Провадження № 11-сс/803/2161/24 Справа № 932/11464/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 грудня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
в режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника
ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024042150000094 від 14 листопада 2024 року, щодо
ОСОБА_8 ,ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Дніпропетровськ,
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України,-
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2024 року задоволено клопотання слідчого СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , яке погоджено прокурором Центральної окружної прокуратури ОСОБА_6 , та застосовано стосовно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 58 днів, тобто до 12 січня 2025 року включно. Визначено заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним вказаного кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 5 частини першої статті 177 КПК України. На переконання слідчого судді запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам шляхом обрання підозрюваному більш м'якого запобіжного заходу не є можливим через те, що інші, більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити унеможливлення реалізації ризиків, встановлених у судовому засіданні. Слідчий суддя з огляду на пред'явлену підозру та матеріальний стан ОСОБА_8 визначив заставу у розмірі вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що стороною обвинувачення не було доведено наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки підозрюваний має постійне місце проживання та не має наміру впливати на потерпілу або вчиняти інші кримінальні правопорушення. Звертає увагу на те, що сторона обвинувачення обов'язково повинна довести існування ризиків, а не лише зазначити їх стандартний перелік. На переконання сторони захисту до підозрюваного можливо застосувати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту не порушуючи норми КПК України.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу суду залишити без зміни, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.
В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч.1 ст.177 КПК України.
Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що в провадженні СВ ВП №4 ДРУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12024042150000094 від 14 листопада 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України.
14 листопада 2024 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.186 КК України, що виразилося у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стану.
З наданих матеріалів вбачається, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 14 листопада 2024 року; протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 від 14 листопада 2024 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 14 листопада 2024 року; протоколом проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 від 14 листопада 2024 року; відеозаписом з місця події, атакож іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.
В межах даного кримінального провадження слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави щодо ОСОБА_8 .
Як слідує з наданих матеріалів, слідчим суддею належним чином і в повній мірі досліджені у сукупності наявні докази у провадженні, долучені до клопотання, які є достатньо вагомими на підтвердження обґрунтованості підозри й дають достатньо вагомі підстави зробити об'єктивний висновок, що ОСОБА_8 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 186 КК України.
Слідчий суддя також, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, належним чином врахував тяжкість та обставини вчиненого злочину, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі до десяти років, дані про особу ОСОБА_8 , а саме раніше не судимого, не працюючого, не одруженого, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що залишаючись на свободі ОСОБА_8 матиме змогу переховуватись від органів досудового розслідування або суду.
Крім того, підозрюваний ОСОБА_8 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки хоча останній і не притягався раніше до кримінальної відповідальності, однак обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України та ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська до нього було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 26 грудня 2024 року.
Також, суд першої інстанції, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, крім даних про суворість покарання, передбаченого за злочин, в якому підозрюють ОСОБА_8 , та даних про особу підозрюваного, взяв до уваги і інші обставини кримінального провадження, а саме вчинення злочину під час дії воєнного стану, що в сукупності є достатньо суттєвим елементом при оцінюванні ризику його переховування від органів досудового розслідування або суду, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому, зазначені ризики об'єктивно збільшуються з урахуванням введення в Україні військового стану через агресію Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку.
Дані висновки узгоджуються із практикою Європейського Суду з прав людини, який неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду провадження дійшов висновку, що слідчим суддею правильно встановлено, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, що випливають зі змісту ст. 177 КПК України, і тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу.
Доводи захисника про відсутність доказів, які вказують на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки при розгляді клопотання прокурором доведено об'єктивне існування обставин, які виправдовують тримання під вартою ОСОБА_8 , та встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а будь-яких об'єктивних даних, які б безумовно свідчили про зміну або відсутність обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, стороною захисту не наведено.
Відомостей щодо протипоказань для перебування підозрюваного в умовах слідчого ізолятора захисником не було надано, як під час розгляду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в суді першої інстанції, так і під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції.
Жодних нових обставин, які б впливали на обґрунтованість поданої апеляційної скарги захисника, апеляційним переглядом не встановлено.
Приймаючи рішення про обрання підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував ступінь тяжкості інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні зазначеної ухвали судом апеляційної інстанції не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд вважає необхідним ухвалу слідчого судді залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 16 листопада 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4