Рішення від 14.11.2024 по справі 204/6002/24

Справа № 204/6002/24

Провадження № 2/204/2857/24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2024 року м. Дніпро

Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська, у складі:

головуючого - судді Приваліхіної А.І.,

за участю секретаря судового засідання - Єрмак Д.О.,

позивачів ОСОБА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_2 до Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів, - ОСОБА_5 , про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

18 червня 2024 року позивачі звернулися до суду з позовом до Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області, визначивши третьою особою ОСОБА_5 , із вимогою про визнання за кожним з них права власності на частку квартиру АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позову зазначено, що позивачі згідно свідоцтва про право власності на житло, виданого 12 червня 1996 року на підставі розпорядження (наказу) Петрівської сільської ради від 12 червня 1996 року № 29, у рівних частках є власниками квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з трьох кімнат, загальною площею - 69,6 кв. м, житловою площею - 41,6 кв. м. Зазначено, що до 2022 року позивачі проживали у вищевказаній квартирі, що підтверджується відповідними відмітками в їх паспортах. Вказано, що 24 лютого 2022 року рф, в порушення пункту 4 статті 2 Статуту Організації Об'єднаних Націй, здійснила акт військової агресії проти України, що підтверджується Резолюцією Генеральної асамблеї ООН від 02 березня 2022 (A/RES/ES-11/1). Тому, з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини, позивачі були вимушені переміститись з села Петрівське Волноваського району Донецької області. При цьому, позивачі стверджують, що їм відомо про те, що внаслідок військових дій, спричинених агресією російською федерацією проти України, їх квартира була пошкоджена. Однак, оцінити характер та обсяг наявних пошкоджень квартири на теперішній час не вбачається можливим. Разом з цим, зазначають, що 23 лютого 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України», який визначає правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України. В той же час, Постановами Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381 та від 30 травня 2023 року № 600 затверджені відповідні порядки, якими деталізовані та впроваджуються механізми, визначені положеннями закону про компенсацію. Так, однією з обов'язкових умов отримання компенсації за пошкоджене житло згідно положень Порядку надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією рф, з використанням електронної публічної послуги «є Відновлення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 р. № 381, є наявність відомостей про пошкоджений об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Натомість, Порядком надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 р. № 600, встановлено, що для отримання компенсації на знищений об'єкт нерухомого майна отримувачу компенсації необхідно провести дії щодо державної реєстрації припинення такого права відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Таким чином, будучи потенційними отримувачами компенсації для відновлення своєї квартири, пошкодженої внаслідок бойових дій, спричинених збройною агресією російської федерації, та виконуючи встановлені нормативно-правовими актами умови для отримання компенсації позивачі, звернулися із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради. Натомість, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно № 72456645 від 05 квітня 2024 року позивачам, було відмовлено у проведенні реєстраційних дій з огляду на те, що на сьогоднішній день неможливо отримати інформацію про зареєстровані права до 01 січня 2013 року на об'єкт нерухомого майна, розташований в селі Петрівське, оскільки не було надано інформаційну довідку від ТОВ «Волноваське бюро технічної інвентаризації» на запит державного реєстратора № 01.1-19/201 від 26 лютого 2024 року. Таким чином, зазначене рішення унеможливлює отримання в майбутньому позивачами компенсації для відновлення своєї квартири, а також позбавляє іншим чином можливості розпоряджатися своїм майном. Враховуючи відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення невизнаного права власності на квартиру, позивачі вимушені звертатись з даним позовом у порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Ухвалою суду від 24 червня 2024 року позовну заяву залишено без руху, позивачам надано строк на усунення недоліків (а. с. 39 та на звороті).

11 липня 2024 року недоліки, зазначені в ухвалі суду від 24 червня 2024 року, позивачами усунуто (а. с. 42-51).

Ухвалою суду від 02 серпня 2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження, без виклику сторін (а. с. 52), копія якої направлена учасникам справи 02 серпня 2024 року № 19261/24-вих/2/204/2857/24 (а. с. 53).

Ухвалою суду від 30 вересня 2024 року у справі здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження із викликом сторін (а. с. 66).

У судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_4 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, прохали суд їх задовольнити, обґрунтування надали аналогічні тексту позовної заяви.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням кожен окремо та в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 12 червня 1996 року на підставі розпорядження (наказу) Петрівської сільської ради від 12 червня 1996 року № 29 (а. с. 26-27), кожен з позивачів є власником частки квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 , яка складається з трьох кімнат, загальною площею - 69,6 кв. м.

Відповідно до технічного паспорту на квартиру (а. с. 28-29), квартира АДРЕСА_3 та складається з трьох кімнат, загальною площею 69,6 кв. м, житловою площею - 41.6 кв. м.

Позивач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та у 2022 році виїхав з с. Петрівське Волноваського району Донецької області до м. Дніпра, згідно з довідкою від 27 жовтня 2022 року № 1205-5002277571 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 16).

Також внутрішньо переміщеною особою є позивачка ОСОБА_4 , яка у 2022 році виїхала з с. Петрівське Волноваського району Донецької області до м. Дніпра, згідно з довідкою від 29 серпня 2022 № 1248-5002054243 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивачка фактично проживає за адресою: АДРЕСА_4 (а. с. 20).

Зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 27 серпня 2016 року (а. с. 25) вбачається, що у дівоцтві позивач ОСОБА_2 була іменована прізвищем « ОСОБА_6 ».

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно року Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради Александрук Г.В. № 72456645 від 05 квітня 2024 позивачам було відмовлено у проведенні реєстраційних дій, зокрема з тих підстав, що після завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не усунуті обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, а саме: не надано інформаційну довідку від товариства з обмеженою відповідальністю «Волноваське бюро технічної інвентаризації» на запит державного реєстратора № 01.1-19/201 від 26 лютого 2024 року.

З відповіді Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області № 0.53/15-2031/0/8-24 від 25 квітня 2024 року (а. с. 35 та на звороті) вбачається, що на теперішній час, населенні пункти Вугледарської територіальної громади знаходяться в зоні проведення активних бойових дій та тимчасовій окупації, тому роботу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на території Вугледарської міської територіальної громади не відновлено, а відповідний кваліфікований сертифікат відкритого ключа державного реєстратора речових прав виконавчого комітету Вугледарської міської ради є заблокованим. Згідно розпорядження начальника міської військової адміністрації від 14 листопада 2023 року № 124/200-23-д «Про тимчасове закріплення матеріалів технічної інвентаризації комунального підприємства Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг «Вугледарської міської територіально громади», тимчасово, протягом дії воєнного стану та 30 днів після його припинення чи скасування, матеріали технічної інвентаризації та архівні справи комунального підприємства Керуюча компанія з житлово-комунальних послуг «Вугледарської міської територіальної громади» закріплені за Вугледарською міською військовою адміністрацією Волноваського району Донецької області. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 710-р «Про визначення адміністративних центрі та затвердження територіальних громад Донецької області» визначена територія Вугледарської територіальної громади з центром у місті Вугледарі до складу якої входять АДРЕСА_5 , Степненська (Мар'їнський район). Відповідно до підпункту першого пункту 1 Постанови Верховної Ради від 17 липня 2020 року № 807-ІХ «Про утворення та ліквідацію районів» утворено у Донецькій області Волноваський район (з адміністративним центром у місті Волноваха) у складі територій Великоновосілківської селищної, Волноваської міської, Вугледарської міської, Комарської сільської, Мирненської селищної, Ольгинської селищної, Старомлинівської сільської, Хлібодарівської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України. При цьому, вказано, що враховуючи те, що с. Петрівське Волноваського р-ну Донецької обл., увійшло до складу території Вугледарської міської територіальної громади, архіви Волноваського бюро технічної інвентаризації стосовно села Петрівське не передавалися.

З відповіді відділу «Центру надання адміністративних послуг» Волноваської міської військово-цивільної адміністрації Волноваського району Донецької області № 01-12/219 від 26 квітня 2024 року (а. с. 36 та на звороті) вбачається, що наразі доступ до реєстрових книг та реєстраційних справ, зберігачем яких є ТОВ «Волноваське БТІ» - відсутній, оскільки підприємство та документація не евакуйовані та знаходяться на тимчасово окупованій території.

Відповідно до інформаційної довідки № 377817158 від 09 травня 2024 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а. с. 30) вбачається, що відомості в реєстрах відносно квартири АДРЕСА_1 відсутні.

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог ст. ст. 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Нормами ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Закону України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном на власний розсуд, учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Приписами ч. 1 ст. 317 ЦК України визначено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до вимог ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Так, Волноваська міська територіальна громада, до складу якої увійшло с. Петрівське, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 (із змінами відповідно Наказу № 360 від 10 жовтня 2024 року), з 10 березня 2022 року відноситься до тимчасово окупованих рф територій України, а до цього, з 24 лютого 2022 року по 09 березня 2022 року відносилося до територій ведення активних бойових дій.

Позивачі у позовній заяві зазначили про те, що їм достеменно відомо про те, що внаслідок активних бойових дій їх квартира АДРЕСА_1 була пошкоджена, але оцінити характер та обсяг пошкоджень квартири на теперішній час не вбачається можливим.

При цьому, суд враховує, що за загальновідомою інформацією на теперішній час у Волноваській територіальній громаді внаслідок бойових дій майже не залишилось вцілілих будинків, більшість будинків пошкоджені.

22 травня 2023 року набрав чинності Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» № 2923-ІХ від 23 лютого 2023 року, яким, зокрема, визначено правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Механізм надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення» визначений Порядком надання компенсації для відновлення окремих категорій об'єктів нерухомого майна, пошкоджених внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації, з використанням електронної публічної послуги «єВідновлення», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 2023 року № 381.

Так, пунктом 6 вищевказаного Порядку визначено, що компенсація надається виключно за умови, що відомості про право власності на пошкоджений об'єкт внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У пункті 13 цього ж Порядку закріплено, що для отримання компенсації необхідно з урахуванням пункту 13-1 цього Порядку, серед іншого, переконатися, що пошкоджений об'єкт внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно або у разі відсутності такого запису провести його реєстрацію.

Механізм надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна та її використання відповідно до вимог Закону України № 2923-ІХ від 23 лютого 2023 року визначений Порядком надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2023 року № 600.

Так, у пункті 13 даного Порядку визначено, що отримувач компенсації здійснює відповідно до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» дії щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об'єкт нерухомого майна.

Згідно з пунктом 24 вказаного Порядку, проведення виплат компенсації здійснюється за умови наявності відомостей щодо державної реєстрації припинення права власності на знищений об'єкт нерухомого майна, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, як для отримання компенсації для відновлення об'єктів нерухомого майна, так і для отримання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна необхідною є наявність інформації про об'єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як вже встановлено судом, відомості про об'єкт нерухомого майна - квартиру АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відсутні, що підтверджується Інформаційною довідкою з цих реєстрів щодо об'єкта нерухомого майна № 377817158 від 09 травня 2024 року (а. с. 30).

20 лютого 2024 року позивачі звернулись до державного реєстратора прав на нерухоме майно ОСОБА_7 з відповідною заявою (реєстраційний номер 59525727) з метою проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов'язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв'язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв'язку з вчиненням такої дії.

Позивачі у судовому засіданні надали для огляду оригінали свідоцтва про право власності на житло від 12 червня 1996 року, яке видано на підставі розпорядження (наказу) Петриківської сільської ради № 29 від 12 червня 1996 року, а також технічного паспорту на дану квартиру АДРЕСА_1 , але при цьому, зазначили про те, що на підтвердження їх права власності на цю квартиру вони не можуть надати відповідну довідку від ТОВ «Волноваське бюро технічної інвентаризації», оскільки вона на окупованій території.

Так, у листі Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області № 0.53/13-203/0/8-24 від 25 квітня 2024 року (а. с. 35 та на звороті) з-поміж іншого зазначено, що архіви Волноваського бюро технічної інвентаризації стосовно села Петрівське не передавалися, бо населенні пункти Вугледарської територіальної громади знаходяться в зоні проведення активних бойових дій та тимчасовій окупації. Тому, Вугладарська міська військова адміністрація не має можливості надати інформацію стосовно зареєстрованого права власності на квартиру АДРЕСА_1 .

05 квітня 2024 року державним реєстратором прав на нерухоме майно ОСОБА_7 було прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 72456645 у зв'язку з тим, що нею встановлено наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій, зокрема те, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме через те, що не надано інформаційну довідку від ТОВ «Волноваське бюро технічної інвентаризації» на запит державного реєстратора « 01.1-19/201 від 26 лютого 2024 року (а. с. 34 та на звороті).

Таким чином, позивачі, маючи оригінали документів на право власності на квартиру, не можуть провести її державну реєстрацію для отримання компенсації відповідно до Закон України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України», з тих підстав, що на теперішній час їх право власності на квартиру АДРЕСА_1 не визнається, а тому з метою захисту своїх прав на нерухоме майно та, з посиланням на статтю 392 ЦК України, позивачі вимушені звернутися до суду з даною позовною заявою про визнання права власності на належну їм квартиру.

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Таким чином, за приписами ст. 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред'явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою, по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Позивачами у спорі про визнання права власності є власники - особа, які мають право власності на майно (тобто вже стали його власниками, а не намагаються ним стати через пред'явлення позову).

Так, у роз'ясненнях, наведених у пункті 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК вказано, що власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.

Крім того, приписами ч. 1 ст. 321 ЦК України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1 , однак на теперішній час їх право власності на цю квартиру не визнається органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та позивачі не можуть здійснити у державного реєстратора прав на нерухоме майно державну реєстрацію їх права власності на квартиру, що позбавляє їх можливості розпорядитись своєю власністю на власний розсуд або отримати компенсацію за пошкоджене чи знищене майно.

З огляду на наведене, враховуючи те, що позивачі, маючи оригінали документів на право власності на квартиру, не можуть провести її державну реєстрацію, що в свою чергу, позбавляє їх можливості розпорядитись своєю власністю на власний розсуд або для отримання компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об'єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України», зокрема з тих підстав, що на теперішній час їх право власності на квартиру АДРЕСА_1 не визнається органами державної реєстрації прав на нерухоме майно, а відтак вони не можуть здійснити у державного реєстратора прав на нерухоме майно державну реєстрацію їх права власності на дану квартиру, зважаючи на те, що позивачі в іншій спосіб, окрім як звернутися з позовом до суду про визнання за ними права власності на нерухоме майно для захисту свого порушеного права не можуть, суд вважає за можливе визнати за кожним з позивачів право власності на частку квартири АДРЕСА_1 , а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити про те, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі. Отже, при ухваленні рішення по суті, суд повинен вживати всіх заходів задля того, щоб судове рішення було не лише законним, але й справедливим.

Європейський суд з прав людини вказав у своєму рішенні «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року вказав на те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 258, 265, 268, 280-288, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_4 ), до Вугледарської міської військової адміністрації Волноваського району Донецької області (85670, м. Вугледар, вул. 30-річчя Перемоги, буд. 16; ЄДРПОУ 44653576), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивачів - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_5 ), про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_4 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на частку квартири АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його проголошення або протягом 30 днів зо дня отримання учасниками справи його копії, якщо не буде оскаржено у встановленому законом порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна

Попередній документ
123565872
Наступний документ
123565874
Інформація про рішення:
№ рішення: 123565873
№ справи: 204/6002/24
Дата рішення: 14.11.2024
Дата публікації: 09.12.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Чечелівський районний суд міста Дніпра
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них:; про приватну власність, з них:; визнання права власності
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (14.11.2024)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 18.06.2024
Предмет позову: про визнання права власності
Розклад засідань:
14.11.2024 10:45 Красногвардійський районний суд м.Дніпропетровська