18 грудня 2024 р. № 400/8329/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв,54005,
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 210528,00 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу в сумі 210 528,00 гривень.
В обгрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що ОСОБА_1 має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 210 528,00 гривень, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень від 14.07.2023 № 0161111-2411-1407-UA48060350000011218, № 0161112-2411-1407-UA48060350000011218, № 0161107-2411-1407-UA48060350000011218 та № 0161108-2411-1407-UA48060350000011218.
На адресу відповідача, зазначену у позові, двічі направлялось повідомлення про розгляд справи, яка повернулася до відправника без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв'язку. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то можна вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Положення процесуального закону не передбачають прямого обов'язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду. Подібні за змістом висновки висловлені також
Верховним Судом у постанові від 19.12.2022 у справі №910/1730/22, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.2022 у справі № 215/507/21, від 18.04.2022 у справі № 215/764/21 та постановах від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17, від 08.07.2021 у справі № 400/1885/19, від 29.08.2022 у справі №522/3598/16-а, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19.
Відтак, відповідач, повідомлений належним чином, своїм правом не скористався, відзиву на позов не надав, своєї позиції стосовно позовних вимог не висловив.
Суд розглянув справу 18.12.2024 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, відповідно до вимог ст. 262 КАС України.
ОСОБА_1 як платник податків та має сплачувати передбачені законодавством податки та збори.
З матеріалів справи слідує, у відповідача наявна податкова заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки у розмірі 210 528,00 грн., а саме: згідно ППР (форми «Ф») №0161111-2411-1407-UA48060350000011218 вiд 14.07.2023, в сумі 59607,00 грн.; ППР (форми «Ф») № 0161112-2411-1407-UA48060350000011218 вiд 14.07.2023 в сумі 49419,00 грн., ППР (форми «Ф») №0161107-2411-1407-UA48060350000011218 вiд 14.07.2023 в сумі 59382,00 грн.; ППР (форми «Ф») №0161108-2411-1407-UA48060350000011218 вiд 14.07.2023 в сумі 42120,0 грн.
Зазначене податкові повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, однак повернулось без вручення .
Згідно з п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України, разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Пунктом 56.2 ст. 56 ПК України передбачено, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Відповідач не скористався наведеними вище правами, не звернувся до контролюючого органу із заявою, не оскаржив податкове повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, тому визначена наведеним вище податковим повідомленням-рішенням сума податкового зобов'язання є узгодженою.
Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
З урахуванням наведеного, у відповідача наявний податковий борг в загальному розмірі 210528 гривень.
У відповідності з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України відповідачу направлялася податкова вимога від 04.10.2021 року №0041492-1306-1407 на суму 10646,05 грн.
Згідно з п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005 код ЄДРПОУ 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в дохід держави податковий борг у сумі 210528 (двісті десять тисяч п'ятсот двадцять вісім) гривень.
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 18.12.24