1[1]
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 04 грудня 2024 року, апеляційну скаргу прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року, відносно,
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Моївка, Вінницької обл., громадянина України, неофіційно працюючого (зі слів), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України,
за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
Задоволено клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонено йому залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня, строком на два місяці, тобто до 05 січня 2025 року включно, за виключенням необхідності прослідувати до місця укриття чи бомбосховища під час оголошення сигналу «Повітряна тривога» та подальшого невідкладного повернення до визначеного цією ухвалою місця домашнього арешту після сигналу «Відбій повітряної тривоги». Покладено процесуальні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави на 60 днів.
Зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, що підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами.
Також звертає увагу на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з огляду на спосіб контрабандного переміщення через митний кордон України та збуту наркотичних засобів.
Крім того існує ризик знищення, сховання або спотворення речових доказів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час органом досудового розслідування не виявлено всі місця зберігання наркотичних засобів.
Разом із тим, підозрюваний може незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити нові злочини.
Зауважує, що злочинна діяльність підозрюваного носила систематичний характер, а відтак більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення захисника та підозрюваного, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як убачається з матеріалів судового провадження, СУ ГУ СБ України у м. Києві та Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження, відомості про яке 14 серпня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудового розслідування під № 22023101110000650, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 2 ст. 305, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 317 КК України.
05 листопада 2024 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня його повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України.
06 листопада 2024 року старший слідчий слідчого управління ГУ СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби, заборонено йому залишати фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з 22:00 год. до 06:00 год. наступного дня, строком на два місяці, тобто до 05 січня 2025 року включно.
Колегія суддів погоджується з таким рішенням слідчого судді.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Згідно зі ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування, а також вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу перевірено при розгляді клопотання. При цьому, допитано підозрюваного ОСОБА_6 , заслухано думку прокурора та позицію захисника, з'ясовано інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України.
Разом з тим, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, з чим погоджується і колегія суддів, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в певний період доби в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, враховуючи при цьому наявні докази про причетність підозрюваного до вчинення кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому.
Згідно з ч. 3 ст. 176 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Слідчим суддею, при розгляді клопотання встановлено, що зібрані у кримінальному провадженні докази, які додані до клопотання, у їх сукупності, дають підстави вважати, що підозра про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, за викладених у клопотанні обставин, є обґрунтованою.
Також, слідчим суддею враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного ОСОБА_6 переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя врахував, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченихч. 2 ст. 255, ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305 КК України, раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, до затримання неофіційно працював.
Слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів уважає, що необхідності обмеження права особи на свободу, передбаченого кримінальним процесуальним законом України, ст. 5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини в контексті зазначеного кримінального провадження немає, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби без змін.
Колегія суддів вважає, що такий запобіжний захід в повній мірі забезпечить запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, по справі не встановлено.
Керуючись ст. ст. 176 - 178, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
Ухвалу слідчого суді Солом'янського районного суду м. Києва від 06 листопада 2024 року, відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Київської обласної прокуратури ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_9 ОСОБА_10 ОСОБА_11
Єдиний унікальний № 760/28216/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_12
Провадження № 11сс/824/7468/2024 Доповідач ОСОБА_13
Категорія ст.181 КПК України