18 грудня 2024 р. № 400/5221/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання адміністративну справу
за позовомГоловного управління ДПС у Миколаївській області, вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005,
до ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
простягнення податкового боргу у сумі 34136,04 грн,
Головне управління ДПС у Миколаївській області звернулось до адміністративного суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 податковий борг в розмірі 34 136,04 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 34136,04 гривень, який виник на підставі декларації №9100580519 від 20.04.2024, податкового повідомлення-рішення №115314290901 від 24.01.2024 та нарахованої пені.
На адресу відповідача, зазначену у відомостях про неї в Єдиному державному демографічному реєстрі, двічі направлялось повідомлення про розгляд справи, яка повернулася до відправника без вручення адресату з відміткою оператора поштового зв'язку "адресат відсутній за адресою".
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 127 КАС України, часом вручення повістки вважається: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У разі якщо судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то можна вважати, що адресат повідомлений про прийняття певного судового рішення у справі (близький за змістом висновок викладено у постановах Верховного Суду від 12.04.2021 у справі № 910/8197/19, від 09.12.2021 у справі № 911/3113/20).
Положення процесуального закону не передбачають прямого обов'язку суду щодо повторного направлення кореспонденції стороні, якій поштове відправлення не було вручене із обставин, які не залежали від суду. Подібні за змістом висновки висловлені також
Верховним Судом у постанові від 19.12.2022 у справі №910/1730/22, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21.
Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Водночас до повноважень адміністративних судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема в ухвалах від 21.06.2022 у справі № 215/507/21, від 18.04.2022 у справі № 215/764/21 та постановах від 28.01.2021 у справі № 820/1400/17, від 08.07.2021 у справі №4 00/1885/19, від 29.08.2022 у справі №522/3598/16-а, від 22.03.2023 у справі № 640/14827/19.
Відтак, відповідач, повідомлений належним чином, своїм правом не скористався, відзиву на позов не надав, своєї позиції стосовно позовних вимог не висловив.
Суд розглянув справу 18.12.2024 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та проведення судового засідання, відповідно до вимог ст.262 КАС України.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 як платник податків та має сплачувати передбачені законодавством податки та збори.
З матеріалів справи слідує, що відповідач має податковий борг в сумі 34136,04 грн, який виник на підставі декларації з акцизного податку №9100580519 від 20.04.2024 за березень 2024 в сумі 30,45 грн. (з урахуванням сплачених 1816,55 грн), на підставі рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 24.01.2024 №115314290901 в сумі 34000 грн, та нарахованої пені в сумі 105,59 грн.
Податкове повідомлення-рішення направлялись на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією, однак були повернуті поштовим відділенням з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Пунктом 56.2 ст. 56 ПК України передбачено, у разі якщо платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, такий платник має право звернутися із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня.
Позивач не скористався наведеними вище правами, не звернувся до контролюючого органу із заявою, не оскаржив податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку, тому визначена податковими повідомленнями-рішеннями сума податкового зобов'язання в розмірі 34000 грн є узгодженою.
Також, відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, сума податкового зобов'язання, самостійно визначена платником податків, згідно з п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України оскарженню не підлягає.
У відповідності з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України відповідачу направлялася податкова вимога від 12.03.2024 року № 0004691-1302-1429 на суму 39964,45 грн, однак також повернулась без вручення.
Відповідно до п. 59.5 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
Згідно з пп. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання являється податковим боргом.
Доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи відповідачем не надано.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судові витрати відшкодуванню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246, 257-262 КАС України, суд, -
1. Позов Головного управління ДПС у Миколаївській області (вул. Героїв Рятувальників, 6, м. Миколаїв, 54005 РНОКПП 44104027) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) податковий борг в сумі 34 136,04 грн. (тридцять чотири тисячі сто тридцять шість гривень чотири копійки).
3. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 18.12. 2024