Провадження № 11-кп/803/3702/24 Справа № 201/14210/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 грудня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_8 ,
законного представника особи, відносно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2024 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, до 12 січня 2025 року, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у кримінальному провадженні за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, -
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопад 2024 року ОСОБА_7 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, до 12 січня 2025 року.
Мотивуючи ухвалене рішення, суд посилався на те, що відповідно до ухвали слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 18 вересня 2024 року, до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку строком до 15 листопада 2024 року. Згідно з висновком експерта № 564-к від 23.10.2024, потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги. З урахуванням наведених обставин, тяжкості суспільно небезпечного діяння, обставин його вчинення, а також даних про особу ОСОБА_7 , суд дійшов висновку, що ризики можливих спроб ОСОБА_7 переховуватись від суду та незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта в цьому кримінальному провадженні не зменшилися та продовжують існувати, а застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе їм запобігти.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді передання на піклування батькам з обов'язковим лікарським наглядом.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги адвокат посилається на те, що лікування проведено, стан ОСОБА_7 стабілізувався та він не є суспільно небезпечною особою. Окрім цього, у ОСОБА_7 міцні соціальні зв'язки, є батьки, які проживають разом з ним та піклуються про нього, а також цивільна дружина та маленька дитина.
Заслухавши суддю-доповідача, особу, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її захисника та законного представника, які, апеляційну скаргу підтримали, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 508 КПК України, до особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, можуть бути застосовані судом такі запобіжні заходи як поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають її небезпечну поведінку.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 508 КПК України, передбачені частиною першою цієї статті запобіжні заходи застосовуються судом до особи з моменту встановлення факту розладу психічної діяльності чи психічної хвороби. Застосування передбачених запобіжних заходів здійснюється із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.
У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Частиною другою цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.
В силу вимог ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження ОСОБА_7 строку застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Як встановлено апеляційним судом у судовому засіданні та що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах контрольного провадження, 14 листопада 2024 року судом, на розгляді якого перебуває клопотання прокурора про застосування до ОСОБА_7 примусових заходів медичного характеру, в порядку ст. 331 КПК України було розглянуто клопотання прокурора про продовження останньому строку застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Вирішуючи питання про продовження строку застосування запобіжного заходу, суд першої інстанції дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість подальшого тримання ОСОБА_7 у психіатричному закладі в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, та дійшов висновку про існування тих, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились і виправдовують тримання ОСОБА_7 у закладі з надання психіатричної допомоги.
Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження ОСОБА_7 строку застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, та доводи захисту щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, належно з'ясував обставини, які мають значення для вирішення цього питання.
Так, суд першої інстанції, відповідно до ст. 178 КПК України, врахував тяжкість суспільно небезпечного діяння інкримінованого ОСОБА_7 , обставини його вчинення, висновок експерта № 564-к від 23.10.2024, згідно з яким останній потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги, та відповідно наявність у зв'язку з цим передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст.177 КПК ризиків, які не припинили існувати, тому дійшов до висновку про необхідність продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
Матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування ОСОБА_7 у закладі з надання психіатричної допомоги.
Твердження захисника про наявність у ОСОБА_7 міцних соціальних зв'язків не заслуговують на увагу, оскільки сукупність даних про тяжкість суспільно небезпечного діяння та наявність у останнього психічного розладу беззаперечно вказує на їх існування. За вказаних умов міцність соціальних зв'язків ОСОБА_7 не є стримуючим фактором належної процесуальної поведінки останнього.
Колегія суддів зважає на характер інкримінованого ОСОБА_7 суспільно небезпечного діяння, яким спричинено шкоду неповнолітньому потерпілому, а також на те, що на теперішній час за станом здоров'я останній не може усвідомлювати свої дії та керувати ними та потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
Отже, з наявних в суду матеріалів та пояснень учасників судового провадження, на даний час відсутні дані щодо покращення психічного стану здоров'я ОСОБА_7 , які могли б бути підставою для зміни раніше обраного запобіжного заходу, а тому, запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, є найприйнятнішим за даних умов.
З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали та вважає, що апеляційну скаргу захисника слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 419 КПК, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2024 року про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді поміщення до закладу з надання психіатричної допомоги в умовах, що виключають його небезпечну поведінку, до 12 січня 2025 року, щодо ОСОБА_7 кримінальному провадженні за ознаками суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3