Справа № 275/1081/24
09 грудня 2024 року с. Брусилів
Суддя Брусилівського районного суду Житомирської області Данилюк О. С. , при секретарі с/з Марієвській Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с. Брусилів матеріали справи про адміністративне правопорушення, яка надійшла від заступника начальника ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ст. 173 КУпАП, -
20 вересня 2024 року близько 19 години в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 виражалась словами нецензурної лайки, погрожувала фізичною розправою ОСОБА_2 , чим порушила громадський порядок і спокій громадян, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні провину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, не визнала, пояснивши, що дійсно того дня в них з ОСОБА_2 стався конфлікт через корів, які вони випасають на пасовищі. Стверджувала, що конфлікт розпочала саме ОСОБА_2 , яка штовхала хвіртку на її подвір'ї, хватала її за волосся, била кулаками по голові. При цьому сама ОСОБА_1 . ОСОБА_2 нічого не казала, словами нецензурної лайки в бік ОСОБА_2 на висловлювалась та нічим їй не погрожувала. Вказала, що коли сталась ця подія, була твереза, у стані алкогольного сп'яніння був її чоловік, який сперечався з ОСОБА_2 та її чоловіком, який також був присутнім. Інших свідків події не було.
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 пояснила, що дійсно того дня в неї з ОСОБА_1 стався конфлікт через корів. Конфлікт відбувався на вулиці біля будинку, де мекає ОСОБА_1 . Це була спочатку словесна перепалка, в томі числі й з використанням нецензурних слів. Також ОСОБА_1 кидалась до неї битись та порвала їй халат, вона ж її відштовхувала від себе. Вказала, що чоловік ОСОБА_1 перебував у стані дуже сильного алкогольного сп'яніння, тому не міг сперечатись. Також вказала, що через цю подію її також було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП. Крім того, зазначила, що сварка між ними продовжилась навіть коли приїхала поліція.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 вказав, що являється чоловіком ОСОБА_1 та був присутнім при конфлікті, який стався між його дружиною та ОСОБА_2 20.09.2024 року увечері. Стверджував, що конфлікт стався у них на подвір'ї, при цьому ОСОБА_2 та її чоловік висловлювались нецензурною лайкою, намагались витягти його дружину з двору на вулицю. Зазначив, що його дружина захищалась, однак допустив, що може в неї також проскакувало нецензурне слово. Сам він був тверезий та у конфлікті участі не приймав.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський з реагування патрульної поліції СПД № 1 ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 пояснив, що дійсно 20.09.2024 року по лінії 102 надійшли два виклики від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо сварки, що сталась між ними. Виїхавши на місце події, він з'ясував, що конфлікт між ними стався через випас корів. Зазначив, що вказаний конфлікт продовжився навіть в його присутності, і ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 нецензурно сварились між собою, намагались вчинити бійку. Все це відбувалось на вулиці біля будинку АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_1 , тобто у громадському місці, при цьому сварку було чутно по всій вулиці, привертало увагу перехожих, порушувало громадський порядок і спокій сусідів та інших громадян. Оскільки сторони конфлікту на його зауваження та пропозицію припинити сварку не реагували, ним було складено на них протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 173 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення правопорушниці, потерпілої, свідків, суддя прийшла до наступних висновків.
Згідно положень ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Нормами ст. 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно судової практики ЄСПЛ «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України»).
Відповідно до положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно диспозиції ст. 173 КУпАП передбачає відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Дрібне хуліганство тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Об'єктом адміністративного проступку, передбаченого ст. 173 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку.
Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.
Посягання на ці відносини здійснюються в активній формі, безпричинно, в основному з ініціативи правопорушника, як правило, відбуваються в публічних (громадських, людних) місцях, супроводжуються ненормативною (брутальною, нецензурною) лексикою.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Суб'єктивна сторона цього правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу. Особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення буде порушено громадський порядок і прагне саме до цього. Зазначені дії не зумовлені особистими мотивами й конкретною метою, а за своїми внутрішніми чинниками фокусуються в напрямку неповаги до суспільства.
Домінування у свідомості особи саме такого внутрішнього спонукання і відсутність особистого мотиву посягання є головним критерієм відмежування дрібного хуліганства як адміністративного правопорушення проти громадського порядку та моральності від інших адміністративних правопорушень.
Отже, для кваліфікації дій особи за ст. 173 КУпАП України має бути наявний умисел (прямий чи не прямий) на порушення громадського порядку, мотив задоволення індивідуальних потреб.
Провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, повністю підтверджується доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 294709 від 20.09.2024р. відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, рапортом помічника чергового ВП № 2 ЖРУП ГУНП в Житомирській області від 21.09.2024р., письмовими поясненнями ОСОБА_2 , наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а також поясненнями потерпілої та свідка ОСОБА_4 , які є послідовними та в правдивості яких в судді відсутні підстави сумніватись. Навіть допитаний в якості свідка чоловік ОСОБА_1 . ОСОБА_3 , заперечуючи вчинення останньою дрібного хуліганства, підтвердив, що у висловлюваннях ОСОБА_1 в бік ОСОБА_2 були нецензурні слова.
Отже, у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному стосовно ОСОБА_1 , відображені дії останньої, що вказують на порушення громадського порядку та спокою громадян, а саме висловлювання словами нецензурної лайки, погрози фізичною розправою в бік ОСОБА_2 в громадському місці.
Пояснення ОСОБА_1 , висловлені в судовому засіданні, в яких вона заперечувала скоєння зазначених дій, суддя розцінює як такі, що висловлені ОСОБА_1 з метою уникнення відповідальності за вчинене.
З урахуванням фактичних обставин справи суддя вбачає в діях ОСОБА_1 ознаки ст. 173 КУпАП, як вчинення дрібного хуліганства.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суддя відповідно до ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що обтяжують і пом'якшують відповідальність.
Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, суддя доходить висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ст. 173 КУпАП у вигляді штрафу.
Крім того, відповідно до ч. 2. ст. 4 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у розмірі 605, 60 грн.
На підставі викладеного, ст. 173 КУпАП, ч. 2 ст. 4 п. 5 ЗУ «Про судовий збір» та керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, и накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 (п'ятдесят одна) гривня.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного суду через суд 1-ї інстанції шляхом подання у 10-ти денний строк з моменту винесення постанови апеляційної скарги.
Суддя: О. С. Данилюк