Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
06 грудня 2024 року Справа №200/8405/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Держави в особі Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання протиправною відмову, визнання протиправними дій/бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Держави в особі Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - держава в особі Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії/бездіяльність відповідача, який не перевірив та не зобов'язав третю особу перепризначити та виплатити субсидію позивачу до 1 серпня 2024 року по особовій справі № 10135 по будинку, який не був введений в експлуатацію, але по якому 3 травня 2019 року відповідно до технічного висновку про проведення технічного обстеження об'єкта в технічному паспорті № 271, житловий будинок «Л-1»; літньої кухні «Ж»; сараю «К»; погрібу під «К»; літнього душу «Е»; вбиральні «З» Полтавської області, місто Гребінка, вулиця Маяковського 12, встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації, по якому нараховують комунальні послуги;
2) врахувати, що позивач не має у власності будь якого транспорту, як не має і ніколи не мав більше одного житлового приміщення;
3) зобов'язати відповідача перевірити достовірність відомостей, внесених третьою особою у свої рішення про відмову у субсидії, про те чи має (чи мав) позивач у власності транспорт меньше 10 років випуску, чи більше одного житлового приміщення на день прийняття кожного рішення про відмову, покарати винних посадових осіб у фальшуванні відомостей;
4) зобов'язати відповідача прийняти рішення про нарахування та виплату субсидії позивачу яка невиплачена до 1 серпня 2024 року по особовій справі № 10135 по будинку, який не був введений в експлуатацію, але по якому нараховують комунальні послуги та 3 травня 2019 року відповідно до технічного висновку про проведення технічного обстеження об'єкта в технічному паспорті № 271, житловий будинок «Л-1»; літньої кухні «Ж» ; сараю «К»; погрібу під «К»; літнього душу «Е»; вбиральні «З» Полтавської області, місто Гребінка, вулиця Маяковського 12, встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації;
5) стягнути з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 550 000,00 грн, які перерахувати на банківській рахунок позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: […] відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; […].
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними т а зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною т а зобов'язання вчинити певні дії […].
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначається […] зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щ о д о кожного з відповідачів.
Отже, позовні вимоги - це вимоги, спрямовані д о в і д п о в і д а ч і в - суб'єктів владних повноважень, які порушили (за думкою особи, що звернулась із відповідним позовом до суду) права, свободи чи інтереси позивача.
При цьому частиною 1 ст. 172 КАС України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги, а відповідно до п. 23 ч. 1ст. 4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, позовні вимоги в адміністративному судочинстві - це, перш за все, основні вимоги: про оскарження рішень, дій чи бездіяльності певного суб'єкта владних повноважень (декількох суб'єктів) (відповідачів); та похідні вимоги (спрямовані на відновлення порушених оскаржуваними рішеннями, дією чи бездіяльністю прав позивача): про з о б о в ' я з а н н я в і д п о в і д а ч а (або відповідачів) вчинити певні дії або про зобов'язання відповідача утриматись від вчинення певних дій.
Всупереч наведеним приписам позивач у п. 2 прохальної частини позову виклав позовні вимоги, які н е спрямовані до відповідача (позивач просить с у д «врахувати, що позивач не має у власності будь якого транспорту, як не має і ніколи не мав більше одного житлового приміщення»).
Враховуючи наведені вище нормативно-правові приписи, позовна заява в частині другого пункту прохальної частини позову не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.
Крім цього, позивач заявив позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти рішення про нарахування та виплату субсидії позивачу яка невиплачена «до 1 серпня 2024 року» по особовій справі № 10135 […], разом із цим не конкретизував дати початку періоду, за який суд має зобов'язати відповідача прийняти рішення про нарахування та виплату позивачу субсидії.
Приписами ч.ч. 3, 5 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.
Позивачем заявлені позовні вимоги як немайнового (визнати протиправними дії/бездіяльності), так і майнового (стягнути з відповідача відшкодування моральної шкоди) характеру.
Доказів сплати судового збору до позову не додано.
Разом із цим позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання даного позову, яке обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є пенсіонером, отримує пенсію у розмірі 2453,79 грн на місць, пенсія є єдиним джерелом його доходів і за 2023 рік він отримав пенсію на загальну суму 32 200 грн.
Розглядаючи клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору та додані до нього документи, суддя виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, яким визначаються правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (далі - Закон України «Про судовий збір»), в р а х о в у ю ч и майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 зазначеної статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Отже, для звільнення (або відстрочення, або розстрочення) позивача від сплати судового збору суд має не лише встановити наявність підстави/підстав, наведених у ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» (в тому числі - констатувати, що позивачем заявлені позовні вимоги, спрямовані на захист соціальних прав), а й одночасно встановити на підставі наданих позивачем доказів скрутний фінансовий стан позивача.
На підтвердження важкого фінансового становища позивач надав суду копії:
- довідки від 25 січня 2024 року (вих. № 1600-0402-8/6404), виданої Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, відповідно до якої позивач отримав за 2023 рік пенсію за віком в загальному розмірі 32 200,00 грн (щомісячний розмір станом на кінець 2023 року - 2760,00 грн;
- довідки (виписки) від 27 січня 2024 року, виданої АТ «Державний ощадний банк України», «про фінансовий стан для заповнення декларації» за період з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року по поточному банківському рахунку «пенсія», відповідно до якої за 2023 рік надходження коштів на пенсійний рахунок позивача склало 32 200,00 грн;
- довідки від 26 січня 2024 року (вих. № 49/АП/05-99-590), виданої Добропільською державною податковою інспекцією Головного управління ДПС у Донецькій області, «про додану декларацію про майновий стан і доходи (про сплату або відсутність податкових зобов'язань)» за 2023 звітний рік, відповідно до якої ОСОБА_1 подано декларацію про доходи за 2023 рік, згідно з якою загальна сума його річного доходу склала 0 грн.
Суддя вважає за необхідне зазначити, що довідка, видана Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області, містить лише відомості про розмір виплаченої позивачу у 2023 році пенсії; довідка, видана АТ «Державний ощадний банк України», містить лише відомості про грошові надходження на пенсійний рахунок позивача, відкритий у вказаному банку.
Жодна з цих довідок не виключає вірогідності отримання позивачем доходів із інших джерел (окрім пенсії).
Щодо довідки, виданої Головним управлінням ДПС у Донецькій області, вказана довідка містить лише відомості про доходи позивача, наведені ним самим у декларації про доходи, а тому також не може бути підтверджуючим документом про відсутність доходів.
Крім цього, у декларації про доходи, про яку йдеться у довідці, виданої Головним управлінням ДПС у Донецькій області, міститься інформація, яка не відповідає фактичним даним - у вказаній декларації відсутні відомості про доходи позивача у вигляді пенсії.
Позивач у позові вказує, що пенсія не оподатковується, разом із цим у декларації про доходи, яка подається до податкового органу, зазначаються відомості про: а) доходи, що включаються до загального річного оподатковуваного доходу [рядок 1], б) доходи, які н е включаються до розрахунку загального річного оподатковуваного доходу [рядок 3].
Враховуючи зазначене, суддя висновує, що надані на підтвердження скрутного матеріального становища позивача документи не можуть вважатись такими, що достовірно підтверджують фінансову неспроможність ОСОБА_1 сплатити судовий збір за подання даного позову.
Щодо посилань позивача на п. 13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», відповідно до якого судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду, - суддя зазначає, що позивач оскаржує протиправні дії/бездіяльність відповідача щодо не здійснення перевірки та не зобов'язання третьої особи перепризначити йому субсидію за певний період часу.
Для звільнення від сплати судового збору за подання позовної заяви про стягнення компенсації шкоди, спричиненої протиправною бездіяльністю суб'єктів владних повноважень, станом на час звернення до суду із вимогою про відшкодування цієї шкоди незаконність таких дій повинна бути вже встановлена судовим рішенням.
Беручи до уваги, що станом на час вирішення питання про відкриття провадження у справі у суду відсутні докази на підтвердження протиправності дій/бездіяльності з боку відповідача, у зв'язку із наявністю яких позивач пов'язує наявність спричиненої йому шкоди, суддя дійшла висновку, що відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за подання даного позову.
Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 8 листопада 2019 року у справі № 400/100/19, постанові від 28 листопада 2018 року у справі № 761/11472/15-ц, в ухвалах від 9 вересня 2020 року у справі № 202/507/20 (2-а/202/31/2020), від 16 березня 2020 року у справі № 9901/64/20, від 15 січня 2020 року у справі № 826/12286/15, від 30 липня 2020 року у справі № 9901/194/20.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України якщо позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу суддя приймає ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Визначаючись щодо розміру судового збору, суддя виходить з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Законом України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За приписами абз. 1 ч. 3 ст. 6 вказаного закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» від 9 листопада 2023 року № 3460-IX, з 1 січня 2024 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 3 028,00 грн.
Позивач звернувся до суду із даним позовом через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд».
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання даного адміністративного позову позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 5 368,96 грн:
- за заявлення позовних вимог в частині визнання протиправними дії/бездіяльності відповідача - у розмірі 968,96 грн (3028,00 грн * 0,4 * 0,8);
- за заявлення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування моральної шкоди в розмірі 550 000,00 грн - у розмірі 4 400,00 грн (550 000,00 грн * 1% * 0,8), - або надати суду н а л е ж н і докази на підтвердження скрутного фінансового становища.
Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з пп. 162.1.1 п. 162.1 ст. 167 ПК України фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи, є платником податку на доходи фізичних осіб, а відповідно до пп. 1.3 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу.
Відповідно до п. 70.1 ст. 70 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр).
Згідно з пп. 70.3.3 п. 70.3 ст. 70 ПК України до інформаційної бази Державного реєстру включається сума нарахованих та/або отриманих доходів.
Таким чином, належним документом, який може достовірно підтвердити отримання/не отримання позивачем всіх офіційних доходів, може бути виписка/витяг з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про суми виплачених позивачеві доходів за відповідний рік.
Керуючись ст.ст. 132, 133, 160, 161, 169, 171, 172, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання даного позову.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави в особі Пенсійного фонду України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Держава в особі головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, про визнання протиправними дій/бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня отримання копії даної ухвали шляхом надання суду:
- уточненого адміністративного позову (в частині пункту другого прохальної частини позову) із викладенням позовних вимог відповідно до приписів частини першої статті п'ятої Кодексу адміністративного судочинства України та із уточненням періоду (пункти 1, 4 прохальної частини позову), за який суд має (на переконання позивача) зобов'язати відповідача прийняти рішення про нарахування та виплату субсидії;
- належного документа про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 5 368,96 грн за наступними реквізитами: UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа) а б о належних доказів на підтвердження важкого фінансового становища (відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених позивачеві доходів за 2023 рік).
Роз'яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута.
Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна