чином внаслідок неналежного оформлення актів приймання-передачі виконаних робіт та довідок форми КБ-3 в частині розрахунку фактичної вартості обсягів робіт.
Представник відповідача в судове засідання не з»явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, просить розгляд справи відкласти, у зв»язку з перебуванням на лікарняному, при цьому не додає до заяви документів, що це підтверджують. Розглянувши заяву представника відповідача, та враховуючи те, що строки розгляду справи не дозволяють подальше затягування розгляду справи, колегія вважає за можливе розгляд справи здійснити у відсутності представника відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання недійсним Договору № 475 від 10.10.2005 про переведеня боргу, укладеного між ТОВ «ВБК «ІТМ», ТОВ «Гарантбуд-КМБ-1» та ВАТ «Трест Київміськбуд-1» імені М.П.Загороднього, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита -85,00 грн. та послуг інформаційно -технічного забезпечення судового процесу-118,00 грн.
В обґрунтування позову позивач посилається на ст.229 ч. ЦК України та ст.230 ч.1 ЦК України, просить визнати договір недійсним з підстав навмисного введення його відповідачем в оману.
02.02.2004 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд-КМБ-1», як генпідрядником, та відповідачем -ТОВ «Виробничо-будівельна компанія ІТМ», як субпідрядником, було укладено Контракт субпідряду № 4 та Контракт субпідряду № 3, відповідно до умов яких субпідрядник зобов»язався виконати електромонтажні та слабострумні роботи на об»єкті: «Оболонь 3А ж/б 55 та ж/б 54, розрахунки за якими проводяться щомісячно на підставі довідки форми КБ-3, виходячи із фактичних обсягів виконаних робіт -форма КБ-2в.
Позивачем до матеріалів справи додано належним чином засвідчені копії актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт до Контракту субпідряду № 4 від 02.02.2004, а саме:
- Акт № 1/1 за березень 2004 року, відповідно до якого ТОВ «Виробничо-будівельна компанія ІТМ»було виконано підрядні роботи, а ТОВ «Гарантбуд-КМБ-1»роботи були прийняті, але зазначений акт містить виправлення, згідно яких первісна сума виконаних робіт -116862 грн. закреслена і зазначено поруч суми у розмірі 116692 та 118034 грн.;
- Акт № 1 за квітень 2004 року, відповідно до якого ТОВ «Виробничо-будівельна компанія ІТМ»було виконано підрядні роботи, а ТОВ «Гарантбуд-КМБ-1» роботи були прийняті, але зазначений акт містить виправлення, згідно яких первісна сума виконаних робіт - 92054 грн. закреслена і зазначено поруч суму у розмірі 92989 грн.;
- Акт № 1 за травень 2004 року, відповідно до якого ТОВ «Виробничо-будівельна компанія ІТМ»було виконано підрядні роботи, а ТОВ «Гарантбуд-КМБ-1»роботи були прийняті, але зазначений акт містить виправлення, згідно яких первісна сума виконаних робіт закреслена і зазначено поруч суму у розмірі 302353 грн.;
- Акт № 1 за липень 2004 року, відповідно до якого ТОВ «Виробничо-будівельна компанія ІТМ»було виконано підрядні роботи на суму 24083 грн. ТОВ «Гарантбуд-КМБ-1» зазначений акт не підписано і печаткою не посвідчено.
- Довідка про вартість виконаних робіт за липень 2004 на суму 65338,00 грн., в якій зроблено виправлення, згідно яких первісна вартість виконаних робіт по будові в розмірі 54294 грн. -закреслена, і зазначено поруч суму -54448,00 грн.
Позивачем до матеріалів справи додано належним чином засвідчені копії актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт до Контракту субпідряду № 3 від 02.02.2004, а саме:
- Акт № 1 за березень 2004 року загалом на суму 27630,00 грн., відповідно до якого ТОВ «Виробничо-будівельна компанія ІТМ»було виконано підрядні роботи, а ТОВ «Гарантбуд-КМБ-1»роботи були прийняті;
- Акт № 1 за березень 2004 року, відповідно до якого ТОВ «Виробничо-будівельна компанія ІТМ»було виконано підрядні роботи, а ТОВ «Гарантбуд-КМБ-1» роботи були прийняті, але зазначений акт містить виправлення, згідно яких первісна сума в розмірі 27658 грн. закреслена і зазначено поруч суми у розмірі 27630 грн. та 27951 грн;
- Акт № 1 за квітень 2004 року, відповідно до якого ТОВ «Виробничо-будівельна компанія ІТМ»було виконано підрядні роботи, а ТОВ «Гарантбуд-КМБ-1»роботи були прийняті, але зазначений акт містить виправлення, згідно яких первісна сума в розмірі 123 168 грн. закреслена і зазначено поруч суму у розмірі 122 990 грн;
- Акт № 1 за 2004 року, відповідно до якого ТОВ «Виробничо-будівельна компанія ІТМ» було виконано підрядні роботи, а ТОВ «Гарантбуд-КМБ-1»роботи були прийняті, але зазначений акт містить виправлення, згідно яких первісна сума в розмірі 259 122 грн. закреслена і зазначено поруч суму у розмірі 247 331 грн.;
10.10.2005 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Гарантбуд-КМБ-1», як первісним боржником, позивачем -ВАТ «Трест Київміськбуд-1 ім. М.П.Загороднього», як новим боржником, та відповідачем -ТОВ «Виробничо-будівельна компанія ІТМ», як кредитором, на підставі ст.ст. 520-523 Цивільного кодексу України було укладено Договір № 475 про переведення боргу (далі -оспорюваний Договір № 475 від 10.10.2005), який підписано повноважними представниками сторін та посвідчено печатками підприємств (оригінал якого було досліджено судом в судовому засіданні, а копія долучена до матеріалів справи).
Відповідно до пункту 1 Договору № 475 від 10.10.2005, даним договором регулюються відносини, пов»язані із заміною зобов»язаної сторони (первісного боржника) у зобов»язаннях, що виникли із Контракту субпідряду № 3 та Контракту субпідряду № 4 від 02.02.2004, укладених між первісним боржником та кредитором (відповідачем).
Пунктом 2 Договору № 475 від 10.10.2005 визначено, що первісний боржник переводить на нового боржника борг (грошовое зобов»язання) у розмірі 219 731,66 грн., що виник на підставі Контракту субпідряду № 3 та Контракту субпідряду № 4 від 02.02.2004.
Згідно пункту 3 Договору № 475 від 10.10.2005 кредитор (відповідач) не заперечує проти заміни первісного боржника новим боржником в Контракті субпідряду № 3 та Контракті субпідряду № 4 від 02.02.2004, і підписуючи з свого боку даний договір, надав згоду на відповідне переведення боргу в порядку та на умовах, визначених даним Договором.
Відповідно до пункту 4 Договору № 475 від 10.10.2005 новий боржник (позивач) зобов»язався перерахувати 219 731,66 грн. на рахунок кредитора протягом 30 календарних днів з моменту підписання Договору, а відповідно до пункту 5 -новий боржник (позивач) має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором та первісним боржником за Контрактом субпідряду № 3 та Контрактом субпідряду № 4 від 02.02.2004.
Пунктом 6 Договору № 475 від 10.10.2005 новий боржник (позивач) підтвердив, що йому було передано всю необхідну інформацію (документацію), пов'язану із основними договорами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2005 № 13/415 між відповідачем та первісним боржником ТОВ «Гарантбуд-КМБ-1»було затверджено мирову угоду від 10.10.2005, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що грошове зобов'язання відповідача перед позивачем у розмірі 219731,66 коп. по Контракту субпідряду № 3 та Контракту субпідряду № 4 від 02.02.2004 перевелось з ТОВ «Гарантбуд-КМБ-1»на позивача на підставі договору про переведення боргу.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов»язанні є боржник і кредитор.
Згідно статті 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов»язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.
Вимогами 521 Цивільного кодексу України визначено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов»язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу, тобто у тій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов»язання.
Статтею 522 Цивільного кодексу України встановлено, що новий боржник у зобов»язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
Згідно з частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Стаття 202 Цивільного кодексу України встановлює, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5,6 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Вимогами статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до статті 229 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 13 Роз»яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною за угодою предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що угода не була б укладена. Помилка повинна мати суттєве значення, зачіпати природу угоди або такі якості її предмета, які значно знижують можливість його використання за призначенням.
Відповідно до пункту 1 ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 року “Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” під обманом у таких випадках слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, що мають істотне значення для угоди, що укладається. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Вирішуючи спір про визнання угоди недійсною, суд повинен з'ясувати наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних юридичних наслідків.
Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Таким чином, на підставі трьохстороннього Договору про переведення боргу від 10.10.2005 № 475 первісним боржником було переведено на позивача, як нового боржника, борг (грошовое зобов?язання) у розмірі 219 731,66 грн., що виник на підставі Контракту субпідряду № 3 від 02.02.2004 та Контракту субпідряду № 4 від 02.02.2004. Таким чином, предметом Договору № 475 від 10.10.2005 є саме борг (грошове зобов'язання) у розмірі 219 731,66 грн., який було переведено на відповідача, як нового боржника, і відповідно до умов даного Договору у відповідача виник обов'язок сплати суму зазначеного боргу.
Посилання позивача на те, що зазначену угоду було ним укладено під впливом помилки, зокрема помилки щодо його прав та обов'язків щодо сплати 219 731,66 грн., оскільки зазначена сума боргу не підтверджена належним чином внаслідок неналежного оформлення Актів приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та Довідок форми КБ-3 в частині розрахунку фактичної вартості обсягів робіт до Контракту субпідряду № 3 від 02.02.2004 та Контракту субпідряду № 4 від 02.02.2004 - судом відхиляється як необґрунтоване та таке, що суперечить дійсним обставинам справи, оскільки укладаючи Договір № 475 від 10.10.2005 у позивача виник обов'язок сплатити суму боргу в розмірі 219 731,66 грн. незалежно від підстав її виникнення, права і обов'язки (зокрема і щодо сплати суми боргу в розмірі 219 731,66 грн.) у позивача виникли саме на підставі оспорюваного правочину, а не на підставі Контракту субпідряду № 3 від 02.02.2004 та Контракту субпідряду № 4 від 02.02.2004, а тому обставини щодо наявності у позивача при укладенні оспорюваного правочину помилки щодо своїх прав та обов'язків - відсутня.
Посилання позивача у позові як на підставу недійсності укладеного Договору № 475 від 10.10.2005 на те, що його було введено в оману щодо наявності порушень при складенні Актів виконаних робіт та Довідок про вартість виконаних робіт до Контракту субпідряду № 3 від 02.02.2004 та Контракту субпідряду № 4 від 02.02.2004 судом відхиляється як необґрунтоване та таке, що суперечить дійсним обставинам справи, оскільки пунктом 6 оспорюваного правочину позивач (новий боржник) підтвердив, що йому було передано всю необхідну інформацію (документацію), пов'язану із основними договорами, і у випадку непогодження з будь-якими підставами виникнення боргу в розмірі 219 731,66 грн., позивач мав право не підписувати оспорюваний договір та не посвідчувати його печаткою.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оспорюваний Договір № 475 від 10.10.2005 укладений в порядку та на умовах, визначених законом, обставини щодо того, що він укладений внаслідок введення позивача в оману та замовчування стороною (відповідачем) обставин, які могли перешкодити вчиненню оспорюваного правочину, передбачені статтями 229, 230 Цивільного кодексу України - відсутні, а тому суд дійшов висновку, що обставини, на які позивач посилається як на підстави для визнання Договору № 475 від 10.10.2005 недійсним, як такого, що укладений внаслідок помилки та омани -відсутні.
Таким чином, колегія вважає, що підстави для визнання Договору № 475 від 10.10.2005 про переведення боргу недійсним у звязку з недодержанням вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачених статтями 203, 215, 229, 230 Цивільного кодексу України -відсутні. А тому позовна вимога позивача про визнання оспорюваного Договору № 475 від 10.10.2005 недійсним визнається судом необгрунтованою, не доведеною належним чином та допустимими доказами і задоволенню не підлягає.
Враховуючи вищенаведене, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду перешої інстанції слід залишити без змін, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги позтивача колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 99, 101,103,104, 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Трест «Київміськбуд-1» імені М.П. Загороднього» на рішення Господарського суду м.Києва від 22.01.2009 року у справі №47/156 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду м. Києва від 22.01.2009 у справі № 47/156 залишити без змін.
Матеріали справи повернути Господарському суду м.Києва.
Головуючий суддя
Судді