Справа № 349/269/23
Провадження № 2/349/16/24
іменем України
13 грудня 2024 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
у складі судді Могили Р.Г.,
з участю секретаря судового засідання Мартиновської І.П.,
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання,
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
14 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на неї, як повнолітню дочку, яка продовжує навчання, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу).
Позов обгрунтований тим, що відповідач по справі ОСОБА_2 є її батьком. На підставі рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2018 року з нього стягувалися аліменти на її утримання, до досягнення нею повноліття. На даний час вона є повнолітньою та навчається у Національному університеті біоресурсів та природокористування України на гуманітарно - педагогічному факультеті. Оскільки самостійного заробітку вона немає, тому потребує матеріальної допомоги від батька.
З цих підстав просила щомісячно стягувати з ОСОБА_2 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу).
Відповідач ОСОБА_2 не подав відзив на позовну заяву.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 15 лютого 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження, з ініціативи суду розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 05 квітня 2023 року провадження в справі було зупинено до припинення перебування відповідача ОСОБА_2 у складі Збройних Сил України.
Ухвалою судді Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 14 жовтня 2024 року судове провадження у справі поновлено.
Ухвалою Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 13 грудня 2024 року відмовлено відповідачу ОСОБА_2 у зупиненні провадження по справі.
У судовому засіданні, яке відбулося 14 листопада 2024 року позивачка ОСОБА_1 позов підтримала з підстав наведених у позовній заяві, додатково вказала, що їй відомо про те, що батько тривалий час перебуває за місцем свого постійного місця проживання. Однак, не виявляє жодним чином бажання фінансово допомогти їй. 29 листопада 2024 року позивачка подала заяву про продовження розгляду справи за її відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 не з'явився в судове засідання, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому процесуальним законом порядку.
Враховуючи те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, в судове засідання не з'явився , відзиву на позовну заяву не подав, суд провів заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У зв'язку з тим, що особи, які беруть участь у справі у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Юнашківською сільською радою Рогатинського району Івано-Франківської області 17 вересня 2004 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Встановлено, що на підставі рішення Рогатинського районного суду Івано-Франківської області від 15 листопада 2018 року, яке набрало законної сили 18 грудня 2018 року, з ОСОБА_2 щомісячно стягувалися аліменти на неповнолітню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі - 2 000,00 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення дитиною повноліття.
Згідно довідки Юнашківського старостинського округу Бурштинської міської ради Івано-Франківської області від 11 січня 2022 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_1 навчається у закладі вищої освіти - Національний університет біоресурсів та природокористування України, факультет гуманітарно - педагогічний, спеціальність «Соціальна робота», форма навчання - заочна, освітній ступінь «Бакалавр», вартість навчання складає 7 750,00 грн за один начальний рік, термін навчання з 19 вересня 2022 року до 30 червня 2025 року, що підтверджується копією договору про навчання від 06 вересня 2022 року та копією довідки декана факультету від 24 грудня 2022 року № 1932-22.
Відповідно до повідомлення командира військової частини НОМЕР_2 від 04 грудня 2024 року та копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 14 лютого 2024 року №45, ОСОБА_2 14 лютого 2024 року самовільно залишив розташування військової частини, станом на 02 грудня 2024 року до військової частини не повернувся, місцезнаходження даного військовослужбовця невідоме.
Норми права, які застосував суд та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 199 Сімейного кодексу України ( далі - СК України), якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Тож стягнення із батьків аліментів на утримання повнолітніх дочки, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, є одним із механізмів забезпечення реалізації особою права на освіту, який узгоджується із соціальною спрямованістю держави та моральними засадами суспільства.
Обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття, виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Таким чином при вирішенні питання про стягнення аліментів на повнолітню дочку (сина), які продовжують навчання, та визначення їх розміру має значення зокрема встановлення можливості надання батьками матеріальної допомоги, а також з'ясування потреби в отриманні такої допомоги.
Крім того, відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Отже, Сімейним кодексом України передбачено принцип рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження, тощо.
У постанові від 16 лютого 2022 року у справі №381/2423/20 (провадження №61-17937св21) Верховний Суд вказав, що стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
На відміну від правовідносин щодо участі батьків у додаткових витратах на дитину (стаття 185 СК України), правовідносини щодо обов'язку батьків утримувати повнолітніх дочку, сина на період навчання регулюються главою 16 СК України, яка зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті 199, 200, 201 цього Кодексу). При визначенні розміру аліментів необхідно враховувати вартість навчання, підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. Норми цієї глави не встановлюють самостійного, окремого від аліментних зобов'язань, обов'язку батьків брати участь у додаткових витратах на дочку, сина, що викликані особливими обставинами.
Таким чином, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежновід форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18 років, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Вказане судам також роз'яснено у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Судом встановлено той факт, що, що у зв'язку з навчанням ОСОБА_1 потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати батьки. Відповідач ОСОБА_2 будучи працездатною особою, зобов'язаний утримувати повнолітню дочку, яка продовжує навчання та потребує матеріальної допомоги. Відомостей про відсутність можливості сплачувати аліменти, відповідач суду не надав.
За змістом положень статей 12,81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
За результатами досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що позивачка досягла повноліття, однак не досягла віку двадцяти трьох років, продовжує навчатися. Відповідач працездатного віку, є батьком позивачки, а тому зобов'язаний надавати матеріальну допомогу на утримання повнолітньої дитини на період навчання.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача ОСОБА_2 аліментів в розмірі частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, на весь період навчання, але не довше ніж до досягнення позивачкою ОСОБА_4 23-річного віку.
Аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ч.1 ст.191 СК України).
Також, суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
А згідно частини 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Оскільки, згідно закону позивачку звільнено від сплати судового збору при поданні позовної заяви, а тому на підставі ч.ч.1,6 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь держави необхідно стягнути судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 141,263-265, 280-284, 430 ЦПК України,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання - задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її навчання в розмірі ( однієї чверті ) його заробітку (доходу).
Стягнення аліментів розпочати з 14 лютого 2023 року і проводити щомісячно до закінчення ОСОБА_1 навчання, але не довше, ніж до досягнення нею двадцяти трьох років.
Рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць звернути до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 211,20 гривень з зарахуванням на рахунок UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Рогатинським районним судом Івано-Франківської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .
Повний текст судового рішення складено 13 грудня 2024 року.
Суддя Р.Г. Могила