29 листопада 2024 року
м. Київ
Справа № 183/10961/23
Провадження № 61-14655ск24
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Гудими Д. А ознайомився із касаційною скаргою ОСОБА_1 (далі - скаржник), інтереси якого представляє адвокат Шестіріков Андрій Васильович (далі - адвокат),
на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю скаржника як третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, про звернення стягнення на предмет іпотеки та
1. 30 жовтня 2024 року скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просив скасувати зазначені судові рішення й ухвалити нове - про відмову в задоволенні позову.
2. За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
3. Оскільки касаційна скарга не відповідає низці вимог ЦПК України, її слід залишити без руху.
(1) Щодо строку на касаційне оскарження
4. Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 390 ЦПК України).
4.1. Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними (частина перша статті 127 ЦПК України).
4.2. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
4.3. До касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності (пункт 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
4.4. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
4.5. 25 вересня 2024 року апеляційний суд прийняв оскаржену постанову. Скаржник подав касаційну скаргу 30 жовтня 2024 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження. До касаційної скарги додав клопотання про поновлення такого строку. Мотивував тим, що представник скаржника лише 30 вересня 2024 року ознайомився з повним текстом оскарженої постанови з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДР), а до цього повного тексту постанови не було ні у паперовому вигляді, ні в ЄДР. Однак відсутні дані, що апеляційний суд не вручив копію оскарженої постанови скаржнику в день виготовлення її повного тексту, 27 вересня 2024 року (відповідна інформація може бути у матеріалах справи, яких у Верховного Суду немає). З огляду на вказане скаржник має додатково обґрунтувати поважність причини пропуску строку на касаційне оскарження, надавши відповідну інформацію з документальним підтвердженням (зокрема з матеріалів справи чи у вигляді відповіді апеляційного суду на запит).
(2) Щодо змісту касаційної скарги
5. За змістом пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» (далі - Закон № 3200-IX) у касаційній скарзі повинні бути зазначені поштовий індекс та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету особи, яка подає касаційну скаргу. Проте у касаційній скарзі таких відомостей щодо скаржника немає.
5.1. Якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей (частина восьма статті 14 ЦПК України у редакції Закону № 3200-IX).
5.2. Адвокат у касаційній скарзі всупереч пункту 2 частини другої статті 392 ЦПК України про поштовий індекс та наявність або відсутність у скаржника електронного кабінету не зазначив. Від обов'язку зазначити відомості щодо електронного кабінету не звільнений, бо подав цю скаргу поштою.
(3) Щодо підстав касаційного оскарження
6. За змістом пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Скаржник такі підстави не конкретизував.
6.1. Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
(1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац другий пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України);
(2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України);
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац третій пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).
(3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);
(4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
6.2. За змістом наведених приписів особа, яка подає касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після його перегляду апеляційним судом та/або на постанову апеляційного суду, має у касаційній скарзі достатньо чітко вказати одну чи більше підстав касаційного оскарження (із зазначених вище чотирьох), а також обґрунтувати таку підставу (такі підстави).
6.3. Скаржник у касаційній скарзі мотивував, чому вважає, що оскаржені судові рішення слід скасувати, проте не пов'язав відповідні аргументи з передбаченими частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження. Тому повинен це зробити.
(4) Щодо дотримання принципу рівності
7. За змістом пункту 7 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повиннобути зазначено перелік письмових матеріалів, що додаються до скарги. До касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет (речення перше пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
7.1. Скаржник додав до касаційної скарги квитанцію про сплату судового збору та клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження. Однак не додав копії таких документів відповідно до кількості учасників справи. ЦПК України не передбачає для особи, яка оскаржує судові рішення, можливості визначати, які матеріали, що додаються до касаційної скарги, не надавати іншим учасникам справи. Більше того, якби скаржник подав касаційну скаргуразом із доданими до неї матеріалами в електронній формі через електронний кабінет, інші учасники справи, які мають такий кабінет, теж не були б обмежені у можливості ознайомлення з відповідними додатками.
(5) Щодо строку на усунення недоліків касаційної скарги
8. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (речення перше абзацу першого частини другої статті 185 ЦПК України). Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві (речення друге частини третьої статті 185 ЦПК України).
8.1. Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк з дня її вручення скаржнику або адвокату. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її скаржнику.
Керуючись статтями 185, 260, 261, 392, 393 ЦПК України,
1. Залишити без руху касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 березня 2024 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 25 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - ОСОБА_1 - про звернення стягнення на предмет іпотеки.
2. Встановити для усунення недоліків касаційної скарги десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя Д. А. Гудима