12 грудня 2024 року м. Ужгород№ 260/6037/24
Закарпатський окружний адміністративний суду у складі головуючої судді Калинич Я.М., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 37996391), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (далі відповідач 1), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - третя особа), яким просить суд: 1. Визнати протиправними дії Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо внесення до бази даних Державної прикордонної служби України інформації про додаткове вивчення питання наявності законних підстав для перетину державного кордону ОСОБА_1 . 2. Зобов'язати Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вилучити інформацію з бази даних Державної прикордонної служби України про додаткове вивчення питання наявності законних підстав для перетину державного кордону ОСОБА_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у серпні 2024 року під час спроби перетину державного кордону в пункті пропуску «Чоп» позивача було затримано приблизно на 2 години для проведення додаткових перевірок у зв'язку з тим, що за словами працівника прикордонної служби, у базі даних Державної прикордонної служби України позивач, значився в розшуку за поданням ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наступного дня, позивач особисто звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для з'ясування причин цього розшуку. ІНФОРМАЦІЯ_3 запевнили позивача, що його буде знято з розшуку того ж дня, оскільки він вчасно оновив свої дані в застосунку «Резерв+», і як батько шести неповнолітніх дітей не підлягає мобілізації. Позивач звернувся до прикордонного пункту, щоб дізнатися, чи було знято обмеження з бази даних Державної прикордонної служби України, однак йому повідомили, що станом на 16 серпня 2024 року обмеження не було знято.
У відповіді Державної прикордонної служби України від 03 вересня 2024 року повідомляється, що станом на 03 вересня 2024 року виконується доручення уповноваженого підрозділу Адміністрації Державної прикордонної служби України. Це доручення видано на підставі листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , який стосується перевірки наявності законних підстав для перетину державного кордону України стосовно позивача.
Позивач вважає, що доручення уповноваженого підрозділу Адміністрації Державної прикордонної служби України, видане на підставі листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 , яке стосується перевірки наявності законних підстав для перетину державного кордону України стосовно позивача, є незаконним, а дії Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо внесення інформації про додаткове вивчення питання наявності законних підстав для перетину державного кордону є протиправними
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду 24 вересня 2024 року відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Цією ж ухвалою було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11 жовтня 2024 року від представника третьої особи до суду надійшли пояснення щодо позовної заяви, у яких просив відмовити у задоволенні позовної заяви.
15 жовтня 2024 року від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, в межах наданих повноважень, виконувалось Доручення Адміністрації Держприкордонслужби №02.2/9681/24-Вн від 29.02.2024 року про додаткове вивчення питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону особи - індекс «В» стосовно громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 з 01.04.2024 по 01.03.2025. Зазначене Доручення Адміністрації Держприкордонслужби було опрацьоване на підставі листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20.02.2024 року за вихідним номером №7/2/1518 відповідно до Правил перетинання державного кордону громадянами України.
Також зазначив, що 14.10.2024 року від Адміністрації Дердприкордонслужби на адресу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшло повідомлення про відкликання доручення №02.2/145357/24- Вн від 14.10.2024 року на підставі листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №7/2/7688 від 16.09.2024 року стосовно позивача.
14.10.2024 року Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України громадянина ОСОБА_1 було вилучено з відповідної бази даних.
Вказує, що жодних протиправних дій чи порушень чинного законодавства під час виконання доручення Адміністрації Держприкордонслужби №02.2/9681/24-Вн від 29.02.2024 року про додаткове вивчення питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону особи - індекс «В», відповідачем не допущено, оскільки посадові особи відповідача діяли виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21 жовтня 2024 року від позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній, зважаючи на наведені у відзиві відповідача відомості, просив залишити без розгляду позовну вимогу про зобов'язання Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вилучити інформацію про додаткове вивчення питання наявності законних підстав для перетину державного кордону ОСОБА_1 , з бази даних Державної прикордонної служби України.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2024 року залишено без розгляду позов ОСОБА_1 до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог щодо зобов'язання Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вилучити інформацію з бази даних Державної прикордонної служби України про додаткове вивчення питання наявності законних підстав для перетину державного кордону ОСОБА_1 .
Відповідно до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складено у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.263 КАС України.
Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить наступних висновків.
Як вбачається із матеріалів справи, начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 на адресу Голови Державної прикордонної служби України, було направлено Лист від 20.02.2024 року за вихідним номером №7/2/1518, у якому надано списки осіб, які ухиляються від призову на військову службу під час мобілізації, у якому, серед інших, містилося прізвище - ОСОБА_1 .
29.02.2024 року на адресу начальника Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, було направлено доручення Адміністрації Держприкордонслужби №02.2/9681/24-Вн від 29.02.2024 року, про додаткове вивчення питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону особи - індекс «В» стосовно громадянина ОСОБА_1 з 01.04.2024 року по 01.03.2025 року.
14.10.2024 року від Адміністрації Дердприкордонслужби на адресу Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшло повідомлення про відкликання доручення №02.2/145357/24-Вн, від 14.10.2024 року на підставі листа начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 №7/2/7688 від 16.09.2024 року, стосовно громадянина ОСОБА_1 ,
14.10.2024 року Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України громадянина ОСОБА_1 , було вилучено з відповідної бази даних.
Не погоджуючись з таким діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Правові основи здійснення прикордонного контролю, порядок його здійснення, умови перетинання державного кордону України визначає Закон України «Про прикордонний контроль».
Відповідно до ст.2 Закону України «Про прикордонний контроль» прикордонний контроль - державний контроль, що здійснюється Державною прикордонною службою України, який включає комплекс дій і систему заходів, спрямованих на встановлення законних підстав для перетинання державного кордону особами, транспортними засобами і переміщення через нього вантажів. Прикордонний контроль здійснюється з метою протидії незаконному переміщенню осіб через державний кордон, незаконній міграції, торгівлі людьми, а також незаконному переміщенню зброї, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, боєприпасів, вибухових речовин, матеріалів і предметів, заборонених до переміщення через державний кордон.
Прикордонний контроль включає: 1) перевірку документів; 2) огляд осіб, транспортних засобів, вантажів; 3) виконання доручень уповноважених державних органів України; 4) перевірку виконання іноземцями, особами без громадянства умов перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну, виїзду з України та транзитного проїзду територією України; 5) реєстрацію іноземців, осіб без громадянства та їх паспортних документів у пунктах пропуску через державний кордон; 6) перевірку автомобільних транспортних засобів з метою виявлення викрадених.
Згідно ст.8 Закону України «Про прикордонний контроль» уповноважені службові особи Державної прикордонної служби України надають іноземцю, особі без громадянства дозвіл на перетинання державного кордону у разі в'їзду в Україну за умови: 1) наявності в нього дійсного паспортного документа; 2) відсутності щодо нього рішення уповноваженого державного органу України про заборону в'їзду в Україну; 3) наявності в нього в'їзної візи, якщо інше не передбачено законодавством України; 4) підтвердження мети запланованого перебування; 5) наявності достатнього фінансового забезпечення на період запланованого перебування і для повернення до держави походження або транзиту до третьої держави або наявності в нього можливості отримати достатнє фінансове забезпечення в законний спосіб на території України - для громадянина держави, включеної до переліку держав, затвердженого Кабінетом Міністрів України, та особи без громадянства, яка постійно проживає у державі, включеній до такого переліку; 6) виконання ним вимог щодо строків перебування в Україні.
Іноземцям, особам без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам в'їзду в Україну, відмовляється у перетинанні державного кордону в порядку, встановленому статтею 14 цього Закону.
Недотримання іноземцем, особою без громадянства умов перетинання державного кордону на в'їзд в Україну не перешкоджає можливості розгляду в установленому законом порядку питання щодо надання йому притулку чи визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про прикордонний контроль» прикордонний контроль іноземців та осіб без громадянства під час в'їзду в Україну здійснюється за процедурами контролю першої лінії, а у передбачених цим Законом випадках - також за процедурою контролю другої лінії. Процедура здійснення контролю першої лінії передбачає проведення перевірки: 1) паспортного документа з метою встановлення його дійсності, наявності відповідно до вимог законодавства посвідки на постійне проживання чи візи; 2) наявності чи відсутності у базах даних Державної прикордонної служби України інформації про заборону в'їзду в Україну та про доручення правоохоронних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон; 3) відміток про перетинання державного кордону в паспортному документі іноземця або особи без громадянства.
Згідно ст.14 Закону України «Про прикордонний контроль» іноземцю або особі без громадянства, які не відповідають одній чи кільком умовам перетинання державного кордону на в'їзд в Україну або на виїзд з України, зазначеним у частинах першій, третій статті 8 цього Закону, а також громадянину України, якому відмовлено у пропуску через державний кордон при виїзді з України у зв'язку з відсутністю документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, в передбачених законодавством випадках або у зв'язку з наявністю однієї з підстав для тимчасового обмеження його у праві виїзду за кордон, визначених статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», відмовляється у перетинанні державного кордону лише за обґрунтованим рішенням уповноваженої службової особи підрозділу охорони державного кордону із зазначенням причин відмови. Уповноважена службова особа підрозділу охорони державного кордону про прийняте рішення доповідає начальнику органу охорони державного кордону. Таке рішення набирає чинності невідкладно. Рішення про відмову у перетинанні державного кордону оформляється у двох примірниках. Один примірник рішення про відмову у перетинанні державного кордону видається особі, яка підтверджує своїм підписом на кожному примірнику факт отримання такого рішення. У разі відмови особи підписати рішення про це складається акт.
Механізм надання Держприкордонслужбі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон (далі - доручення) визначає Порядок надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2013 р. №280.
Згідно п.2-5 Порядку №280 уповноважені державні органи під час надання, а Держприкордонслужба під час виконання доручень керуються Конституцією та законами України і цим Порядком. Доручення Держприкордонслужбі надаються уповноваженими державними органами відповідно до їх компетенції та за наявності підстав, визначених законом. Доручення надсилаються на адресу органу Держприкордонслужби, визначеного Адміністрацією Держприкордонслужби (далі - орган Держприкордонслужби). Уповноважені державні органи можуть надавати доручення щодо, зокрема, заборони в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства протягом строку, встановленого уповноваженим державним органом.
Відповідно до п.12, 13 Порядку №280 доручення, що надійшли до органу Держприкордонслужби, беруться ним на контроль не пізніше наступного дня після їх надходження. Доручення беруться на контроль на строк, зазначений у дорученні, з дня надходження до органу Держприкордонслужби. Доручення, що надаються згідно з абзацом другим пункту 5 цього Порядку, беруться на контроль не більш як на строк, визначений у Законі України «Правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до пункту 7 Порядку доручення, що надаються Головою Держприкордонслужби, його заступниками, начальниками регіональних управлінь Адміністрації Держприкордонслужби або їх першими заступниками, начальниками органів охорони державного кордону або їх першими заступниками, оформляються також на відповідному бланку, надсилаються для виконання та беруться на контроль відповідно до цього Порядку.
Згідно п.16 Порядку №280 доручення достроково знімається з контролю органом Держприкордонслужби у разі надходження повідомлення про його відкликання за підписом посадової особи, яка підписала доручення, або посадової особи вищого рівня, зазначеної у пунктах 6 і 7 цього Порядку, або коли протягом п'яти діб до органу Держприкордонслужби не надійшов оригінал доручення, поданого згідно з пунктом 11 цього Порядку.
Виконання доручень здійснюється в пунктах пропуску через державний кордон уповноваженими службовими особами Держприкордонслужби під час проведення перевірки документів осіб на право в'їзду в Україну або виїзду з України.
Порядок дій уповноважених службових осіб Держприкордонслужби у разі виявлення в пунктах пропуску через державний кордон осіб, стосовно яких надано доручення, та порядок взаємодії органів охорони державного кордону з уповноваженими державними органами, які надали доручення, визначаються законодавством.
Таким чином, суд не вбачає протиправності у діях Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України щодо внесення до бази даних Державної прикордонної служби України інформації про додаткове вивчення питання наявності законних підстав для перетину державного кордону ОСОБА_1 , оскільки такий діяв на підставі та у відповідності до пункту 7 Порядку надання Державній прикордонній службі та виконання нею доручень уповноважених державних органів щодо осіб, які перетинають державний кордон, виконуючи Доручення Адміністрації Держприкордонслужби №02.2/9681/24-Вн від 29.02.2024 року про додаткове вивчення питання щодо наявності законних підстав для перетинання державного кордону особи - індекс «В».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про визнання протиправними дій є такими, що не належать до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч.1 ст.69 КАС України, доказами у справі є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч.2 ст.77 КАС України, обов'язок доказування покладається в даному випадку на відповідача, яким доведено правомірність своїх дій, вимоги про визнання дій протиправними не відповідають вимогам закону та обставинам справи, що підтверджуються дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
Судові витрати стягненню не підлягають з огляду на відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяЯ. М. Калинич