Справа № 157/1095/24
Провадження №2/157/380/24
03 грудня 2024 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області
в складі головуючого - судді Гамули Б.С.,
з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка позивачки ОСОБА_1 залишилось спадкове майно, до складу якого входить житловий будинок та надвірні будівлі і споруди на АДРЕСА_1 , які побудовані в 1980 році за час перебування у шлюбі.
Спадкоємцями першої черги за законом є позивачка та відповідачі, які не претендують на спадщину. До складу спадкового майна входить вказаний вище житловий будинок, на який позивачка не може отримати свідоцтво про право на спадщину через відсутність на будинковолодіння правовстановлюючих документів і в позасудовому порядку вирішити це питання неможливо.
Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просить суд визнати за нею право власності на житловий будинок та господарські будівлі, що знаходяться на АДРЕСА_1 .
Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, подала заяву, де просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги задовольнити.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, подали заяви, в яких просять справу розглянути за їх відсутності, позовні вимоги визнають повністю.
Оскільки відповідачі визнають позов повністю, суд на підставі ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України ухвалює рішення в підготовчому засіданні.
Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до повного задоволення.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтями 60, 70 Сімейного кодексу України встановлено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 за життя належала 1/2 частина житлового будинку загальною площею 86,2 кв. м із господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Решта садиби належить позивачці ОСОБА_1 на праві спільної сумісної власності. ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Заповіту не залишив. Спадщину після його смерті своєчасно прийняла його дружина ОСОБА_1 шляхом постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини та шляхом подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців із часу відкриття спадщини.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відмовилась від свого права на спадщину, про що подали нотаріусу відповідні заяви.
Зазначені обставини визнані відповідачами в поданих до суду заявах та підтверджуються дослідженими судом документами, зокрема: свідоцтвами про народження серії НОМЕР_1 від 16.05.1991, серії НОМЕР_2 від 18.09.1982, серії НОМЕР_3 від 15.02.2002, свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 21.01.1978, свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_5 від 27.10.2001, свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 22.02.2006, свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 09.12.2013, листом державного нотаріуса Камінь-Каширської державної нотаріальної контори Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Хоми Ю.М. від 05.06.2024 №350/01-16, довідкою Бузаківського старостинського округу Виконавчого комітету Камінь-Каширської міської ради Волинської області №683 від 22.05.2024, витягом вказаного старостинського округу з погосподарської книги №1 за 2021-2024 роки с. Бузаки Камінь-Каширського району Волинської області №680 від 05.06.2024, технічним паспортом на житловий будинок садибного типу на АДРЕСА_1 , виготовленим станом на 26 червня 2024 року, повідомленням КП «Волиньпроект» Волинської обласної ради №4042/01-04 від 16.07.2024, спадковою справою №115/2014 до майна померлого ОСОБА_1 , інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №388317965 від 25.07.2024.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за законом на 1/2 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських та побутових будівель і споруд, що знаходиться по АДРЕСА_1 та власником іншої частини цього будинковолодіння, фактично набула на нього право власності. На тепер право власності на це майно ніким не оспорюється, а тому суд вважає, що є всі підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності на вказане вище нерухоме майно.
Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 200, 263-265 ЦПК України, статтями 328, 1216, 1261, 1268, 1269, 1273, 1296 ЦК України, статтями 60, 70 СК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Повне ім'я, місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_8 ; відповідач ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_9 ; відповідач ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_10 ; відповідач ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_11 .
Головуючий: Б.С. Гамула