10 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/6950/24
Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), в особі представника Аннишинця Миколи Васильовича (90400, Закарпатська область, м. Хуст, вул. Чижмаря,32) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61000, Харківська область, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
06 листопада 2024 року ОСОБА_1 , через уповноваженого представника Аннишинця Миколу Васильовича звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, якою просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.09.2024 року за № 072150012625 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Закарпатській області здійснити призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 07.06.2024 року із врахуванням періодів його роботи з 01.11.1985 року по 08.01.1992 року в колгоспі «Дружба».
11 листопада 2024 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зобов'язано Головне управління ПФУ в Закарпатській області надати суду до 25 листопада 2024 року відмовні матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
22 листопада 2024 року на виконання вимог суду, відповідачем 1 надано матеріали відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 .
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що факт праці позивача в колгоспі «Дружба» у період з 01.11.1985 року по 08.01.1992 року підтверджується належними доказами: трудовою книжкою, довідками від 01.07.2024 року, табуляграмами та відомостями про нарахування по табельних номерах, а тому вказаний період роботи Позивача повинен повністю враховуватися відповідачами при розрахунку його страхового стажу. Вважає, у відповідачів відсутні правові підстави для виключення з стажу роботи позивача періодів його роботи в колгоспі «Дружба» за вказаний вище період його роботи за наявності довідок, табуляграм, тощо, оскільки працівник не може відповідати за те чи інше оформлення довідок на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
04 грудня 2024 року відповідачем 1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтуванні зазначають, що з метою своєчасного та якісного опрацювання електронних пенсійних справ, які призначаються в рамках централізації та для недопущення переплат чи недоплат пенсійних коштів спеціалістами Головного управління здійснено перевірку первинного призначення електронної пенсійної справи, в ході якої було встановлено, що при призначенні пенсії було зараховано період роботи у колгоспі «Дружба» за період з 01.11.1985 р. по 08.01.1992 згідно довідки №22/1 від 01.07.2024 p., що потребує додаткового підтвердження, так як зазначено, що облік відпрацьованого робочого часу колгоспників по 31.12.1990 р. у даному колгоспі вівся в грошових одиницях, що не передбачено законодавством. Також, період з 02.05.1982 p. по 04.11.1983 р. роботи в радгоспі «Поспелихинский», потребує додаткового підтвердження так як дата заповнення трудової книжки 25.04.1983 p., а дата прийняття на роботу 02.05.1982 p., чим порушено п.2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженого наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, в якому зазначено, що заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. За наслідками перегляду стаж роботи зменшився з 16 років 08 місяців 11 днів і становить 10 років 5 місяців 12 днів. Таким чином, в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу роботи (15 років), підстав для виплати пенсії по заяві від 05.08.2024 року немає. Розпорядженням №30 від 22.08.2024 р. №072150012625 виплату пенсії припинено кодом: 15 «приховані або надані недостовірні дані». Водночас, Головним управлінням направлено лист 0700-0303- 9/57007 від 13.09.2024 про необхідність скасування рішення № 072150012625 від 14.08.2024р. про призначення пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи. В подальшому, відділом призначення пенсій управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області стосовно зауваження викладених у листі №0700-0303-9/57176 від 13.09.2024 р. щодо перегляду ЕПС ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, пенсійну справу переглянуто повторно, із позицією викладеною у листі Головне управління погодилось, пенсійну справу приведено у відповідність, прийнято Рішення про відмову у призначенні пенсії №072150012625 від 23.09.2024. Страховий стаж ОСОБА_1 переглянуто і він складає 11 років 11 місяців 15 днів, ( з необхідних 15 років, що є недостатнім для призначення пенсії по віку передбаченого частиною третьою статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
05 грудня 2024 року відповідачем 2 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначає, що за результатами розгляду документів, доданих ОСОБА_1 до заяви про призначення пенсії, до стажу не зараховано період роботи в СТОВ «Дружба» (згідно протоколу № 1 від 09.01.1992 колгосп «Дружба» реорганізовано в Агропромислову спілку селян і фермерів «Дружба» з подальшою реорганізацією у СТОВ «Дружба») з 01.11.1985р. по 08.01.1992р., згідно довідки № 22/1 від 01.07.2024р. У рішенні про відмову зазначено, що облік відпрацьованого робочого часу у колишньому колгоспі «Дружба» з 01.11.1985р. по 08.01.1992р. зазначено у грошових одиницях та людино-днях. У рішенні про відмову в призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області роз'яснено, що статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, зокрема, що при обчисленні стажу роботи в колгоспі після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю. Як вбачається з вище викладеного, відповідно наданих заявником документів, ОСОБА_1 правомірно та обґрунтовано Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не були зараховані до загального страхового стажу вказані періоди. Згідно наданих документів у позивача відсутнє право на призначення пенсії.
09 грудня 2024 року представником позивача подано відповідь на відзив відповідача 1, в якій зазначає, що на сьогодні існує ніким не скасоване і не відмінене рішення про призначення Позивачу пенсії по віку від 14.08.2024 року № 072150012625. Дана обставина не заперечується Відповідачем 1 у відзиві на позов. При розгляді судової справи № 260/6950/24 просить суд звернути увагу на обставини та факти, встановлені Закарпатським окружним адміністративним судом (суддя Гаврилко С.Є) по справі № 260/6128/24, в тому числі про таке: «Відповідачем не доведено та не зазначено поважних причин зменшення зарахованого страхового стажу період роботи позивача в колгоспі «Дружба» з 1985 року по 1991 рік».
10 грудня 2024 року представником позивача подано відповідь на відзив відповідача 2, в якій зазначає, що зважаючи на наявність трудової книжки б/ н від 25.04.1983 року із записами про роботу Позивача в колгоспі «Дружба», реорганізованому в АПССФ «Дружба» згідно протоколу № 1 від 09.01.1992 року (записи №5-8) та довідок № 22/2 від 01.07.2024 року, №22/3 від 01.07.2024 року, № 22/5 від 01.07.2024 року та ін., виданих СТОВ «Дружба», правонаступником колгоспу «Дружба» та АПССФ «Дружба», вважає, у відповідачів не було і не має правових підстав для неврахування до страхового стажу періоду роботи позивача в колгоспі «Дружба» з 01.11.1985 року по 08.01.1992 року. У відзиві на позов відповідач 2 не заперечує того, що позивачу було призначено пенсію по віку і рішення від 14.08.2024 року № 072150012625 про призначення позивачу пенсії за віком ніким не скасовано і не відмінено до сьогоднішнього дня.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що 05 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Закарпатській області із заявою № 3068 про призначення пенсії за віком, (а.с. 95-96).
14 серпня 2024 року рішенням № 072150012625 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком.
15 серпня 2024 року розпорядженням Головного управління ПФУ в Закарпатській області № 29 пенсію ОСОБА_1 припинено кодом 9 «до з'ясування» з 01 вересня 2024 року (у зв'язку з відсутністю необхідних документів), (а.с. 107).
13 вересня 2024 року Головне управління ПФУ в Закарпатській області звернулося з листом «Щодо перегляду рішення про призначення пенсії за віком ОСОБА_1 » до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, в якому зазначають, що рішенням № 072150012625 від 14 серпня 2024 року ОСОБА_1 призначено пенсію за віком. Стаж роботи заявника обчислений на час прийняття рішення становив 16 років 08 місяців 11 днів. До стажу зараховано період роботи в СТОВ «Дружба» (згідно протоколу №1 від 09.01.1992 колгосп «Дружба» реорганізовано в Агропромислову спілку селян і фермерів «Дружба» з подальшою реорганізацією у СТОВ «Дружба») з 01.11.1985р. по 08.01.1992р., згідно довідки № 22/1 від 01.07.2024р. При цьому, облік відпрацьованого робочого часу у колишньому колгоспі «Дружба» з 01.11.1985 р. по 08.01.1992р. зазначено у грошових одиницях та людино-днях. Враховуючи вищенаведене, просять скасувати рішення № 072150012625 від 14.08.2024р. про призначення пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи, оскільки стаж для визначення права на пенсію складатиме 10 років 05 місяців 12 днів та прийняти рішення про відмову, (а.с. 36).
23 вересня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням № 072150012625 відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Страховий стаж переглянуто згідно листа Головного управління ПФУ в Закарпатській області від 13 вересня 2024 року № 0700-0303-9/57176 та складає 11 років 11 місяців 15 днів.
До страхового стажу не зараховано період роботи в СТОВ «Дружба» (згідно протоколу № 1 від 09.01.1992 колгосп «Дружба» реорганізовано в Агропромислову спілку селян і фермерів «Дружба» з подальшою реорганізацією у СТОВ «Дружба») з 01 листопада 1985 року по 08 січня 1992 року, згідно довідки № 22/1 від 01 липня 2024 року. При цьому, облік відпрацьованого робочого часу у колишньому колгоспі «Дружба» з 01.11.1985 р. по 08.01.1992 р. зазначено у грошових одиницях та людино - днях, (а.с. 93).
Не погодившись із діями відповідача, позивач звернувся до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Згідно з статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з статтею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058), зокрема, у статтях 1 і 8 відповідно.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Згідно із статтею 1 Закону № 1788 громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Відповідно до статей 6, 7 Закону № 1788 особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.
Звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
Відповідно до статті 56 Закону № 1788 до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.
Згідно із статтею 62 Закону № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788 постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Суд також враховує, що згідно з пунктом 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.74 р. № 162 (далі - Інструкція № 162) у трудову книжку вноситься запис про роботу: прийом на роботу, перехід на іншу постійну роботу, звільнення.
Пунктом 2.3 Інструкції № 162 було визначено, що всі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, також по нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Дана Інструкція була чинною до 29.07.1993 року.
Пунктами 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12 серпня 1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» (далі - Порядок № 637) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.
Згідно із частиною 1 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону № 1058 страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а наявність відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
Оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Законодавець чітко визначив, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
Позивачем при поданні заяви 05 серпня 2024 року № 3068 про призначення/перерахунок пенсії було надано трудову книжку від 25 квітня 1983 року, (а.с. 97-99).
Згідно з записами №5-8 у трудовій книжці встановлено, що позивач працював у період з 1985 року по 1999 рік в колгоспі «Дружба».
Зазначені відомості внесені з дотриманням вимог Інструкції, зокрема: відомості про прийняття та звільнення з роботи зроблені акуратно, кульковою ручкою, завірені печаткою та підписом уповноваженої особи, з них можна точно встановити про місце, посаду та період роботи, номер та дату розпорядчого документа, на підставі яких зроблені відповідні записи.
Більше того, на підтвердження трудової діяльності у колгоспі «Дружба» ОСОБА_1 подав до органу Пенсійного фонду України довідки СТОВ «Дружба» від 01 липня 2024 року №22/1 та № 22/5, якою підтверджено факт трудової діяльності у спірних періодах в колгоспі «Дружба», відомості про кількість трудоднів (людиноднів), трудову участь у колгоспному виробництві ОСОБА_1 , (а.с. 102, 105).
Такі документи завірені печаткою товариства та підписом керівника. Жодних зауважень до їх достовірності відповідачі не заявляють.
В оскарженому рішенні, обґрунтовуючи відмову у зарахуванні періодів роботи в колгоспі «Дружба», ГУ ПФУ в Харківській області посилається виключно на те, що облік відпрацьованого робочого часу в колгоспі «Дружба» вівся в грошових одиницях, що не передбачено законодавством.
Проте, суд не може погодитися з позицією відповідача, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, а тому вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача конституційного права на соціальний захист в частині призначення пенсії.
Враховуючи вищенаведене суд зазначає, що відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача періодів роботи з 01 листопада 1985 року по 08 січня 1992 року є протиправною, оскільки вищевказаний період підтверджується записами в трудовій книжці позивача.
Разом з тим, судом встановлено, що 05 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ПФУ в Закарпатській області із заявою № 3068 про призначення пенсії за віком, (а.с. 95-96).
14 серпня 2024 року рішенням № 072150012625 ОСОБА_1 призначено пенсію за віком.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні підстави для повторного розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05 серпня 2024 року та прийняття рішення №072150012625 від 23 вересня 2024 року.
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області приймаючи рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії №072150012625 від 23 вересня 2024 року діяв у супереч вимог вказаних вище норм законів, що спричинило порушення права позивачки на соціальний захист та отримання пенсійних виплат. Відтак, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Разом з тим, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на підставі рішення про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 072150012625 від 14 серпня 2024 року, здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з дати набуття права на таку - з 07 червня 2024 року.
Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 грн., що підтверджується квитанцією від 18 жовтня 2024 року № 1051820061, (а.с. 15).
Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 90, 139,229, 242-246, 256 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 , в особі представника Аннишинця Миколи Васильовича до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №072150012625 від 23 вересня 2024 року про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, на підставі рішення про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 072150012625 від 14 серпня 2024 року, здійснити ОСОБА_1 виплату пенсії за віком з 07 червня 2024 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61000, Харківська область, м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром, 3 під., 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344) судові витрати у розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) сплаченого судового збору.
5. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 12 грудня 2024 року.
СуддяТ.В.Скраль