Справа № 145/1601/24
Провадження № 33/801/959/2024
Категорія: 156
Головуючий у суді 1-ї інстанції Копилова Л. В.
Доповідач: Шемета Т. М.
12 грудня 2024 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі судді Шемети Т. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 апеляційну скаргу адвоката Якименко-Шевчук Юлії Олексіївни, яка дії в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Постановою Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, стягнуто судовий збір в розмірі 605 грн 60 коп на користь держави.
В постанові суду зазначено, що 21 серпня 2024 року о 23-20 год., в смт. Сутиски, по вул. Соборній, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом "Volkswagen Jetta ", номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками наркотичного сп'яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на промені світла, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає дійсності), відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в установленому законом порядку, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із такою постановою суду, адвокат Якименко-Шевчук Ю. О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2024 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Основними доводами апеляційної скарги є те, що працівниками поліції порушена процедура проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду та даний факт не зафіксований на відеозапис з нагрудних камер працівників поліції. Крім того, відеозапис розпочатий о 23:49:10 год, а що відбувалося о 23 год. 20 хв. (час вчинення правопорушення, зазначений в протоколі), хто був за кермом, як водій рухався, - ці обставини невідомі, працівниками поліції з моменту виконання службових обов'язків не був включений портативний відеорестратор, а тому відеозапис є неналежним доказом у справі. Зазначені ознаки сп'яніння є надуманими, ОСОБА_1 був незгоден, саме з тим, що в нього наявна ознака сп'яніння, а від проходження огляду не відмовлявся.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його адвокат Якименко-Шевчук Ю. О. підтримали вимоги, викладені в апеляційній скарзі, та просили її задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд приходить до наступних висновків.
Вимогами статті 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, вирішення справи в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 2.9. «а» Правил дорожнього руху визначено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно із пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за частиною першою статті 130 КУпАП настає в тому числі за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 115274 від 21 серпня 2024 року, о 23 год. 20 хв. в смт Сутиски, по вул. Соборній, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Volkswagen Jetta» державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на промені світла, порушення мови, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає дійсності. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 2).
Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що працівниками поліції порушена процедура проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду та даний факт не зафіксований на відеозаписі з нагрудних камер працівників поліції, апеляційний суд зазначає наступне:
Відповідно до вимог статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735(далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції відповідно до п. 4 Розділу І Інструкції є:
- наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);
- звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;
- сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;
- почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до пункту 12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
За частиною 2 статті 266 КУпАП під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відео з нагрудної камери працівника поліції, розпочинається (на 23:49:10 відео) з того як працівник поліції повідомляє водія, який в подальшому назвався ОСОБА_1 , про те що відповідно до статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» ведеться відеофіксація та інформує ОСОБА_1 (на 0:00:34 відео), що його зупинили за порушення ПДР України, та в ході спілкування виявили в нього ознаки наркотичного сп'яніння, на 0:00:38-48 відео поліцейський запропонував йому проїхати в лікарню для здачі аналізів на факт вживання наркотичних речовин, і одразу пояснив (на 0:00:50-58 відео) наслідки відмови від проходження такого огляду, у відповідь ОСОБА_1 сказав (на 0:01:02 відео), що «їде до дітей». В подальшому працівники поліції знову запропонували (на 0:01:08 - 0:01:12, 0:01:39 відео) пройти огляд на стан сп'яніння, оскільки в ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп'яніння «нечітка вимова», проте він заперечив (на 0:01:59 відео). Після чого, працівник поліції запропонував водієві пред'явити посвідчення водія, водій його пред'явив, та вкотре поліцейський (на 0:06:48 - 53 відео) запропонував ОСОБА_1 проїхати в лікарню для проходження освідування, оскільки в нього виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, однак водій не погодився із виявленими ознаками та уникав відповіді на поставлене питання. В ході спілкування працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 проїхати в лікарню для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння (на 0:08:07, 0:12:11, 0:14:38 відео), однак він не погоджувався із твердженням поліцейських про те, що в нього є ознаки наркотичного сп'яніння, та пояснював що «він їде до дітей» (на 0:08:08, 0:13:34, 0:14:40 відео), дані пояснення ОСОБА_1 були розцінені працівниками поліції, як відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння та йому було повідомлено (на 0:15:30 відео), що відносно нього буде складено адміністративний протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП п. 2.5 ПДР України за відмову, однак ОСОБА_1 знову ж дав відповідь, що не відмовляється проходити огляд (на 0:15:35 відео) він просто «не погоджується», оскільки в нього є більш невідкладні сімейні справи, а саме діти.
Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а будь-яка відкладальна умова не передбачена. На відеозаписі події, який є об'єктивним доказом у справі, незалежними від суб'єктивного сприйняття будь-якої особи, зафіксовано, що працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 проїхати в лікарню для проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, однак він не реагував на роз'яснення працівника поліції, ухилявся від прямої відповіді не погоджувався із ознаками наркотичного сп'яніння та постійно казав, що «він іде до дітей».
Доводи апеляційної скарги про те, що відеозапис розпочатий о 23:49:10 год, а що відбувалося о 23 год. 20 хв., хто був за кермом, як водій рухався, - ці обставини невідомі, є безпідставними, оскільки спростовуються відеозаписом з нагрудної камери поліцейського, згідно якого вбачається, що ОСОБА_1 було відомо про причину зупинки та він не заперечував, що був водієм, а навпаки неодноразово стверджував, що «він їхав до дітей» (на 0:08:08, 0:13:34, 0:14:40 відео). Також слід зауважити, що в апеляційній скарзі ОСОБА_1 визнає ту обставину, що він був зупинений, бо не дотримався вимог дорожнього знаку, так як в Сутисках був уперше в таку пору доби і помітив знак. Виявлення в ході подальшого спілкування працівником поліції ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не суперечить вимогам Інструкції № 1452/735 та відповідає вимогам статті 266 КУпАП.
Незгода ОСОБА_1 з тим, що працівниками поліції у нього виявлено ознаки сп'яніння, не звільняє його від обов'язку пройти огляд у встановленому законом порядку. Визначення наявності ознак сп'яніння є суб'єктивним баченням поліцейського і в разі їх виявлення водій зобов'язаний пройти огляд на стан сп'яніння, не зважаючи на те, що він не згоден з їх наявністю. Відтак працівники поліції з огляду на поведінку ОСОБА_1 , яка виразилась в уникненні прямої відповіді на вимогу поліцейських пройти огляд на стан сп'яніння, правильно виснували, що він відмовляється від огляду, не зважаючи на те, що водій таку відмову прямо не висловлював.
За таких обставин, апеляційний суд виснує, що судом першої інстанції дії ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП кваліфіковані правильно, його винуватість у вчиненні даного правопорушення повністю підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликає.
Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, постанова суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законною та обгрунтованою, адміністративне стягнення накладено в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим, за наслідками розгляду апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2024 року залишити без змін.
На підставі викладеного та керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,
постановив:
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги адвоката Якименко-Шевчук Юлії Олексіївни, яка дії в інтересах ОСОБА_1 .
Постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 30 жовтня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького
апеляційного суду Т. М. Шемета