Єдиний унікальний номер 639/2610/24
Номер провадження 22-ц/818/3705/24
05 грудня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Супрун Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 серпня 2024 року в складі судді Марченка В.В. по цивільній справі № 639/2610/24 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання припиненим договору іпотеки,-
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання припиненим договору іпотеки.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 серпня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що належним чином повідомлена позивачка та її представник повторно не з'явились в судове засідання і не повідомили про причини неявки, від них не надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, а тому позовна заява підлягає залишенню без розгляду.
На вказану ухвалу суду 10 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» адвокат Чумак Р.В. в інтересах ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду - скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права. Суд не врахував, що 22 серпня 2024 року, за чотири дні до засідання у справі, призначеного на 26 серпня 2024 року, було подано клопотання про витребування доказів та клопотання про залучення третьої особи, які не були розглянуті судом. Звернення до суду з відповідними клопотаннями вказує на те, що позивачка має заінтересованість у вирішенні судом даного спору, всебічному дослідженні судом усіх доказів і обставин. Суд першої інстанції, проігнорувавши клопотання позивачки, порушив принцип змагальності і її право на доступ до правосуддя. Суд також не врахував, що представником позивачки подавалася до суду заява про відкладення засідання, яке було призначене на 03 липня 2024 року.
Учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
В судове засідання апеляційного суду сторони-учасники судового розгляду не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 05 грудня 2024 року надіслані апеляційним судом на адреси учасників справи.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 отримано поштою 20 жовтня 2024 року (а.с. 163, 164). Крім того, про день, час та місце судового засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомлялись відповідно до частини 11 статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті Судової влади України. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи (а.с. 153, 154);
представником ОСОБА_1 адвокатом Чумаком Р.В. та ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» отримано в електронних кабінетах 15 жовтня 2024 року (а.с. 151, 152).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать про те, що ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 травня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», третя особа: ОСОБА_2 , про визнання припиненим договору іпотеки. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справу призначено до розгляду на 17 червня 2024 року об 11:00 (а.с. 75-76).
У зв'язку з неявкою позивачки 17 червня 2024 року розгляд справи відкладено на 03 липня 2024 року об 11:00 (а.с. 88).
03 липня 2024 року представник позивачки адвокат Чумак Р.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибути у судове засідання (а.с. 94).
03 липня 2024 року розгляд справи відкладено на 26 серпня 2024 року о 12:00 (а.с. 97).
Про судові засідання, призначені на 03 липня 2024 року та 26 серпня 2024 року, представник позивачки адвокат Чумак Р.В. повідомлений належним чином шляхом надсилання йому судової повістки на електронну адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зазначена ним в позовній заяві, що підтверджується відповідними довідками про доставлення електронного листа від 17 червня 2024 року та 03 липня 2024 року відповідно (а.с. 91, 99 зворот).
Крім того, адвокат Чумак Р.В. має електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд».
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод всі судові процедури повинні бути справедливими.
Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, в зв'язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених у законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час та місце судового засідання; повторної неявки позивача в судове засідання, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка; ненадходження від позивача клопотання (заяви) про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи.
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина 2 статті 211 ЦПК України).
Відповідно до частин 5, 6, пункту 2 частини 8 статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Суд направляє судові рішення, судові повістки, судові повістки - повідомлення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п'ята статті 14 ЦПК України).
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку (частина шоста статті 14 ЦПК України).
Відповідно до правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22 (провадження № 61-7107св22), від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22), від 08 червня 2023 року у справі № 237/2273/14-ц (провадження № 61-522св23) Верховний Суд керується тим, що якщо учасник надав суду електронну адресу, зазначивши її у заяві (скарзі), то потрібно припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це передусім покладає на учасника справи обов'язок отримувати повідомлення і відповідати на них. З огляду на це суд, який комунікує з учасником за допомогою повідомлених ним засобів, діє правомірно і добросовісно. Тому потрібно виходити з презумпції обізнаності: особа, якій адресовано повідомлення суду через такі засоби комунікації, знає або принаймні повинна була дізнатися про повідомлення.
Частиною 5 статті 130 ЦПК України передбачено, що вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Положення пункту 5 частини 2 статті 223 ЦПК України передбачає, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення і викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Обов'язковими умовами для застосування передбачених частиною 5 статті 223 ЦПК України, пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Оскільки відповідно до пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України підставою залишення позову без розгляду є повторна неявка належним чином повідомленого позивача у судове засідання, відповідно законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності (неповажності) причин неявки позивача до суду залежно від того, яка це неявка: перша чи повторна. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Близький за змістом висновок сформульований у постановах Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22), від 09 листопада 2023 року у справі № 753/114/22 (провадження № 61-6264св23), від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23).
Такі наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Відповідно, навіть за наявності доказів поважності причин неявки позивача, суд повинен залишити позовну заяву без розгляду. Вказана норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи (постанови Верховного Суду від 14 липня 2022 року у справі № 295/13823/14-ц (провадження № 61-17140св21), від 14 лютого 2024 року у справі № 752/5040/19 (провадження № 61-17634св23), від 24 квітня 2024 року у справі № 552/2497/22 (провадження № 61-18717св23).
Відповідно до частини 2 статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Отже, встановивши, що позивачка, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду справи, адже судові повістки отримані її представником адвокатом Чумаком Р.В. в електронній формі (а.с. 91, 99 зворот), заперечень проти чого апеляційна скарга не містить, двічі поспіль не з'явилася в судове засідання (03 липня 2024 року та 26 серпня 2024 року), не скористалась правом на подачу заяви про розгляд справи за її відсутності, суд першої інстанції, з яким погоджується й апеляційний суд, зробив правильний висновок про наявність підстав, передбачених пунктом 3 частини 1 статі 257 ЦПК України для залишення позову без розгляду.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 щодо того, що судом не було розглянуто його клопотання про залучення третьої особи та витребування доказів не впливають на обґрунтованість залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статі 257 ЦПК України.
Подання представником позивачки клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 03 липня 2024 року, також не свідчить про відсутність у суду першої інстанції підстав для залишення позову без розгляду, з огляду на те, що поважних причин неявки ані на 03 липня 2024 року, ані на 26 серпня 2024 року він не вказав.
Посилання представника позивачки на те, що оскаржувана ухвала порушує її право на судовий захист, є необґрунтованими, оскільки залишення позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду після усунення умов, що були підставою залишення позову без розгляду.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 лютого 2024 року у справі № 359/3412/22, провадження № 61-12960св23.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановленою на підставі норм процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому підстави для його скасування відсутні.
Європейський суд з прав людини вказав, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).
Оскільки апеляційна скарга задоволенню не підлягає та справа по суті спору не розглядалась, підстав для розподілу судових витрат у суду апеляційної інстанції немає.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 серпня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 09 грудня 2024 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина