Провадження № 11-сс/803/2168/24 Справа № 202/11204/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
04 грудня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
судді -доповідача ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
в режимі відеоконференції:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
підозрюваного ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника
ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13 листопада 2024 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42024040000000327 від 10 липня 2024 року, щодо
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження: м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, зареєстрованого та
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України,
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13 листопада 2024 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_9 , яке погоджено з прокурором відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та продовжено стосовно підозрюваного ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 18 грудня 2024 року включно. Визначено підозрюваному заставу в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 757 000 гривень.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведена можлива причетність ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення ним дій, передбачених п.п. 1,2,3 ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу. Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час продовження строку тримання підозрюваного під вартою також врахував, що підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, однак зазначені обставини не є підставою для застосування більш м'якого запобіжного заходу. У зв'язку з викладеним суд прийшов до висновку про доцільність визначити ОСОБА_8 , як альтернативу застосування щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, заставу в розмірі у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 757 000 грн., оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов'язків і таким, що не суперечить положенням ч.5 ст.182 КПК України та вимогам ст.ст.178, 182, 183 КПК України.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову, якою продовжити підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначити заставу у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що застосування застави до підозрюваного не може бути надмірним тягарем і призвести до фактично скрутного матеріального становища останнього, оскільки це не є покаранням. Наголошує на тому, що клопотання прокурора взагалі не містило обґрунтування необхідності визначення підозрюваному застави, розмір якої перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Вказує на те, що визначена сума застави суперечить принципу змагальності і не узгоджується із загальними засадами судочинства, зокрема принципом правової визначеності та верховенства права. Звертає увагу на те, що слідчим суддею не було враховано відсутність статків у підозрюваного, майновий стан сім'ї підозрюваного.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити вимоги апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу суду залишити без зміни, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.
Згідно до ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
З апеляційної скарги вбачається, що захисником не оскаржується вид застосованого запобіжного заходу, строк його застосування та встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Суть апеляційної скарги зводиться лише до вирішення питання в частині визначеного розміру застави, а тому апеляційний суд розглядає справу лише в цій частині.
Так, апеляційним судом встановлено, що ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого та продовжено стосовно підозрюваного ОСОБА_8 строк тримання під вартою до 18 грудня 2024 року включно із визначенням застави в розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 757 000 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.
З викладеної норми слідує, що метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави є те, що у разі невиконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, внесені грошові кошти будуть стягнені в дохід держави.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що принцип верховенства права є однією з основ демократичного суспільства, притаманною всім статтям Конвенції.
Невід'ємним елементом зазначеного принципу, який також є однією із загальних засад кримінального провадження, є пропорційність. Зокрема, це підтверджується абзацом 3 підпунктом 2.2. пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України у справі №3-рп/2012 від 25 січня 2012 року.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить, що така пропорційність обов'язково має застосовуватися судом при вирішенні питання щодо суми застави, яку у разі наявності відповідних підстав у порядку ч.8 ст. 182 КПК України слід звернути в дохід держави.
У своєму рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що в цілях ст.14 Конвенції різниця у поводженні є дискримінаційною, якщо вона не має об'єктивного та розсудливого виправдання, не переслідує законної мети і якщо запропоновані засоби не є пропорційними до переслідуваної мети (справа «Карлгайнц Шмідт проти Німеччини»).
У рішенні у справі «Істоміна проти України» від 13 січня 2022 року ЄСПЛ зазначив, що застава має на меті не забезпечення відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім - забезпечення явки особи на судове засідання, тому розмір застави повинен оцінюватись залежно від особи, про яку йде мова, із урахуванням його/її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду.
У рішенні у справі «Гафа проти Мальти» від 22 травня 2018 року ЄСПЛ зазначив, що гарантія, передбачена статтею 5§3 Конвенції, покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого.
Тому суд вважає, що у разі виникнення підстав для застосування судом ч.8 ст.182 КПК України має бути дотриманий принцип пропорційності, який є невід'ємною складовою верховенства права.
Як вбачається з наданих матеріалів, підозрюваний раніше не судимий, має постійне місце проживання, міцні соціальні зв'язки, а саме дружину та матір похилого віку.
При цьому, апеляційним судом при визначені розміру застави враховуються обставини кримінального правопорушення, а саме надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, розмір наданої неправомірної вигоди, роль підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, майновий стан підозрюваного та його сім'ї, наявність суспільного інтересу у вказаній справі.
З огляду на те, що застосування до підозрюваного ОСОБА_8 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави мало стимулюючий характер дотримання покладених на нього обов'язків та запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, враховуючи особу підозрюваного ОСОБА_8 , апеляційний суд вважає, що визначений розмір застави на цій стадії кримінального провадження відповідає критеріям справедливості та співмірності (пропорційності), здатний забезпечити справедливий баланс інтересів особи та суспільства, а тому не суперечитиме статті 1 Першого Протоколу та пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Крім того, такий розмір застави відповідає й практиці ЄСПЛ, зокрема у рішенні від 20 листопада 2010 року у справі «Мангурас проти Іспанії» суд зазначив, що перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга захисника
ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , задоволенню не підлягає, ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою й належним чином вмотивованою та підстав, передбачених кримінальним процесуальним законом, для її скасування під час апеляційного розгляду не встановлено, а тому за наслідками апеляційного розгляду апеляційний суд вважає необхідним ухвалу суду залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 13 листопада 2024 року про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 - залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _________________ ______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4