01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
10.11.2010 № 36/154
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з'явився,
від відповідача - Устименко Б.М. (за дов.),
від третьої особи-1 :Лут Є.О. (за дов.),
від третьої особи-2: Герасимчук О.А. (за дов.),
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві ради
на рішення Господарського суду м.Києва від 21.07.2010
у справі № 36/154 ( .....)
за позовом Шевченківської районної у м. Києві ради
до Української державного інституту по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості "Укррибпроект"
третя особа позивача Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради
третя особа відповідача Романенко Юлія Володимирівна
про витребування з незаконного володіння нежилого приміщення та виселення
В квітні 2010 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про витребування з незаконного володіння відповідача нежиле приміщення, загальною площею 254,4 кв.м., в будинку за адресою: м. Київ, вул. Тергенівська, 74б; виселення відповідача з вказаного приміщення та зобов'язання відповідача повернути його за актом приймання-передачі позивачу.
Позов обґрунтовано тим, що строк дії договору оренди, на підставі якого відповідач орендує приміщення, закінчився 27.08.2008. Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради належним чином повідомила відповідача про припинення дії договору 27.08.2008 та не продовження його на новий термін.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.07.2010 у даній справі в позові відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції не звернув увагу на факт припинення 27.08.2008 строку дії спірного договору, оскільки відповідачу була направлена заява про відмову від продовження терміну дії договору згідно ч. 2 ст.17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». За таких обставин апелянт вважає, що у відповідача відсутні правові підстави для знаходження у спірному приміщенні.
Позивач не скористався наданим йому правом на учать свого представника в судовому засіданні 10.11.2010, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, доказом чого є підпис повноваженого представника позивача Синявської О.В. на розписці про відкладення розгляду справи (а.с. 170). Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.
У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз'яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Неявка представника позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті. Крім того, в апеляційній скарзі відповідач не навів нових доводів на підтвердження вимог, викладених в позовній заяві.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає за можливе розглядати справу у відсутності представника позивача, повідомленого належним чином про час та місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення представників відповідача та третіх осіб, колегією суддів встановлено наступне.
25.01.2000 між Комунальним підприємством «Управління житлового господарства» Шевченківського району міста Києва та Українським державним інститутом по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибпроект» згідно розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації №1035 від 27.09.1996 було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №4582/2 (далі - Договір), відповідно до пунктами 1.1. та 1.2. якого орендодавець передає, а орендар приймає в орендне користування приміщення, розташоване за адресою: м. Київ по вул. Тургенівська, 74б, загальною площею 254, 4 кв.м., в тому числі в підвалі - 50 кв.м., на 5 поверсі - 204, 4 кв.м. Орендар використовує приміщення згідно поданої заяви від гуртожиток та склад.
Рішенням Шевченківської районної у м. Києві ради № 263 від 25.11.2003 створено Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради, яке стало правонаступником Комунального підприємства Управління житлового господарства Шевченківського району м. Києва в частині орендних відносин.
Відповідно до рішення Шевченківської районної у місті Києві ради від 15.06.2004 №407 Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради визнано правонаступником Комунального підприємства Управління житлового господарства Шевченківського району м. Києва в частині орендних відносин з моменту підписання акту прийому - передачі договорів оренди нежитлових приміщень та додатків до них.
Пунктом 5.1. Договору строк дії договору встановлений з 25.01.2000 до 30.06.2001 (тобто строком на 523 дні).
Відповідно до частини 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
В подальшому в порядку статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди № 4582/2 від 25.01.2000 був неодноразово продовжений на той самий термін, що підтверджується наданими поясненнями представників обох сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення позивача із відповідним позовом про виселення відповідача зі спірного приміщення було продовження відповідачем, після закінчення строку дії договору оренди, користуватися приміщеннями, хоча останнього було повідомлено про небажання позивача пролонговувати орендні правовідносини згідно вимог ч.2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
На підтвердження власної позиції позивач посилається на наявну в матеріалах справи копію листа №7/9-267-002/58 від 23.09.2008, яким Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (орендодавець) звернувся до відповідача з вимогою про звільнення приміщення у зв'язку із закінченням 27.08.2008 дії договору оренди № 4582/2 від 25.01.2000.
В матеріалах справи відсутні докази отримання даного листа орендарем (відповідачем).
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, згідно яких відповідач не отримував від Управління лист №7/9-267-002/58 від 23.09.2008 про звільнення приміщення в зв'язку із припинення строку дії договору оренди та не бажанням його продовжувати, а тому відповідач вважає його продовженим на той самий термін та на тих самих умовах згідно ч.2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (письмові доповнення до відзиву на позов від 21.06.2010, а.с.102).
Крім того, на підтвердження даної позиції відповідачем надано лист Шевченківської районної ради у м. Києві №1562 від 06.11.2008 р. направлений відповідачу (а.с.69), з якого вбачається, що за дорученням Першого заступника Голови Київської державної адміністрації позивачем було розглянуто питання щодо продовження договору оренди з відповідачем на спірне приміщення та повідомлено його про підготовку відповідного проекту розпорядження для пролонгації з відповідачем вказаного приміщення.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія критично оцінює доводи позивача про припинення строку дії договору оренди в зв'язку із повідомленням відповідача про небажання його продовжувати, та вважає безпідставними посилання на лист №7/9-267-002/58 від 23.09.2008 про звільнення відповідачем приміщення.
У відповідності до вимог ст.ст.33-34 ГПК України позивачем не надано суду доказів отримання таких повідомлень відповідачем, натомість як було встановлено колегією, саме позивачем 06.11.2008 (вже після листа про виселення від 23.09.2008, на який він посилається в своєму позові) було направлено відповідачу лист №1562 про вирішення питання про пролонгацію з ним договору оренди та підготовку відповідного проекту розпорядження.
Судова колегія також звертає увагу на те, що спірний договір оренди був укладений відповідачем для розміщення гуртожитку (п.1.2. договору), яке він продовжує використовувати за вказаним цільовим призначенням у відповідності до ст.6 Житлового кодексу України для проживання сімей з неповнолітніми дітьми співробітників Українського державного інституту по проектуванню підприємств рибного господарства і промисловості «Укррибгосп». Відповідно відповідачем як орендарем з мешканцями гуртожитку укладені договори найму житлової площі в гуртожитку, та на оплату комунальних, інших платежів на утримання гуртожитку. Відповідач регулярно сплачує орендну плату, заборгованість перед орендодавцем відсутня.
Як вбачається, однією із вимог у позовній заяві позивач просив виселити відповідача із займаного ним приміщення, що зумовлює, зокрема, виселення людей, у тому числі і їх неповнолітніх дітей, із даного гуртожитку.
Правові, майнові, економічні, соціальні, організаційні питання щодо забезпечення реалізації конституційного права на житло громадян, які тривалий час на законних підставах проживають у гуртожитках, призначених для проживання одиноких громадян або для проживання сімей, регулюється Законом України «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків».
Статтею 19 цього закону встановлена заборона виселення, переселення та відселення мешканців гуртожитків, на яких поширюється дія цього Закону, без попереднього надання їм (їх сім'ям) іншого житла, придатного для постійного проживання людей, крім випадків, визнання гуртожитку таким, що перебуває в аварійному стані або в стані, непридатному для проживання людей, на підставі рішення, прийнятого відповідно до вимог цього Закону.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач - Шевченківська районна у м. Києві рада, на підставі ст.387 ЦК України звернулася до суду із позовом про витребування з незаконного володіння відповідача спірного приміщення та його виселення, посилаючись на те, що він є власником вказаних приміщень, які були ним набуті на підставі рішення Київської міської ради №208/1642 від 27.12.2001 «Про формування комунальної власності територіальних громад міста Києва».
Відповідно до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Під час розгляду спору колегією встановлено, що рішення Київської міської ради №208/1642 від 27.12.2001 «Про формування комунальної власності територіальних громад міста Києва», на яке посилається позивач, було визнане незаконним та скасовано постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.10.2008 у справі №22-а-29124/08.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Статтею 4-3 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги, заперечення поданими суду доказами.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши обставини справи, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків про відсутність підстав для задоволення позову про витребування спірних приміщень з незаконного володіння та виселення відповідача, враховуючи те, що позивачем на виконання вимог ст.ст.33-34 ГПК України в обгрунтування заявленого позову не надано належних доказів. Натомість, як було встановлено під час розгляду спору, позивач сам повідомляв відповідача (лист №1562 від 06.11.2008 р.) про вирішення питання про пролонгацію з ним договору оренди та підготовку відповідного проекту розпорядження.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано відмовив в позові. Відповідно оскаржуване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам на час його прийняття, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Оскільки апелянтом належних доказів у відповідності до вимог ст.ст.33-34 ГПК України в обґрунтування власної позиції суду не надано, висновків господарського суду не спростовано, апеляційна скарга визнається необґрунтованою, і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-
Апеляційну скаргу Шевченківської районної у м. Києві ради залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 21.07.2010 у справі № 36/154 залишити без змін.
Матеріали справи № 36/154 повернути до Господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20-ти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя
Судді