05 грудня 2024 рокум. Ужгород№ 260/7068/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Скраль Т.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код ЄДРПОУ 20453063) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
12 листопада 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, якою просить: 1) визнати протиправними дії та рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо встановлення та виплату з 01.03.2024 ОСОБА_1 пенсії з урахуванням максимального розміру в сумі 26866,64 грн.; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, що зазначені в оновленій довідці № 33/27-77 від 11 травня 2021 року виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум.
18 листопада 2024 року ухвалою суду відкрито провадження по даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Зобов'язано Головне управління ПФУ в Закарпатській області надати суду до 29 листопада 2024 року пенсійну справу ОСОБА_1 .
21 листопада 2024 року на виконання вимог суду, відповідачем надано оригінал пенсійної справи ОСОБА_1 № 104/4211.
1. Позиції сторін.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Конституційного Суду України від 2012.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. Відповідно до пункту 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення тобто 20.12.2016 року. Тому обмеження Головним управлінням Пенсійного фонду України в Закарпатській області максимального розміру пенсії пенсіонеру, право на пенсійне забезпечення якого встановлено Законом №2262-ХІІ є протиправним.
25 листопада 2024 року відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просять відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування зазначено, що на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15.01.2024 року по справі №260/10906/23 Головним управлінням здійснено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , яким було відновлено з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум. При цьому, після виконання попереднього рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 року по справі № 260/5660/22, з 01.05.2023 розмір пенсії позивача склав 26886,64 грн. та вже перевищував максимальний розмір пенсії встановлений законодавством. З 01.01.2024 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність в сумі 2361,00 грн. Головним управлінням Пенсійного фонду в Закарпатській області здійснено перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.03.2024 року у розмірі 26886,64 грн. з урахуванням попереднього рішення суду, який перевищує максимальний розмір пенсії, встановлений законодавством.
Відповідно до статті 229 частини 4 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
2. Обставини, встановлені судом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років з 10 лютого 2003 року.
15 січня 2024 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/10906/23, яке набрало законної сили 14 лютого 2024 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
20 лютого 2024 року на виконання рішення суду відповідачем з 01 липня 2021 року здійснено перерахунок пенсії з врахуванням щомісячної доплати 2 000 грн, відповідно до Постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 року, однак застосовано обмеження пенсії максимальним розміром 23 584,77 грн.
З 01 березня 2024 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії, однак застосовано обмеження пенсії максимальним розміром 26 886,64 грн., (а.с. 20).
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду.
3. Мотиви суду та норми права, застосовані судом.
Відповідно до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
У такій редакції вказану частину статті 43 Закону №2262-XII викладено відповідно до Закону № 3668-VI від 08.07.2011.
Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011, який набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих), зокрема, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати 10740 гривень.
У зв'язку з чим, на підставі вказаного Закону були внесені зміни до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Так, згідно частини 7 статті 43 Закону №2262-XII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини 7 статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року №2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 01.01.2016 року по 31.12.2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 грн.
В мотивувальній частині вказаного рішення, а саме в пункті 2.3. Конституційний Суд України зазначив, що з підстав, наведених у цьому Рішенні, підлягають визнанню такими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення першого речення частини сьомої статті 43 Закону №2262, згідно з якими “максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність».
При цьому, у відповідності до пункту 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, положення частини 7 статті 43 Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Згідно з частиною 2 статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Отже, правовим наслідком прийняття Конституційним Судом України Рішення по справі №7-рп/2016 від 20.12.2016 року є втрата чинності із 20 грудня 2016 року положення частини 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Таким чином, з 20.12.2016 року частина 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність.
При цьому, слід зазначити, що у 2019-2023 роках будь-яких змін до статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не вносилось.
Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України рішення №7-рп/2016 від 20.12.2016 року, обмеження розміру пенсії позивача 10 (десятьма) прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність - є неправомірним.
Конституційний Суд України неодноразово висновував стосовно того, що заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв'язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.
Зміст та обсяг досягнутих соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства чи шляхом ігнорування рішень Конституційного Суду України та конституційних прав.
Судом встановлено, що 15 січня 2024 року рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду по справі № 260/10906/23, яке набрало законної сили 14 лютого 2024 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01 липня 2021 року щомісячну доплату у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», з урахуванням виплачених сум.
20 лютого 2024 року на виконання рішення суду відповідачем з 01 липня 2021 року здійснено перерахунок пенсії з врахуванням щомісячної доплати 2 000 грн, відповідно до Постанови КМУ № 713 від 14.07.2021 року, однак застосовано обмеження пенсії максимальним розміром 23 584,77 грн.
З 01 березня 2024 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії, однак застосовано обмеження пенсії максимальним розміром 26 886,64 грн., (а.с. 20).
Таким чином, судом встановлено обмеження пенсії максимальним розміром з 01 березня 2024 року, оскільки пенсію нараховано у розмірі 31 886,64 грн.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування обмеження максимальним розміром при перерахунку пенсії позивача та з метою ефективного захисту прав позивача - зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 березня 2024 року виплату пенсії позивачу без обмеження максимальним розміром, з врахуванням проведених виплат.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги в частині зобов'язання перерахувати пенсію виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, що зазначені в оновленій довідці № 33/27-77 від 11 травня 2021 року виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області», оскільки за приписами частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
З урахуванням наведеного суд зауважує, що право на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Суд враховує, що спір у цій справі стосувався здійснення з 01 березня 2024 року перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром і в цій частині спір вирішений на користь позивача.
Натомість матеріали справи не містять доказів існування спору щодо відсоткового значення розміру пенсії 90 % сум грошового забезпечення, що зазначені в оновленій довідці № 33/27-77 від 11 травня 2021 року виданої Державною установою «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Закарпатській області» між сторонами на час розгляду цієї справи у суді.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС Українипри частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивач при поданні адміністративного позову сплатив судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн, що підтверджується квитанцією від 12 листопада 2024 року № 0201210035, (а.с. 18).
Таким чином, вказана сума судових витрат підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 139, 242-246, 255, 295 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо застосування обмеження максимальним розміром при перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити з 01 березня 2024 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з врахуванням проведених виплат.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (88008, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, буд. 4, код ЄДРПОУ 20453063) судові витрати у розмірі 1 211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.) сплаченого судового збору.
5. В решті позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 05 грудня 2024 року.
СуддяТ.В.Скраль