03680 м. Київ , вул. Солом'янська, 2-а
Апеляційне провадження № 33/824/659/2024
Справа № 753/20323/23
29 березня 2024 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Ящук Т.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Щербиною Артемом Ігоровичем,
на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва від 04 грудня 2023 рокупро притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює директором ТОВ «Автономгаз Трейд», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн.
Згідно з постановою суду, ОСОБА_1 , будучи директором ТОВ «Автономгаз Трейд», за адресою: м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 26, корп. Ж, кв. 63, 18.10.2023 року, вчинив ведення податкового обліку з порушенням встановленого законом порядку, а саме:
- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44; пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7, п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 622 903 грн., у тому числі за 2017 рік у сумі 180 692 грн., за 2021 рік у сумі 365 438 грн., за 2022 рік у сумі 913 724 грн., за І півріччя 2023 року у сумі 163 050 грн.;
- п. 185.1 ст. 185; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 764 806 грн., в тому числі: за квітень 2017 року у сумі 67 922 грн., за червень 2017 року у сумі 523 грн., за липень 2017 року у сумі 40 820 грн., за жовтень 2017 року у сумі 58 544 грн., за липень 2021 року в сумі 50 000 грн., за серпень 2021 року в сумі (-4193) грн., за жовтень 2021 року у сумі 45 316 грн., за листопад 2021 року у сумі 257 250 грн., за грудень 2022 року у сумі 129 585 грн., за лютий 2023 року у сумі 82 722 грн., за травень 2023 року у сумі 30 872 грн., за червень 2023 року у сумі 5 445 грн.;
- п. 185.1 ст. 185; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість на загальну суму 209 528 грн., в тому числі: за червень 2023 року у сумі 209 528 грн;
- п. 57.3. ст.57 ПК України, в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 183 149 грн. 52 коп.;
Не погоджуючись з постановою суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Щербина А.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2023 року, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП України, та у зв'язку закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, що прийнята без з'ясування всіх обставин справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 01.12.2023 року товариство, директором якого є ОСОБА_1 , не погодилося з отриманими податковими повідомленнями- рішеннями та подало позовну заяву про їх оскарження до Київського окружного адміністративного суду в межах строку, передбаченого податковим законодавством, відтак, зобов'язання, визначені податковими повідомленнями-рішеннями, залишались неузгодженими.
З огляду на те, що податкові повідомлення-рішення були отримані товариством 22.11.2023 року (понад місяць після дати складання протоколу), керуючись, п. 57.3 ст. 57 ПК України, грошові зобов'язання у будь-якому випадку були неузгодженими для товариства до 07.12.2023 року.
Вважає, що суд першої інстанції повністю проігнорував неузгодженість податкових зобов'язань, відтак відсутнє порушення порядку ведення податкового обліку, склад якого передбачений ч. 1 ст. 1631 КУпАП.
Разом з тим, наведені у протоколі та постанові порушення податкового законодавства - заниження податку на прибуток, заниження ПДВ та завищення суми від'ємного значення ПДВ, що не зараховується до складу податкового кредиту, не становлять складу адміністративного правопорушення за ст. 163-1 КУпАП.
Крім того, наведені у протоколі порушення ТОВ «Автономгаз Трейд» та його посадовими особами за І півріччя 2023 року відбулось 09 серпня 2023 року, а за червень 2023 року - 20 липня 2023 року, відповідно на момент розгляду справи у суді першої інстанції строк накладення адміністративного стягнення (3 місяці) закінчився.
З урахуванням строків, передбачених п.201.10 ст. 201 ПКУ, крайній строк реєстрації зведених податкових накладних за червень 2023 року - 20.07.2023 року. Порушення строку реєстрації зведеної податкової накладної за червень 2023 року відбулось ще 20 липня 2023 року, відповідно на момент розгляду справи в суді першої інстанції строк накладення адміністративного стягнення закінчився.
Строк для реєстрації податкової накладної від 13.03.2023 року сплинув 05.04.2023 року. Порушення строку реєстрації податкової накладної від 13.03.2023 року відбулось ще 05 квітня 2023 року, відповідно на момент розгляду справи у суді першої інстанції строк накладення адміністративного стягнення закінчився.
Також ОСОБА_1 звертає увагу, що суд першої інстанції безпідставно притягнув його до адміністративної відповідальності, оскільки на посаді директора ТОВ «Автономгаз Трейд» він перебуває з 07.10.2021 року, а всі зазначені в акті перевірки порушення були зафіксовані податковим органом за період роботи товариства 2017 - 2023 років.
Беручи до уваги наведене, вважає що провадження у даній справі підлягає закриттю, у тому числі, у зв'язку із закінченням строків для накладення адміністративного стягнення.
Вказує, що тлумачення абзацу першого ст. 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (ст. 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Щербина А.І. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2023 року, провадження у справі закрити .
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
За положеннями ч.7 ст. 294 КУпАП, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Оскаржувана постанова судді першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам, оскільки, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.163-1 КУпАП, суд допустив неповне з'ясування обставин справи, що у свою чергу призвело до прийняття необґрунтованого рішення про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Як вбачається з матеріалів справи, 18 жовтня 2023 року стосовно директора ТОВ «Автономгаз Трейд» - ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення №34330 на підставі акту №66734/26-15-07-02-01-03/39463086 від 18 жовтня 2023 року, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки вказаного товариства, яким встановлено ведення податкового обліку з порушенням встановленого порядку, а саме:
- п. 44.1, п. 44.2 ст. 44; пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, п. 5, п. 7, п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 622 903 грн., у тому числі за 2017 рік у сумі 180 692 грн., за 2021 рік у сумі 365 438 грн., за 2022 рік у сумі 913 724 грн., за І півріччя 2023 року у сумі 163 050 грн.;
- п. 185.1 ст. 185; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 764 806 грн., в тому числі: за квітень 2017 року у сумі 67 922 грн., за червень 2017 року у сумі 523 грн., за липень 2017 року у сумі 40 820 грн., за жовтень 2017 року у сумі 58 544 грн., за липень 2021 року в сумі 50 000 грн., за серпень 2021 року в сумі (-4193) грн., за жовтень 2021 року у сумі 45 316 грн., за листопад 2021 року у сумі 257 250 грн., за грудень 2022 року у сумі 129 585 грн., за лютий 2023 року у сумі 82 722 грн., за травень 2023 року у сумі 30 872 грн., за червень 2023 року у сумі 5 445 грн.;
- п. 185.1 ст. 185; п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого було встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду з податку на додану вартість на загальну суму 209 528 грн., в тому числі: за червень 2023 року у сумі 209 528 грн; п. 57.3. ст.57 Податкового кодексу України, в частині несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 183 149 грн. 52 коп.
Разом з тим диспозицією ч. 1 ст. 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Наведена норма закону є бланкетною, а тому у протоколі повинно бути чітко зазначено обставини інкримінованого особі правопорушення, а також норма Закону, яка була порушена особою, щодо якої складений протокол.
Всупереч цим вимогам Закону у складеному щодо ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено, у чому конкретно полягає порушення саме ним встановленого порядку ведення податкового обліку, який ним Закон порушено, враховуючи при цьому, що ОСОБА_1 призначено на посаду з 07.10.2021 року, а до протоколу включено посилання на порушення, допущені в 2017 році, липні - серпні 2021 року. Посилання у протоколі на норми Податкового кодексу України без конкретизації, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 у вину, чим порушується його право на захист.
Окрім того, відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв'язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов'язків.
Тобто, при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов'язків, встановивши, коли і ким такі службові обов'язки для неї були визначені.
Однак, ні з протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ні з наявних матеріалів справи не вбачається та не встановлено при розгляді справи в суді, які ж саме дії/бездіяльність вчинені, в чому полягає його вина у вчиненні правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Особа, що складала протокол, обмежилась лише загальними фразами та переліком статей ПК України, не зазначивши обставини вчинення саме ОСОБА_1 правопорушення, суть самого правопорушення (дії або бездіяльність та в чому полягають) з посиланням на норму спеціального Закону.
З огляду на встановлені вище обставини протокол про адміністративне правопорушення не містить будь-яких фактичних даних, на підставі яких у визначеному законом порядку суд може встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність ОСОБА_1 у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того, всупереч вимог ст. 283 КУпАП, судом не вказаний у постанові опис обставин, установлених під час розгляду справи, а зазначені лише обставини, вказані у протоколі про адміністративне правопорушення. При цьому, визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, суддя у постанові послався на те, що вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та актом перевірки. Однак, як встановлено під час апеляційного розгляду, протокол відносно ОСОБА_1 складений з порушенням вимог ст. 256 КУпАП, а відтак він не може бути доказом у справі.
Наявний у матеріалах справи витяг із акту перевірки також не може слугувати належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки в силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Відповідно до п. 54.5. ст. 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до п. 56.2 ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Крім того, відповідно до положень ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки.
Отже, за змістом наведених норм у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення - рішення, прийнятого за результатами перевірки, сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Як вбачається з матеріалів справи, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Щербиною А.І. було надано до суду першої інстанції копію заперечень ТОВ «Автономгаз Трейд» від 31 жовтня 2023 року, що одержані Головним управлінням ДПС у м. Києві 01 листопада 2023 року, на акт від 18 жовтня 2023 року № 66734/26-15-07-02-01-03/39463086 «Про результати документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Автономгаз Трейд» ( а.с. 33 -79, т. 1).
Як вбачається зі змісту копії адміністративного позову, поданого до Київського окружного адміністративного суду 01 грудня 2023 року, позивач ТОВ «Автономгаз Трейд» звернувся із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому зазначив, що листом від 15 листопада 2023 року Головне управління ДПС у м. Києві відмовило у запереченнях ТОВ «Автоногмгаз Трейд» до акту перевірки від 18 жовтня 2023 року, тому позивач просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 22 листопада 2023 року за №00734850702; №00734840702; №00734980702; №00734970702; №00734960702; №00734950702; №0729642303, що були прийняті на підставі акту №66734/26-15-07-02-01-03/39463086 від 18 жовтня 2023 року ( а.с. 12-73, т. 2).
Таким чином, висновки судді місцевого суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, не ґрунтуються на доказах по справі, оскільки відповідно до матеріалів справи на момент розгляду справи процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень триває, тобто, акт перевірки контролюючого органу в розумінні положень ст. 56 Податкового кодексу України, був не узгодженим, а тому стверджувати про його законність та обґрунтованість були відсутні підстави, а отже він не міг бути визнаний доказом вини ОСОБА_1 за відсутності інших доказів у справі.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі № 320/44744/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автономгаз Трейд» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Ухвалою від 07 березня 2024 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до розгляду в судове засідання.
Згідно положень пункту 56.18 статті 56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, податкові зобов'язання ТОВ «Автономгаз Трейд» за повідомленнями-рішеннями від 22 листопада 2023 року за №00734850702; №00734840702; №00734980702; №00734970702; №00734960702; №00734950702; №0729642303, які були прийняті за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Автономгаз Трейд», відображеними в акті від 18 жовтня 2023 року № 66734/26-15-07-02-01-03/39463086, на даний час є неузгодженими.
За таких обставин суддя передчасно прийшов до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, яке полягає у порушенні ведення податкового обліку.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.163-1 КУпАП, оскільки податкові повідомлення-рішення, які складені на підставі акту за результатами документальної перевірки, оскаржені у встановленому законом порядку і на час розгляду справи судом першої інстанції сума грошового зобов'язання була неузгодженою, і до остаточного вирішення спору факт допущення правопорушення є невстановленим.
Згідно зі ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З урахуванням наведеного, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова судді Дарницького районного суду м. Києва від 04 грудня 2023 року щодо ОСОБА_1 -скасуванню, а провадження у справі - закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
При цьому апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи та вимоги апеляційної скарги про необхідність закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163 -1 КУпАП одночасно з двох підстав: як у зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення ( п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП), так і у зв'язку із закінченням строків, передбачених ст. 38 КУпАП ( п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП).
Відповідно до ч. 2 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше, як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - три місяці з дня його виявлення.
Пунктом 7 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Аналіз положень ст.38 та п.7 ч.1 ст.247 КУпАП свідчить про те, що наслідком закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення є лише звільнення особи від накладення адміністративного стягнення.
Отже, правовий аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що застосування п.7 ч.1 ст.274 КУпАП можливе лише у випадку встановлення судом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в скоєнні такого правопорушення провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1 ч.1 ст.274 КУпАП через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відтак така обставина як закінчення на момент розгляду справи строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених ст.38 КУпАП, не є реабілітуючою обставиною, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в скоєнні адміністративного правопорушення (правова позиція Верховного Суду в постановах від 07 лютого 2018 року у справі № 910/18319/16 та від 16 квітня 2019 року у справі № 927/623/18).
Разом з тим, в апеляційній скарзі наведено переконливі доводи, які ґрунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи та дають апеляційному суду підстави для скасування постанови суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Щербиною Артемом Ігоровичем, - задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 04 грудня 2023 року - скасувати, провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-1 КУпАП - закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Т.І. Ящук