01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
09.11.2010 № 3/222
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Нєсвєтову Н.М.
суддів:
За участю представників:
від позивача: не з'явився,
від відповідача : Чехонарський А.О. -за довіреністю,
від прокуратури: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Луганської міської ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.08.2010
у справі № 3/222 ( .....)
за позовом Прокурора м. Луганська в антересах держави в особі Луганської міської ради
до ТОВ "Мега-груп-профі"
про стягнення 548064,01грн.
У липні 2010 року Прокурор міста Луганська в інтересах держави в особі Луганської міської ради (позивач) звернувся до ТОВ „Мега-груп-профі” (відповідач) з позовом до господарського суду міста Києва про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Мега-груп-профі”522 206,68 грн. основного боргу по орендній платі за землю та 25 857,33 грн. пені за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди землі від 15.11.2007, зареєстрованого у книзі записів за № 040740200263.
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.08.2010 року у справі № 3/222 у позові відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду міста Києва у справі №3/222 від 12.08.2010 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.
В своїй апеляційній скарзі , скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини та матеріали справи, які мають значення для справи.
Представники позивача та представник прокуратури в судове засідання не з'явилися, причини неявки суд не повідомили, як свідчать матеріали справи, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Інформаційний лист Вищого господарського суду від 13.08.2008 р. № 01-8/482 із змінами станом на 29.06.2010 року „Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України”).
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, судова колегія вважає можливим розглянути справу у відсутності представників позивача та представника прокурора , за наявними у справі доказами.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи , заслухавши пояснення представника відповідача, колегія суддів встановила наступне:
Відповідно до ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, ….
Відповідно до п. 5 ст. 16 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Згідно з п. 34 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” до виключної компетенції міської ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні ради -сесії.
Рішенням Луганської міської ради № 25/34 від 31.10.2007 Товариству з обмеженою відповідальністю “Мега-груп-профі” передано в оренду на 49 років земельну ділянку площею 18,0161 га, яка за своїм цільовим призначенням (категорією) відноситься до земель житлової та громадської забудови за адресою квартал Острая Могіла під будівництво та розміщення будівель торговельного комплексу та благоустрій території.
15.11.2007 між Луганською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Мега-груп-профі”(орендар) було укладено договір оренди землі № б/н .
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до п. 1. договору орендодавець на підставі рішення Луганської міської ради № 25/34 від 31.10.2007 та рішення Луганської міської ради № 12/26 від 27.12.2006 (зі змінами до нього) надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво та розміщення будівель торговельного комплексу та благоустрій території, яка знаходиться за адресою: м. Луганськ, квартал Острая Могіла.
Згідно п. 2. договору в оренду надається земельна ділянка загальною площею 18,0161 га.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про оренду землі” передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі.
Пунктом. 22 договору передбачено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється органом, уповноваженим орендодавцем, наступного дня після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Згідно акту приймання-передачі від 16.11.2007 Управління нерухомим майном Луганської міської ради, уповноважене орендодавцем - Луганською міською радою передало, а орендар прийняв земельну ділянку площею 18,0161 га, яка розташована за адресою : квартал Острая Могіла.
Згідно п. 1 ст. 19 Закону України “Про оренду землі” строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Пунктом 7. договору визначено, що договір укладено на 49 (один) років.
Спір виник в зв'язку з тим, на думку позивача розмір орендної плати, яку відповідач має сплачувати за договором безпосередньо залежить від грошової оцінки земельної ділянки, яка протягом дії договору змінювалась, в зв'язку з чим позивачем здійснено перерахунок орендної плати, яка відповідачем сплачена не була, а тому виникла заборгованість за період з 01.12.2008 по 30.04.2010 у розмірі 522 206,68 грн. За прострочення внесення цієї орендної плати позивачем нараховано пеню у розмірі 25 857,33 грн.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши зібрані у справі докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у позові виходячи з наступного.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до п. 2 ст. 21 закону України “Про оренду землі” розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України “Про плату за землю”).
Відповідно до п. 8 договору річна орендна плата встановлюється у розмірі 250 відсотків земельного податку (річного) у гривнях, що діє на момент укладення договору.
25.01.2008 Луганською міською радою прийнято рішення № 29/20 про внесення змін до договору , а саме викласти п. 8 договору у наступній редакції:
Річна орендна плата до моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію торговельного комплексу встановлюється у розмірі 125 відсотків від земельного податку (річного) у гривнях, що діє на момент укладення договору та становить 645 068,71 грн. без ПДВ на рік.
Щомісячна орендна плата станом на момент укладення цього договору та до моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію торговельного комплексу становить 53 755,72 грн., яка згідно з чинним законодавством України сплачується без ПДВ.
22.02.2008 сторонами на підставі рішення Луганської міської ради № 29/20 від 25.01.2008 укладено договір про внесення вищезазначених змін до договору.
Статтею 21 Закону України “Про оренду землі” визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Пунктом 11 договору визначено, що орендна плата сплачується за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, у грошовій безготівковій формі щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п. 9 договору щороку станом на 1 січня поточного року річна орендна плата попереднього року індексується на коефіцієнт, який застосовується для індексації грошової оцінки земель, порядок проведення якої затверджений Кабінетом Міністрів України.
Пункт 10 договору передбачає, що обчислення розміру річної орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексу інфляції, який враховується при здійсненні індексації, яка проводиться у порядку визначеному п. 9 даного договору, а також з урахуванням інших змін розмірів земельного податку що відбуваються протягом терміну дії договору оренди.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки за адресою квартал Острая Могіла площею 18,0161 га у 2008 році становить 3903 803 грн., у 2009 році - 4 497 212,15 грн. та у 2010 році - 4 762 547,68 грн.
Із застосуванням визначених розмірів нормативної грошової оцінки земельної ділянки позивач вирахував, що місячна орендна плата за період з 01.12.2008 по 31.12.2008 складає 73 262,29 грн., за період з 01.01.2009 по 31.12.2009 - 84 398,15 грн. та за період з 01.01.2010 по 30.04.2010 - 89 377,64 грн.
З врахуванням здійснених відповідачем платежів за період з 01.12.2008 по 31.12.2008 у розмірі 852 941,88 грн., що також вбачається з розрахунку наданого відповідачем, за підрахунками позивача борг відповідача по орендній платі за земельну ділянку складає 522 206,68 грн.
Матеріалами справи підтверджується та не спростовується позивачем, що відповідач здійснював оплату орендної плати за земельну ділянку у визначені умовами договору строки та в розмірах встановлених умовами договору з урахуванням внесених до нього змін 22.02.2008р.
В силу приписів ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 30 Закону України “Про оренду землі” та пункту 34 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Частинами 2-3 статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне, зокрема, змінити договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні, яка у двадцятиденний строк після одер жання такої пропозиції повідомляє іншу сторону про результати її розгляду.
Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
На день вирішення спору сторонами не уклада лось будь-яких змін до договору в частині узгодження нового розміру орендної плати, відповідачем не погоджувались нові розміри орендної плати.
Відповідно до частин 4-5 статті 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінте ресована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Проте, встановлено, позивач з позовом про спонукання від повідача до внесення змін до договору в частині нового розміру оре ндної плати до господарського суду не звертався.
Крім того, слід зазначити, що пункт 1 ст. 14 Закону України “Про оренду землі” встановлює, що умови договору оренди земельної ділянки не можуть суперечити законам України.
Відповідно до ст. 23 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності, які передані в оренду для сільськогосподарського використання, переглядається один раз на три роки в порядку, встановленому законом або договором оренди.
Пунктом 13 договору встановлено, що розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі настання випадку (ів), передбаченого (их) законами України.
Стаття 2 Закону України “Про плату за землю” визначає, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України “Про плату за землю” грошова оцінка земельної ділянки щороку станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 № 783 “Про проведення індексації грошової оцінки земель”. Цією ж постановою Держкомзем України зобов'язано інформувати власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію грошової оцінки землі.
Водночас, відповідно до ст. 24 Закону України “Про плату за землю” грошова оцінка землі застосовується для економічного регулювання земельних відносин при укладанні цивільно-правових угод, передбачених законодавством України.
Тобто, грошова оцінка землі передує укладенню цивільно-правових угод, в тому числі договорів оренди землі.
Договір укладений 15.11.2007 із змінами внесеними 22.02.2008, а отже встановлена нова грошова оцінка земельної ділянки не є обов'язковою підставою для внесення до договору земельної ділянки змін в частині розміру орендної плати. Для сторін за даним договором залишається незмінною та чинною нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки, яка зазначена в п. 4 договору.
Частина 2 статті 14 Цивільного кодексу України зазначає, що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Отже, нормативна чи експертна грошова оцінка землі не входить до переліку істотних умов договору оренди землі, які можуть змінюватися сторонами та потягнути зміну інших істотних умов, зокрема, орендної плати (Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові № 2-5/9945-2007 від 17.06.2008).
Судова колегія також приймає до уваги , що договором (розділ “Орендна плата”) не передбачена така підстава для перегляду орендної плати за землю як зміна грошової оцінки землі.
З огляду на вищевикладене, погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення боргу по орендній платі та відповідно нарахування на цю суму боргу штрафних санкцій.
Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції.
Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Проте, в даному випадку, позивач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог, заявлених в апеляційній скарзі.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду є обґрунтованим , законним та визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, застосував норми матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для скасування або зміни рішення, тому залишає рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 12.08.2010р. у справі №3/222 залишити без змін.
2. Апеляційну скаргу Луганської міської ради залишити без задоволення.
3.Матеріали справи №3/222 повернути до господарського суду міста Києва.
4. Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді
18.11.10 (відправлено)