Справа 350/1916/24
Номер провадження 3/350/545/2024
11 грудня 2024 року селище Рожнятів
Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Сокирко Л.М.,
з участю: секретаря судових засідань Видойник І.П.,
прокурора Площанської Н.А.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківсько області в залі судових засідань Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області матеріали, які надійшли з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця села Спас Рожнятівського району Івано-Франківської області; місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; майстра лісу (до 31 березня 2024 року філії «Брошнівське лісове господарство» ДП «Ліси України»),
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією у відповідності до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог абзацу 2 частини другої статті 45 цього Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме в строк до 1 квітня 2024 року не подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2023 рік, а фактично подав щорічну декларацію 5 червня 2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією у відповідності до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини першої статті 45 цього Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме в строк до 1 лютого 2024 року не подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік, а фактично подав дану декларацію 22 жовтня 2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Крім того, ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією у відповідності до підпункту «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини першої статті 45 цього Закону, несвоєчасно, без поважних причин, а саме в строк до 31 січня 2024 року не подав декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за період не охоплений раніше поданими деклараціями (при звільненні), а фактично подав дану декларацію 28 травня 2024 року, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Постановою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2024 року справи № 350/1917/24 провадження 3/350/546/2024 та № 350/1918/24 провадження 3/350/547/2024 про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження зі справою № 350/1916/24 провадження 3/350/545/2024 про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 . Об'єднаній справі присвоєно №350/1916/24. В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні адміністративних правопорушень визнав повністю, розкаявся, суду пояснив, що йому не було відомо та його ніхто не попереджав (повідомляв) про необхідність подачі декларацій. Окрім того, на момент закінчення строку на подачу декларації - 31 січня 2024 року у нього був відсутній електронний цифровий підпис.
Заслухавши особу, яка притягується до адміністратвної відповідальності, позицію прокурора, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Згідно із статтею 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до частини першої статті 45 Закону України Про запобігання корупції встановлено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в" - "ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Пунктом 5 частини першої статті 12 Закону передбачено, що Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено. Відповідно до абзацу 16 частини першої статті 1 Закону №1700-VII суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону. Наказом Національного агентства «Про затвердження форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 23.07.2021 року № 449/21 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 липня 2021 року за № 987/36609) затверджено форми декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та Порядок заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Цей Порядок визначає процедуру заповнення та подання до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр), декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачених статтею 45 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - декларація) (далі Закон). Законом України «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №2102-IX, Законом України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» від 3 березня 2022 року №2115-IX було призупинено компанію декларування в Україні. 12 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України № 3384-ІХ, яким відновлено декларування та функції НАЗК.
Так згідно п. 27 розділу XIII "Прикінцеві положення" Закону - особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану", подають такі декларації не пізніше 31 січня 2024 року. Суб'єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше. Відповідно до витягу з наказу т.в.о. директора ДП «Брошнівський лісгосп» № 117-к від 1 липня 2022 року ОСОБА_1 прийнято тимчасово (на час відсутності основного працівника) на посаду майстра лісу в Грабівське лісництво з 4 липня 2022 року.
Згідно витягу з наказу директора філії ДП «Брошнівське лісове господарство» № 01-к від 6 січня 2023 року ОСОБА_1 за його згодою зараховано до штатного складу філії «Брошнівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» тимчасово (на час відсутності основного працівника) на посаду майстра лісу Грабівського лісництва з 9 січня 2023 року.
Згідно витягу з наказу директора філії ДП «Брошнівське лісове господарство» № 33-к від 31 березня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з роботи за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за віком.
Відтак ОСОБА_1 , будучи суб'єктом відповідальності за порушення, пов'язані з корупцією, зобов'язаний був подати щорічну декларацію за 2022 рік та за 2023 рік до 31 січня 2024 року, оскільки такий обов'язок виник у нього у зв'язку із набранням чинності Законом України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану, яким відновлено декларування. Крім того, оскільки ОСОБА_1 являвся суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», то граничною датою подання декларації за період не охоплений раніше поданими деклараціями «При звільненні» є 31 січня 2024 року (такий обов'язок виник у нього у зв'язку із набранням чинності Законом України № 3384-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану, яким відновлено декларування).
Опрацюванням відомостей з Єдиного державного Реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що: ОСОБА_1 несвоєчасно, а саме 22 жовтня 2024 року подав електронну декларацію «Щорічна» за 2022 рік; несвоєчасно, а саме 5 червня 2024 року подав електронну декларацію «Щорічна» за 2023 рік; несвоєчасно, а саме 28 травня 2024 року подав електронну декларацію «При звільненні» за період, який не був охоплений раніше поданими деклараціями. Згідно диспозиції частини першої статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відповідно до вимог статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є суб'єктом адміністративного правопорушення, оскільки він є осудною особою, вчинив правопорушення у віці, з якого може наставати адміністративна відповідальність, відноситься до осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки 4 липня 2022 року займав посаду майстра лісу, а 31 березня 2023 року був звільнений із займаної посади. Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих.N 223-943/0/4-17 від 22 травня 2017 року звернуто увагу на те, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації. Судом встановлено, що об'єктивна сторона адміністративних порушень, передбачених частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, вчинених ОСОБА_1 полягала в тому, що він несвоєчасно, без поважних причин, подав щорічні декларації особи за 2022 та 2023 роки, а також декларацію при звільненні уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Таким чином, ОСОБА_1 у порушення вимог частини першої статті 45, пункту 27 розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про запобігання корупції» несвоєчасно та без поважних причин подав декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2022 рік та 2023 рік, та при звільненні, а саме: 22 жовтня 2024 року, 5 червня 2024 року та 28 травня 2024 року відповідно, тобто з порушенням встановленого законодавством строку для подачі таких декларацій, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачене частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Доказів, які б свідчили про об'єктивні обставини, що унеможливлювали подання ОСОБА_1 декларації, у матеріалах справи відсутні, та останнім суду не надано. У даному випадку ОСОБА_1 , будучи обізнаним про необхідність дотримання вимог закону, порушив ці вимоги, які безпосередньо пов'язані з невиконанням обов'язків, установлених законом та вчинив дії умисно, оскільки йому достовірно було відомо про обов'язковість подання щорічних декларацій, він усвідомлював суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків, і до закінчення граничного терміну подання щорічних декларацій за 2022 та 2023 роки - 31 січня 2024 року, такі не подав. Декларація заповнюється та подається особисто суб'єктом декларування шляхом заповнення відповідної електронної форми після автентифікації у власному персональному електронному кабінеті у Реєстрі. Суб'єкти декларування подають декларації з додержанням таких вимог: 1) щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року. Законом можуть бути встановлені інші строки подання щорічної декларації. Суб'єкт декларування, поновлений на роботі за рішенням суду після завершення періоду декларування, до 01 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося поновлення, подає щорічну декларацію за рік, у якому відбулось поновлення. Якщо така особа поновлена на роботі до завершення періоду декларування, щорічна декларація подається за минулий рік. Щорічна декларація за час вимушеного прогулу не подається.
Якщо особа, яка припинила здійснення діяльності, до завершення визначеного Законом строку подання щорічної декларації знов починає здійснення діяльності, вона подає щорічну декларацію як особа, яка продовжує здійснювати діяльність. Щорічна декларація (після звільнення) у такому випадку не подається; 2) декларація при звільненні - декларація, яка подається відповідно до абзацу першого частини другої статті 45 Закону - не пізніше 30 календарних днів з дня припинення діяльності.
Така декларація подається за період, який не був охоплений деклараціями, раніше поданими суб'єктом декларування, та містить інформацію станом на останній день такого періоду, яким є останній день здійснення діяльності.
Під раніше поданими деклараціями розуміються декларації, що були подані до Реєстру відповідно до Закону, крім декларації кандидата на посаду.
Декларація при звільненні не подається у таких випадках: - особа, яка припинила здійснення діяльності на одній посаді, продовжує здійснювати діяльність на іншій посаді; особа, яка припинила здійснення діяльності, упродовж 30 календарних днів з дня припинення діяльності знову розпочала здійснення діяльності. Відповідно до роз'яснень НАЗК «Щодо фінансової доброчесності: застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (подання декларації, повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, повідомлення про відкриття валютного рахунку)» від 13 листопада 2023 року № 4 - за загальним правилом до 31 січня 2024 року слід подати: щорічні декларації (з будь-якою позначкою) за 2021-2022 звітні періоди; декларацію при звільненні за 2022-2023 роки (якщо обов'язок подання декларації настав до 11 жовтня 2023 року включно); декларацію кандидата на посаду за 2021 рік та 2022 рік звітні періоди (якщо кінцевий строк їх подання настав у період з 24 лютого 2022 року по 11 жовтня 2023 року включно).
З 1 січня до 31 березня 2024 року включно суб'єкти декларування (крім тих, які мають право на відтермінування) повинні подати щорічні декларації за 2023 звітний період. Таким чином у період з 12 жовтня 2023 року до 31 січня 2024 року в Україні тривала кампанія декларування. Протягом цього періоду часу, суб'єкт декларування, повинен подати щорічну декларацію за 2021, 2022 рік. Відповідно до результатів пошуку у Єдиному державному реєстрі декларацій на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції (https://public.nazk.gov.ua), встановлено, що ОСОБА_1 подав декларації за типом «щорічна» за 2022 рік та 2023 рік, лише 22 жовтня 2024 року та 5 червня 2024 року, за типом «При звільненні» 28 травня 2024 року.
Також, згідно послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» за період з 31 березня 2024 року по 6 червня 2024 року, які вчинив ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) встановлено, що дії направлені на подання декларацій були розпочаті лише 28 травня 2024 року, тобто після закінчення строку, встановленого законом. Жодних інших дій щодо подання декларацій за 2021 та 2023 роки та при звільненні за період з 31 березня 2024 року по 6 червня 2024 року ОСОБА_1 не вчинялися. Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушень підтверджується наступними доказами:
повідомленням Національного агентства про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування № 1 від 1 квітня 2024 року;
скриншотом з «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», відповідно до якого дії направлені на подання декларацій ОСОБА_1 були розпочаті лише 28 травня 2024 року, тобто після закінчення строку, встановленого законом. Жодних інших дій щодо подання декларацій за 2022 та 2023 роки та при звільненні ОСОБА_1 не вчинялися;
декларацією за 2022 рік (строк подання до 1 лютого 2024 року подана 22 жовтня 2024 року);
декларацією за 2023 рік (строк подання до 1 квітня 2024 року подана 5 червня 2024 року);
декларацією при звільненні (строк подання до 31 січня 2024 року - подана 28 травня 2024 року).
У відповідності до статей 34, 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення, визнається визнання вини винною особою, обставин, що обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При накладенні адміністративного стягнення, відповідно до статей 33 - 35 Кодексу України про адміністративні правопорушення враховано характер вчинених правопорушень, особу правопорушника, який до адміністративної відповідальності притягується вперше, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, відсутність підстав для застосування іншого адміністративного стягнення, ніж передбаченого санкцією даної статті, майнової шкоди не заподіяно.
За таких обставин, всебічно, повно, об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про достовірність та достатність доказів для висновку, що ОСОБА_1 порушив приписи частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції», оскільки несвоєчасно без поважних причин не подав щорічні декларації особи та декларацію при звільненні, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2022 та 2023 роки, а також при звільненні, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення і про його винуватість, оскільки в його діях є склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у відповідності до положень статті 8 цього Кодексу, згідно з якими особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Зважаючи на вище вказане, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведена.
Керуючись статтями 36, 40-1, 172-6, 221, 245, 246, 247, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати адміністративному стягненню;
за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень; за частиною першою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень. Відповідно до статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 остаточно визначити стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Штраф сплатити на рахунок: UA178999980314080542000009590, отримувач коштів: ГУК в Ів-Фр. об./ТГ Спас/21081100, код отримувача: ЄДРПОУ 37951998, Казначейство України (ел.адм.подат.).
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп., перерахувавши їх за наступними реквізитами: отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030101; код отримувача (код ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Сокирко Л.М.