1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 04 грудня 2024 року, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпропетровськ, громадянина України, українця, проживаючого у АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України,
за участі: прокурора захисників підозрюваного ОСОБА_7 ОСОБА_8 , ОСОБА_5 ОСОБА_6 ,
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02 січня 2025 року включно.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, необґрунтованою та невмотивованою.
Захисник вважає, що слідчий у клопотанні, а слідчий суддя в оскаржуваному рішенні помилково посилаються на факт незаконного захоплення земельної ділянки, що належить потерпілій особі ТОВ «Актіс Трейд».
Зокрема, даний факт спростовано рішенням суду, що набрало законної сили в рамках господарської справи №905/1493/23.
Крім того, факт належності спірної земельної ділянки ТОВ «Актікс Трейд», також спростовано рішенням господарського суду Донецької області в рамках справи №905/914/23.
Посилається на те, що факт законності придбання ТОВ «Актіс Трейд» спірних земельних ділянок, є предметом досудового розслідування СУ ГУНП в Київській області в рамках кримінального провадження №12023110000000707 від 23.08.2023 за ч. 4 ст. 190 КК України.
Сторона захисту звертає увагу на те, що факт законності отримання потерпілою особою ТОВ «Актіс Трейд» спеціального дозволу на користування надрами, реєстраційний номер 5301 - є спірним.
При цьому, законність вимог ТОВ «Актіс Трейд», щодо права власності на нерухомі об'єкти, що знаходяться на спірній земельній ділянці, не доведено, і станом на день подання апеляційної скарги є предметом розгляду у господарському суді Донецької області у справі №905/1374/23.
Слідчим суддею під час розгляду клопотання не враховано стан здоров'я підозрюваного та його дружини, яка зазнала тяжких тілесних ушкоджень під час нападу на неї, а також, позитивну характеристику підозрюваного, те, що він є єдиним годувальником, багатодітним батьком та здійснює догляд за матір'ю.
Заслухавши доповідь судді, доводи підозрюваного та його захисників, які підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити, пояснення прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги та просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 28 лютого 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62023000000000178, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 4 ст. 240, ч.ч. 1,2,3 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28, ч.3 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.
04 листопада 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України.
05 листопада 2024 року старший слідчий в особливо важливих справах першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України, Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_9 звернувся до Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року клопотання слідчого задоволено.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам в тому числі переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді тримання під вартою перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя, перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор у клопотанні з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 206, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 240 КК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
У даному кримінальному провадженні, зв'язок підозрюваного ОСОБА_6 , з інкримінованими кримінальними правопорушеннями підтверджується наявними у кримінальному провадженні доказами. Сукупність цих доказів дає можливість вважати, що вручена підозра ОСОБА_10 , є обґрунтованою, що дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою здійснення подальшого розслідування.
Окрім того, слідчий суддя всупереч доводам апеляційної скарги обґрунтовано встановив, що існують ризики ст. 177 КПК України.
Зокрема, ОСОБА_6 , може переховуватися від органів досудового розслідування, та суду; незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, в тому числі на тих, з якими злочин вчинено у співучасті та на свідків; сховати чи знищити речі, які мають значення для кримінального провадження.
Слідчий суддя, з урахуванням обґрунтованості підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих злочинів, доведених стороною обвинувачення ризиків, відомостей щодо особи підозрюваного, дійшов обґрунтованого висновку, що на даному етапі кримінального провадження, застосування до ОСОБА_6 , запобіжного заходу є об'єктивно необхідним з метою дієвості даного кримінального провадження.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з рішенням суду щодо необхідності задоволення клопотання слідчого, оскільки він в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_6 , на свободу. Таке обмеження не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.
Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Також, слідчим суддею з урахуванням положень, передбачених п. 4 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначено розмір застави у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України. З таким висновком погоджується колегія суддів.
Доводи сторони захистуна необґрунтованість підозри, колегія суддів вважає непереконливими. Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину
Посилання захисника на характеризуючі дані про особу підозрюваного, не переважають можливих ризиків неправомірної його поведінки.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дотримався вказаних вимог закону, а тому підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.
Істотних порушень вимог КПК України, які могли б стати безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді у даному провадженні не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 182, 183, 194, 376 404, 405, 418, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 05 листопада 2024 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_11 ОСОБА_12 ОСОБА_13
Єдиний унікальний № 757/51267/24-К Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_14
Провадження № 11-сс/824/7455/2024 Доповідач: ОСОБА_1
Категорія ст.183 КПК України