Справа № 285/5010/24
Провадження № 1-кс/292/33/24
09 грудня 2024 року селище Пулини
Слідча суддя Червоноармійського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Пулини скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність поліцейського Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 та відповідальних осіб Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України,
13 листопада 2024 року з Житомирського апеляційного суду до Червоноармійського районного суду Житомирської області надійшла для розгляду скарга ОСОБА_3 на бездіяльність поліцейського Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 та відповідальних осіб Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області. Свої вимоги скаржниця мотивує тим, що 19 вересня 2024 року нею до працівника Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області ОСОБА_4 в порядку ч. 1 ст. 214 КПК України подано заяву про злочин, вчинений суддею Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_5 , однак на даний час вказану заяву до ЄРДР не внесено, що, на її думку, є грубим порушенням не лише вимог ч. 1 ст. 214 КПК України та нормативно-правових актів, а також і її ґарантованих конституційних прав і свобод. Враховуючи викладене, просить суд постановити ухвалу, в якій конкретно вказати відповідні до заяви вказані статті КК України, якою зобов"язати слідчого (уповноважену особу) Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області негайно виконати норми ст. 214 КПК України, а саме: внести відповідні відомості до ЄРДР за її заявою від 19.09.2024 про вчинений кримінальний злочин, передбачений ст. ст. 111, 135, 136 КК України та невідкладно розпочати досудове розслідування у формі попереднього слідства з підстави вчинення кримінального злочину; при розгляді даної скарги дотримуватися процесуальних строків; визнати бездіяльність лейтенанта поліції ОСОБА_4 , слідчого, його керівника та заступника керівника, що призвело до нанесення їй матеріальної та моральної шкоди. Всудове засідання, призначене на 13.11.2024, скаржниця ОСОБА_3 не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася за допомогою телефонограми, які не отримала у зв"язку з тим, що "абонент перебуває не в мережі". В судове засідання, призначене на 20.11.2024, скаржниця ОСОБА_3 не з"явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялася за місцем проживання за вказаною в скарзі поштовою адресою. Згідно відстеження поштового відправлення "вручено особисто 20.11.2024".
В судове засідання, призначене на 09.12.2024, скаржниця ОСОБА_3 не з"явилася, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялася за місцем проживання за вказаною в скарзі поштовою адресою. Згідно відстеження поштового відправлення "вручено особисто 27.11.2024". 06.12.2024 від ОСОБА_3 на адресу суду надійшла заява про перенесення судового засідання по справі у зв"язку з тим, що 09.12.2024 об 11 год 20 хв буде перебувати у м. Звягель та приймати участь у судовому засіданні у Новоград-Волинському міськрайонному суді Житомирської області по справі № 273/1993/24 як скаржник/потерпіла, тому не може з"явитися у судове засідання Червоноармійського районного суду 09.12.2024 на 10.10 год по даній справі та прийняти участь. До заяви ОСОБА_3 додала копію повістки від 28.11.2024 про виклик до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області в кримінальному провадженні № 273/1993/24 на 09.12.2024 на 11 год 20 хв.
Розглянувши клопотання скаржниці, дослідивши матеріали справи, слідча суддя дійшла такого висновку. Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом. Згідно положень ч. 2 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, яка розглядаються не пізніше п"яти днів з моменту надходження скарги.
При вирішенні клопотання скаржниці про перенесення розгляду скарги слідча суддя звертає увагу на те, що дана скарга подана скаржницею до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області 27.09.2024, до Червоноармійського районного суду Житомирської області дана скарга надійшла 13.11.2024. Першу судову повістку про виклик до Червоноармійського районного суду ОСОБА_3 отримала 20.11.2024, тоді як повістка про виклик до Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області для участі у розгляді заяви про відвід судді ОСОБА_6 була сформована 28.11.2024. Тому, враховуючи стислі строки розгляду скарг на бездіяльність під час досудового розслідування, суддя вважає, що дана справа є приорітетною. Оскільки скаржниця ОСОБА_3 не відмовилася від своєї заяви, беручи до уваги основні принципи судочинства, відповідно до яких сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов"язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, тому слідча суддя не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та приходить до висновку про розгляд справи по суті на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст. 2 КПК та своєчасному розгляду справи.
Інспектор - черговий Звягельського РВП ГУНП Житомирській області ОСОБА_4 в судове засідання не з"явився, подав до суду письмову заяву про розгляд скарги без його участі. Вимоги скарги заперечує та просить в її задоволенні відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
Розглянувши скаргу та дослідивши надані матеріали, слідча суддя дійшла такого висновку.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої
здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Слідчою суддею встановлено, що 19.09.2024 ОСОБА_3 звернулася до Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області із заявою про здійснення суддею ОСОБА_5 кримінального злочину, що, на думку скаржниці, підпадає під ознаки та кваліфікацію відповідно до статтей 111, 135, 136 КК України. Вказана заява зареєстрована у інформаційно-телекомунікаційній системі (журналі ЄО) Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області за № 14841 від 19.09.2024. Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Стаття 111 КК України встановлює відповідальність за державну зраду, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: перехід на бік ворога в умовах воєнного стану або в період збройного конфлікту, шпигунство, надання іноземній державі, іноземній організації або їх представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України. При цьому обов'язковою ознакою державної зради є мета - заподіяння шкоди суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України.
Статтею 135 КК України передбачено кримінальну відповідальність за залишення в небезпеці. Об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у завідомому залишенні без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через малолітство, старість, хворобу або внаслідок іншого безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, зобов'язаний був піклуватися про цю особу і мав змогу надати їй допомогу, а також у разі, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан
Статтею 136 КК України встановлено кримінальну відповідальність за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані. Об'єктивна сторона вказаних правопорушень виражається у двох формах: 1) ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан особи належним установам чи особам, якщо це спричинило тяжкі тілесні ушкодження; 2) Ненадання допомоги малолітньому, який завідомо перебуває в небезпечному для життя стані, при можливості надати таку допомогу або неповідомлення про такий стан дитини належним установам чи особам.
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням. Для здійснення цього завдання Кримінальний кодекс України визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили. Так, відповідно до ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників
кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).
З досліджених документів вбачається, що ОСОБА_3 просить внести відомості до ЄРДР про кримінальні правопорушення, передбачені ст. ст. 111, 135, 136 КК України, щодо судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_5 .
Згідно рішення Конституційного Суду України від 11.06.2020 № 7-р/2020 у справі №1-305/2019(7162/19) суддю може бути притягнуто до кримінальної відповідальності лише у випадку, коли правопорушення вчинено умисно, має місце свавільне зловживання повноваженнями судді, що перешкоджає здійсненню правосуддя чи переслідує нелегітимні цілі (заподіяння шкоди іншим особам або суспільним інтересам тощо), прикриваючись виконанням вимог закону.
Будь-яке кримінальне обвинувачення щодо судді має ґрунтуватися на приписах кримінального закону, що є достатньо чіткими, зрозумілими, однозначними та передбаченими, за умови встановлення гарантій, які забезпечують незалежність судді при здійсненні правосуддя.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вимогами ч. 5 ст. 214 КПК України передбачено, що до Єдиного реєстру досудових розслідувань, серед іншого, вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела.
Згідно ч. 1 ст. 11 КК України кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв'язку з ч.1 ст.2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом, і саме тому відомості, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Згідно Положення про порядок ведення ЄРДР та Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події встановлено обов'язок внесення до ЄРДР лише тих відомостей, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тобто злочину або кримінального проступку. Інші події розглядаються та відносно них приймаються рішення згідно із Законом України «Про звернення громадян» або Кодексом України про адміністративні правопорушення. Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Такі обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника,
неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті Кримінального кодексу України). КПК дійсно передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, однак не будь-яких та не усіх без винятку заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень. Така інформація необхідна для визначення того, що ставиться питання про вчинення саме кримінального правопорушення, та можливості спрямувати орган досудового розслідування на його розкриття, зібрання відповідних доказів. Враховуючи наведене, внесенню до ЄРДР підлягають лише ті відомості про кримінальне правопорушення, які містять достатню інформацію про кримінальне правопорушення.
У висновку судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 01.07.2013 щодо питання про початок кримінального провадження стосовно суддів, яке пов'язане зі здійсненням ними судочинства, зазначено, що для забезпечення незалежності суддів, при отриманні заяви про вчинений суддею злочину, який пов'язаний зі здійсненням ним судочинства, уповноважений орган повинен внести відомості до ЄРДР та розпочати розслідування тільки такої заяви або повідомлення, які містять ознаки кримінального правопорушення, а не будь-які інші. Такий обов'язок слідчого і прокурора визначено ч. 1 ст.2 КК України, оскільки підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Вказане слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу. Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР. Вказане відповідає і правовому висновку Верховного Суду у справі 30 вересня 2021 року у справі № 556/450/18, провадження № 51-4229км20, де суд зазначає, що слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР. Викладені у скарзі ОСОБА_3 аргументи про наявність у діях судді ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 111, 135, 136 КК України, є безпідставними і ґрунтуються на її суб'єктивній незгоді із процесуальною поведінкою та рішеннями судді. Таким чином, слідча суддя, розглянувши скаргу в межах питань, які були винесені на її розгляд, та перевіривши надані в обґрунтування цих питань докази, з урахуванням вищенаведеного дійшла до висновку про необґрунтованість доводів скарги ОСОБА_3 , в зв'язку з чим не знаходить підстав для її задоволення. Керуючись ст. ст. 214, 303-307, 309, 372 КПК України, слідча суддя П О С Т А Н О В И Л А :
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність поліцейського Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області лейтенанта поліції ОСОБА_4 та відповідальних осіб Звягельського РВП ГУНП в Житомирській області в порядку п. 1 ч. 1 ст.303 КПК України, відмовити. Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її проголошення, у разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка має право на оскарження, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідча суддя ОСОБА_1