29 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 363/1344/23
Провадження № 61-14326ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А. ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржниця), в інтересах якої діє адвокат Ружанський Леонід Володимирович (далі - адвокат),
на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 4 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_2 (далі - позивач) до ОСОБА_3 та скаржниці про стягнення боргу і
1. 26 жовтня 2024 року адвокат в інтересах скаржниці подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення та скерувати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо строку на касаційне оскарження
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
4.1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).
4.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
4.3. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.4. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
4.5. 28 серпня 2024 року апеляційний суд прийняв оскаржену постанову, того ж дня склав її повний текст. Скаржник подав касаційну скаргу 26 жовтня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. У касаційній скарзі просив поновити строк на касаційне оскарження, бо постанову суду апеляційної інстанції адвокат отримав лише 7 жовтня 2024 року. Для підтвердження додав подані у суд першої інстанції два клопотання від 17 і від 23 вересня 2024 року про отримання рішення суду та про ознайомлення з матеріалами справи, у яких просив, зокрема, видати копію рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду. Наприкінці повторного клопотання від 23 вересня 2024 року є розписка адвоката від 7 жовтня 2024 року про отримання «рішення та ухвали». Однак відсутні дані, що апеляційний суд не вручив копію оскарженої постанови скаржниці в день виготовлення повного тексту, не надіслав цю постанову поштою або до електронного кабінету чи надіслав, але скаржниця або адвокат постанову не отримали до 7 жовтня 2024 року (відповідна інформація може бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає). З огляду на вказане скаржниця має додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження, надавши відповідну інформацію з документальним підтвердженням (наприклад, копії з матеріалів справи чи відповідь апеляційного суду на запит).
(2) Щодо вимог до змісту касаційної скарги
5. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
5.1. 18 жовтня 2023 року введений в дію Закон № 3200-IX. Згідно з цим Законом парламент вніс зміни до процесуальних кодексів щодо обов'язкової реєстрації та використання вказаних електронних кабінетів.
5.2. Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат (абзаци перший і другий частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
5.3. Тому адвокат зобов'язаний зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами.
5.4. Якщо реєстрація електронного кабінету у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суперечить релігійним переконанням особи, яка зобов'язана його зареєструвати відповідно до цієї частини, передбачені цим Кодексом процесуальні наслідки звернення до суду такою особою без реєстрації електронного кабінету у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду не застосовуються за умови, що особа заявила про такі обставини одночасно із поданням відповідного документа шляхом подання окремої обґрунтованої письмової заяви (абзац третій частини шостої статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
5.5. З огляду на цей припис про неможливість зареєструвати електронний кабінет через релігійні переконання адвокат мав повідомити одночасно з поданням касаційної скарги з наведенням мотивів такої неможливості в окремій письмовій заяві.
5.6. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
5.7. Адвокат усупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України не вказав про наявність або відсутність у нього та у скаржниці електронних кабінетів. Заяву про неможливість зареєструвати такий кабінет адвокат не подав. Від обов'язку зазначити у касаційній скарзі відомості про наявність або відсутність електронного кабінету не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.
(3) Щодо дотримання принципу рівності
6. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повиннобути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
6.1. Скаржниця додала до касаційної скарги (1) квитанцію про сплату судового збору, (2) копії рішення Вишгородського районного суду Київської області від 4 березня 2024 року та постанови Київського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 363/1344/23, (3) копії рішення Вишгородського районного суду Київської області від 10 квітня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року у справі № 363/3165/23, (4) копію клопотання про отримання рішення суду та про ознайомлення з матеріалами справи від 17 вересня 2024 року, (5) копію клопотання про отримання рішення суду та про ознайомлення з матеріалами справи від 23 вересня 2024 року, (6) копію ордера на надання правничої допомоги, (7) копію договору про надання правової допомоги від 5 вересня 2024 року, (8) копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та витягу з Єдиного реєстру адвокатів України.
6.2. Однак скаржниця не додала копії таких документів відповідно до кількості учасників справи. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржниця подала касаційну скаргуразом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками.
(4) Щодо сплати судового збору
7. До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
7.1. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (частина друга статті 133 ЦПК України).
7.2. Скаржниця додала до касаційної скарги квитанцію № 66 про сплату нею 24 жовтня 2024 року 8 320,00 грн судового збору, що не відповідає розміру цього збору, встановленому Законом України «Про судовий збір».
7.3. Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
7.4. За подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми (підпункт 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
7.5. За змістом підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру встановлюється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Такий мінімум згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року становив 2 684,00 грн.
7.6. У березні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути солідарно з відповідачів 275 000,00 доларів США боргу за договором позики, 6 170,50 доларів США як три проценти річних, 150 150,00 доларів США неустойки у розмірі 0,2 % від суми невиконаного зобов'язання, 8 250,00 доларів США штрафу у розмірі 3 % від суми боргу. Суд першої інстанції позов задовольнив. Апеляційний суд: (1) скасував рішення суду першої інстанції в частині солідарного стягнення з відповідачів 6 170,50 доларів США як три проценти річних, 150 150,00 доларів США неустойки у розмірі 0,2 % від суми невиконаного зобов'язання, 8 250,00 доларів США штрафу у розмірі 3 % від суми боргу; (2) абзац другий резолютивної частини рішення суду першої інстанції виклав у такій редакції: «стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 275 000 (двісті сімдесят п'ять тисяч) доларів США, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ (за 1 долар США - 36,56 грн) складає 10 054 000 (десять мільйонів п'ятдесят чотири тисячі) гривень 00 коп.».
7.7. З огляду на зазначене скаржниця мала б сплатити 13 420,00 грн (максимальна ставка з огляду на загальний розмір боргу) х 200% = 26 840,00 грн судового збору. Однак сплатила 8 320,00 грн такого збору. Тому має доплатити 18 520,00 грн судового збору.
Реквізити для оплати: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101;320212721; судовий збір, за скаргою ОСОБА_1 , Верховний Суд (Касаційний цивільний суд), справа № 363/1344/23).
7.8. Скаржниця має надати суду документ про доплату судового збору у розмірі, визначеному законом, з такою кількістю копій, яка відповідає кількості учасників справи(пункти 1 і 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
(5) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
8. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
8.1. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення скаржниці або адвокату. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржниці.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 4 березня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 серпня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення боргу.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима