11 грудня 2024 року
м. Київ
Справа № 990/279/24
Провадження № 11-264заі24
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Гриціва М. І.,
суддів Банаська О. О., Булейко О. Л., Воробйової І. А., Губської О. А., Короля В. В., Кривенди О. В., Мазура М. В., Мартєва С. Ю., Погрібного С. О., Ступак О. В., Ткача І. В., Ткачука О. С., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.
розглянула в порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Ткачука Олега Степановичавід участі в розгляді справи за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії і
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ВККС у зв'язку зі зволіканням з ухваленням рішення за зверненням зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2024 року № 03-18/9652/24;
- зобов'язати ВККС розглянути по суті звернення зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2024 року № 03-18/9652/24.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду рішенням від 23 жовтня 2024 року у задоволенні позовних вимог відмовив.
ОСОБА_1 не погодився із цим рішенням суду і подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11 листопада 2024 року справа передана судді Великої Палати Гриціву М. І.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 14 листопада 2024 року відкрила апеляційне провадження у справі.
Суддя Великої Палати Ткачук О. С. подав заяву про самовідвід від участі в розгляді цієї справи.
Заяву мотивує тим, що в численних публікаціях в засобах масової інформації повідомлялося про неправомірні дії ОСОБА_2 та його неетичну поведінку стосовно мене (наприклад:
ІНФОРМАЦІЯ_1
ІНФОРМАЦІЯ_2;
ІНФОРМАЦІЯ_3
ІНФОРМАЦІЯ_4
ІНФОРМАЦІЯ_5
ІНФОРМАЦІЯ_6 ІНФОРМАЦІЯ_7; ІНФОРМАЦІЯ_8).
На думку судді Ткачука О. С. зазначені обставини з боку стороннього спостерігача можуть викликати сумнів у його неупередженості або об'єктивності при розгляді справи.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України)суддя не може брати участь в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності обставин, які виключають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до частини першої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Велика Палата перевірила наведені в заяві доводи судді Ткачука О. С. про самовідвід та дійшла висновку про те, що нема підстав для її задоволення.
Відповідно до частини першої статті 36 КАС суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
Зі сталої судової практики Європейського суду з прав людини (далі ? ЄСПЛ, Суд) можна виснувати, що при об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) належить визначати окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (параграфи 45-50 рішення ЄСПЛ у справі «Морель проти Франції» (Morel v. France)); параграф 23 рішення ЄСПЛ у справі «Пескадор Валеро проти Іспанії» (Pescador Valero v. Spain) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (параграф 40 рішення ЄСПЛ у справі «Лука проти Румунії» (Luka v. Romania)), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (параграф 44 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland)); параграф 30 рішення ЄСПЛ у справі «Пабла Ки проти Фінляндії» (Pabla Ky v. Finland); параграф 96 рішення ЄСПЛ у справі «Мікалеф проти Мальти» (Micallef v. Malta).
У рішенні від 09 листопада 2006 року в справі «Білуха проти України» ЄСПЛ з посиланням на свою усталену практику підкреслив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободповинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед іншого, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (параграф 49).
Стосовно об'єктивного критерію цей Суд зазначив, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (параграф 52).
Велика Палата розглянула і надала значення обставинам, які суддя Ткачук О. С. вважає достатніми і необхідними в аспекті пункту 4 частини першої статті 36 КАС України підставами для відведення його від участі в розгляді адміністративної справи № 990/279/24 (провадження № 11-264заі24), розпочатої за скаргою ОСОБА_1, і дійшла висновку, що згадані в заяві про самовідвід обставини, не можуть бути визнані такими, що свідчать (чи можуть бути такими доказами) про упередженість судді Ткачука П. В. стосовно скаржника, його зацікавленість у певному рішенні чи про необ'єктивне ставлення до учасників справи.
Підсумовуючи, Велика Палата не виявила ні суб'єктивних, ні об'єктивних обґрунтованих підстав для задоволення заяви судді Ткачука О. С. про самовідвід від участі в розгляді справи № 990/279/24 (провадження № 11-264заі24).
Керуючись статтями 36, 39, 40, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду
Заяву про самовідвід судді Великої Палати Верховного Суду Ткачука Олега Степановича залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. І. Гриців
Судді: О. О. Банасько С. Ю. Мартєв
О. Л. Булейко С. О. Погрібний
І. А. Воробйова О. В. Ступак
О. А. Губська І. В. Ткач
В. В. Король О. С. Ткачук
О. В. Кривенда Є. А. Усенко
М. В. Мазур Н. В. Шевцова