15.11.2010 року Справа № 8/133-10
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого Прокопенко А.Є.-доповідач,
суддів: Дмитренко А.К., Крутовських В.І.
при секретарі судового засідання Савін В.Ю.
За участю представників сторін:
від позивача: Процик І.І. представник, довіреність №002/15-10 від 11.06.10;
від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №2883 від 20.06.08;
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2010р. у справі № 8/133-10
за позовом публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", АДРЕСА_1
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості за договором № 37 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.01.2005р. у загальному розмірі 9 200 грн. 98 коп.
У відповідності зі ст. 77 господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувались перерви до 19.10.10р., 02.11.10р., 15.11.10р.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.10р. по справі № 8/133-10 (суддя Дубінін І.Ю.) позов публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль", АДРЕСА_1 про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 заборгованості за договором № 37 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води від 01.01.2005р. у загальному розмірі 9 200 грн. 98 коп., що складається з наступних сум: 5 010 грн. 83 коп. -основного боргу, 414 грн. 86 коп. -пені, 508 грн. 79 коп. -3% річних та 3 266 грн. 50 коп. -витрат від інфляції, задоволено в повному обсязі.
Оскаржуючи рішення господарського суду Дніпропетровської області фізична особа-підприємць ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення від 29.07.10р. і в задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Дніпродзержинська теплоелектроцентраль" відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Скаржник посилається на пропуск позивачем строку позовної давності по стягненню основного боргу та додаткових нарахувань, розгляд справи за відсутності відповідача не повідомленого належним чином про час та місце засідання суду.
У доповненні до апеляційної скарги від 02.11.2010р. відповідач посилається на неправомірне нарахування позивачем одночасно передбачених умовами договору штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних, не надання послуг по теплопостачанню, часткову сплату за послуги теплопостачання за березень 2007 року, що підтверджується платіжним дорученням, наданим в судове засідання.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши доводи представників сторін, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення, приймаючи до уваги наступне.
У відповідності зі свідоцтвом серії А01 № 236613, Відкрите акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоцентраль" змінило назву на Публічне акціонерне товариство "Дніпродзержинська теплоцентраль".
Між позивачем та відповідачем 01.01.2005р. було укладено договір № 37 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води (далі-договір), відповідно до умов якого, позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води в потрібних йому обсягах, а відповідач зобов'язався сплатити вартість отриманої теплової енергії за встановленими тарифами в термін , обумовлений цим договором.
На виконання умов договору, позивач здійснив постачання теплової енергії в спірний період - з грудня 2006 року по квітень 2007 року, на загальну суму 5 010,83 грн.
Вищевказаний договір за своїм змістом є договором про надання послуг.
За умовами ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Ст. 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно п. 6.1. договору передбачено, що тарифи на теплопостачання затверджуються рішенням Міськвиконкому, доводяться до відома Споживача через засоби масової інформації (або письмово) і в разі змін приймаються до виконання без додаткового узгодження.
Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.3. договору).
Відповідач, відповідно до п. 6.4. договору, за три дні до початку розрахункового періоду сплачує позивачу 80 % вартості очікуваного теплоспоживання, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.
Пунктом 6.6. договору передбачено, що споживач зобов'язаний після 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, самостійно одержувати рахунки до сплати, а згідно п. 6.7 договору, оплату за спожиту теплову енергію споживач виконує не пізніше 10-го числа місяця наступного за розрахунковим.
Відповідач зобов'язаний щоквартально виконувати звірку розрахунків, у разі невиконання сума боргу нараховується в безспірному порядку (п. 6.5. договору).
За розрахунками позивача, відповідач за спожиту теплову енергію у повному обсязі кошти не сплатив, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість, розмір якої, станом на 01.07.2010 р., становить 5 010,83 грн.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Відповідно до розрахунку позивача - сума індексу інфляції за період з грудня 2006 р. по травень 2010 р. складає 3 266,50 грн., а 3 % річних за період з 10.12.2006 р. по 05.07.2010 р. складає 508 грн. 79 коп.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою ( штрафом, пенею ).
Згідно зі ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( ст. 551 ЦК України ).
Згідно п. 7.2.6. договору, за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію, відповідач сплачує пеню у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також сума боргу буде перерахована з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Доводи скаржника, викладені в апеляційні скарзі відхиляються, приймаючи до уваги наступне.
Як зазначає скаржник у апеляційній скарзі, він не мав змоги захистити своє право, заявивши про застосування позовної давності, оскільки не був повідомлений про час і місце розгляду справи, ухвалу про порушення провадження у справі та призначення розгляду справи на 29 липня 2010 року не отримував ні особисто, ні члени його сім'ї, у період з 15.07.2010р. по 12.08.2010р. знаходився на стаціонарному лікуванні, що підтверджується відповідною довідкою. Як вбачається із довідки Клініки нових методів медицинскої діагностики та терапії м. Дніпродзержинська, виданої 16.08.2010р., ОСОБА_1 проходив курс лікування з 15.07.2010р. по 12.08.2010р.
Вказані доводи скаржника спростовуються матеріалами справи. Відповідно повідомлення про вручення поштового відправлення ухвалу господарського суду про порушення провадження у справі вручено особисто ФОП ОСОБА_1 20.07.20.10р. (а.с. 24).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування рішення господарського суду є розгляд ним справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду.
Не повідомленою належним чином про час і місце засідання суду слід вважати сторону, щодо якої судом не було дотримано всіх вимог статті 64 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено порядок надіслання учасникам процесу ухвали суду про порушення провадження у справі та зміст цієї ухвали.
Згідно з пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Вищого господарського суду України від 17.11.2003 № 57, від 25.10.2004 № 64) ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення. Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи. Факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.
Відповідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Не знайшли свого підтвердження і доводи скаржника про часткову сплату боргу, на підтвердження чого відповідачем разом з заявою від 30.09.2010р. надано ксерокопію квитанції №000034 від 12.04.2007р. про перерахування позивачу 950 грн. 48 коп. оплати за опалення за березень 2007р., договір №37.
Позивач заперечує проти отримання від відповідача грошових коштів в сумі 950 грн. 48 коп. у якості оплати за опалення у березні 2007 року на підтвердження чого надав лист №2399/5 від 01.11.2010р. за підписом головного бухгалтера підприємства ОСОБА_3 на адресу Дніпропетровського апеляційного господарського суду, в якому повідомляється, що за період з листопада 2006 року по жовтень 2010р. грошові кошти за надані послуги з теплопостачання згідно договору №37 від ПП ОСОБА_1 не надходили. Відповідач оригінал квитанції №000034 від 12.04.2007р. про оплату боргу за березень 2007 року на підтвердження своїх доводів до апеляційного господарського суду не надав.
Враховуючи викладене у сукупності, апеляційний господарський суд приходить до висновку про відсутність у відповідача належних доказів на підтвердження часткової оплати боргу.
Відповідно п.3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення ним рішення. Таким чином господарським судом обґрунтовано не застосовано строки позовної давності при розгляді справи.
Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами скаржника про ненадання позивачем послуг з опалення за спірний період, про що позивачем надано у якості доказів акт обстеження на предмет подачі теплоносія у приміщенні за адресою вул.. Широка, 4 від 16.01.2007р., 10.11.2006р., 05.03.2007р. які складені за участю робітників КП "Дніпродзержинське житлове об'єднання". Зазначені акти складено без участі представника позивача та відображають дані тільки по окремим дням.
Згідно п. 2 загальної частини Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення в разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 17.02.10 № 151, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, виконавець проводить перерахунок розміру плати за фактично надані послуги шляхом зменшення розміру плати за надання послуг з урахуванням вимог, наведених у додатку.
Підставою для здійснення перерахунків за недоотримані послуги є акти обстеження якості послуг, складені представниками теплопостачальної організації, балансоутримувача та споживачем.
З врахуванням викладеного доводи скаржника в цій частині скарги не підтверджені належними доказами і апеляційним господарським судом відхиляються.
Щодо доводів скаржника про безпідставність вимог позивача про одночасне стягнення штрафних санкцій, інфляційних втрат та 3% річних, що не передбачено діючим законодавством, апеляційний господарський суд вважає дані доводи безпідставними з врахуванням наступного.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних -платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язання та відносити до санкцій.
Приймаючи до уваги викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, рішення господарського суду підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст.103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2010р. у справі № 8/133-10 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий А.Є. Прокопенко
Суддя А.К. Дмитренко
Суддя В.І. Крутовських
Постанова складена 19 .11.10р.