Справа № 757/47515/24-к Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/7122/2024 Доповідач: ОСОБА_2
03 грудня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні №62024000000000050 - прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Ковеля Волиснької області, українки, громадянки України, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , -
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
підозрюваної ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрювану ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнено ОСОБА_7 з під варти у залі суду негайно.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді тривалістю - до 10.12.2024 року.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави.
На обґрунтування вимог поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305 КК України, що підтверджується зібраною у кримінальному провадженні сукупністю доказів.
Апелянт вказує на те, що метою застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 відповідно до вимог ст. 177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, забезпечення дієвості кримінального провадження, а також запобігання ризикам, встановленим в ході досудового розслідування та які передбачені п.п. 1, 2, 3, 4. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
На переконання прокурора, жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Також апелянт зауважив на тому, що після виконання відповідних судових експертиз у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 буде повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305 КК України, з метою уточнення фактичних обставин інкримінованого особі кримінального правопорушення - здебільшого фактичного обсягу прекурсорів, які ОСОБА_7 , діючи у складі злочинної організації незаконно з метою подальшого збуту перевезла через державний кордон поза митним кордоном, а також безпосередньо по території України.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, який підтримав подану стороною обвинувачення апеляційну скаргу та просив скасувати ухвалу слідчого судді, застосувати щодо підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, доводи захисника та підозрюваної, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, що Головним слідчим управлінням здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024000000000050 від 16.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307 КК України.
15.10.2024 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 305 КК України.
16.10.2024 старший слідчий в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_7 , з метою забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_7 процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
16.10.2024 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у задоволенні вказаного клопотання відмовлено та застосовано до підозрюваної ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Покладено на підозрювану ОСОБА_7 наступні обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Звільнено ОСОБА_7 з під варти у залі суду негайно.
Визначено строк дії ухвали слідчого судді тривалістю - до 10.12.2024 року.
З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується, з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для застосування щодо ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав застосування саме такого запобіжного заходу, передбаченого статтею 183 КПК України, та прийшов до висновку про відсутність таких обставин, які б вказували на наявність підстав для застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Однак, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного, колегія суддів враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Сама лише тяжкість інкримінованого обвинувачення, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від правосуддя, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою і не має пріоритетної сили перед позитивними даними про особу підозрюваного.
Так, постановляючи оскаржувану ухвалу слідчий суддя врахував особу підозрюваної, яка раніше не судима, має постійне місце проживання, має на утриманні дитину, рівень обґрунтування підозри та наявність ризиків про неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу стороною обвинувачення, слідчий суддя вважав недоведеним, що застосування більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання вищевказаним ризикам та не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваної.
Отже, ні в самому клопотанні, ні прокурором в судовому засіданні не було наведено індивідуальних підстав для підтвердження необхідності застосування тримання під вартою.
ЄСПЛ наголошує, що стаття 5 Конвенції гарантує основоположне право на свободу та недоторканність, яке є найважливішим у «демократичному суспільстві» у розумінні Конвенції. Кожен має право на захист цього права, що означає не бути позбавленим свободи або мати гарантії від продовження позбавлення свободи, крім випадків, коли таке позбавлення відбувалось за умов, встановлених у пункті 1 статті 5 Конвенції. Цей перелік винятків, встановлений у вищезазначеному положенні, є вичерпним і лише вузьке тлумачення цих винятків відповідає цілям цього положення, а саме - гарантувати, що нікого не буде свавільно позбавлено свободи (див. рішення від 14 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (Khayredinov v. Ukraine), № 38717/04, пункт 26, з подальшими посиланнями).
За вказаних обставин, проаналізувавши всі надані сторонами докази, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Разом з цим, зважаючи на необхідність дотримання цілей кримінального провадження, принципів публічності, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки, прийшов до вірного висновку про доцільність застосування відносно підозрюваної ОСОБА_7 , запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання.
З урахуванням положень ст.ст. 177, 178 КПК України, п. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, слідчому судді належало з'ясувати чи тримання підозрюваного під вартою є тим запобіжним заходом, який забезпечив би його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов'язків, та чи не було можливості обмежитися в даному випадку застосуванням менш суворого запобіжного заходу, що і було зроблено слідчим суддею, з обґрунтуванням прийнятого рішення.
З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких прокурор просить скасувати ухвалу суду не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
За таких обставин, апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді, якою застосовано відносно ОСОБА_7 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання - без змін.
Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді, по справі не вбачається, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, як про це просить прокурор, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 183, 194, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду, -
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 16 жовтня 2024 року, - залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні №62024000000000050 - прокурора другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4