04 грудня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2031/24
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправним та скасування наказу, -
ОСОБА_1 , через адвоката Охременка А.В., звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 про визнання незаконним та скасування наказу №47 від 18.02.2024 року.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 проходить військову службу за призовом під час мобілізації у складі військової частини НОМЕР_2 . У серпні 2023 року він після закінчення відпустки не зміг повернутися до місця розташування військової частини через значне погіршення стану здоров'я. Позивач направляв до військової частини НОМЕР_2 рапорти про надання йому медичної допомоги та направлення на лікування. Однак відповідач не направив його на лікування, навіть попри судове рішення в адміністративній справі №340/8889/23. У березні 2024 року позивачу стало відомо, що командир військової частини НОМЕР_2 видав наказ №47 від 18.02.2024 року, яким його визнано таким, що самовільно залишив територію військової частини, призупинено виплату йому грошового забезпечення та знято з усіх видів забезпечення. Позивач вважає цей наказ незаконним та стверджує, що він не прибув на військову службу через ненадання йому медичної допомоги з боку відповідача. Вказує, що наказ №47 від 18.02.2024 року виданий безпідставно та передчасно, без проведення службового розслідування та без відібрання пояснень у позивача. З цих підстав представник позивача просить визнати спірний наказ незаконним та скасувати його.
Ухвалою судді від 08.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що військовослужбовець ОСОБА_1 08.08.2023 року не повернувся з відпустки до місця розташування військової частин НОМЕР_2 . Згідно з висновками службового розслідування, проведеного за фактом відсутності солдата ОСОБА_1 на військовій службі, не встановлено поважних причин, які унеможливлювали його повернення до військової частини. На підставі матеріалів службового розслідування 27.11.2023 року слідчим ТУ ДБР внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" наказом командира військової частини НОМЕР_4 по особовому складу №51-РС від 18.02.2023 року позивачу військову службу призупинено з 27.11.2023 року. Цей наказ став підставою для видання командиром військової частини НОМЕР_2 наказу по стройовій частині №47 від 18.02.2023 року, яким позивачу призупинено виплату грошового забезпечення та знято з усіх видів забезпечення. Доводячи законність спірного наказу, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 року "Про загальну мобілізацію" 31.03.2022 року призваний на військову службу по мобілізації. З 22.04.2022 року він призначений на посаду кухаря їдальні взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_2 , зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та на всі види забезпечення.
Військова частина НОМЕР_2 функціонує як НОМЕР_5 окремий танковий батальйон, що діє у складі 10-го армійського корпусу (оперативно-тактичного з'єднання Сухопутних військ Збройних Сил України), підпорядкований оперативному командуванню " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
У період з 27.07.2023 року по 07.08.2023 року позивач перебував у відпустці. Згідно з відпускним квитком №217 від 26.07.2023 року солдат ОСОБА_1 повинен прибути до військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 ) 08.08.2023 року.
Втім на службу він не з'явився, а за цим фактом наказом командира військової частини НОМЕР_2 №246 від 08.08.2023 року призначено службове розслідування.
Позивач, перебуваючи у м. Кропивницькому, надіслав поштою командиру військової частини НОМЕР_2 рапорти від 13.08.2023 року та від 16.08.2023 року, у яких просив надати йому медичну допомогу - направити на стаціонарне лікування поза розташуванням військової частини до КНП "Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської обласної ради (військова частина НОМЕР_6 ).
Не отримавши відповіді на ці рапорти, позивач у жовтні 2023 року звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_2 , оскаржуючи її бездіяльність щодо нерозгляду рапорту.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29.12.2023 року в адміністративній справі №340/8889/23 позов ОСОБА_1 задоволено та зобов'язано військову частину НОМЕР_2 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 13.08.2023 року про направлення його на стаціонарне лікування.
На виконання цього судового рішення командир військової частини НОМЕР_2 розглянув рапорт позивача від 13.08.2023 року та надав відповідь №1439/347 від 15.02.2024 року, у якій запропонував йому для прийняття рішення про направлення його на лікування прибути до розташування військової частини НОМЕР_2 та звернутися до начальника медичної служби для проведення обстеження. Повідомив, що у зв'язку з тривалою відсутністю позивача на службі проведено службове розслідування та встановлено у його діях ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України (самовільне залишення військової частини або місця служби).
Між тим, слідчий П'ятого слідчого відділу (з дислокацією у м. Чернігові) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Києві, 27.11.2023 року вніс до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України. Відомості внесені на підставі матеріалів службового розслідування, які надійшли з військової частини НОМЕР_2 , та згідно з якими солдат ОСОБА_1 08.08.2023 року самовільно залишив розташування військової частини, а обов'язки військової служби не виконує (кримінальне провадження №62023100150000535).
За наказом командира НОМЕР_7 армійського корпусу (військова частина НОМЕР_4 ) №235-РС від 04.12.2023 року (по особовому складу) відповідно до пп.14 п.116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України солдат ОСОБА_1 , кухар їдальні взводу матеріального забезпечення, з 04.12.2023 року звільнений із займаної посади, зарахований у розпорядження командира 10-го армійського корпусу із залишенням на всіх видах забезпечення та у списках 12-го окремого танкового батальйону.
Згодом наказом командира НОМЕР_7 армійського корпусу (військова частина НОМЕР_4 ) №51-РС від 18.02.2024 року (по особовому складу) відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" солдату ОСОБА_1 , колишньому кухарю їдальні взводу матеріального забезпечення 12-го окремого танкового батальйону, призупинено військову службу у Збройних Силах України з 27.11.2023 року.
На підставі цього наказу командир військової частини НОМЕР_2 видав наказ №47 від 18.02.2024 року (по стройовій частині), пунктом 7 якого солдату ОСОБА_1 відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" з 27.11.2023 року призупинено виплату грошового забезпечення та знято з усіх видів забезпечення, наказано не враховувати його до чисельності Збройних Сил України.
Отримавши витяг з цього наказу разом із листом командира військової частини НОМЕР_2 №1436/486 від 03.03.2024 року та не погодившись з ним, позивач 02.04.2024 року звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з частинами 2, 3 статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військова служба призупиняється для військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.
Початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального правопорушення (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань).
Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту "г" частини другої, пункту "г" частини третьої, підпункту "д" пункту 1, підпункту "в" пункту 2 частини четвертої, підпунктів "е" пунктів 1 і 2, підпункту "в" пункту 3 частини п'ятої та підпункту "е" пункту 1, підпункту "д" пункту 2, підпункту "в" пункту 3 частини шостої статті 26 цього Закону, крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.
Військовослужбовці, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 Кримінального кодексу України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту "ґ" пункту 1 частини четвертої, підпунктів "д" пунктів 1 та 2 частини п'ятої та підпункту "д" пункту 1, підпункту "ґ" пункту 2 частини шостої статті 26 цього Закону.
Для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.
Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби.
Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (надалі - Положення №1153/2008), яке на час виникнення спірних правовідносин містило такі норми:
I. Загальна частина
12. Встановлення, зміна або припинення правових відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом та за призовом осіб офіцерського складу (зокрема, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, переміщення по службі, звільнення з військової служби, залишення на військовій службі понад граничний вік перебування на військовій службі, направлення за кордон, укладення та припинення (розірвання) контракту, продовження його строку, призупинення контракту та військової служби тощо) оформлюється письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких встановлюються Міністерством оборони України.
Право видавати накази по особовому складу надається командирам, командувачам, начальникам, керівникам (далі - командири (начальники) органів військового управління, з'єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, які утримуються на окремих штатах (далі - військові частини), за посадами яких штатом передбачено військове звання полковника (капітана 1 рангу) і вище, а також керівникам служб персоналу Міністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.
Продовження дії контрактів із військовослужбовцями, які звільняються, у випадках, визначених законодавством, затвердження військовослужбовців на посади за мобілізаційним планом, присвоєння та позбавлення військового звання, пониження та поновлення у військовому званні, призначення на посади та звільнення з посад, призупинення військової служби або звільнення з військової служби осіб, які проходять строкову військову службу, оформлюється письмовими наказами по стройовій частині.
IV. Призначення на посади та звільнення з посад
81. Призначення на посади здійснюється:
1) військовослужбовців, які проходять військову службу (крім військовослужбовців строкової військової служби) - Міністром оборони України та посадовими особами відповідно до номенклатури посад для призначення військовослужбовців (далі - номенклатура посад), яка затверджується Міністром оборони України.
Перебування військовослужбовців у розпорядженні відповідних командирів
116. Зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається в разі:
14) якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.
Військовослужбовці звільняються з посад та зараховуються в розпорядження посадових осіб наказами командирів (начальників), які мають право призначення на ці посади.
Військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов'язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування у розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду).
117. Призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади, за винятком випадків, передбачених підпунктами 12 - 16 пункту 116 цього Положення.
Порядок призупинення та продовження військової служби
144-1. Для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
144-2. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.
Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України.
144-3. Звільнення з посад військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.
Звільнення з посад військовослужбовців, призначених на посади Президентом України, військову службу яким призупинено, здійснюється Президентом України.
У разі відсутності повноважень щодо звільнення з посади військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини подає витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань безпосередньо посадовій особі, яка має таке право, для видання наказу по особовому складу.
Наказ по особовому складу доводиться до військової частини та інших посадових осіб у порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Командир (начальник) військової частини на підставі наказу по особовому складу про звільнення військовослужбовця, військову службу якого призупинено, з посади:
- видає наказ по стройовій частині про призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення військовослужбовця та виключення його із списків особового складу військової частини;
- організовує внесення запису до примірника контракту, що зберігається в особовій справі військовослужбовця, про призупинення дії контракту;
- надсилає витяг із наказу та облікові документи військовослужбовця до органу військового управління, визначеного Міністерством оборони України.
Облік військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється в порядку, визначеному Міністерством оборони України.
Згідно з пунктом 4.17 розділу IV Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України №170 від 10.04.2009 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 року за №438/16454, зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб здійснюється з урахуванням таких особливостей:
- звільнення з посади і зарахування в розпорядження проводяться за підставами, визначеними пунктом 116 Положення, наказом посадової особи, до номенклатури посад якої належить посада військовослужбовця, або наказом прямого командира (начальника) цієї посадової особи;
- зарахування проводиться в розпорядження посадової особи, до компетенції якої належить вирішення питання дальшого службового використання військовослужбовця, або, в разі неможливості вирішення цього питання, - у розпорядження прямого командира (начальника);
- звільнення з посад і зарахування військовослужбовців у випадках, визначених підпунктами 8, 10, 12-1, 13, 14 пункту 116 Положення, проводяться в стислі строки в розпорядження посадової особи, до номенклатури посад якої належить посада військовослужбовця.
Відповідно до пункту 15 розділу ІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 року № 280, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.11.2022 року за №1407/38743, виключення із списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в такі строки: військовослужбовців, військову службу яким призупинено та звільнено з посади наказом відповідного командира (керівника),- після надходження витягу з наказу по особовому складу.
Підставою для призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та виключення із списків особового складу військової частини наказами по стройовій частині офіцерів, осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які самовільно залишили військові частини або місця служби, дезертирували або добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, є наказ по особовому складу про звільнення їх з посади (чи рішення суду (або належним чином завірена його копія) про оголошення таких військовослужбовців безвісно відсутніми або померлими). Наказ по особовому складу щодо звільнення таких військовослужбовців з посад доводиться до військової частини не пізніше семи діб з дня видання наказу.
Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, вважаються тимчасово відсутніми і обліковуються у штабі військової частини у книзі обліку тимчасово відсутнього і тимчасово прибулого до військової частини особового складу в окремому розділі, вони не входять до чисельності особового складу військової частини.
Особові справи, послужні картки та решту облікових документів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, військову службу яким призупинено, разом з витягами з наказів по особовому складу про призупинення військової служби та наказів по стройовій частині про призупинення виплати їм грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення та виключення їх із списків особового складу військової частини надсилаються для подальшого обліку та зберігання до служб персоналу вищих штабів (органів військового управління) або кадрових центрів за підпорядкованістю, які ведуть облік цих осіб рядового, сержантського і старшинського складу за послужними картками.
Пунктом 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 року за №745/32197 (надалі - Порядок №260), передбачено, що військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.
Суд зазначає, що самовільне залишення військовослужбовцем військової частини або місця служби, а також нез'явлення його вчасно на службу з відрядження, відпустки або з лікувального закладу без поважних причин тривалістю понад три доби, є військовим кримінальним правопорушенням, передбаченим статтею 407 КК України. Для таких військовослужбовців військова служба призупиняється. Про вказані факти командири військових частин повідомляють правоохоронні органи (органи досудового розслідування) відповідно до статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Інструкції з надання доповідей і донесень про події, кримінальні правопорушення, військові адміністративні правопорушення та адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, порушення військової дисципліни та їх облік у Міністерстві оборони України, Збройних Силах України та Державній спеціальній службі транспорту, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 29.11.2018 року № 604. День внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальне правопорушення є початком призупинення військової служби. З цього дня виплата грошового забезпечення та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються. Час призупинення військової служби не зараховується до строку військової служби та вислуги у військовому званні. Під час призупинення військової служби військовослужбовці не мають права на пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців. Призупинення військової служби оформлюється наказом по особовому складу після отримання письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань). Такий наказ по особовому складу є підставою для видання наказу по стройовій частині про призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення військовослужбовця та виключення його із списків особового складу військової частини.
Суд установив, що військовослужбовець ОСОБА_1 у серпні 2023 року не прибув до місця дислокації військової частини НОМЕР_2 після відпустки.
Військова частина НОМЕР_2 за цим фактом провела службове розслідування та відповідно до частини 4 статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України направила до органу ДБР повідомлення про вчинене правопорушення, яке містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 407 КК України. До Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинене кримінальне правопорушення внесені слідчим органу ДБР 27.11.2023 року, а 16.01.2024 року до військової частини НОМЕР_2 направлено відповідний витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
На той час позивач перебував у списках особового складу військової частини НОМЕР_2 . Втім обов'язки військової служби він не виконував з 08.08.2023 року, коли не з'явився у військову частину. Відтоді на службу він не повернувся. У зв'язку з цим він з 04.12.2023 року був звільнений з займаної військової посади та на підставі пп.14 п.116 Положення №1153/2008 зарахований у розпорядження командира військової частини НОМЕР_8 ( НОМЕР_9 армійський корпус) відповідно до його наказу по особовому складу №235-РС від 04.12.2023 року, із залишенням у списках військової частини НОМЕР_2 .
Отримавши витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 16.01.2024 року, командир військової частини НОМЕР_8 , до чиєї номенклатури належала колишня посада позивача і в розпорядженні якого він перебував, видав наказ по особовому складу №51-РС від 18.02.2024 року про призупинення військової служби солдата ОСОБА_1 у Збройних Силах України з 27.11.2023 року.
Згідно з частиною 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" день 27.11.2023 року є початком призупинення військової служби позивача, а з цього дня виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення призупиняються.
Тож на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_8 по особовому складу №51-РС від 18.02.2024 року командир військової частини НОМЕР_2 видав спірний наказ по стройовій частині №47 від 18.02.2024 року, яким солдату ОСОБА_1 з 27.11.2023 року призупинено виплату грошового забезпечення та знято з усіх видів забезпечення, як це передбачено абзацом 3 частини 2 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", абзацами 5 - 6 пункту 144-3 розділу IV Положення №1153/2008, пунктом 15 розділу І Порядку №260.
Цей наказ не є наказом про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності і в ньому не йде мова про визнання ОСОБА_1 таким, що самовільно залишив військову частину, про що помилково стверджує його представник у позові. Видання такого наказу не потребує проведення службового розслідування.
Позивач не оскаржує накази командира військової частини НОМЕР_8 по особовому складу №235-РС від 04.12.2023 року про звільнення з військової посади, №51-РС від 18.02.2024 року про призупинення військової служби, видані щодо нього у зв'язку з його відсутністю на службі без поважних причин.
У позові представник позивача заперечує факт самовільного залишення ним військової служби та доводить, що він вчасно не з'явився на службу у військову частину НОМЕР_2 з поважних причин, а саме через погіршення стану здоров'я та потребу у лікуванні, що не враховано відповідачем.
Суд зазначає, що у разі незгоди військовослужбовця з висновками або порядком проведення службового розслідування, призначеного за фактом порушення військової дисципліни, належним способом захисту прав є оскарження рішення, прийнятого за результатами службового розслідування, як це передбачено пунктом 3 розділу IV, пунктом 4 розділу VI Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 року № 608.
Також згідно з абзацом 16 пункту 1 розділу II цього Порядку військовослужбовець вправі з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри, звернутися до відповідного командира за призначенням службового розслідування, якщо воно не проводилося.
Позивач у цій справі не оскаржує рішення, прийняті за результатами службового розслідування, або бездіяльність відповідача щодо непроведення службового розслідування за фактом відсутності його на службі.
Тому суд не вдається в дослідження обставин щодо неприбуття позивача на службу у військову частину НОМЕР_2 у серпні 2023 року та після цього, поважності/неповажності причин, у зв'язку з якими він не з'явився на службу, та наявності/відсутності у його діях порушення військової дисципліни, а також відхиляє доводи позивача про порушення процедури проведення службового розслідування, оскільки ці обставини з огляду на предмет позову, не входять у предмет доказування у даній справі.
У межах спірних правовідносин суд установив, що оскаржуваний наказ командира військової частини НОМЕР_2 №47 від 18.02.2024 року про призупинення позивачу виплати грошового забезпечення та здійснення інших видів забезпечення виданий правомірно, а підстави для його скасування відсутні.
Тому у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.
Судові витрати сторони у справі не понесли.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд,
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ