01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.06.2010 № 14/172/17
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Лазоренко Л.М. - довіреність № 01 від 11.01.2010 року
від відповідача -1- не з'явились
від відповідача -2- не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Агрофірма "Партнер Плюс Агро"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2010
у справі № 14/172/17 ( .....)
за позовом Березівська сільська рада
до ТОВ "Агрофірма "Партнер Плюс Агро"
ТОВ Агрофірма "Колос" Лтд
про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 02.03.2009 р.
Березівська сільська рада Талалаївського району Чернігівської області звернулась до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро”, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Колос” LTD про визнання недійсним Договору купівлі - продажу № 3-32/07, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро” та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Колос” LTD 02.03.2009 року.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог, в якій зазначив про те, що договір купівлі-продажу № 3-32/07 від 02.03.2009 року, укладений між відповідачами, не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме, цей договір не було нотаріально посвідчено та не проведено його реєстрацію. Відповідач-2 не мав права здійснювати продаж майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу, у зв'язку з відсутністю права власності на це майно, отже, уклавши договір купівлі-продажу № 3-32/07 від 02.03.2009 року, відповідачі порушили право власності позивача на адміністративну будівлю, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України „Про власність” тільки власник на свій розсуд може володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном.
Позивач зазначив про те, що у відповідачів відсутня технічна документація та свідоцтво на право власності на об'єкти, зазначені в договорі купівлі-продажу № 3-32/07 від 02.03.2009 року, а тому жоден об'єкт нерухомості не міг бути проданий у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим Договір купівлі-продажу вчинений у формі, яка суперечить положенням ч.ч. 1-3 ст. 203, ст.ст. 209, 210, 657, 658 Цивільного кодексу України
Заперечуючи проти позову, відповідач-1 вважає його необґрунтованим, посилаючись на те, що в позовній заяві не наведено, які саме права позивача порушені, до позовної заяви додано тільки рішення зборів уповноважених співвласників паїв колишнього КСП „Колос” від 30.10.2007 року.
Окрім того, відповідач-1 повідомив про те, що дійсно за Березівською сільською радою зареєстровано право власності на адмінбудівлю по вул. Слави, 1 в с. Березівка Талалаївського району 04.06.2009 року, зареєстроване за територіальною громадою с. Березівка на підставі свідоцтва про право власності від 04.06.2009 року, виданого Березівською сільською радою на підставі рішення Березівської сільської ради від 04.06.2009 року, про що відповідачу-1 стало відомо 23.07.2009 року, а тому він звернувся до суду з позовом про визнання рішення незаконним та його скасування, а також про скасування свідоцтва та запису КП БТІ в державному реєстрі права власності на вищевказану адмінбудівлю.
З письмових пояснень відповідача-1 вбачається, що державна реєстрація права власності на об'єкти, перелічені в договорі купівлі-продажу, за ТОВ „Агрофірма „Партнер Плюс Агро” в БТІ на сьогодні не проведена, оскільки технічна документація знаходиться у процесі виготовлення, що підтверджується копіями технічних паспортів, договорів про надання послуг з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна та квитанцій про оплату наданих послуг. По об'єктах, які знаходяться у с. Колядин (приміщення телятника, скважина та водонапірна башта), у с. Березівка по вул. Братів Маркіяні (приміщення свинарника - відгодівельника), у с. Березівка по вул. Кузьменка (приміщення критого току та зерносховища), у с. Березівка по вул. Слави (приміщення їдальні), у с. Березівка (заправка паливно-мастильних матеріалів) неможливо виготовити технічну документацію, оскільки не всім об'єктам присвоєні номери. З цього приводу відповідачі зверталися до голови Березівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області з проханням внести на найближче засідання ради питання щодо присвоєння номерів об'єктам нерухомості.
Проте, заяви були відхилені, у зв'язку з чим Талалаївською районною державною адміністрацією подана відповідна заява до прокуратури Талалаївського району Чернігівської області, яка листом від 04.02.2010 року повідомила про внесення протесту на дане рішення Березівської сільської ради.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2010 року у справі № 14/172/17 у позові Березівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, позивач через Господарський суд Чернігівської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2010 року у справі № 14/172/17, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що при прийняті оскаржуваного рішення судом не повно з'ясовано обставини справи, що мають значення для справи, невірно застосовано положення закону щодо недійсності правочину, стосовно якого подавався позов про визнання його недійсним, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.
Апелянт зазначає про те, що відповідач-2 не мав права здійснювати продаж майна, зазначеного в договорі купівлі-продажу, у зв'язку із відсутністю у нього права власності на це майно, що підтверджується відсутністю у нього документів про право власності - відсутній достатній обсяг дієздатності.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач-1 через Господарський суд Чернігівської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2010 року у справі № 14/172/17 та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вимоги апеляційної скарги мотивовані тим, що відповідач-1 не погоджується з підставами, які застосував суд при прийняті рішення. З урахуванням ст.ст. 181, 182, 186, 203, 209, 210, 215, 640, 657, 658 Цивільного кодексу України суд дійшов висновку про те, що підписаний між відповідачами договір купівлі-продажу не є вчиненим, а тому не може бути визнаний недійсним. На думку апелянта (відповідача - 1) при прийнятті оскаржуваного рішення судом не було з'ясовано обставини, що мають значення для справи та обставини справи не відповідають висновкам, що викладені у рішенні, оскільки судом досліджувалось рішення третейського суду від 16.03.2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро” до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Колос” LTD про визнання договору дійсним, відповідно до якого визнано дійсним договір купівлі-продажу від 02.03.2009 року.
Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2010 року апеляційні скарги позивача та відповідача-1 було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.04.2010 року.
Згідно з розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2010 року змінено склад колегії суддів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи, про що не заперечував представник позивача, нез'явленням у судове засідання 20.04.2010 року представників відповідача-1 та відповідача-2, колегією суддів ухвалою від 20.04.2010 року розгляд справи було відкладено на 11.05.2010 року.
В судовому засіданні 11.05.2010 року представник відповідача-1 надав суду письмову заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро” про відмову від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2010 року у справі № 14/172/17. Подана заява підписана Котко І.В. - директором Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро”.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з нез'явленням у судове засідання 11.05.2010 року представників позивача та відповідача-2, колегією суддів ухвалою від 11.05.2010 року розгляд справи було відкладено на 08.06.2010 року.
В судовому засіданні 08.06.2010 року представник позивача не заперечував проти прийняття судом відмови відповідача-1 від поданої апеляційної скарги.
Відповідно до ст.100 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу (подання), має право відмовитися від неї до винесення постанови.
Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу.
Про прийняття відмови від скарги (подання) апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.
Згідно з ч.6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї - небудь права і охоронювані законом інтереси.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що відмова відповідача-1 від апеляційної скарги не порушує чиї - небудь права або інтереси, суд приходить до висновку про те, що заява відповідача-1 про відмову від апеляційної скарги підлягає задоволенню, відмова приймається судом, а апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро” у справі № 14/172/17 має бути припинено.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги підтримав в повному обсязі, просив її задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2010 року у справі № 14/172/17 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судове засідання 08.06.2010 року не з'явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційних скарг, тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу в апеляційному порядку за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст.75 Господарського процесуального кодексу України та без участі представників відповідача-1 та відповідача-2.
Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги позивача, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду скасуванню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий господарський суд виходив з того, що п. 13.3 Договору сторони погодили, що Договір підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації у місячний термін з моменту підписання, а право власності на об'єкт продажу відповідно до п. 1.2 Договору переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення цього Договору. Як свідчать матеріали справи та не заперечують відповідачі, спірний Договір в порушення приписів ст. 657 Цивільного кодексу України нотаріально не посвідчений та не зареєстрований у встановленому законом порядку.
Акт прийому-передачі майна по Договору складений відповідачами без дотримання умов п. 3.1 Договору, а саме за відсутності нотаріального посвідчення цього Договору.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що підписаний 02.03.2009 року між продавцем - Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Колос” LTD та покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро” договір купівлі-продажу № 3-32/07 не є вчиненим, а тому не може бути визнаний судом недійсним.
Однак колегія суддів апеляційної інстанції не може погодитись із висновками місцевого господарського суду, вважає їх помилковими, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.03.2009 року між відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Колос” LTD (Продавець) та відповідачем-1 - Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро” (Покупець) було укладено Договір № 3-32/07 (далі-Договір).
Відповідно до умов п. 1.1 Договору Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов'язується прийняти об'єкти по:
вул. Пролетарська, 7, смт. Талалаївка Чернігівської області
„Інкубатор”
1. будівля інкубатора, загальною площею 406,32 кв.м.;
2. будівля контори, загальна площа 91,16 кв.м.;
3. будівля електростанції, загальна площа 60 кв.м.;
4. будівля гаражу, загальна площа 368,47 кв.м.;
5. АЗС:
- нежитлова будівля № 1, загальна площа 26,14 кв.м.;
- цистерни ПММ: 1-а - 10 куб.м. - орієнтовна площа = 2,9 м.*2,1 м. = 6,09 кв.м.
2-і - 25 куб.м. - орієнтовна площа = 4,2 м.*2,7 м.*2 = 22, 68 кв.м.;
6. естакада, загальна площа 48 кв.м.;
7. асфальтоване покриття, загальна площа 2 583 кв.м.;
8. ворота, хвіртка та огорожа:
- залізобетонна огорожа - 42 м.,
- металева огорожа - 193,5 м.;
- ворота, розміром 5 м. х 1,65 м. - 1 шт.;
- калитка, розміром 1,2 м. х 1,65 м. - 1 шт.
с. Березівка, Талалаївського району Чернігівської області
1. АЗС:
- нежитлова будівля під літ. А-1, загальною площею 13,14 кв.м.;
- нежитлова будівля під літ. А-2, загальною площею 9,74 кв.м.;
- навіс (заправочні колонки 5 шт.), загальною площею 14,6 кв.м.;
- цистерни ПММ: 1-а - 10 куб.м. - орієнтовна площа = 2,9 м.*2,1 м. = 6,09 кв.м.
7-і - 25 куб.м. - орієнтовна площа = 4,2 м.*2,7 м.*7 = 79, 38 кв.м.;
2. будівля їдальні, загальною площею 266,74 кв.м. (вул. Слави, 1, с. Березівка Талалаївського району);
3. двоповерхова адмінбудівля, загальною площею 519,62 кв.м. (вул. Слави, 1, с. Березівка Талалаївського району);
4. будівля-пункту критого току, загальною площею 1179,0 кв.м. (вул. Кузьменка, с. Березівка Талалаївського району);
5. будівля зерносховища, загальною площею 916,5 кв.м. (вул. Кузьменка, с. Березівка Талалаївського району)
6. КЗС (ЗАВ-10), площа 253 кв.м. (вул. Кузьменка, с. Березівка Талалаївського району);
7. зерноочисна споруда, площа 129 кв.м. (вул. Кузьменка, с. Березівка Талалаївського району);
8. будівля свинарника - відгодівельника з прибудовами, загальною площею 1315,98 кв.м. (вул. Братів Маркіяні, с. Березівка Талалаївського району);
9. вагова, площа 24,5 кв.м. (вул. Братів Маркіяні, с. Березівка Талалаївського району)
с. Колядин, Талалаївського району Чернігівської області
1. будівля телятника з прибудовою, загальною площею 904,57 кв.м.;
2. споруд - водонапірна башта, орієнтовна площа 10 кв.м.
(надалі - об'єкти продажу) і сплатити за нього ціну на умовах даного Договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору оціночна вартість нежитлових будівель згідно Звітів про оцінку майна ТОВ „Експертна фірма „Еталон” становить 1 585 301, 00 грн. Ціна обєкту продажу за якою Продавець продає, а Покупець купує складає 70 000, 00 грн. Право власності на об'єкт продажу переходить до Покупця з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.
Пунктом 2.1 Договору сторони погодили, що покупець зобов'язаний внести 70 000, 00 грн. без ПДВ за придбаний об'єкт не пізніше 30.06.2009 року. Плата за об'єкт вноситься на підставі цього Договору.
Передача об'єкта здійснюється Продавцем Покупцю в 3-денний термін після нотаріального посвідчення цього Договору (п. 3.1 Договору).
Пунктом 3.2 Договору передбачено, що передача об'єкта Продавцем і прийняття об'єкта Покупцем посвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами.
Відповідно до п. 13.2 Договору, останній вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання зобов'язань сторін.
Цей Договір підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації у місячний термін з моменту підписання.
Договір укладено між сторонами в письмовій формі, підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.
Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних обов'язків.
Відповідно до ст. 203 Цивільного кодексу України до загальних вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину, віднесено те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Укладений між сторонами Договір є договором купівлі-продажу, а тому, в силу ст. 203 Цивільного кодексу України, його зміст має відповідати вимогам гл. 54 Цивільного кодексу України.
Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 658 Цивільного кодексу України право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення.
Отже, за ст. 658 Цивільного кодексу України продавцем за договором купівлі-продажу може виступати лише особа, яка є власником товару. Це також випливає із загального правила, встановленого ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України, згідно з яким власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Позивач, звертаючись із позовом про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного між відповідачами, вказує на те, що майно, яке є предметом Договору, належало Колективному сільськогосподарському підприємству „Колос” Талалаївського району. В результаті здійснення розпаювання майна колишнього КСП „Колос” відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2001 р. № 177 „Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки” воно перейшло у власність членів колишнього КСП „Колос” Талалаївського району, за виключенням майна, що не підлягало розпаюванню на суму 1 394 527, 00 грн. (перелік майна зазначено на а.с. 16-18, т. 1).
Рішенням зборів уповноважених співвласників майнових паїв колишнього Колективного сільськогосподарського підприємства „Колос” № 4 від 30.10.2007 року до комунальної власності територіальної громади с. Березівка передано наступні об'єкти соціальної сфери: приміщення їдальні - 18920 грн., адмінбудинок (2-х поверховий) - 29730 грн., жилий будинок - 1000 грн., жилий будинок - 1011 грн.
Про передачу майна до комунальної власності територіальної громади с. Березівка повноважними представниками співвласників майна колишнього КСП „Колос” та представниками Березівської сільської ради 03.11.2007 року було підписано акт приймання - передачі (належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи).
Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до положень ст. 331 Цивільного кодексу України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, воно виникає з моменту державної реєстрації.
Обов'язковість державної реєстрації прав на нерухомість встановлена ст. 182 Цивільного кодексу України та Законом України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01.07.2004 р. N 1952-IV.
За п. 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
Відповідно до ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування” сільська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами
Згідно ч. 5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до витягу з реєстру права власності на нерухоме майно, виданого Комунальним підприємством „Прилуцьке міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради від 04.06.2009 року за територіальною громадою села Березівка на праві комунальної власності зареєстровано нежитлову будівлю (адмінбудівля, А-2) по вул. Слави, 1 в с. Березівка Талалаївського району Чернігівської області на підставі рішення виконавчого комітету від 19.05.2009 року (свідоцтво про право власності САС № 189940 від 04.06.2009 року).
Крім іншого нерухомого майна, зазначена адмінбудівля також є предметом Договору купівлі-продажу № 3-32/07 від 02.03.2009 року.
Згідно з додатком 1 до п. 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5, свідоцтва про право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування, є правовстановлювальними документами, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна.
Матеріали справи не містять будь-яких відомостей про наявність інших власників адмінбудівлі по вул. Слави, 1 у с. Березівка Талалаївського району Чернігівської області на момент укладення спірного договору, а твердження позивача про те, що зазначена адмінбудівля є об'єктом продажу по спірному договору, відповідачами у справі не спростовано.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до вимог ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Порядок нотаріального посвідчення таких договорів визначається Законом України „Про нотаріат” від 02.09.93 року № 3425 та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року № 20/5.
Зі змісту спірного Договору вбачається, що об'єктом продажу є нерухомі речі та приналежні ним речі.
Незважаючи на те, що спірний договір купівлі-продажу № 3-32/07 від 02.03.2009 року в порушення приписів ст. 627 Цивільного кодексу України нотаріально не посвідчений та не зареєстрований у встановленому порядку, в порушення п. 3.1 та 3.2 Договору, відповідачі 02.03.2009 року склали та підписали акт прийому-передачі майна, що є об'єктом продажу за спірним договором.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно з ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Укладений між відповідачами договір купівлі-продажу № 3-32/07 нежитлової будівлі по вул. Слави, 1 у с. Березівка Талалаївського району Чернігівської області від 02.03.2009 року нотаріально не посвідчений та не зареєстрований.
Рішенням постійно діючого третейського суду при асоціації „ЛІГА-ПАРІТЕТ” від 16.03.2009 року у справі № 06-09/ч за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро” до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Колос” LTD визнано договір купівлі-продажу дійсним та визнано право власності на об'єкти нерухомості, в т.ч. і на Адмінбудівлю по вул. Слави, 1 в с. Березівка Талалаївського району Чернігівської області.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України у цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Незважаючи на те, що факти, встановлені рішенням третейського суду, не приймаються колегією суддів до уваги, апеляційна інстанція звертає увагу на те, що на підставі укладеного Договору та рішення третейського суду відповідач-1 проводить державну реєстрацію права власності на об'єкти, перелічені у договорі купівлі-продажу, виготовляє технічні паспорти, що підтверджується копіями договорів про надання послуг з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, квитанцій про оплату наданих послуг та самими копіями технічних паспортів, долученими до матеріалів справи.
Крім цього, на підставі укладеного Договору та рішення третейського суду, відповідач-1 звернувся до суду з позовом про скасування свідоцтва та запису КП БТІ в державному реєстрі нерухомого майна про право власності позивача на вищевказану адмінбудівлю.
Позивач просить визнати недійсним договір, посилаючись на невідповідність спірного договору також ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 4 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має вчинятись у формі, встановленій законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Нікчемним є той правочин, недійсність якого прямо передбачена законом. Визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Сторони такого правочину не зобов'язані виконувати його умови, причому навіть і тоді, коли суд не визнає його недійсним.
Однак це не означає, що потреби в необхідності визнання нікчемного правочину недійсним може й не виникнути. Вона може виникнути у таких випадках: якщо сторони виконали певні умови нікчемного правочину, якщо він порушує права третіх осіб тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
Оскільки відповідач-2 на момент укладення спірного Договору не був власником відчужуваного ним майна, здійснив відчуження майна, яке йому не належало, а відповідач-1 по Акту прийняв спірне майно, розпочав дії щодо державної реєстрації права власності на об'єкти, перелічені у договорі, в тому числі і на адмінбудівлю, що належить позивачу, чим порушили законні права та інтереси позивача у справі, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про наявність підстав для визнання Договору купівлі-продажу № 3-32/07 від 02.03.2009 року недійсним відповідно до положень ч.ч. 1-3 ст. 203, ст. 215 Цивільного кодексу України.
Наявні в матеріалах справи докази у відповідності до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України підтверджують обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, а відтак дають достатньо правових підстав для задоволення позову.
При таких обставинах, коли позовні вимоги заявлені з наданням переконливих і достатніх доказів, які свідчать про їх обґрунтованість і законність, підстав для відмови у задоволенні цих вимог у місцевого господарського суду не було.
На підставі викладеного, рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2010 року у справі № 14/172/17 підлягає скасуванню в повному обсязі з прийняттям відповідно до вимог пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України нового рішення про задоволення позову повністю.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку із задоволенням позову та апеляційної скарги судові витрати покладаються на відповідача-1 та відповідача-2 в рівних частках.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 22, 86, 99, 100, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро” від апеляційної скарги на рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2010 року у справі № 14/172/17.
2. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро” у справі № 14/172/17 припинити.
3. Апеляційну скаргу Березівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області задовольнити.
4. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 24.02.2010 року у справі № 14/172/17 скасувати, постановити нове, яким позов Березівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро”, Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Колос” LTD про визнання недійсним договору купівлі-продажу задовольнити повністю.
5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 3-32/07, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Колос” LTD та Товариством з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро” 02.03.2009 року.
6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агрофірма „Партнер Плюс Агро” (17252, Чернігівська обл., Талалаївський район, с. Березівка, вул. Жовтнева,3, код ЄДРПОУ 34271277, р/р 34271275215 в Талалаївському відділенні „Ощадбанку”, МФО 343109, або із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Березівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області (17252, Чернігівська обл., Талалаївський район, с. Березівка, вул. Слави, 1, код ЄДРПОУ 04416478) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подачу позовної заяви, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 21 (двадцять одна) грн. 25 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.
7. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма „Колос” LTD (17252, Чернігівська обл., Талалаївський район, с. Березівка, вул. Слави, 1, код ЄДРПОУ 30866070, п/р 2600401300792 в ЧФ ТОВ „Укрпромбанк”, МФО 353661, або із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Березівської сільської ради Талалаївського району Чернігівської області (17252, Чернігівська обл., Талалаївський район, с. Березівка, вул. Слави, 1, код ЄДРПОУ 04416478) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита за подачу позовної заяви, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 21 (двадцять одна) грн. 25 коп. державного мита за подачу апеляційної скарги.
8. Доручити Господарському суду Чернігівської області видати накази.
9. Матеріали справи № 14/172/17 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
10. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя
Судді