Справа №757/50657/24-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7370/2024 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
11 грудня 2024 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Покровськ, Донецької області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ст. 219, ч. 3 ст. 212 КК України,-
за участю:
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_6 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2024 рокузадоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021, підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021, строк тримання під вартою, до 30.12.2024 включно.
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі у 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів) грн. 00 коп., зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального провадження, коло яких повинен визначити прокурор та довести до відома підозрюваного;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначено в межах строку досудового розслідування, а саме до 30.12.2024 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 та визначити помірний альтернативний запобіжний захід у вигляді застави ОСОБА_7 в розмірі з урахуванням його особи та майнового стану.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що фактів та інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_7 до вчинення інкримінованих йому правопорушень, в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах не міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої йому підозри.
Апелянт зазначає, що слідчим суддею не враховано, що підозрюваний не є суб'єктом а ні за ч. 3 ст. 255, а ні за ч. 3 ст. 212, а ні за ст. 219 КК України, оскільки не є службовою особою ДП ВК "Краснолиманська", наділеної організаційно-розпорядчими функціями (повноваженнями).
Також апелянт зазначає, що поза увагою слідчого судді при винесенні оскаржуваної ухвали залишились обставини майнового та сімейного стану ОСОБА_7 , наявність висновку науково-правової експертизи від 28.10.2024 року №126/151-е, в якому чітко зазначено, що ОСОБА_7 не є суб'єктом інкримінованих йому у підозрі правопорушень.
Апелянт звертає увагу суду на те, що слідчим суддею не враховано, що ОСОБА_7 раніше не судимий, одружений, маючий на утриманні сина та постійне місце проживання та працює Головним інженером в ДП ВК "Краснолиманська".
Апелянт наголошує також на тому, що слідчий лише перераховує передбачені законом ризики з формулюванням, що підозрюваний може їх вчинити, однак, вагомих доказів, всупереч вимогам ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення не надала.
На переконання апелянта, поза увагою суду першої інстанції залишились обставини майнового та сімейного стану ОСОБА_7 при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 50 000 000, 00 грн. та є завідомо непомірним для нього, в той час, коли у нього змінився сімейний стан - народився син, та примусова евакуація з міста Покровськ, його дружини з новонародженою дитиною.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, в підтримку вимог поданої апеляційної скарги, які просили задовольнити з наведених в них підстав, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою, вивчивши матеріали провадження і перевіривши наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Доводи захисника про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, встановлено, що Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст.191, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 209, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 367 КК України та за підозрами, зокрема і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212 та ст. 219 КК України.
Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Офісу Генерального прокурора.
27.06.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ст. 219, ч. 3 ст. 212 КК України.
13.09.2024 підозрюваному повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28.06.2024 до підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, строком на 60 днів, тобто до 16.07.2024 включно. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 10.07.2024 продовжено строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 до 08.09.2024 включно.
Одночасно, слідчим суддею визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у межах 50 000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 151 400 000, 00 грн.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.09.2024 продовжено строк тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 до 04.11.2024 включно.
Одночасно, слідчим суддею визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 80 000 000 (вісім десят мільйонів) гривень 00 копійок.
В той же час, 13.09.2024 досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 визначено за Головним підрозділом детективів Бюро економічної безпеки України.
В подальшому, 01.10.2024 заступником Генерального прокурора ОСОБА_10 , у зв'язку із неефективністю досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021 доручено іншому органу досудового розслідування - Головному слідчому управлінню Державного бюро розслідувань.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04.07.2024 постановленою у справі № 757/29709/24-к, строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до 9 (дев'яти) місяців, тобто до 17.02.2025.
31.10.2024 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021, підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На обґрунтування вимог поданого клопотання слідчий зазначив, що завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_7 не можливе у зв'язку із необхідністю проведення та завершення слідчих та процесуальних дій, які потребують додаткового часу, а саме необхідно:отримати 11 висновків комп'ютерно-технічних експертиз щодо вилучених у ході проведення обшуків електронних носіїв інформації, мобільних телефонів, ноутбуків;оглянути інформацію, яка міститься на вилучених у ході проведення обшуків електронних носіїв інформації, мобільних телефонах, ноутбуках, що буде отримана після завершення комп'ютерно-технічних експертиз; після отримання висновків указаних вище експертиз провести інші необхідні слідчі (розшукові) дії з урахуванням результатів експертних досліджень, спрямовані на встановлення можливих свідків учинення кримінальних правопорушень, які розслідуються у цьому провадженні, або співучасників вчинення злочину;здійснити допити осіб, яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення, серед яких працівники ДП «ВК «Краснолиманська», ТОВ «Краснолиманське», працівники контролюючих органів, та інші особи; встановити інших осіб, причетних до вчинення зазначених кримінальних правопорушень, та у разі достатніх підстав повідомити їм про підозру (-и) у вчиненні кримінального правопорушення; здійснити огляди вилучених під час обшуків документів, які мають суттєве значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, та за необхідності призначити судові експертизи;провести аналіз інформації, отриманої в операторів транспортних телекомунікаційних мереж;прийняти рішення щодо визнання оглянутих речей і документів речовими доказами у кримінальному провадженні;вжити заходів щодо скасування грифів секретності з матеріальних носіїв інформації, які стали підставами для проведення негласних слідчих (розшукових) дій; за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій здійснити детальний аналіз отриманої інформації та вирішити питання про призначення відповідних судових експертиз (за необхідності); здійснити інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, спрямовані на встановлення істини у справі; з урахуванням здобутих відомостей вирішити питання про остаточну кваліфікацію дій підозрюваних ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_7 ; за результатами зібраних доказів прийняти рішення у порядку ст. 283 КПК України та виконати вимоги ст. 290 КПК України.
Крім того, слідчий вказав, що підставою для продовження строку тримання підозрюваного під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 212 та ст. 219 КК України, а також наявність ризиків, які не зменшились, продовжують існувати та дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, що зазначені в п. п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду), підтверджується тим, що злочини, які інкримінуються підозрюваному, є тяжкими та особливо тяжкими, один з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Так, підозрюваний ОСОБА_7 може звернутися для отримання паспорту громадянин України для виїзду за кордон, так як дія наявного закінчилася, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності за злочини, у вчинені яких він підозрюється, може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон.
Також, фізична відсутність паспортів для виїзду за кордон у підозрюваного зберігає можливість виїзду за кордон, враховуючи, зокрема, відсутність пропускних пунктів з тимчасово окупованими територіями та територіями, що наближені до зон бойових дій, що ускладнює контроль за перетином кордону та лінії бойових дій.
Крім того, проживаючи у зоні проведення бойових дій, останній може мати можливість потрапити на тимчасово окуповану територію України, де почати переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Також в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 перебуває в платній камері ДП «Київський слідчий ізолятор» за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13, де може користуватися мобільними телефонами, вести розмови та переписки з особами, які можуть бути свідками у кримінальному чи іншими підозрюваними з метою перешкоджання здійснення досудового розслідування, в т.ч. планування можливого уникнення кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування.
Ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України (знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення), обґрунтовується тим, що ОСОБА_7 продовжує працювати на ДП «ВК «Краснолиманська», на керівній посаді, при цьому володіє інформацією щодо знаходження речей і документів, які можуть мати значення для кримінального провадження, а тому у зв'язку з тим, що на теперішній час не встановлено всіх місць зберігання речей та документів, що мають значення для кримінального провадження, грошових коштів, одержаних злочинним шляхом, чорнових / електронних записів з алгоритмом дій учасників, є підстави вважати, що підозрюваний, може вжити заходів щодо знищення, спотворення, приховування речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, наразі встановлено, що до складу злочинної організації входили інші особи, у зв'язку з чим, підозрюваний, перебуваючи на волі та маючи свободу дій, може повідомляти відомості, які стали йому відомі в ході слідчих дій у цьому провадженні, а також інші важливі відомості, надавати вказівки на знищення, спотворення або приховання будь-яких речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, що створить перешкоду для подальшого викриття фактів злочинної діяльності злочинної організації, встановлення всіх її членів та їх притягнення до кримінальної відповідальності.
Указаний ризик також підтверджується способом вчинення кримінальних правопорушень, яким притаманні вжиття конспіративних заходів діяльності злочинної організації, спілкування між її членами за допомогою месенджерів з шифруванням передачі даних, додаткового знеособлення кожного з учасників злочинної групи під час спілкування, чіткої ієрархії під час координації дій.
Ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), полягає в тому, що, отримавши матеріали клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний володітиме інформацією стосовно характеризуючих, у тому числі біографічних даних експертів, свідків, які надали органу досудового розслідування показання та висновки, які доводять його участь у вчиненні кримінальних правопорушень. Вказані відомості можуть надати останньому можливість, як самостійно, так і з використанням кола своїх знайомих, здійснити незаконний фізичний, психологічний тиск на названих осіб, їх підкуп, або шантаж.
Також, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 перебуває в платній камері ДП «Київський слідчий ізолятор» за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13, де може користуватися мобільними телефонами, вести розмови та переписки, а також незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні.
Зазначені вище обставини також свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України (перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином).
Так, у вказаному кримінальному провадженні залишаються не встановленими службові особи Міністерства енергетики України та ДП «ВК «Краснолиманська», які виступали пособниками та виконавцями вчинення кримінальних правопорушень, у зв'язку з чим їм відомі форми та методи проведення досудового розслідування, якими може скористатись підозрюваний.
Крім того, під час досудового розслідування установлено, що саме ОСОБА_7 за договором передав на зберігання серверне обладнання ДП «ВК «Краснолиманське» директору ТОВ «Укрдонінвест» ОСОБА_11 . Після вилучення вказаного серверного обладнання сторона обвинувачення неодноразово зверталася до службових осіб ДП «ВК «Краснолиманська» задля отримання паролів доступу, однак необхідні паролі доступу надані не були, що вказує на перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у можливості підозрюваного вчинити інші кримінальні правопорушення та продовжити кримінальні правопорушення, у яких він підозрюється, підтверджується таким.
Стороною обвинувачення підозрюваному інкримінується участь у злочинній організації, ухилення від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до державного бюджету коштів в особливо великих розмірах та доведення державного підприємства до стійкої фінансової неспроможності.
Зокрема, учасники злочинної організації, незважаючи на викриття їх діяльності правоохоронними органами, можуть продовжувати планувати та готувати нові епізоди злочинної діяльності, вживаючи при цьому більш ретельних заходів конспірації, методи зв'язку між собою, місця зустрічі, а також залучаючи до виконання протиправних дій нових осіб, які раніше не потрапляли в поле зору правоохоронців.
Також, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_7 перебуває в платній камері ДП «Київський слідчий ізолятор» за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13, де може користуватися мобільними телефонами, вести розмови та переписки, обговорювати з третіми особами відомості вчиненого кримінального правопорушення та шляхи уникнення кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі буде продовжувати здійснювати таку діяльність, так як не бути викритим, у такій протиправній діяльності у нього буде більше можливостей.
З огляду на викладене, враховуючи те, що підозрюваний приймав участь у злочинній організації, а переконання слідчого, у сторони обвинувачення достатньо підстав для звернення з клопотанням до суду щодо продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного.
01.11.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва вказане клопотання задоволено та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62021000000000862 від 07.10.2021, строк тримання під вартою, до 30.12.2024 включно.
Одночасно визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, у розмірі у 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів) грн. 00 коп., зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виконувати процесуальні обов'язки, визначені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України, в разі внесення застави, а саме:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками та підозрюваними у даному кримінальному провадженні, з приводу обставин кримінального провадження, коло яких повинен визначити прокурор та довести до відома підозрюваного;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Термін обов'язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави визначено в межах строку досудового розслідування, а саме до 30.12.2024 року включно.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_7 строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 , доводи прокурора в підтримку поданого клопотання та заперечення сторони захисту щодо його задоволення, та викладено їх позиції в оскаржуваній ухвалі, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України та встановив, що ризики, які були наявні на час застосування та продовження не зменшились.
Слідчий суддя також встановив, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними матеріалами кримінального провадження, зокрема наступним: рапортами оперативних підрозділів щодо виявлення кримінального правопорушення;Звітом № 05-21 за результатами планового внутрішнього аудиту діяльності ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з 01.01.2018 по завершений звітній період 2021 року, яким підтверджено відсутність можливості ДП «ВК «Краснолиманська» видобутку кам'яного вугілля з власних пластів та перебування державного підприємства у залежності від господарської діяльності ТОВ «Краснолиманське»;висновком аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 09.05.2024, яким визначено заборгованість ТОВ «Краснолиманське» перед ДП «ВК «Краснолиманська» станом на 30.09.2023, та установлено реальну можливість сплатити заборгованість перед ДП «ВК «Краснолиманська», що вказує на доведення ДП «ВК «Краснолиманська» до стану стійкої фінансової неспроможності цього суб'єкта господарської діяльності у зв'язку з наявністю боргових зобов'язань перед державою та кредиторами, а також проведення перерахування грошових коштів підприємствам, які приховали факт надходження коштів, не зареєструвавши податкові накладні;висновком експерта від 15.05.2024, яким підтверджено висновки аналітичного дослідження Державної податкової служби України від 09.05.2024;протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукових) дії від 21.12.2023 щодо ОСОБА_15 , яким підтверджується його обізнаність про вплив ОСОБА_11 на службових осіб ДП «ВК «Краснолиманська»;протоколом за результатами проведення спостереження за особою від 14.06.2023, відповідно до якого установлено, що ОСОБА_11 , 14.06.2023 відвідував бізнес-центр за адресою бульвар Лесі Українки, 7Б в м. Києві (офіс ТОВ «Укрдонінвест» та ряду інших підприємств), та Міністерство енергетики України;протоколом обшуку від 19.10.2023 за адресою: бульвар Лесі Українки, 7Б, м. Київ, куди під час обшуку прибула заступник директора ТОВ «Укрдонінвест» ОСОБА_12 , де в ході обшуку виявлено та в подальшому вилучено серверне обладнання, яке зі слів присутніх осіб належить ДП «ВК «Краснолиманська»;протоколом допиту свідка - комерційного директора ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_16 від 15.02.2024, який повідомив, що сервер ДП «ВК «Краснолиманська» був переданий на зберігання ТОВ «Укрдонінвест» в особі ОСОБА_11 на підставі договору №11/08/2023 про надання послуг відповідального зберігання, який підписав головний інженер ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_7 ;протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 26.07.2023 стосовно ОСОБА_14 та додатками до нього, в якому міститься список контактів ОСОБА_14 , серед яких наявний контакт підписаний « ОСОБА_17 » та відповідний номер телефону « НОМЕР_1 », яким фактично користується ОСОБА_12 ;протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 14.03.2024 стосовно ОСОБА_14 відповідно до якого остання повідомляє про необхідність погодження своїх дій з ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , зазначає, що за його вказівками у 2022 році здійснила перерахування дивідендів ТОВ «Укрдонінвест» на суму близько 200 млн грн;протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 21.12.2023 стосовно ОСОБА_14 , яким підтверджуються інші фактичні обставини кримінальних правопорушень; висновком експертів від 10.04.2024 за результатами проведення судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи відповідно до якого встановлено, що діяльність ДП «ВК «Краснолиманська» координується та керується як службовими особами ТОВ «Краснолиманське», так і третіми особами, а саме ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ;протоколом допиту як свідка колишнього заступника генерального директора з охорони праці ДП «Добропіллявугілля-видобуток» ОСОБА_18 від 18.06.2024, який повідомив, що з 1998 року по вересень 2022 року працював на ДП «ВК «Краснолиманська», в 2022 році офіційно генеральним директором ДП «ВК «Краснолиманська» був ОСОБА_15 , проте з березня 2022 року на підприємстві не знаходився, фактично виконував обов'язки генерального директора державного підприємства ОСОБА_7 , його накази та вказівки були обов'язковими до виконання для працівників державного підприємства. У свою чергу ОСОБА_7 накази та вказівки отримував від директора ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_13 , або ж погоджував з ним свої рішення; протоколом допиту як свідка заступника Міністра енергетики України ОСОБА_19 від 07.06.2024, який підтвердив, що фактично ОСОБА_15 на території ДП «ВК «Краснолиманська» не перебував, у його відсутність роботою державного підприємства керував ОСОБА_7 ; матеріалами оперативного підрозділу, відповідно до яких установлено отримання доходу ОСОБА_7 від ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське»;висновком експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи документів про економічну діяльність підприємства відповідно до якого встановлено підтвердження наявності ознак у ДП «ВК «Краснолиманська» ознак стійкої фінансової неспроможності станом на 30.09.2023, що виникла починаючи з 2021 року, також встановлено що операції з виплати дивідендів ТОВ «Краснолиманське» протягом 2022-2023 років в адресу ТОВ «Укрдонінвест» на загальну суму 991 828 887, 00 грн, замість погашення заборгованості перед ДП «ВК «Краснолиманська» негативно вплинути на фінансовий стан ДП «ВК «Краснолиманська» та призвели до погіршення фінансового стану підприємства в цілому; протокол за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від від 16.05.2024 стосовно ОСОБА_14 відповідно до якого встановлено, що директор ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_13 надавав вказівки головному бухгалтеру ДП «ВК «Краснолиманська» ОСОБА_20 надати головному бухгалтеру ТОВ «Краснолиманське» ОСОБА_14 висновки аудиту, крім того ОСОБА_14 обговорює з ОСОБА_21 питання поїздки до «першого» службових осіб ДП «ВК «Краснолимаснька» та ТОВ «Краснолиманське» та чому не викликали ОСОБА_13 ; протоколом допиту як свідка громадянина ОСОБА_22 від 11.10.2024, який у період з грудня 2021 року по серпень 2023 року відповідав за безпекові питання ДП «ВК «Краснолиманська», та який підтвердив, що фактично ОСОБА_15 з початку повномасштабного вторгнення рф на території ДП «ВК «Краснолиманська» не перебував, у його відсутність роботою державного підприємства керував ОСОБА_7 , а також вказав, що ОСОБА_11 фактично здіснював погодження його на посаду на ДП «ВК «Краснолиманська» і що відповідно до структури управління, яка склалась на ДП «ВК «Краснолиманська» фактично виконував вказівки ОСОБА_13 ; листом Міністра енергетики України від 11.09.2024, відповідно до якого встановлено, що посадові особи ДП «ВК «Краснолиманська» та ТОВ «Краснолиманське» здійснювали спільну діяльність, а посадові особи ТОВ «Краснолиманське» провадили управління ДП «ВК «Краснолиманська», що спростовує сумніви стосовно незалежності ДП «ВК «Краснолиманська»;протоколами огляду матеріалів НСРД, якими підтверджується факт здійснення керування діяльністю ДП «ВК «Краснолиманська» службовими особами ТОВ «Краснолиманське» та безпосередньо ОСОБА_12 та ОСОБА_11 ; іншими матеріалами кримінального провадження, які в сукупності підтверджують обґрунтованість підозр.
Відтак, аналізуючи доводи сторони обвинувачення, слідчий суддя дійшов висновку, що підозра можливого вчинення ОСОБА_7 інкримінованого йому кримінального правопорушення не є вочевидь необґрунтованою, а відтак наявні підстави для продовження застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного.
При цьому колегія суддів зазначає, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_7 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Крім того, слід зазначити, що згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено також існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_7 , з врахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України.
Так, на думку слідчого судді, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, є обґрунтованим, оскільки злочини, які інкримінуються підозрюваному, є тяжкими та особливо тяжкими, один з яких передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до дванадцяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.
Відтак, ризик втечі підозрюваного, на думку слідчого судді, виключати не можна, з урахуванням обставин провадження та особи підозрюваного, а тому він є наявним.
У розумінні практики ЄСПЛ, тяжкість обвинувачення, хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення, у сукупності з іншими обставинами, збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Таким чином, ризик переховування від органу досудового розслідування, суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов'язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і , зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Отже, на думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покарання в сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Відтак, усвідомлюючи тяжкість потенційного покарання та невідворотність кримінальної відповідальності у разі ухвалення обвинувального вироку, слідчий суддя допускає, що підозрюваний може використати наявні у нього засоби та можливості для переховування від правоохоронних органів і суду, зокрема, шляхом залишення території України.
Разом з цим, посилання сторони обвинувачення на те, що підозрюваний ОСОБА_7 може звернутись для отримання паспорту громадянина України для виїзду за кордон, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинені ним злочини може змінити місце свого проживання, у тому числі шляхом виїзду за кордон, оскільки останній не має діючого паспорта громадянина України для виїзду за кордон, так як строк дії паспорту закінчився, на думку слідчого судді, є недостатньо обґрунтованим, те саме й стосується того, що підозрюваний перебуває в платній камері ДП «Київський слідчий ізолятор» за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 13, де може користуватися мобільними телефонами, вести розмови та переписки з особами.
Зазначене стороною обвинувачення несе собою характер ймовірності вчинення таких дій, однак загалом немає переконливої доказової бази, проте слідчий суддя загалом виключити такі можливі дії не міг, з зазначененого вище.
Також, слідчий суддя звернув увагу, що ризик переховування підозрюваного на території України виключити не можна, а тому він є наявним та доведеним.
З урахуванням зазначеного, слідчий суддя вважав, що ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування, є доведеним.
Таким чином, ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, то слідчий суддя врахував, що станом на день розгляду клопотання досудове розслідування триває, стороні обвинувачення необхідно виконати ще ряд слідчих та процесуальних дій, а тому такий ризик має місце, оскільки мета кримінального провадження має бути досягнута.
Відтак, посилання сторони захисту щодо його відсутності є необґрунтованим, оскільки слідчий суддя вважав, що стороною обвинувачення він є доведеним.
Таким чином, слідчий суддя не виключав можливості незаконного впливу на свідків з боку підозрюваного з використанням кола зв'язків, з метою схилити їх до надання неправдивих показань у ході досудового розслідування або ж зміни показань у подальшому під час допиту в суді, з метою уникнення кримінальної відповідальності.
Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, потерпілого, експертів слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, потерпілими, експертами у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик впливу на свідків, не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
З урахуванням зазначеного, суд вважав, що стороною обвинувачення доведено наявність існування даного ризику, а посилання сторони захисту щодо відсутності доказів впливу підозрюваного на свідків ще не свідчить про те, що ризик є необґрунтований або ж станом на день розгляду відсутній, оскільки з урахуванням обставин провадження та особи підозрюваного він є наявний.
Слідчий суддя вважав, що посилання сторони обвинувачення на наявність зазначених ризиків є обґрунтованими, підтверджується обставинами провадження та особою підозрюваного його зв'язками, які свідчать про можливість того, що останній може ними скористатись.
Разом з цим, що стосується посилання сторони обвинувачення на те, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, слідчий суддя вважав, що такі ризики є допустимими в силу статусу особи підозрюваного, однак посилання сторони обвинувачення є досить формальними, а тому не є достатньо обґрунтованими.
Таким чином, доводи сторони захисту щодо цих обов'язків можуть мати місце, однак не спростовують того, що основні ризики, які виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою, є наявними та доведеними.
З врахуванням зазначеного, слідчий суддя прийшов до висновку, що ризики є сталими та доведеними та на момент розгляду клопотання не зменшились.
Також, слідчий суддя врахував тяжкість покарання, обставини вчинення кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного, його стан здоров'я, соціальні зв'язки, наявність значного суспільного інтересу в результатах розслідування кримінального провадження, які лише приводять до висновку, що більш м'який запобіжний захід станом на день розгляду клопотання не може бути застосований.
При цьому слідчий суддя задовольняючи частково клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважав за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведеного в обґрунтуванні даного клопотання.
При визначені розміру застави, слідчий суддя врахував конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного, та вважав за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі 50 000 000 (п'ятдесят мільйонів) грн. 00 коп., який зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_7 покладених на нього обов'язків.
Доводи сторони захисту про те, що в клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах не міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_7 підозри, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчим суддею прийнято рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому досліджено належним чином всі матеріали провадження та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
На переконання колегії суддів, з огляду на наведені у клопотанні слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 255, ст. 219, ч. 3 ст. 212 КК України.
Зауваження апелянта, що слідчим суддею не враховано, що підозрюваний не є суб'єктом а ні за ч. 3 ст. 255, а ні за ч. 3 ст. 212, а ні за ст. 219 КК України, оскільки не є службовою особою ДП ВК "Краснолиманська", наділеної організаційно-розпорядчими функціями (повноваженнями), колегія суддів не вважає безумовною підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки обставини здійснення підозрюваним конкретних дій, доведеність його винуватості, чи невинуватості, дослідження та оцінка зібраних у справі доказів з точки зору їх належності та допустимості, потребують перевірки та оцінки у кримінальному провадженні під час судового розгляду по суті.
У відповідності до змісту ст. 368 КПК України, питання чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, тобто наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні, наявності або відсутності в особи умислу на вчинення злочину, та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Щодо тверджень апелянта, що визначений судом розмір застави є непомірним для ОСОБА_7 колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
А тому, на переконання колегії суддів, визначений слідчим суддею розмір застави, є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Відтак, враховуючи положення КПК України, практику ЄСПЛ, дані про особу підозрюваного, конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_7 , наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, на переконання колегії суддів, слідчий суддя правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам ч. 5 ст. 182 КПК України.
Посилання апелянта на характеризуючі дані підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_7 раніше не судимий, одружений, маючий на утриманні сина та постійне місце проживання, та який працює Головним інженером в ДП ВК "Краснолиманська", колегія суддів бере до уваги, проте не вважає такими, що спростовують висновки слідчого судді про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Всі інші обставини, на які посилалась сторона захисту під час апеляційного розгляду, згідно вимог КПК України будуть встановлюватись під час судового розгляду по суті.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга з сторони захисту з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194, 196, 197, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
постановила:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01 листопада 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 , -залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4