Єдиний унікальний номер 615/1064/24
Номер провадження 22-ц/818/3808/24
05 грудня 2024 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Супрун Я.С.,
представника ОСОБА_1 адвоката Репетун К.В.,
представника ОСОБА_2 адвоката Лиски П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Коломацького районного суду Харківської області від 17 вересня 2024 року в складі судді Скляренка М.О. по справі № 615/1064/24 за заявою ОСОБА_2 про скасування арешту, накладеного до подання позовної заяви, у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації, -
У липні 2024 року представник ОСОБА_3 адвокат Лиска Павло Олександрович звернувся до суду із заявою про скасування арешту, накладеного до подання позовної заяви, у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації.
Заява мотивована тим, що 13 травня 2024 року адвокатом Репетун К.В. в інтересах ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову до подачі позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 16 травня 2024 року вказану заяву представника ОСОБА_1 адвоката Репетун К.В. задоволено частково, накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 30957982), шляхом заборони його відчуження.
24 травня 2024 року представник ОСОБА_1 звернулась до суду з відповідним позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ майна, за яким ухвалою суду від 18 червня 2024 року відкрито провадження у справі.
Вказав, що з ухвалою суду від 16 травня 2024 року про накладення арешту в порядку забезпечення майбутнього позову не погоджується, оскільки вважає, що об'єкт нерухомого майна, на який судом накладено арешт, насправді не існує. Після купівлі спірного будинку, на який накладено арешт, і до укладення шлюбу ОСОБА_3 здійснила реконструкцію домоволодіння шляхом руйнування попереднього будинку та побудови нового разом із гаражем, внаслідок чого площа будинку суттєво змінилася з 37,1 кв м до приблизно 80 кв м. Проте при зверненні до суду із відповідною заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 ввів суд в оману щодо обсягу майна, його характеристик та вартості. На момент подачі заяви про забезпечення позову не було проведено оцінку майна, у зв'язку з чим не було можливості оцінити необхідність забезпечувати позов. Крім того, підставою для скасування накладеного судом арешту вважав те, що позов ОСОБА_1 поданий до суду поза межами десятиденного строку, передбаченого частиною 4 статті 152 ЦПК України.
Просив скасувати вжиті заходи забезпечення позову згідно ухвали Валківського районного суду Харківської області від 16 травня 2024 року в частині накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 30957982) шляхом заборони його відчуження.
Ухвалою Коломацького районного суду Харківської області від 17 вересня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви адвоката Лиски П.О. в інтересах ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову, вжитих Валківським районним судом Харківської області згідно ухвали, постановленої 16 травня 2024 року, у виді накладання арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 30957982), шляхом заборони його відчуження.
Ухвала суду мотивована тим, що підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих до подання позовної заяви, відсутні, адже розгляд справи за позовом, який забезпечено шляхом накладення арешту на нерухоме майно, триває; обставини, які зумовили застосування заходів забезпечення позову, не змінилися; потреба в забезпеченні позову не відпала; позов подано з дотриманням десятиденного строку з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, передбаченого частиною 4 статті 152 ЦПК України.
На вказану ухвалу суду 21 вересня 2024 року через систему «Електронний суд» представник ОСОБА_2 - адвокат Лиска П.О. до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу суду - скасувати та постановити нове судове рішення, яким скасувати вжиті заходи забезпечення позову згідно ухвали Валківського районного суду Харківської області від 16 травня 2024 року в частині накладення арешту на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 30957982) шляхом заборони його відчуження.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що об'єкт нерухомого майна, на який судом накладено арешт, фактично не існує, оскільки його площа значно змінилась внаслідок зробленої ОСОБА_2 реконструкції шляхом руйнування попереднього будинку та побудови нового разом з гаражем, що підтверджується технічним паспортом від 16 вересня 2024 року; витягом з реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва; фотознімками домоволодіння. Оскільки право власності існує лише формально, не підтверджено існування житлового будинку з прибудовами іншим чином, то вчинення дій з продажу, дарування, а також і накладання арешту є незаконним. Фактичні обставини справи свідчать про відсутність такого будинку як 37,1 кв м, а наявний інший - з іншою площею, з іншими прибудовами, який є набором будівельних матеріалів, оскільки немає документів на нього щодо площі 79,6 кв м.
Борщ М.С. правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, представника ОСОБА_2 адвоката Лиску П.О., який підтримав апеляційну скаргу, представника ОСОБА_1 адвоката Репетун К.В., яка проти скарги заперечувала, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 13 травня 2024 року адвокатом Репетун К.В. в інтересах ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову до подачі позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна.
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 16 травня 2024 року вказану вище заяву представника ОСОБА_1 адвоката Репетун К.В. задоволено частково, накладено арешт на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 30957982), шляхом заборони його відчуження (а.с. 4-8).
Зазначений будинок належить на праві приватної власності ОСОБА_2
24 травня 2024 року представниця ОСОБА_1 адвокат Репетун К.В. звернулась до суду з відповідним позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю і поділ майна, в якому просила визнати житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна: 30957982) об'єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 і визнати за ними право власності на 1/2 частину цього будинку за кожним (а.с. 9-18).
Ухвалою судді Валківського районного суду Харківської області від 18 червня 2024 року, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження за вказаним вище позовом і призначено підготовче судове засідання (а.с. 19-20).
27 червня 2024 року адвокатом Мирошниченко К.П. в інтересах ОСОБА_2 пред'явлено зустрічний позов до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації, предметом якого є автомобіль (а.с. 21-31).
Ухвалою Валківського районного суду Харківської області від 02 липня 2024 року зустрічний позов адвоката Мирошниченко К.П. в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації прийнятий до спільного розгляду з первісним позовом.
У подальшому на підставі розпорядження в.о. голови Валківського районного суду Харківської області про передачу цивільної справи з одного суду до іншого згідно п.2 ч.1 та ч.4 ст. 31 ЦПК України цивільну справу за первісним і зустрічним позовом передано на розгляд до Коломацького районного суду Харківської області (а.с. 32-34).
Ухвалою судді Коломацького районного суду Харківської області від 04 липня 2024 року справу прийнято до провадження і призначене підготовче засідання у справі (а.с. 36-38).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. По суті забезпечення позову є встановленням судом обмежень суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених претензій позивача (заявника).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Таким чином, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.
Арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову. Зазначений висновок викладено, зокрема, в постанові Верховного Суду від 19 лютого 2021 року у справі № 643/12369/19.
Частиною 4 статті 152 ЦПК України покладено на особу, яка подає заяву про забезпечення позову до подання позову, обов'язок подати позовну заяву протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна - тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Згідно із пунктом 1 частини 13 статті 158 ЦПК України заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються судом у разі неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини 3 статті 152 цього Кодексу.
Указане зумовлене тим, що у разі подання заяви про забезпечення позову до відкриття провадження у справі у суду немає жодних відомостей про характер правовідносин, які можуть стати в майбутньому предметом судового розгляду, та й справа як така відсутня.
Частинами 1, 2, 9, 10 статті 158 ЦПК України передбачено, що суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
У пункті 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 також роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Отже, суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.
Ухвала суду про вжиття заходів забезпечення позову зумовлює конкретні обмеження щодо вчинення певних дій чи, навпаки, обов'язок вчинити дії учасниками справи або третіми особами, що мають строковий характер та діють до моменту скасування таких заходів судом, який їх вжив, чи судом вищої інстанції у разі скасування ухвали про вжиття спірних заходів забезпечення за їх безпідставністю.
Тобто необхідно розмежовувати як окремі юридичні факти "скасування заходів забезпечення" судом, який їх застосував, у зв'язку з тим, що такі заходи вичерпали свою дію чи потреба у їх збереженні відпала, а також "скасування ухвали суду про вжиття заходів забезпечення" судом вищої інстанції з підстав її невідповідності нормам матеріального чи процесуального права та фактичним обставинам справи.
Аналогічний правовий висновок викладено у пункті 29 постанови Верховного Суду від 13 лютого 2020 року у справі № 50/790-43/173.
Як вбачається з матеріалів оскарження ухвали, у провадженні суду першої інстанції перебуває справа за позовомОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна, та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя шляхом стягнення грошової компенсації.
Справа по суті спору не розглянута, остаточного рішення судом першої інстанції не ухвалено.
Ухвала Валківського районного суду Харківської області від 16 травня 2024 року про вжиття заходів забезпечення позову до подачі позову є чинною, в апеляційному порядку не скасована.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 01 жовтня 2024 року відмовлено адвокату Лиска П.О. у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на вказану ухвалу.
Обставин, які б свідчили про те, що потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, такі заходи вичерпали свою дію або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, суду не наведено.
Отже, оскільки на даний час рішення у справі не ухвалено, розгляд справи по суті не закінчено, потреба у забезпеченні позову не відпала, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви адвоката Лиски П.О. в інтересах ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову.
Доводи заяви та апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо того, що фактично житловий будинок, на який судом накладено арешт, не існує, оскільки ОСОБА_2 здійснено його перебудову, за рахунок чого збільшено його площу, колегія суддів відхиляє, адже той факт, що ОСОБА_3 здійснила реконструкцію спірного домоволодіння, яку не узаконила, та не ввела будинок після перебудови до експлуатації, не свідчить про незаконність накладення арешту на належний їй будинок, відомості про який містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером 30957982. З наведених підстав суд не бере до уваги надані представником ОСОБА_2 технічний паспорт та витяг з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про технічні інвентаризації Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Крім того, такі документи складені у вересні 2024 року, тобто вже після вжиття заходів забезпечення позову та після звернення до суду першої інстанції із заявою про їх скасування (а.с. 51-72).
Обставини щодо дійсних технічних характеристик і площі спірного домоволодіння стосуються спору по суті заявлених позовних вимог, а не вжиття заходів забезпечення позову. Однак, питання обґрунтованості позовних вимог перевіряються судом під час розгляду справи по суті і не мають розглядатися при забезпеченні позову.
Оскільки ухвалу суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни або скасування не вбачається. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Справа по суті спору судом апеляційної інстанції не розглядалась, тому підстави для перерозподілу судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Коломацького районного суду Харківської області від 17 вересня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 09 грудня 2024 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина