Київський апеляційний суд
4 грудня 2024 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Тютюн Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Гарбара О.М. на постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2024 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
Постановою судді Подільського районного суду м. Києва від 14.10.2024 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Як встановив суд, 26 листопада 2024 року о 21 години 40 хвилин ОСОБА_1 на вул. Кирилівській, 121 в м. Києві керував автомобілем "Audi" д/н НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 "а" Правил дорожнього руху. Результат огляду на стан сп'яніння в КНП "Київська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія" 1,34 ‰.
В апеляційній скарзі захисник Гарбар О.М. зазначає про незаконність та необґрунтованість постанови, оскільки 14.10.2024 суддя перебувала у відпустці і не мала права виконувати свої обов'язки щодо здійснення правосуддя, що також свідчить про порушення таємниці нарадчої кімнати. Одночасно стверджує, що суддя і не розглядала справу, і не могла розглянути її в інший день, ніж 14.10.2024. Оскільки постанова підписана цифровим підписом судді 15.10.2024, вважає, що розгляду справи в призначену дату не було, як не було і короткого тексту судового рішення. З цього робить висновок, що, фактично, справа не розглядалась, докази не досліджувались, а тому постанова прийнята без з'ясування усіх обставин.
Крім того, 13.10.2024 він подав клопотання про відкладення розгляду справи, вказав про неможливість прибуття ОСОБА_1 , який перебував на стаціонарному лікуванні, за станом здоров'я, долучив довідку з медичного закладу і просив врахувати, що ОСОБА_1 бажає брати участь у розгляді справи, давати пояснення та подавати докази. Однак суддя безпідставно послалась на неявку сторін в інші судові засідання як на обставину, яка дозволяє розглянути справу без їх участі, не врахувавши, що попередні неявки відбулись виключно з поважних причин і це підтверджено належними доказами. Порушенням прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважає також не розгляд клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та їх відсутність в системі "Електронний суд" .
Що стосується змісту постанови, то в ній не зазначені мотиви прийнятого рішення, перелік обставин, визначений ст.280 КУпАП, вказано, що ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп'яніння, що не відповідає дійсності.
З огляду на викладене просить постанову судді скасувати і закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП, тобто у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
До апеляційного суду ОСОБА_1 і захисник Гарбар О.М., які повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися і відомості про поважні причини неявки не надали. А тому згідно з ч.6 ст.294 КУпАП їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що в її задоволенні належить відмовити, з таких підстав.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суддя місцевого суду згідно з ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини вчиненого правопорушення, дав належну оцінку доказам і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП. Висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення є обґрунтованим і підтверджується наявними в справі доказами.
Такими доказами є дані, що містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення, в якому детально викладено суть порушення, вчиненого ОСОБА_1 , про що зазначено раніше; постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою на ОСОБА_1 накладено стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, оскільки він у темну пору доби керував транспортним засобом, що мав несправність зовнішніх світлових приладів; висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеному лікарем КНП "Кивська міська наркологічна клінічна лікарня "Соціотерапія", згідно з яким за наслідками огляду ОСОБА_1 станом на 22 годину 10 хвилин 26.11.2023 він перебував у стані алкогольного сп'яніння, рівень алкоголю у видихуваному повітрі становив 1,34 ‰; записі портативного відеореєстратора поліцейського.
Оскільки вказані докази узгоджуються між собою, суд правильно поклав їх в обґрунтування своїх висновків. І зазначення в тексті мотивувальної частини постанови про керування транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння, у той час як суд встановив, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, є очевидною опискою.
На підтвердження доводів про прийняття суддею рішення в період перебування у відпустці захисник не долучив жодних доказів, а тому вони не приймаються до уваги.
Надуманими є твердження, що суддя фактично не розглядав справу 14.10.2024 і не досліджував докази, оскільки постанова підписана електронним цифровим підписом 15.10.2024, а короткого тексту постанови (вступної і резолютивної частин) не було.
Підпис постанови електронним цифровим підписом судді 15.10.2024 лише свідчить про те, що судове рішення було завантажено в систему "Електронний суд" у вказану дату, а направлення короткого тексту постанови ані в цю системи, ані до Єдиного державного реєстру судових рішень не передбачено.
Згідно з ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
ОСОБА_1 і захисник належним чином повідомлялися про місце і час судових засідань, призначених на 01.03.2024, 15.03.2024, 24.05.2024, 26.07.2024, 30.09.2024, 04.10.2024, і шість разів суд відкладав розгляд справи за їх клопотаннями, в яких ОСОБА_1 зазначав, що має намір укласти договір про надання правової допомоги з адвокатом, що не може бути присутнім за станом здоров'я, а захисник вказував про неможливість прибути у зв'язку з тим, що приймає участь у розгляді інших справ (а.с.10-11, 14, 21, 26, 33, 40). Вже сьоме клопотання суд не задовольнив і 14.10.2024 розглянув справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та захисника.
Розглядаючи справу під час їх відсутності, суддя керувався тривалістю перебування справи в його провадженні, адже згідно з ч.1 ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. При розгляді справи в апеляційному суді ОСОБА_1 також мав можливість реалізувати свої права у повному обсязі, і його та захисника неявка в судове засідання свідчить про небажання скористатися такою нагодою. До того ж, формально допущене суддею місцевого суду порушення норм процесуального права не вплинуло на правильність прийнятого рішення і не може бути підставою для скасування постанови із закриттям провадження у зв'язку з відсутністю події і складу правопорушення.
На заяві про ознайомлення з матеріалами справи від 29.02.2024 міститься напис ОСОБА_1 про ознайомлення з нею 01.03.2024 (а.с.12). Отже, твердження захисника про порушення прав ОСОБА_1 , оскільки клопотання останнього про ознайомлення з матеріалами справи не було розглянуто, не відповідають дійсності.
Таким чином винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена повністю.
Стягнення на ОСОБА_1 накладене в межах строків, встановлених ст.38 КУпАП, і відповідає санкції відповідної частини статті.
Отже, постанова судді є законною та обґрунтованою і підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Апеляційну скаргу захисника Гарбара Олександра Миколайовича залишити без задоволення, а постанову судді Подільського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2024 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1 000 /однієї тисячі/ неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 /сімнадцять тисяч/ гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 /один/ рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду Т.М. Тютюн