Справа № 283/2062/24 Головуючий у 1-й інст. Ярмоленко В. В.
Категорія 39 Доповідач Павицька Т. М.
17 грудня 2024 р. м. Житомир
Суддя Житомирського апеляційного суду Павицька Т.М., вирішуючи відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Рішенням Малинського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2024 року позовні вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» заборгованість за кредитним договором №798055303 від 07.10.2021 в розмірі 42 143,25 грн.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Дослідивши подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до висновку про залишення її без руху з таких підстав.
Відповідно до п. п. 4,7 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено: рішення або ухвала, що оскаржуються (п. 4); клопотання особи, яка подала скаргу (п.7).
Із змісту прохальної частини апеляційної скарги видно, що ОСОБА_1 просить змінити рішення Малинського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2024 року.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності. Ключовим елементом принципу правової визначеності є чіткість та однозначність.
Відповідно принципу диспозитивності цивільного судочинства закріпленого в статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.
Згідно з частиною 5 статті 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема, висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України).
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (ч. 2 ст. 374 ЦПК України).
Зі змісту зазначених правових норм, вбачається, що суд вирішує лише ті вимоги, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не може виходити за межі цих вимог та в порушення принципу диспозитивності самостійно обирати правову підставу та предмет позову. Тобто суд зв'язаний предметом і обсягом заявлених вимог. Принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду.
Відтак, вимога скаржника, стосовно якої вона просить прийняти судове рішення, повинна бути чітко визначена у прохальній частині апеляційної скарги, оскільки резолютивна рішення суду, по суті, відображає вимоги, викладені у прохальній частині апеляційної скарги, та повинна викладатися чітко й безумовно.
Позаяк апеляційна не містить однозначного прохання щодо заявлених позовних вимог, це може потягти порушення принципу правової визначеності щодо результату справи.
Таким чином сформульована прохальна частина апеляційної скарги також не в повній мірі відповідає повноваженням суду апеляційної інстанції.
Аналогічний підхід Верховного Суду при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження викладено, зокрема, в ухвалах від 03.05.2024 року справа №753/2669/24, від 30.03.2024 року cправа №489/2186/23, від 29.05.2024 року у справі №381/3425/22, тощо.
Таким чином, скаржнику необхідно уточнити прохальну частину поданої нею апеляційної скарги, зазначивши правові наслідки, які слід застосувати до позовної заяви, зазначивши вимоги апеляційної скарги у відповідності до повноважень суду апеляційної інстанції, визначені ст. 374 ЦПК України.
Окрім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Зокрема, особою, що подала апеляційну скаргу не оплачено судовий збір.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п.п.1 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, юридичною особою, був встановлений судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у редакції Закону на час звернення до суду із позовом.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становив 3028 гривні.
Згідно пп.6 п.1. ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції встановлений судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
На підставі зазначеного, при поданні апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір в сумі 4542 грн (із розрахунку 3028 грн х 150%).
Платіжні реквізити для перерахування судового збору:
отримувач коштів: Житомирська міська отг22030101
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37976485
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
код банку отримувача: МФО 899998;
рахунок отримувача: UA498999980313101206080006797 ;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Житомирський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).
При заповненні платіжного документа у графі «Код платника» платником судового збору - юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником - фізичною особою - ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв'язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.
За змістом ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги (заяви), яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу про залишення без руху.
Враховуючи наведене, апеляційна скарга залишається без руху.
Керуючись статтями 185, 357 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду Житомирської області від 07 листопада 2024 року залишити без руху.
Надати строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити заявнику, що якщо вона відповідно до цієї ухвали у встановлений строк не усуне недоліки апеляційної скарги, шляхом уточнення прохальної частини апеляційної скарги, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню скаржнику.
Роз'яснити заявнику, що оригінал квитанції (платіжного доручення) про сплату судового збору має бути поданий безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
У випадку невиконання вимог ухвали у встановлений строк, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута.
Суддя