Справа № 352/1727/22
Провадження № 1-кп/352/68/24
13 грудня 2024 року м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12022091010000905 від 24.06.2022 р. по обвинуваченню :
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вишнівчик, Теребовлянського району, Тернопільської області, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, утриманці відсутні, з вищою освітою, пенсіонера, не військовозобов'язаного, депутатом будь-якої ради не обирався, раніше не судимого, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , якому пам'ятку про права обов'язки вручена, у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України,-
Підсудний ОСОБА_4 , керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин:
24 червня 2022 року приблизно о 10 годині 10 хвилин водій ОСОБА_4 , керуючи автомобілем марки Volkswagen Passat, реєстраційний номер НОМЕР_2 рухався по вул. Надвірнянська у с. Черніїв, Івано-Франківської міської територіальної громади та наближався до регульованого перехрестя з вул. Січових Стрільців. Дана ділянка дороги для двох напрямків руху, по одній смузі у кожному напрямку. В цей час у зустрічному напрямку по своїй смузі рухався мотоцикл марки Geon, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_7 . Під час проїзду зазначеного перехрестя при зеленому сигнал основного світлофора, водій ОСОБА_4 проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, яка склалася, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, повертаючи ліворуч не надав перевагу у русі транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з мотоциклом марки Geon, реєстраційний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 .
При цьому ОСОБА_4 порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме:
п. 2.3., в якому зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
п. 10.1., згідно якого перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;
п. 16.6., згідно якого повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо.
У результаті порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої водій мотоцикла марки Geon ОСОБА_7 , згідно висновку судово-медичної експертизи, отримав тілесні ушкодження у вигляді тупої травми правої нижньої кінцівки з черезсуглобовим крайовим переломом верхньої третини правої великогомілкової кістки із зміщенням, з частковим розривом латеральної колатеральної зв'язки та саднами в ділянках правої нижньої кінцівки, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров?я і не є небезпечними для життя у момент їх спричинення.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 свою вину у вчиненні пред'явленого йому в обвинувальному акті злочину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся і вибачившись перед потерпілим дав суду показання, в яких повністю підтвердив обставини скоєного ним кримінального правопорушення вищенаведеного у вироку. Щиро розкаюється у вчиненому, дуже шкодує за наслідками скоєного. Унаслідок ДТП та постійних переживань значно погіршився стан його здоров'я, який і так перебував на неналежному рівні внаслідок похилого віку. Закладений до нього потерпілим ОСОБА_7 цивільний позов про відшкодування заподіяних злочином матеріальних збитків в сумі 9000 грн. та спричиненої моральної шкоди в сумі 8000 грн., визнає в повному обсязі та зобов'язується його погасити в повному обсязі у добровільному порядку після вступу вироку в законну силу. Просить суд суворо його не карати.
Представник потерпілого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 просив суд суворо обвинуваченого ОСОБА_4 не карати.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину та закладений до нього цивільний позов, визнав повністю, а також те, що він не оспорює фактичні обставини вказані в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів, розуміє неможливість в подальшому оскаржувати дані фактичні обставини в апеляційному порядку, а тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, дослідження доказів відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, судом визнано недоцільним та обмежено обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом підсудного та дослідженням доказів, які характеризують його особу. Обвинувачений та інші учасники процесу не заперечували проти обмеженого порядку дослідження доказів, при цьому суд переконався, що останні правильно розуміють зміст ст. 349 КПК України.
Таким чином, оцінивши та проаналізувавши здобуті в судовому засіданні всі докази по даному кримінальному провадженню їх сукупності - з точки зору їх достатності та взаємозв'язку, суд приходить до переконання, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведено повністю, а його дії вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України, так як він керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_7 середньої тяжкості тілесне ушкодження.
У ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Суд)передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».
Поряд із вищенаведеним, надаючи правову оцінку вірності кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує висновки рішення ЄСПЛ у справі «O'Halloran and Francis v. United Kingdom», відповідно до яких будь-хто, хто вирішив володіти чи керувати автомобілем, знав, що таким чином він піддає себе режиму регулювання, котрий застосовується, оскільки визнавалось, що володіння і користування автомобілем може потенційно завдати серйозної шкоди. Можна вважати, що ті, хто вирішив володіти та керувати автомобілями, погодилися на певну відповідальність та обов'язки. Таким чином, водій при керуванні автомобілем зобов'язаний в першу чергу дотримуватись вимог ПДР України.
При цьому суд обгрунтовано посилається на практику Європейського суду з прав людини, який у своєму рішенні у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Відповідно до роз'яснень п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 25.12.2005 р. № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суди при призначенні покарання за ст. 286 КК України мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину.
Приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд при призначенні покарання обвинуваченому, відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також те, що покарання має бути необхідне і достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів і те, що згідно ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Обтяжуючі відповідальність обвинуваченого обставини судом не встановлено.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання вини ОСОБА_4 , щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину.
Крім того, вирішуючи питання про призначення підсудному покарання, суд враховує думку представника потерпілого щодо несуворості міри покарання, яке слід призначити ОСОБА_4 , як і те, що останній до кримінальної відповідальності раніше не притягувався; його поведінку до і після вчинення злочину, відношення до вчиненого злочину, а саме вкрай негативне ставлення до вчиненого; одружений та має постійне місце проживання, за яким позитивно характеризуються; являється особою похилого віку та отримує пенсійне забезпечення; на обліку в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває; має незадовільний стан здоров'я, тобто являється особою із належним рівнем соціальної зрілості, яка має регулярний легальний дохід та міцні соціальні зв'язки, що применшує передумови для подальшої його протиправної поведінки.
Таким чином, беручи до уваги всі вищеперелічені обставини, дані про особу винного, суд вважає, що підсудному слід призначити основне покарання у виді штрафу в розмірі визначеного нижньою межею вищезазначеної статті Закону, яке буде необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження скоєння нових злочинів. Також суд застосовує щодо обвинуваченого додаткове покарання, визначене вищевказаною частиною ст. 286 КК України - позбавлення права керувати транспортними засобами.
Крім того, на переконання суду, призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відповідає також принципу співрозмірності конкретного неправомірного діяння, вчиненого ним, з покаранням призначеним останньому.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні закладений потерпілим ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування заподіяних внаслідок ДТП матеріальних та моральних збитків, як такий, що був визнаний останнім в повному обсязі позовних вимог, то його слід задоволити повністю.
Питання щодо обрання чи заміни запобіжного заходу обвинуваченому до вступу вироку в законну силу судом не вирішується, оскільки учасниками процесу відповідних клопотань не заявлялось.
Арешт в частині відчуження та розпорядження майном, накладений згідно ухвал слідчих суддів Івано-Франківського суду від 28.06.2022 р. на мотоцикл марки «Geon», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_8 та автомобіль марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 слід скасувати.
Питання про речові докази та питання відшкодування судових витрат понесених на залучення експертів суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 124 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 349, 368-371, 373-374, 395 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання - у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в твердій грошовій сумі складає 51000 грн. (п'ятдесят одна тисяча гривень), з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Підстави для обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу відсутні.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 8309,32 грн. понесених Івано-Франківським НДЕКЦ МВС витрат на проведення судових експертиз.
Арешт в частині відчуження та розпорядження майном, накладений згідно ухвал слідчих суддів Івано-Франківського суду від 28.06.2022 р. на мотоцикл марки «Geon», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який на праві власності належить ОСОБА_8 та автомобіль марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який на праві власності належить ОСОБА_4 -скасувати.
Речові докази по даному кримінальному провадженні : мотоцикл марки «Geon», реєстраційний номер НОМЕР_3 та автомобіль марки «Volkswagen Passat» реєстраційний номер НОМЕР_2 - повернути за приналежністю власникам чи особам, уповноваженим власниками на розпорядження даними транспортними засобами. Оптичний ДВД диск із відеозаписом обставин ДТП 24.06.2022 р. з камери зовнішнього відеоспостереження магазину «Гостинець», що в с. Черніїв по вул. Надвірнянська - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Цивільний позов в даному кримінальному провадженні закладений потерпілим ОСОБА_7 до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування заподіяних внаслідок ДТП матеріальних та моральних збитків задоволити в повному обсязі позовних вимог. Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_7 9000 грн. заподіяної матеріальної шкоди та 8000 грн. спричинених моральних збитків.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Тисменицький районний суд протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Копію вироку суду вручити прокурору, представнику потерпілого, обвинуваченому та захиснику негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_9