01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
17.11.2010 № 06/1429
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Новікова М.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Романенко П.В., дов. б/н від 15.11.2010р.
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПП "Сталь"
на рішення Господарського суду м.Києва від 30.09.2010
у справі № 06/1429 ( .....)
за позовом ТОВ "Домінант"
до ПП "Сталь"
про стягнення 157 089,60 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Домінант» звернулось до суду з позовом про стягнення -157 089 грн. 60 коп.., у тому числі: 117 135 грн. 89 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості отриманого у позивача товару, 12 543 грн.91 коп. 3 % річних, 27 409 грн. 80 коп. інфляційні нарахування.
В процесі розгляду справи позивач надав уточнений розрахунок позовних вимог, просить стягнути 156 749 грн. 39 коп. у тому числі: 116 535 грн. 89 коп. борг, 12 803 грн. 70 коп. річні, 27 409 грн. 80 коп. інфляційні нарахування.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 30.09.2010р. у справі № 06/1429 позов задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Сталь" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Домінант” 116 535 грн. 89 коп. боргу, 12 543 грн. 91 коп. річні, 27 409 грн. 80 коп. інфляційні, 1 564 грн. 90 коп. витрати по сплаті держмита, 235 грн. 10 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог в сумі 600 грн. 00 коп. боргу провадження припинено.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Приватне підприємство «Сталь» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 30.09.2010р. у справі № 06/1429 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
17.11.2010р. через відділ документального забезпечення представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, тому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Черкаської області від 30.09.2010р. у справі № 06/1429 без змін.
Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія встановила наступне.
Судом встановлено, що 14 квітня 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір №.14/04-2008.
У відповідності з цим договором Постачальник (позивач) зобов'язується у порядку і строки, встановлені договором передати товар у власність Покупцю (відповідачу), а останній прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених в даному договорі.
Згідно п. 2.1 договору поставка товару за даним договором здійснюється партіями. Кількість, асортимент, ціна за одиницю товару, що поставляється у відповідній партії, вказується у специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п. 3.1 договору Покупець після прийняття товару і необхідних документів зобов'язаний здійснити повну оплату за товар у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 5 банківських днів від дня поставки, якщо інше не оговорено у специфікації (згідно специфікації оплата на протязі 20 банківських днів з моменту поставки товару).
Згідно п. 9.1 договору даний договір діє до 31.12.2010.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав умови договору, здійснив поставку товару по видаткових накладних № ЦРН -000020 від 10.06.2008 (рахунок № ЦСФ -000026), накладна № ЦРН -000021 від 10.06.2008 (рахунок № ЦСФ -000024), накладна № ЦРН -000025 від 12.06.2008 (рахунок № ЦСФ 000028), накладна № ЦРН 000056 від 31.07.2008 (рахунок № ЦСФ 000050) на підставі довіреностей № 140376 від 09.06.2008, № 792404 від 28.07.2008 на загальну суму 426 699 грн. 20 коп.
Відповідач прийняв товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у видаткових накладних. Накладні підписані уповноваженим представником відповідача.
Відповідач свої зобов'язання по договору належним чином не виконав. Оплату отриманого товару провів частково в сумі -127 282 грн.12 коп.
Згідно акта від 27.08.2009 позивач та відповідач здійснили залік зустрічних вимог на суму 3 432 грн. 00 коп., крім того позивач повернув частину товару згідно видаткових накладних № Ц -00000001 від 19.03.2009, № Ц -00000002 від 19.03.2009, № Ц -00000003 від 19.03.2009, № Ц -00000004 від 31 .03.2009, № Ц -00000005 від 31.03.2009 № Ц - 00000006 від 31.03.2009 на загальну суму 178 849 грн.19 коп.
Згідно розрахунку позивача на день подання позову борг становив (426 699 грн. 20 коп. -127 282 грн. 12 коп. -178 849 грн. 19 коп. -3 432 грн. 00 коп. = 117 135 грн. 89 коп.).
30.09.2010 позивач надав уточнений розрахунок позовних вимог, в якому вказав, що борг становить 116 535 грн.89 коп., 3% річних становить 12 803 грн. 70 коп., інфляційні нарахування 27 409 грн. 80 коп.
Факт отримання товару підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактур, довіреністю, частковою оплатою, актом взаємозаліку зустрічних вимог та поверненням частини товару, наявними в матеріалах справи.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову відповідач свої зобов'язання не виконав, суму заборгованості за поставлений товар згідно умов Договору не сплатив.
Згідно ч.1 ст.181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Отже, недотримання письмової форми договору не може свідчити про відсутність господарських правовідносин між сторонами.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.
За таких обставин, позивач на підставі договору №.14/04-2008 від 14.04.2008 та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, проценти річних та суму інфляційних нарахувань.
В частині стягнення 600 грн. 00 коп. основного боргу позивач відмовився від позову і відмова прийнята місцевим господарським судом, тому провадження у справі в цій частині позову підлягає припиненню, п. 4 ст. 80 ГПК України. Господарський суд роз'яснив наслідки відповідних процесуальних дій.
Позивачем додатково до суду апеляційної інстанції з врахуванням надано розгорнутий розрахунок суми заборгованості ПП «Сталь» перед ТОВ «Фірма «Домінант» та 3% річних.
Суд першої інстанції задовольнив вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 12 543,91 грн..
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 12 543,91 грн., та вважає, що стягненню підлягає 3% річних в розмірі 11 751,51 грн., відповідно до розгорнутого розрахунку суми заборгованості ПП «Сталь» перед ТОВ «Фірма «Домінант».
Таким чином, колегія суддів вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково у сумі 155697,20 грн. (116 535 грн. 89 коп. борг + 11 751,51 3% річних + 27 409 грн. 80 коп. інфляційні).
Факт отримання товару підтверджено накладними, довіреностями, рахунками-фактури, частковою оплатою та частковим поверненням товару.
Товар прийнятий відповідачем по кількості, асортименті та за цінами, які вказані у специфікації та видаткових накладних.
Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга Приватного підприємства «Сталь» не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду Черкаської області від 30.09.2010р. у справі № 06/1429 підлягає зміні в частині стягнення 3% процентів.
Керуючись ст. ст. 101 - 105 ГПК України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Сталь» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 30.09.2010р. у справі № 06/1429 змінити, виклавши резолютивну частину в такій редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Сталь» (м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 38/7, код 32034140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Домінант” (м. Дніпропетровськ, провулок Білостоцького, 4А, кв. 3, код 30325585) 116 535,89 грн. боргу, 11 751,51 грн. трьох процентів річних, 27 409,80 грн. інфляційні, 1556,97 грн. державного мита та 234,41 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог в сумі 600,00 грн. боргу провадження припинити.
Стягнути з Приватного підприємства «Сталь» (м. Черкаси, вул. Байди Вишневецького, 38/7, код 32034140) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма “Домінант” (м. Дніпропетровськ, провулок Білостоцького, 4А, кв. 3, код 30325585) за розгляд апеляційної скарги суму державного мита в розмірі 778,79 грн.
Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду Черкаської області.
Матеріали справи № 06/1429 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом одного місяця у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя
Судді