02 грудня 2024 року
м. Київ
справа № 344/14321/23
провадження № 61-15035ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гринчишин Ігор Ярославович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 березня 2024 року
та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 липня 2024 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди,
05 листопада 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гринчишин І. Я., на рішення
Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 липня 2024 року.
Щодо поновлення строку на касаційне оскарження
У касаційній сказі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гринчишин І. Я., порушує клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень з посиланням на те, що строк пропущений з поважних причин.
Разом з тим, заявник вказує, що 13 вересня 2024 року ОСОБА_1 вперше звернувся з касаційною скаргою до суду, проте Верховний Суд ухвалою
від 07 жовтня 2024 року, яку він отримав 28 жовтня 2024 року, касаційну скаргу повернув особі, яка її подала. Обставини, що стали підставою для повернення касаційної скарги заявник усунув.
Касаційний суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальний строк, зокрема строк на касаційне оскарження, у разі повторного подання касаційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення з касаційною скаргою відбулося в межах передбаченого процесуальним законом строку на касаційне оскарження;
- повторне подання касаційної скарги відбулося в межах строку касаційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення із касаційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданих касаційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об'єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції, та не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Подібний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).
Слід зазначити, що під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду, а з боку держави не повинні чинитися правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Відповідно до частин другої, третьої статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій
статті 394 цього Кодексу.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належному судовому процесі.
Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами окремої особи. Дотримання строків стосується всіх учасників спору, які мають право на справедливий суд.
Перевіривши доводи клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень та додані до касаційної скарги матеріали, суд вважає, що наявні підстави для поновлення цього строку, оскільки причини його пропуску є поважними, зокрема касаційна скарга, після її повернення, повторно подана з урахуванням зазначених причин повернення.
Щодо підстав касаційного оскарження
Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом
до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки вона не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гринчишин І, Я., зазначив, що він оскаржує судові рішення відповідно до пункту 1
частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки суд апеляційної інстанції застосував норми права без врахування висновків щодо їх застосування, викладених у вказаних у касаційній скарзі низці постанов Верховного Суду;
у касаційній скарзі наведені відповідні обґрунтування цієї підстави оскарження.
Окрім цього, заявник також вказав, що оскаржує судові рішення також з підстави, визначеної у пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Так, згідно з пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої
статті 389 ЦПК України скаржник повинен вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах, а також обґрунтувати необхідність застосування такої правової норми для вирішення спору.
Однак, пославшись у касаційній скарзі на пункт 3 частини другої
статті 389 ЦПК України як одну з підстав касаційного оскарження,
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гринчишин І. Я., не обґрунтував цю підставу касаційного оскарження, оскільки не вказав, яку саме норму права судом апеляційної інстанцій було застосовано неправильно та щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, як, на його думку, відповідна норма повинна застосовуватися у спірних правовідносинах.
Суд наголошує, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судове рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 400 ЦПК України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями за заявника доповнювати касаційну скаргу міркуваннями та обґрунтуванням підстав касаційного оскарження, яких не виклав сам заявник. В іншому випадку вказане б призвело до порушення таких принципів цивільного процесу,
як змагальності та диспозитивності.
З огляду на викладене суд уважає необґрунтованими посилання
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гринчишин І. Я., на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу касаційного оскарження.
Способом усунення недоліків касаційної скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гринчишин І. Я., на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 березня 2024 року та постанову
Івано-Франківського апеляційного суду від 18 липня 2024 року у справі
№ 344/14321/23 є викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
У разі невиконання у встановлений судом строк вимог цієї ухвали, касаційний суд, вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, не врахує як підставу касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої
статті 389 ЦПК України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, -
Клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гринчишин Ігор Ярославович, про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гринчишин Ігор Ярославович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 березня 2024 року та постанови
Івано-Франківського апеляційного суду від 18 липня 2024 року.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Гринчишин Ігор Ярославович, на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 14 березня 2024 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 18 липня 2024 року залишити без руху.
Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. М. Фаловська