02 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 338/748/23
провадження № 51 - 2975 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженої ОСОБА_4 на вирок Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2023 року та ухвалу Івано-Франківського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року,
встановив:
Вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2023 ОСОБА_4 засуджено за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (далі- КК) до покарання у виді 160 (сто шістдесят) годин громадських робіт.
Вирішено питання щодо цивільного позову та долі речових доказів.
Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року вирок місцевого суду залишено без зміни.
До Верховного Суду надійшла чергова касаційна скарга засудженої ОСОБА_4 , з клопотанням про поновлення строку на касаційне оскарження вищевказаних судових рішень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК ) касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Крім того, правило дотримання тримісячного строку для подання касаційної скарги має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, не змушуючи зацікавлених осіб перебувати у стані невизначеності. При цьому, це правило надає сторонам кримінального провадження достатній строк для роздумів, у межах якого вони зобов'язані (мають право) вчинити процесуальну дію.
За приписами ч. 1 ст. 26 КПК сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 117 КПК встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. До таких причин відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об'єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.
Отже, у контексті забезпечення реалізації права на оскарження судового рішення та вирішення питання поновлення строків на таке оскарження у рішеннях ЄСПЛ сформувалась стала практика, відповідно до якої поновлення строків на оскарження може бути виправданим, якщо пропуск строку є поважний, об'єктивно незалежний від волі та поведінки скаржника.
До того ж, правило початку перебігу строку на касаційне оскарження, визначене ст. 426 КПК, є загальним для всіх учасників кримінального провадження за винятком засудженого, який перебуває під вартою.
Ухвала суду апеляційної інстанції постановлена щодо ОСОБА_4 06 лютого 2024 року. Так як засуджена під вартою не перебуває, останнім днем звернення до суду касаційної інстанції зі скаргою для неї є 07 травня 2025 року.
Разом з цим, із моменту закінчення строку на касаційне оскарження вироку місцевого суду та ухвали апеляційного суду до моменту звернення засудженої ОСОБА_4 із касаційною скаргою на зазначені судові рішення пройшло майже шість місяців.
Засуджена ОСОБА_4 повторно подала касаційну скаргу на вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду щодо неї 26 листопада 2024 року, тобто поза межами строку на касаційне оскарження, і знову ставить питання про поновлення їй пропущеного строку. При цьому причина пропуску такого строку, яку зазначає у своєму клопотанні засуджена, є аналогічною тій, яка була визнана Касаційним кримінальним судом не поважною.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не знаходить підстав для поновлення засудженій ОСОБА_4 строку на касаційне оскарження судових рішень.
Відповідно до положень КПК касаційна скарга повертається, якщо її подано після закінчення строку на касаційне оскарження, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Керуючись п. 3 ч. 3 ст.429 КПК, Суд
постановив:
Відмовити засудженій ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження вироку Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 03 жовтня 2023 року та ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 06 лютого 2024 року щодо неї.
Повернути касаційну скаргу засудженій ОСОБА_4 разом з усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_5 ОСОБА_2 ОСОБА_3